Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “І скажуть колись люди: коли сей народ пережив і такі часи і не загинув, то він сильний”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Подивитись в очі Героїв

Слово Просвіти, №09 за 2023 рік

Ігор ЗОЦ, журналіст Невипадково саме 24 лютого в Національному музеї історії України відкрилась виставка “Азовсталь: нові сенси”. На відстані одного року від дня повномасштабного російського вторгнення в Україну подвиг захисників Маріуполя постає як одна з найтрагічніших і водночас найгероїчніших сторінок війни українців за Незалежність. Як відомо, територія металургійного комбінату “Азовсталь” перетворилася на фортецю, яку українські захисники з полку “Азов” та інших підрозділів мужньо боронили, перебуваючи в повному оточенні. Понад два місяці Україна вболівала за кожного з наших бійців, захоплювалась силою людського духу в прагненні вистояти за межею можливостей. Так підприємство з давніми виробничими традиціями набуло в суспільній свідомості нового сенсу. “Тепер це місце асоціюється з героїчними історіями, які ми показуємо. Оскільки радянські сенси відійшли в минуле, історична частина експозиції притлумлена – вона на задньому плані, не актуальна”, – відзначає куратор виставки, завідувач відділу історії незалежної України Національного музею Антон Богдалов. “Назва “Азовсталь” стала метафорою стійкості та незламності українських воїнів, народу, загалом держави”, – наголошує директор музею Федір Андрощук. Нові сенси промовляють через історії дванадцяти захисників і захисниць “Азов- “На цих світлинах – 183 життя, 183 нездійсненні мрії. Подивіться їм в очі, почитайте їх біографії. Це мотивовані хлопці та дівчата, які поклали своє життя, щоб жили ми. Мета нашого, мого життя – вшанувати їхню пам’ять… Їхньою кров’ю написаний літопис Маріуполя, України, “Азовсталі”, – сказала на відкритті виставки Віра Литвиненко, мати загиблого бійця “Азову” Владислава Литвиненка. Пані Віра – голова громадської організації родин загиблих захисників України “Серце назовні”, яка багато зробила для реалізації цього пам’ятного заходу. Про минулі й теперішні сенси “Азовсталі” спонукає замислитись стінопис по центру виставки – людське обличчя між трубами металургійного гіганта. Художник із Рівного Андрій Шостак прокоментував цю роботу так: “Намалював мурал за тиждень. Там дві постаті: образ “Азовсталі” і образ людини у складній ситуації, в якій захисники опинилися на “Азовсталі”. Завійна підштовхнула до активного очищення всього інформаційно-культурного українського середовища від колоніального чужинського спадку, нав’язаного нам силоміць під час окупації спочатку московською, а згодом радянською імперією. Перейменовуються топоніми названі на честь загарбників, зносяться встановлені їм пам’ятники і пам’ятні знаки. Настав час позбавлятися повністю і від нав’язаних нам московськими окупантами і так званих “комуністичних свят”. Одним із таких існує й досі святкування 8 березня московсько-комуністичного “Мєждународного дня жєнщін”. Нещодавно група народних депутатів внесла до ВРУ законопроект, в якому пропонується скасувати святкування “8 березня” – цієї московської ідеологічної “скрєпи”, яка нав’язує хибні стереотипи реальності. Замість нього пропонується започаткувати 25 лютого святкування Дня української жінки. Ми одностайно підтримуємо свято 25 лютого під питомо українською назвою. Маємо лише зауваження щодо уточнення назви, власне, українського свята. На нашу думку, кращою була б назва “День українки”, універсальна для всіх вікових груп “пань” і “панянок”... Адже саме Леся Українка, як символ нескореної вільної Української Людини, заслуговує на те, щоб її день народження став всеукраїнським святом на честь всіх українок. Адже саме вони – нескорені, вільнолюбиві Українки сьогодні, під час російсько-української війни, докладають

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин