Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини “Тримаймо свої плацдарми Свободи”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Нерозлучна зі словом

Слово Просвіти, №05 за 2024 рік

“Творча і життєва нива Ганни Дениско-Антипович” – так називалася літературна година, яку провели в читальній залі бібліотеки-філії № 7 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади. Просвітницьке зібрання присвятили заслуженій журналістці України, членкині правління Полтавської крайової “Просвіти”. Захід приурочили 75-річному ювілею знаної полтавки. Модерували зібрання завідувачка бібліотеки-філії № 7 Людмила Заливча та громадська активістка Зоя Коваленко. Жаль, що пані Ганна не змогла бути серед присутніх. Крім телефонного спілкування на електронну адресу бібліотеки вона надіслала листа: “Слава Україні! Безмежно вдячна за те, що присвячуєте мені захід. Як тільки видам книжку про рід (можливо, назва буде “Щоб предківський вогонь в душі не згас...”), зробимо презентацію. Також подарую вашій бібліотеці деякі сучасні історичні видання, як опрацюю сама. Тримаймо свої плацдарми Свободи! З повагою і вдячністю – Ганна Антипович”. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото із сайту театру Хто дає право експериментувати над іншими людьми? Як розпізнати ту тонку межу, за якою прірва, що веде до страшних наслідків? У який момент люди перетворюються на тварин? На ці та інші питання намагаються знайти відповіді творці нової вистави. Але, можливо, після цього у глядачів виникне ще більше запитань. “Хвиля” – це експеримент, який не залишить байдужим, історія, що була насправді. – “Хвиля” – це мій дебют як режисера. Є змісти, про які захотілося сказати людям не тільки через акторську роботу, а й через режисерську, – розповідає режисер та виконавець ролі Бена Росса, заслужений артист України Юрій Дяк. Я ходив книгарнями і шукав матеріал для своєї нової моновистави. Побачив невеличку за обсягом книжку “Хвиля”. Книга зацікавила, прочитав, це був 2017 рік. Вже тоді надихнувся цим твором. На той час я викладав акторську майстерність і хотів зробити виставу зі своїми студентами, але не склалося. А склалося лише зараз у театрі Лесі Українки, з чого безмежно радий. У “Хвилі” порушується тема нацизму – бажання знищити всіх, хто не такий, як ти. Збройні конфлікти створюють різні люди, під різними гаслами. Але їх зміст завжди буде однаковий. І поки на планеті Земля житимуть люди, на жаль, будуть війни. Підійшов до очільника нашого театру Кирила Кашлікова з ідеєю, що є такий роман, є така тема, чи потрібно це театру? На що він відповів: “Ти це відчуваєш, тоді роби”. А я дійсно відчував, що в цій книжці є те, про що можна сказати людям. Почав робити інсценування, а вже 3 березня минулого року ми почали репетиції. Головною умовою для акторів було прочитати роман. Якщо сподобається, ви в команді. Усі сказали, що роман цікавий і вони хочуть працювати з цим матеріалом. Це була наша самостійна робота. Вже 13 травня На зібрання прийшли громадські діячі, журналісти, активісти волонтерського загону “Невтомні бабусі”, завітали друзі Ганни Антипович, однодумці й поціновувачі її таланту – Зоя Коваленко, Олег Пустовгар, Ірина Баб’як. У кожного знайшлися теплі спогади і про спільні справи, і про журналістську та редакторську працю невтомного майстра журналістської ниви, і про родину. Ганна Антипович – мати трьох синів, імена яких добре відомі в Україні. Олексій Антипович очолює відому соціологічну групу “Рейтинг”. Наймолодший, Тарас — прозаїк, автор романів “Хронос”, “Мізерія”, “Помирана”, збірки оповідань “Тіло і діло”, сценарист, автор сценаріїв художніх фільмів за мотивами романів Василя Шкляра “Чорний ворон” та Анатолія Дімарова “І будуть люди”, нині у лавах ЗСУ захищає від росіян Україну. Надійним другом, з яким Ганна Іванівна ділила радості, долала складнощі родинного життя і журналістської роботи, був талановитий журналіст, письменник Юрій Антипович. Він народився саме в день проведення заходу – 30 січня, тому в пам’ять про нього прозвучав вірш “Пам’яті Юрія (Георгія) Антиповича”, написаний дружиною в червні 2021 року, в п’яту річницю його смерті. З молодих років захоплювався журналістськими дописами Ганни Антипович-Дениско Олег Пустовгар – представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області. Як автор-упорядник книги “Герої Крут і Полтавщина”, пан Олег наголосив, що важливою частиною книги є “крутянські” вірші, які належать перу полтавців. А відкривається цей розділ віршем Ганни Антипович “Український романс”, написаним під вражен-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин