Читацьке віче · “Люди віддали “Просвіті” свій талант, світло душі, запал свого серця, бо саме просвітянська місія стала їхнім покликанням і долею”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Просвітяни наближають Перемогу
Слово Просвіти, №09 за 2023 рік
Марія ПЕЛЕХ, відповідальна секретарка Чернівецького об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Відповідь варто шукати в тих політичних процесах, які відбувались упродовж багатьох років у нашому суспільстві. Ставлення до важливих складових державності в української влади було не на користь суспільства, проте суспільство на ці рішення й дії реагувало без належного громадського осуду і спротиву. Думаю, у мене є право так вважати, оскільки вже понад двадцять років маю честь перебувати в керівному складі Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. 155-річна історія цієї просвітянської організації свідчить: вона завжди обстоювала національно-державні цінності. Без перебільшення, людей, які присвятили себе боротьбі за Українську державу, об’єднує істинна українськість, патріотизм, прагнення утвердити українську Україну. Ці люди віддали “Просвіті” свій талант, світло душі, запал свого серця, бо саме просвітянська місія стала їхнім покликанням і долею. Головною метою “Просвіти” було і є утвердження державності на засадах української національної ідеї. Турбота про розвиток національної культури, утвердження рідної мови, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості, виховання у молоді найкращих рис української нації – це головні напрями
Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст
177-літня юність, крила7мрії якої вже обпалила війна Так сталося, що на факультетах журналістики столичних вишів помітно побільшало студентів із Луганщини, Донеччини та прилеглих до тих країв областей. Скажімо, в КНУКІМ, де в останні роки я викладаю головні фахові журналістські дисципліни, таких назбирувалося в кожній академічній групі по 60-70 відсотків. Осібна 17-літня юнь, крила-мрії яких вже обпалила реальна війна. І вони першими стали голосно питати: чому журналістика у Великій Україні не каже про це всієї правди? Так для першокурсників народилася моя творча вправа “Російсько-українська війна очима вісімнадцятилітніх”. Цілих шість шпальт несподівано сильних за відвертістю й змістом сповідей-роздумів, з фотографіями авторів, виділив для цього актуального проєкту всеукраїнський тижневик “Слово Просвіти”. І ця добірка викликала в читачів сплеск емоцій і таких же відгуків. Представляючи в передслові ті тексти, перепущені через уже загартовані першими житейськими випробуваннями юні душі, я зауважив тоді: “У цих текстах – інший Донбас й інші його мешканці по обидва боки тимчасово-діяльності обласного просвітянського осередку. Просвітяни краю проводять велику роботу щодо збереження національних цінностей, розвитку і функціонування української мови як державної, створення єдиної української церкви, поширення правдивих знань української історії, джерел народної культури. Особливо болісну мовну проблему ми часто порушували перед владою, яка не хотіла бачити, що тривалий час українці живуть фактично в зросійщеній державі, де ці питання ніколи не вирішувались фундаментально. Як згодом ми переконались, саме це стало однією з основних причин зародження сепаратистських рухів, колаборантства, зрадництва. Пригадаймо: російськомовні схід і Крим не виявляли особливого бажання вивчати українську мову. А влада за десятки років Незалежності не спромоглась запровадити державну мову в дошкільних дитячих установах та школах цих регіонів. Натомість постійно дискутувалось питання про другу державну мову, про мову регіональну, якою, звісно ж, мала бути російська. Водночас на цих територіях бракувало шкіл з українською мовою навчання, а самі навчальні заклади не були забезпечені підручниками, програмами з української мови та літератури. Історію України не викладали там зовсім. Чи не тому багато мешканців цих регіонів, так і не ставши свідомими українцями, мріяли про навчання у вишах “братської” росії? І чи не тому сьогодні, коли кращі сини й дочки нашої держави відстоюють свободу України, маємо таку кількість запроданців і колаборантів, які запобігають перед ворогом?.. Як пророче сьогодні зазвучали слова відомого правника, професора В. Василенка, який кілька років тому попереджав: “Сьогодні війну проти української мови веде влада путінської Росії в режимі спецоперації із залученням багатьох представників вітчизняного політикуму та створеної в Україні “п’ятої колони”, яка діє під прикриттям численних фінансових і керованих зовні партій, громадських організацій і рухів… Основним знаряддям вибудуваної ворогами гуманітарної стратегії є продовження війни проти української мови, яка триває кілька століть і підсилилась помітно тепер, аби досягти головної мети: нищення національної української ідентичності”. Минуло лише кілька років, і російська війна проти української мови перетворилась на реальну війну російського фашизму проти нашої держави, і “за поребриком” уже не приховують, що мають на меті знищити Україну як державу, а українців – як націю. У цей непростий для нашої держави час усі ми маємо об’єднатись навколо ідеї українства. І це є сьогодні одним із важливих завдань “Просвіти”. Ми залишаємось організацією, яка, перебуваючи в самому вирі громадського життя, несе людям слово правди і віри в нашу перемогу над ворогом. Ефективною формою роботи зарекомендували себе круглі столи та конференції, які просвітяни проводять разом із викладачами вишів, учителями шкіл, обговорюючи актуальні проблеми сучасності. Найгостріші питання, що потребують втручання місцевої і центральної влади, знаходять своє вираження у зверненнях, які ми постійно готуємо, надаючи їм гласності й публічності в засобах масової інформації. Під егідою нашого просвітянського осередку вже 30 років виходить дитячий літературно-просвітницький журнал “Українська (віднедавна – Буковинська) ластівка”. Чергове число за 2022 рік повністю присвячене воєнній тематиці. Плануємо через волон-
Нині, коли путінська росія розв’язала людиноненависницьку війну проти України, ми розмірковуємо над тим, чому рашистське військо наважилось порушити кордони суверенної Української держави.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
