Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Доки будемо на своїй землі не господарями, а покірними рабами?” · с. 2сторінка оригіналу ↗

«ДОНЕЦЬКА СПРАВА» ВАСИЛЯ СТУСА

Слово Просвіти, №08 за 2009 рік

Ніна ГНАТЮК “Про померлих говорять або щось доб# ре, або їх зовсім не згадують”, — ця народна мудрість пригадалася у зв’язку з подіями щодо присвоєння Донецькому національно# му університетові імені видатного україн# ського поета, політв’язня Василя Стуса, який у 1954—1959 роках навчався у Сталін# ському педагогічному інституті за спеціаль# ністю “Українська мова і література”. Нагадаємо читачам про події, що спричи# нили історію загальнонаціонального масшта# бу, навколо якої сьогодні так багато політичних маніпулювань, словесного бруду, позавчо# рашньої риторики і взаємозвинувачень. Отож, 29 грудня 2008 р. до приймальні ректора Донецького національного універ# ситету надійшла заява#звернення від гро# мадської ініціативи Донеччини з відновлен# ня історичної пам’яті за підписом Станіслава Федорчука. До заяви додано копії “Відкри# того звернення представників творчої інте# лігенції, науковців, студентів та просто не# байдужих громадян до Міністра освіти і нау# ки України І. О. Вакарчука щодо надання До# нецькому національному університетові іме# ні Василя Стуса”, а також копія заяви моло# діжних громадських організацій, колишніх та нинішніх студентів ДонНУ щодо присвоєння імені Василя Стуса. 30 грудня міністр освіти і науки України Іван Вакарчук надіслав лист із проханням обговорити в колективі й на Вченій раді уні# верситету цю пропозицію. 10 січня ц. р. рек# торат ухвалив рішення щодо початку гро# мадського обговорення питання за встанов# леною процедурою. Здавалося б, обговорять цю ініціативу на факультетських зборах та в підрозділах університету, на Вченій раді й засіданні тру# дового колективу і, безумовно, питання бу# де розв’язано позитивно. Бо в кого з профе# сорів, доцентів, викладачів, а тим більш сту# дентів університету — найерудованішої час# тини нашої молоді, підніметься рука прого# лосувати проти імені Стуса, випускника цьо# го навчального закладу, Героя України, ви# сокоталановитого поета, закатованого ра# дянським режимом у таборах за право роз# мовляти на рідній українській землі рідною мовою, право почувати себе людиною, гро# мадянином, а не безсловесним рабом чи слухняним ґвинтиком державного механіз# му покори, доносів і прислужництва? Та не так сталося, як гадалося. “Знаки духовної аномалії”, про які писав Д. Стус у начерку “Двоє слів читачеві”, виявляється, не минули досі, через півстоліття з часу його студентської юності. Щоб перешкодити присвоєнню імені Віктор СТЕБЛЯНКО, м. Полтава У Полтаві з ініціативи ГО “Українська справа” патріо: тична громадськість відзна: чила 80:ту річницю ство: рення Організації Україн: ських Націоналістів вшану: ванням пам’яті члена похід: ної групи ОУН Федора Бор: ківського. Він за завданням організації виконував у Полтаві з вересня 1941:го до березня 1942 року обо: в’язки бургомістра (місько: го голови). У квітні 1942 ро: ку Федора Борківського розстріляли німецькі оку: панти. Полтавська міська влада на інформаційний лист про прове# дення заходу надала відповідь, де було зазначено: акція “…створить соціальну напругу в місті Полтаві”, отже, “…вважає# мо за недоцільне проведення Вами масового заходу на виз# наченому місці…” Однак уро# чистості відбулися згідно з намі# Випускне фото. 1959 р. Василя Стуса ДонНУ, 5 лютого надходить “Відкритий лист патріотів України до трудо# вого та студентського колективів Донецько# го Національного університету про ініціативу розглянути на загальних зборах трудового колективу питання щодо надання ДонНУ імені колишнього першого секретаря обко# му Компартії України Володимира Дегтя# рьова”. Під листом підписи 35 народних де# путатів України — Віктора Януковича, Мико# ли Азарова та інших, як сказано у заголовку, патріотів України (з них — 31 представник фракції Партії реґіонів). Це ж треба придумати — протиставити імені Василя Стуса, закатованого радян# ським режимом за спробу викриття русифі# кації, політики національного приниження, кандидатуру колишнього першого секрета# ря обкому партії, який власноруч здійснював русифікаторську політику Донеччини. Прес#конференції, студентські акції, конференції колективу студентів і аспіран# тів, збір підписів до владних структур, засі# дання Вченої ради — все це вихлюпнулося на сторінки газет і екрани телевізорів. І під час обговорень на факультетах з’явилися нові пропозиції щодо наймену# вання. Так, хіміки запропонували назвати університет іменем першого ректора, ака# деміка НАНУ Леоніда Литвиненка, матема# тики висунули ім’я академіка НАНУ Яросла# ва Лопатинського, було названо також ім’я колишнього проректора. Пристрасті виру# вали. І в тому не було б ніякої біди, якби ан#

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин