Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єдина · “Слова святі. Це наші душі І всіх до нас на цій землі”. Володимир Бубир · с. 11сторінка оригіналу ↗

«НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК…»

Слово Просвіти, №08 за 2009 рік

100 років тому вийшов останній том славнозвісного “Словаря української мови” за редакці: єю та упорядкуванням Бориса Грінченка — першого фундаментального перекладного і частко: во тлумачного, який містив 68 тисяч слів. До цієї дати і до Міжнародного дня рідної мови у На: ціональному музеї літератури влаштували виставку “Не бійтесь заглядати у словник…”, а в На: ціональній Парламентській бібліотеці — виставку словників “Вмирає все, та не вмирає слово”. Надія КИР’ЯН З МУЗЕЙНИХ ФОНДІВ “Велика бо користь буває лю# дині від учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь по# каяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють все# світ увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина”. Ці слова Нестора Літописця, написані в ХІ столітті, передають суть вис# тавки. Вона ілюструє вершинні до# сягнення українців у справі видан# ня словників і підручників від най# давніших часів. “Тут ви можете побачити рідкіс# Фото Н. Кир’ян ні видання з бібліотеки та фондів музею, зокрема, оригінал першої української книги “Апостол” 1574 року, виданий І. Федоровим, фак# симільні видання “Граматики” М. Смотрицького (1619), “Лексико# ну слав’янороського” Памви Бе# ринди (1627), “Граматики словен# ської” І. Ужевича (1643), “Пересоп# ницького Євангелія”, неперевер# шеної пам’ятки староукраїнської мови XVI століття, — розповідає Та# мара Сидоренко, завідувачка відді# лу науково#освітньої роботи му# зею. — Нам допомогли науковці Інституту української мови НАН Ук# раїни, зокрема, доктор філологіч# них наук, директор установи Павло Гриценко, його заступник кандидат філологічних наук, завідувачка від# ділу лексикології та лексикографії Ірина Гнатюк. Науковці передали для експонування рідкісні видання книг, словників: “Толковый словарь” 1861 року В. Даля, “Російсько#ук# раїнський словник” 1927 року за редакцією С. Єфремова, 1924 та 1929 року за редакцією А. Крим# ського, “Практичний російсько#ук# раїнський словник приказок” 1929 року М. Йогансена, “Історичний словник українського язика” 1932 року за редакцією професора Є. Тимченка, інші цікаві видання”. Розділ експозиції присвячено Борисові Грінченку. Представлено чотиритомне видання його “Слова# ря української мови” 1907—1909 ро# ків, кілька перевидань цієї праці, яка поставила його в ряд із найвідомі# шими лексикографами: братами Я. і В. Грімм, В. Далем, Й. Юнгманом. Показово, що більшість авто# рів, прізвища яких бачимо на слов# никах, виданих у 1920—30 роки, були безпідставно звинувачені, ув’язнені, багатьох знищили. Так, за участь у неіснуючій організації “Спілка визволення України” зви# нувачено Григорія Голоскевича, Сергія Єфремова, Андрія Ніков# ського, Всеволода Ганцова. За ан# тирадянську націоналістичну діяль# ність 1941 року заарештовано Ага# тангела Кримського, 1942#го він загинув в ув’язненні. Євгена Тим# ченка, академіка, члена#кореспон# дента АН СРСР 1937 року було за# слано, творів його не друкували до смерті. Вийшов лише перший том словника, наступний знищили в друкарні. Проаналізувавши істо# ричні факти, вираз “слово — зброя” починаєш сприймати вже не як метафору. Адже з тими, хто досконало володів українським словом, воювали по#справжньому. Представлені на виставці й су# часні словники: мови творів Т. Шев# ченка, Є. Гребінки, І. Франка, Є. Гу# цала, П. Загребельного; словники синонімів, антонімів, рим тощо. Зала оформлена ілюстраціями відомих українських художників Олексія та Катерини Штанків, на яких зображено гетьманів, дер# жавних діячів, українських пись# менників. Усе це з великою лю# бов’ю підготували працівники му# зею. ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА ВІДКРИТА ДЛЯ ВСІХ Виставка словників у Націо# нальній Парламентській бібліотеці — наче продовження тієї, що в Му# зеї літератури. Тут на стендах бачи# мо понад 500 назв різноманітних словників, виданих за часів неза# лежності. Яких тільки немає: лек# сичні, енциклопедичні, етимологіч# ні, перекладні, розмовні, інформа# ційно#пошукові… Сучасний термі# нологічний словник з радіофізики, географічних назв України, з релігі# єзнавства, фінансовий, україн# сько#російська, російсько#україн# ська термінолексика спортивних ігор, словник#довідник з екології та охорони природи тощо. Відкриваючи виставку, заступ# ник генерального директора бібліо# теки Галина Кириченко представи# ла все це багатство, привітала гос# тей. Вокальний ансамбль Київсько# го національного університету культури і мистецтв (керівник Ната# лія Цюпа) виконав пісні білорусь# кою, сербською, хорватською, ук# раїнською мовами. Заступник мі# ністра культури й туризму Ольга Бенч повідомила, що нещодавно Кабінет Міністрів затвердив кон# цепцію державної програми роз# витку національної словникової ба# зи. Директор Інституту україно# знавства Петро Кононенко сказав: “Сьогодні не можна не радіти тому, яка прекрасна виставка, як багато зроблено. Українці мешкають у 83 країнах світу, там представлена на# ша мова: в Австралії, Америці, Азії, Європі. У бібліотеках Москви є де# сятки українських словників, навіть таких, яких немає у нас. Російський вчений Олексій Шахматов і наш мо# вознавець Агатангел Кримський незалежно один від одного дослі# дили, що українська мова вже в ХІ столітті була структурованою, одні# єю з найрозвиненіших мов світу. Її забороняли принаймні 174 рази, і якщо вона вистояла й розквітла, то ця харизматична мова безсмертна, як і народ, який її створив. Вона не лише найчарівніша, а й одна з на# йінтелектуальніших. У нашій мові сила правди, сила краси”. Усе це справді так, але закра# лася думка: чому такого багатства словників немає в книгарнях, на полицях інших бібліотек, у школах? Цю проблему порушила дирек# На відкритті виставки у Національному музеї літератури тор видавництва “Довіра” Тамара Гуменюк: “1994 року ми разом з мовно#інформаційним фондом НАН України видали орфографіч# ний словник накладом 230 тисяч, зних 180 передали до Міністерства освіти і науки. Але це було один раз. Віднедавна дійшли до тисяч# ного накладу. Якщо таке вважати державним замовленням, то це профанація державної підтримки книговидавничої справи. Тисяча примірників на всю Україну — це просто насмішка над людьми, які ходять до бібліотек або хочуть придбати книжку. Такі видання ні# коли не дійдуть далі столичних кни# гарень. Можливо, ще до обласних міст”. Пані Тамара розповіла, що нещодавно була на книжковій вис# тавці в Мінську. Таким розмаїттям видань, як у Білорусі, Росії, тим більш у Польщі, Чехії, Словаччині Україна похвалитися не може. Ди# ректорка запропонувала книгови# давцям діяти разом, провести се# ред видавців конкурс, на який представити готові до друку книж# ки і спільно шукати можливості ви# дати найкращі. Директор Українського мовно# інформаційного фонду, доктор ма# тематичних наук, член#кореспон# дент НАН України професор Воло# димир Широков зазначив, що ве# ликі словникові праці мають статус національного надбання. Україн# ська нація має великі словники, наприклад одинадцятитомний словник української мови. Але цьо# Фото Н. Артеменко Фото Н. Кир’ян го не досить. Наші мовознавці тво# рять нові словники. Зі здобуттям незалежності ця діяльність надзви# чайно активізувалася. Інформацій# ний фонд долучився до цієї справи. Щойно вийшло восьме видання ор# фографічного словника за редакці# єю академіка Віталія Скляренка, новий російсько#українсько#англій# ський словник з механіки. У планах — видати цілу серію термінологіч# них словників. 2001 року підготува# ли перший словник в електронному вигляді. Він є на сайті українського лінгвістичного порталу, має велику популярність. Найновіша робота спільно з Інститутом імені О. Пато# на — термінологічний словник зі зварювання. У Програмі розвитку національної словникової бази за# плановано, зокрема, видання 20# томного тлумачного словника укра# їнської мови. Перший том уже зда# но до видавництва. В обговоренні теми взяла участь учениця 8 класу Київської гімназії №143 Катерина Манько, яка сказала, що не уявляє себе без словників і енциклопедій. Вона запропонувала у всіх школах Укра# їни провести конкурс на краще знання рідної мови. Олександр Пономарів, профе# сор, заступник голови ВУТ “Просві# та” ім. Т. Шевченка розповів про словники, видані й підготовлені “Просвітою”. Зокрема, терміноло# гічний словник Ніни Шило, у якому вона повернула деякі терміни, си# ломіць вилучені в 1920#х роках, ви# дання “Україна в словах” тощо. Не# забаром вийде “Великий тлумач# ний словник української мови” на 120 тисяч слів, спільний проект “Просвіти” та Інституту української мови НАН України, який буде знач# но досконаліший за попередній, бо той укладали в часи зближення мов. Тоді була вказівка до багатьох слів, які не схожі на російські, дода# вати позначки: застаріле, діалект# не тощо. Укладачі взяли одинадця# титомний словник, вилучили прик# лади, усі ті позначки залишили і склали в один том. Ми не повинні зупинятися на досягнутому, маємо дбати про наклади, адже словники потрібні кожному. Про популяризацію української мови серед шанувальників еспе# ранто, про українсько#есперант# ський словник на 40 тисяч слів роз# повів координатор міжнародного руху “В підтримку національних мов та культур” Михайло Лінецький. Насамкінець генеральний ди# ректор Парламентської бібліотеки Тамара Вилегжаніна, подякувавши гостям, сказала, що протягом 140 років існування бібліотека відкрита для всіх верств населення, і хоч би що відбувалося, такою й залишить# ся. Ця оптимістична нота, безпе# речно, тішить. Вокальний ансамбль Київського національного університету культури і мистецтв

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин