Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Будьте живі, а не мертві душі”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

АПОСТОЛ ЖИВИХ ДУШ

Слово Просвіти, №08 за 2009 рік

Навесні 2009 року світова громадськість відзначатиме 200:річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя — великого сина України, всесвітньо відомого письменника. Відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка, підписаного 2006 року, передбачалися заходи для гідного пошанування одного з найвідоміших українців у світі, а саме: зібрати гоголезнавців на міжнародний симпозіум із залучен: ням дипломатичних представників; розгорнути науково:ви: давничу діяльність; реставрувати й упорядкувати меморіаль: ні приміщення; організувати культурно:мистецьку програму. Але змінювався склад Кабінету Міністрів і разом з ним — орг: комітет. Зменшувалася сума передбачених держбюджетом коштів. Отож, справжню любов до Гоголя виявили ті науковці, які розуміють його велич і вперто продовжують пропагувати творчість письменника в Харкові, Луцьку, Полтаві, Ніжині, Сімферополі, Тернополі, Ужгороді, Києві… За чотири місяці до визначної дати їх зібрав Інститут літератури імені Т. Г. Шев: ченка НАН України. Один із впливових заступників голови орг: комітету, директор Інституту академік Микола Жулинський підсумував зроблене за два роки і вислухав пропозиції. Головний біль Інституту — брак сучасного академічного видання творів Миколи Гоголя. Була спроба зробити це в Москві до ювілею, але їй завадили ідейні суперечки у са# мій гоголівській групі. Слід зазна# чити, що в Україні є лише одне ака# демічне видання: літературні твори Тараса Шевченка. Живопису Коб# заря доведеться чекати ще довго. Хоч початок є — перший том ху# дожньої спадщини побачив світ. До 200#річчя Гоголя на етнічній батьківщині виділено кошти на ви# дання семи томів. Перший вже підпи# сано до друку, готові другий і третій. То чий же Гоголь? І чи на часі він сьогодні? З промовою виступив завіду# вач відділу слов’янських літератур, керівник Гоголезнавчого центру при Ніжинському держуніверситеті імені Миколи Гоголя професор Павло Михед. “Упевнений, що творчість Ми# коли Гоголя знаходить нових шану# вальників серед читачів, а інтерес дослідників стає масштабнішим. Є країни, наприклад, Італія, де скла# лись потужні гоголезнавчі школи. Гоголя перекладають, його творчий доробок дедалі частіше стає об’єк# том представницьких симпозіумів у різних країнах. У переломні періоди історії Гоголь завжди опинявся у центрі дискусій і суперечок. Так бу# ло в 20#ті роки ХХ століття, напри# кінці ХХ — початку ХХІ століття, в епоху, яка, здається, добігає кінця. Сучасне мистецтво називають постмодерністським, а одна з його найприкметніших рис — так звана цитатність або відверта інтертек# стуальність, що виявляється в охо# Перші три томи творів Миколи Гоголя із запланованих семи до 200#річчя письменника щойно вийшли друком у видавництві “Наукова думка”. Нове видання містить усі ху# дожні та переважну більшість лі# тературно#критичних, публіцис# тичних і духовних творів письмен# ника. Так презентує його редак# ційна колегія. “Іншого сенсу жит# тя, як творення, він не уявляв, — пише академік Микола Жулин# ський у передмові “Гоголь: дух і слово”. — З “Вечорів на хуторі бі# ля Диканьки” розпочався його трі# умфальний похід російською сло# весністю, який піднімав високі хвилі подивування, захоплення, заздрості та несподіваних очіку# вань нових естетичних чудес від цього настирного, терпеливого і честолюбивого українця”. чому зверненні літератури до тек# стів попередніх епох. Тож якщо ки# нути оком на сучасні східно# слов’янські літератури, то саме Го# голь — найбільш “цитований” письменник. В останньому закінче# ному творі “Авторська сповідь” Го# голь і про сучасну йому епоху гово# рив як про перехідну, як таку, що перебуває “у дорозі”. Пошук істини, пошук шляху в такий час актуалізується, і твор# чість письменника і мислителя спрямована саме на пошук істин# ного шляху. Це відбувається в ат# мосфері гарячих дискусій. Здаєть# ся, цього у нас доволі. Та й сучас# ний світ далекий від спокійного споглядання, хоч саме цього, мож# ливо, йому і не вистачає. Отже, Го# голь на часі. Він, зрозуміло, зали# шається російським письменни# ком, але разом з тим саме він, як ніхто, масштабно і виразно відоб# разив у своїй творчості ментальні риси українського народу мовою іншого народу. В цьому феномен Гоголя. А якщо так, то ми зо# бов’язані включати його твори у власний культурний канон. Ми не в змозі осягнути природу власної ідентичності без геніальних проз# рінь Гоголя. Лише один приклад, пов’язаний зі сприйняттям “Вибра# них місць”. Як тільки картали росій# ські критики Гоголя за цей твір, до того ж, з різних позицій, починаючи від Віссаріона Бєлінського, “нєіс# тового” революційного демократа, до Сергія Аксакова, людини кон# сервативних поглядів. А подивіть# ся, що казали про цю книжку Тарас Шевченко чи Пантелеймон Куліш. Це слова захоплення. У чому річ? У Саме цим твором розпочина# ється перший том видання. “Письменник#християнин, який дивився на мистецтво слова, як на своє вище покликання, вбачаючи в оновленому християнстві поряту# нок для змертвілих в суєті життя людських душ”, — стверджує упо# рядник Павло Михед, професор, завідувач відділу слов’янських літе# ратур, керівник Гоголезнавчого центру при Ніжинському універси# теті імені Миколи Гоголя. Відчути смак гоголевого сло# вотворення українською дають змогу переклади Максима Риль# ського, Остапа Вишні, Петра Пан# ча, Анатолія Хуторяна. У виданні використано ілюстра# ції художника В. Табуріна до книжки 1908 року “Полное собрание сочи# нений Н. В. Гоголя”. На фронтиспи# сі кожної книжки — портрети Мико# ли Гоголя роботи Олексія Венеціа# нова та Федора Моллера. Видано на замовлення Державного коміте# ту телебачення та радіомовлення України за програмою “Українська книга” накладом 5000 примірників.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин