Просвітянське віче · “Бажання наше єдине — якнайшвидше перемогти одвічного ворога”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Кожен на своєму місці
Слово Просвіти, №08–09 за 2022 рік
Ці тижні показали, що наша держава і суспільство мужні й загартовані. Ми вміємо воювати, можемо забезпечити свою армію, вміємо організувати волонтерський рух і стати в стрій. За декілька днів просвітянами централізовано розгорнуто територіальну оборону, штаб, добровольчий рух, волонтерську допомогу по всій Україні. І в Дніпрі, ів Одесі, і в Кривому Розі, і в Луцьку… Лиш дзвінки від друзів перебивають цей патріотичний конвеєр, та піднімають дух, дух український, єдиний, гордий, незламний... У будинку обласної “Просвіти” цілодобово відбувається необхідна праця, допомога для перемоги. Не помічаєш годин, часу, лиш у вікні – вже стемніло… Сьогодні хочеться висловити своє захоплення невтомністю наших жінок, дівчат, студенток вишів: Івано-Франківського національного медичного університету, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, університету нафти і газу. Дівчата, ви найкращі!.. Ваша працьовитість, доброзичливість, співчуття, ввічливість зворушують усіх, хто працює на розфасовці товарів гуманітарної допомоги. Дякуємо медикам, які професійно сортують медикаменти, кухарям, які готують їжу для волонтерів і біженців. Особливо вражає невтомний дух справжніх патріоток Батьківщини, просвітянок. У світлиці міської “Просвіти” самовіддано для перемоги України працюють, відповідальний секретар міського об’єднання Наталія Синиця, виконуючи професійні обов’язки, охоче підтримує, радить, надихає, ділиться досвідом пережитих років, спогадами на просвітянській ниві у боротьбі за Незалежність України. Голова міської “Просвіти” Марія Гуцол організувала сортування, пакування, доставку медичної гуманітарної допомоги в різних напрямках. Іванофранківці передають цю допомогу в небезпечні райони України. Привозять біженців, дітей, допомагають розмістити у зручних спеціалізованих приміщеннях. Наші лікарі надають професійну допомогу біженцям і всім потребуючим. Просвітянки та мешканки Івано-Франківська, незалежно від освіти, посади, просто небайдужі, маючи незгасимий вогник любові до рідного краю, Батьківщини, роблять усе як для допомоги на передовій, так і тут. “Лиш режим комендантських годин перебиває роботу, а то шила б і вночі”, – говорить Олена Хитра, яка організувала пошиття необхідних речей у військовій ситуації. Їй допомагають Галина Наконечна, Наталя Дроздова, Світлана Гладка, Ганна Говера, Марія Вуянко, Марія Турчин, Ольга Синиця. Іванна Бандура, маючи власне кравецьке ательє, за свої кошти купує і шиє необхідний реманент для ЗСУ. А як смачно готують і годують волонтерів і переселенців доброзичливі красиві україночки у тимчасово розміщеній в НД “Просвіта” кухні – Марія Уляшкевич, Любов Соломон, Світлана Келлер, Галина Сивачук. Відповідно до вимог надання медичної допомоги, кваліфіковані спеціалісти сортують, пакують медичні препарати. Це Людмила Янч, Наталія Кузьмик, Валентина Костяк, Богдан Левонюк... Кожен на своєму місці організовано робить усе необхідне для перемоги… зі здоровим, гордим фанатизмом… Так, боротьба складна, виснажлива, є втрати. Ціна свободи дуже висока… Але українське суспільство таке ж міцне, як і наша армія. У ці дні ми ніби говоримо всьому світу: “Вклади твій меч назад до піхов: всі бо, що за меч беруться, від меча згинуть” (Мт. 26, 52) і ще: “Як хто в полон бере – сам у полон піде він; як хто мечем убиватиме, мусить сам бути мечем убитий, тут терпіння і віра святих” (Од. 13, 10).
Марія ГУЦОЛ, голова ІФ МО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
