Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ЖИТТЯ ДУХОВНОГО ОСНОВА

Слово Просвіти, №08 за 2009 рік

Ніна ГНАТЮК Ще зі шкільних років пам’ятаю рядки Максима Рильського: Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих — рідна мова, Весняних пахощі листків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. А й справді, рідну українську мову, а вона є державною в Україні, без перебіль# шення можна назвати духовною основою усього нашого життя. Кожен має право на свою рідну мову, але державну маємо вив# чати, досконало знати, послуговуватися нею у всіх сферах суспільства. І той, хто нехтує цим, не лише порушує Конституцію України, а й свідомо обкрадає себе. Адже, спілкуючись суржиком, багато людей навіть не задумуються над тим, що так примітиві# зують своє життя, адже багатство духу пе# редбачає і багатство слова, вміння усе роз# маїття почуттів, думок, настроїв точно і пов# нокровно передати лексичними засобами. А прислухайтесь до мови нашої вулиці, про# аналізуйте, як спілкуються з мобільних те# лефонів, про що і як розмовляють у метро. Про жодну культуру мови говорити тут не доводиться. Висновок один — і сім’я, і дитячі садки, і школи та вищі навчальні зак# лади, на жаль, повністю не виконують одне з основних своїх завдань — допомогти лю# дині отримати надійну духовну основу, при# щепити їй повагу і любов до української мо# ви в Україні, зробити все, аби люди не сил# кувалися, за словами А. Луначарського, “замінити свою чудову мову каліченим, не# домовним, напівмосковським наріччям”. Що маємо зробити, аби перетворити на свідомих будівничих незалежної України “малих отих рабів німих і, за Т. Шевченком, “на сторожі коло їх” поставити рідне слово? Саме про ці та інші проблеми говорили учасники “круглого столу”, проведеного ВУТ “Просвіта” з нагоди Міжнародного дня рідної мови та 20#річчя cтворення Товарис# тва української мови. Відкриваючи поважне зібрання вчених, письменників, громадських діячів, народ# ний депутат України, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павло Мовчан підкреслив, що мова — це не лише Божий дар для кож# ного з нас. Одне з призначень людини на землі — берегти і розумно послуговуватися цим космічним даром. Павло Мовчан, роздумуючи про високе призначення мови, зазначив, що вже чоти# ри роки наша “рідна бюрократія” у Верхов# ній Раді не хоче ухвалювати Закону про ук# раїнську мову. Чому Російська Федерація приймає Закон про мову й асигнує на його впровадження 4,5 мільярда рублів, насам# перед підтримуючи російську мову за ме# жами своєї держави, особливо в Україні? Бо там знають: де російська мова, там і ро# сійський дух, простір. Правозахисник Юрій Бадзьо сказав, що “українська революція засьорбнулася, бо вона не вирішила проблеми мовної”. І справді, без повсякденної підтримки укра# їнської мови, культури, книговидання, без створення високоякісного українського ін# формаційного простору дуже важко гово# рити про незалежність України, її авторитет. І від державної політики, і від зусиль кож# ної людини залежить доля української мови. Якщо вона вистояла впродовж багатьох сто# літь, наш найголовніший обов’язок — забез# печити майбутнє рідної мови. Право бути ук# раїнцем в Україні вкрай потрібно твердо і послідовно відстоювати щодня. І це роблять такі добродії, як письменник і науковець Олексій Неживий з Луганська. За багаторічну подвижницьку працю в ім’я утвердження державності української мови, активну гро# мадську діяльність просвітянина відзначено Всеукраїнською премією ім. Бориса Грінчен# ка. Павло Мовчан вручив Олексієві Неживому диплом лауреата і нагрудну медаль, побажав йому нових вагомих здобутків у творчості, на просвітянській і науковій ниві, а також прим# ноження числа свідомих носіїв національної ідеї, мови на Луганщині. Заступник голови ВУТ “Просвіта”, про# фесор Київського національного універси# тету ім. Т. Шевченка, відомий мовознавець Олександр Пономарів згадав той піднесе# но#патріотичний час, коли створювалося То# вариство української мови ім. Т. Шевченка, відроджувалася “Просвіта”. Скільки тоді бу# ло сказано високих слів про красу і велич ук# раїнської мови, її багатство, милозвучність! Правду кажучи, в останні роки багато втрачено — нема графи “національність” у паспортах, ніхто не слідкує, щоб у докумен# тах значилися справжні українські імена і прізвища, а не покручі — “Ракоєд”, “Півовар”, “Стадніченко”. У Верховній Раді депутати по# рушують 10 статтю Конституції, послуговую# чись мовою сусідньої держави, а нерідко ви# голошують нею антиукраїнські гасла, але ніх# то з них за це не несе відповідальності. За часів Л. Кучми у Донецьку закрили українську школу №36. Просвітяни досі су# дяться, вимагаючи відновлення її статусу. Олександр Пономарів закликав прос# вітян, усіх свідомих українців, патріотів дія# ти рішучіше, домагатися дотримання чин# ного законодавства в Україні. Хіба не обу# рює нас, коли діти найвищих державних по# садовців не розмовляють українською мо# вою, навіть дають інтерв’ю мовою колиш# ньої імперії? Закінчення на стор. 8 ПІСНІ КСЕНІЇ ІСКРУК Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 904 806 грн

с. 8 · сторінка оригіналу ↗

Закінчення. Початок на стор. 1 Директор гуманітарного ліцею Київського національного універ# ситету ім. Т. Шевченка Галина Са# зоненко наголосила на тому, як важливо передати підростаючому поколінню найкраще з духовної спадщини наших попередників. Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, П. Мовчан — добрі друзі й порад# ники цього ліцею. Щоранку тут звучить Гімн Укра# їни, і юнь співає його, поклавши ру# ку на серце. Ні в коридорах, ні в ла# бораторіях не почуєте російської мови, як в інших школах. Але діти запитують: “Чому на кожному кроці у Верховній Раді звучить російська мова?” Ці діти не мають почуття меншовартості. То коли ж позбу# дуться цього ганебного почуття де# сятки тих дорослих дядь і тьоть, яких називають “народними обран# цями”? А телебачення робить га# небну справу, тиражуючи їхні висту# пи без відповідних коментарів. Директор ліцею сказала, що варто було б на цей “круглий стіл” запросити її колег з київських шкіл. Це було б дуже корисно для них, адже нерідко на педрадах звучить російська мова. Один із засновників Товарис# тва української мови Анатолій Но# сенко (Дніпропетровщина) із су# мом зауважив, що ні в поїзді, ні на столичному вокзалі не почув жод# ного українського слова. Хоч як прикро, старі українці вимирають, а молодь не завжди і не скрізь про# довжує добрі справи дідів і батьків. “Без всенародного зрушення нічо# го не вийде, — сказав А. Носенко. — Може, усією громадою пропіке# туємо Верховну Раду?” Патріот згадує, як він в м. Ор# джонікідзе на секретному заводі, що працював на освоєння космосу й оборону, разом з однодумцями створював ТУМ. Над могилою ота# мана Сірка 7 листопада 1988 року вони підняли синьо#жовтий стяг, провели свято козацької слави. Що ж маємо тепер? Газет ук# раїнських нема, школа, яка 132 ро# ки носила ім’я Т. Шевченка, два ро# ки тому прибрала ім’я директора ЗАЯВА учасників “круглого столу”, присвяченого 20@річчю створення Товариства української мови та Міжнародному дню рідної мови З часу заснування Товариства україн# ської мови та відродження Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка впродовж двадцяти літ триває наполеглива праця на ниві духовного й культурного від# родження титульної нації, утвердження дер# жавності української мови. Проведення науково#методичних кон# ференцій під гаслом “Україні — українську мову!”, видавнича діяльність, створення фільмів телерадіокомпанією “Просвіта”, влаштування художніх виставок, мистецько# літературних вечорів, відродження україн# ських звичаїв і традицій, читання лекцій з іс# торії, економіки, культури України — щоден# на цілеспрямована праця просвітян, що формує національну і громадянську само# свідомість українців. Водночас за період незалежності керів# ництво країни, політики, владні структури не спромоглися виконати основні конституцій# ні положення щодо підвищення авторитету державної мови, впровадження її в усі сфе# ри життя, ігноруючи Основний Закон Украї# ни та рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року. Передбачене ст. 10 Конституції України забезпечення державою “всебічного роз# витку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій тери# торії України” так і не набуло поступального характеру. Олександр Пономарів і Павло Мовчан феросплавного заводу. Осередок “Просвіти” позбавили приміщення в Палаці культури. І це ще не всі факти антиукраїнської політики місцевої влади. Може, проведемо такий “круглий стіл” у Нікополі? Народний артист України, один із засновників Товариства ук# раїнської мови ім. Т. Шевченка Ана# толій Мокренко з тривогою гово# рив про те, що значна частина на# селення України готова до уярм# лення чужою мовою, повністю бай# дужа до культури, мови, традицій. Ця проблема передовсім психоло# гічна, і тут самими закликами не зарадиш — їх просто не чують. А хіба не ганьба для киян — мати такого мера?! Хіба не капіту# ляція наших українських інтересів, коли на українські телеканали за# прошують російських ведучих? Починати треба з кадрів. Коли людина не володіє українською мовою і не послуговується нею, во# на не має права займати ту чи іншу посаду. Анатолій Мокренко згаду# вав, що коли працював генераль# Особливо небезпечна ситуація склалася в інформаційній сфері. Загальний наклад українських газет постійно знижується, на недержавних каналах 90 % передач ведеть# ся лише іноземною — російською мовою. Потік іноземної преси та книжок із Росії не має жодних перепон. А податкове зако# нодавство українській книзі не сприяє і не захищає її. Український інформаційний простір не є цілісно українським — за державними на# ціональними інтересами і пріоритетами, мо# вою і культурою. Він насичений ідеологією, яка не працює на мобілізацію нації, а часто має антиукраїнську спрямованість. Ми, представники громадських патріо# тичних об’єднань, творчих організацій Укра# їни, вимагаємо від Президента, Уряду і Вер# ховної Ради України вжити рішучих дій для забезпечення державою “всебічного роз# витку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій тери# торії України”, на захист українського інфор# маційного простору, зміцнення інформацій# ної безпеки України, створення ефективної, національно орієнтованої системи засобів масової комунікації. Учасники “круглого столу” закликають: Президента України: видати Указ “Про захист, розвиток і роль української мови в житті людини, суспільс# тва, держави”; доручити Уряду розробити Програму щодо посилення ролі і авторитету української мови і представити її для гро# мадського обговорення; позбавити Указом Президента права носити назву “національ# ний” університети, у яких масово здійсню# ються конституційні порушення щодо засто# сування державної мови в навчально#вихов# ному процесі, визнавати як один з головних ним директором Національної опе# ри, то передусім почав з дотриман# ня колективом 10 статті Конституції України. І всі заговорили україн# ською мовою. А в нас виходить парадокс: Верховна Рада ухвалює Конститу# цію України і сама її не виконує. То# му в мовному питанні самими лише зусиллями громадськості ситуації не зміниш. Треба змусити Прези# дента, уряд розв’язувати мовне питання на найвищому рівні. Народна артистка України Ла# риса Кадирова згадала слова Ліни Костенко: “Страшні слова, коли во# ни мовчать”. Дуже важливо, щоб рідне слово жило в людській душі, звучало з уст, щоб любов до нього прищеплювали змалечку. Онучка пішла в дитсадок. Яку мову вона там чує, якою мовою спілкуються з нею? Вже не кажу про аромат і ми# лозвучність мови. Про це сьогодні майже не говорять. Як можна миритися з тим, що у Верховній Раді ходять зі значками неіснуючої республіки? Що роби# ти, коли Президент декларує свою любов до України, а його діти мо# вою цієї країни не розмовляють? Ми вболіваємо за це, а далі що? Маємо не лише називати больові точки нашого життя, а спільно виз# начати шляхи виходу з цих нега# раздів. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, головний редактор газети “Слово Просвіти” Любов Голота з болем зазначила, що Українська держава без бою здала свій інформаційний простір. Чи не тому нерідко вважають, що українська мова — ознака людей непрогресивних, застряглих у сво# їх національних інтересах. Мова — це не просто засіб спілкування, а позиція. Її треба підтверджувати конкретними справами. Якщо наша держава — не іг# рашкова, не “потьомкінське село”, організоване Росією, тоді вона по# винна забезпечити кожному укра# їнський інформаційний простір, можливість користуватися держав# ною мовою у всіх життєвих потре# бах. Двомовність — це дводуш# ність, двозначність української влади. Як можна добивати людей шустерівськими передачами, мі# зерними пенсіями? Або візьмемо високопоса# довців. Хто чув із вуст Прем’єр#мі# ністра Юлії Тимошенко про стан української мови в суспільстві, про дотримання мовного режиму держслужбовцями? Що зробив для цього віце#прем’єр пан Васю# ник? А міністр культури і туризму пан Вовкун? На дійство Жолдака він надав 3,5 млн бюджетних кош# тів, а скільки на підтримку україн# ської мови? Своє вагоме слово на захист рідної мови має сказати і Націо# нальна академія наук. Тут варто нагадати слова ака# деміка Максима Рильського: “Мова — могутнє знаряддя і шкільного навчання, і наукової та публіцистич# ної думки, й ораторського мистец# під час проведення акредитації ВНЗ і видачі їм ліцензій; визнати, що Українська держа# ва, на відміну від своїх сусідів — Росії, Руму# нії, Польщі, Угорщини та інших, продовжує ігнорувати належне виконання ст. 12 Кон# ституції, заходів підтримки закордонних ук# раїнців, зокрема у мовній сфері, чим сприяє активним процесам денаціоналізації наших співвітчизників. Верховну Раду України: ухвалити Закон “Про державну мову в Україні” в тій редакції, що насправді змінить позиції української мови та призупинить зросійщення України; переглянути проект Закону України “Про загальну середню осві# ту” з метою відновлення в ньому ст. 7, зак# лавши в її основу обов’язкове навчання й виховання в закладах середньої освіти дер# жавною українською мовою; Постановами Верховної Ради України №2503#ХІІ від 26 червня 1992 р. та №3423#ХІІ від 2 верес# ня 1993 р. було ліквідовано графу про націо# нальність у нових українських паспортах. Вищезгаданим кроком влада фактично поз# бавила громадян України національної са# моідентифікації, унеможлививши націо# нальне будівництво в Україні. Водночас дис# кримінуються і права національних меншин, адже жоден юридичний документ, що пос# відчує особу, не визначає належності до певної національності. Пропонуємо розглянути питання повер# нення графи “національність” на сесії Вер# ховної Ради України із вимогою затвердити новий зразок паспорта із внесенням цієї графи і заповненням його українською мо# вою. Уряд України: створити Державний департамент мов# ної політики Кабінету Міністрів України та тва, і поетичної творчості, й ділово# го листування, і дипломатичних пе# реговорів та ін. Не тільки поет, про# заїк, драматург, але й фізик чи ма# тематик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точ# ний і виразний мовний апарат”. До цієї думки визначного поета, мово# знавця варто прислухатися. Відомий український поет, заслужений діяч мистецтв України Віктор Женченко підкреслив, що поруч із “Просвітою” на благород# ній ниві утвердження державності української мови працює і Україн# ський фонд культури. Слід об’єдну# вати зусилля всіх громадських ор# ганізацій, спільно добиватися єди# ної мети — українська мова має бу# ти мовою всього українського на# роду. “Якщо не знатимемо мови, не дорожитимемо нею, провали# мося в імперське болото”, — за# значив поет. Народний артист України, зас# тупник директора Київської дер# жавної телерадіокомпанії, член правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Леонід Мужук наголо# сив на нагальній потребі створення Державного комітету української мови, який повинен відстоювати і Леонід Мужук науково#експертну комісію для виконання конституційних обов’язків держави перед громадянами і урядових програм з мовно# го розвитку; провести за участю відповід# них міністерств, інших центральних органів законодавства, які регулюють застосуван# ня мов у засобах масової інформації, ви# давничій справі, рекламі, та ввести до них відповідні зміни й доповнення; створити пільгові умови для розвитку української ау# діо# та відеопродукції, домогтися впровад# ження української мови в системі Інтернет і комп’ютерного навчання; здійснювати ре# альне державне сприяння українськомов# ній пресі, книгодрукуванню, всім різнови# дам української продукції, насамперед для дітей та молоді на основі податкових пільг; до пріоритетів і основних завдань реґіо# нальних програм соціально#економічного розвитку на 2009 і наступні роки обов’язко# во слід внести питання підтримки держав# ної мови; вважати неприпустимою практи# ку ведення діловодства, офіційного листу# вання недержавною мовою між органами центральної й місцевої влади; суттєво змі# нити мовний дискурс на українському те# лебаченні популярних розважальних прог# рам, спортивних змагань, які коментують здебільшого російською мовою; спрямува# ти належну кількість бюджетних коштів на виробництво і продукування українських телесеріалів, художніх фільмів про героїчне минуле українського народу, дитячих теле# візійних мультфільмів, художніх фільмів для дітей та юнацтва; продовжити і розширити практику дублювання фільмів українською мовою. Докладемо всіх зусиль, щоб позбутися залишків напівколоніального статусу україн# ської мови на рідній землі!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин