Суспільство · “Щоб Українська держава мала майбутнє, їй потрібно стати сильною, конкурентоспроможною”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Модернізація публічного управління – вимога виживання України
Слово Просвіти, №09 за 2025 рік
Василь КУЙБІДА, доктор наук з державного управління, професор
Оскільки російсько-українська гібридна війна, розпочата у 2014 році, ведеться з різною інтенсивністю одночасно не тільки у воєнній, економічній, інформаційній площинах, а й у гуманітарній сфері, включаючи філософію, релігію, освіту, науку, мистецтво, то спробуємо оцінити ситуацію в кожній із них. На фронті ворог поволі, але просувається вперед (втрачено 18% території). Скандали зі забезпеченням боєприпасами і зброєю наших воїнів не вщухають. ВВП України після падіння в 2022 році майже на 30% зросло на 5% у 2023 році і очікується його зростання у 2024 році на 3,5%. Сьогодні Україна займає 56 місце у рейтингу за ВВП і є найбіднішою державою Європи. За даними The 1841 Foundation Україна перебуває на 4-му місці у світовому рейтингу найгірших податкових систем, на 150 місці у світовому рейтингу економічних свобод. Частка високотехнологічного експорту у структурі всього експорту України становить 3%, сальдо зовнішньої торгівлі складає -20,9% ВВП, а витрати на НДДКР складають 0,3% від ВВП. Почалася провінціалізація міст через їх руйнування, йде руралізація регіонів. Економіка держави переходить з третього економічного укладу на другий, попри певне оживлення воєнно-промислового комплексу. У гуманітарній сфері загострилася агресія: почалася активна протидія поширенню української мови і зносу пам’ятників колоніальної культури із публічними закликами до активних дій, бо: “потім буде пізно”. Вбивство Ірини Фаріон стало наслідком цих закликів, але нагнітання протистояння продовжується. УПЦ МП продовжує політичну антиукраїнську діяльність. Суттєво погіршилася ситуація в суспільстві і державі. Запущений вірус мутації трансформує суспільство, яке було ефективнішим від держави, а зараз деградує. Активна меншість суспільства кількісно зменшується, бо бере участь у воєнних діях, відтак шириться вплив аморальної більшості. Пригадаймо черги у військкоматах на початку війни, згуртованість народу, готовність воювати і сьогоднішню ситуацію з відмовою покладатися на власні сили і очікування, що хтось за нас боронитиме нашу територію, наші міста і сім’ї. Республіка, як спільна справа, фактично поставлена під сумнів. За розрахунками аналітиків EasyBusiness на основі проведеного опитування представників бізнесу, експертів з питань економіки та аналізу даних економічний індекс верховенства права 2023 для України становить 0,58. Неефективність системи управління – кричуща, значно гірша, ніж була в 2019 році. За даними проєкту EasyBusiness, з причини неефективності державного управління Україна недоотримує майже чверть ВВП щороку, що неприйнятно за будь-яких умов, а особливо в умовах війни з ворогом, який значно перевищує Україну за ресурсами. За даними Світового банку, який щорічно подає звіт про показники всесвітнього врядування (WGI), що охоплює шість загальних аспектів врядування для понад 200 держав і територій, починаючи з 1996 року, ефективність управління в Україні з 2019 року погіршується, але якщо до 2022 року Україна у світовому рейтингу суттєво поступалася росії, то у 2022–2023 роках почала її випереджати. І хоч цей факт тішить, але невелика перевага у якості управління не вирівнює програшу у воєнному потенціалі і ресурсах: для цього потрібна кардинальна зміна системи публічного управління. Фінансові і економічні виклики, пов’язані з руйнацію і збитками спричиненими війною, які оцінюються в 600 млрд єнко, Шевченків “Заповіт”, написаний ще в 1845 році в Переяславі, сьогодні є символом єднання народів, підтримкою України у її боротьбі за свободу і незалежність. З цією думкою погодився Надзвичайний та Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов. Він зазначив, що поетичні читання “Заповіту” Великого Кобзаря –
– 1 трлн доларів, є неспівставними з можливостями держави їх покрити. І навіть, якщо станеться диво і росія виплатить Україні репарації в обсязі завданих збитків чи, що більш реалістично, нам якусь частину цієї суми виділить ЄС, то Україна не має достатньої кількості проектних організацій, підприємств, механізмів, будівельних матеріалів, щоб у розумний час виконати потрібний обсяг робіт. Є великий сумнів, що Україна використає ці кошти для своєї модернізації, посилення конкурентоспроможності і оборони, тим паче, що Україна не має Стратегії свого розвитку принаймні до 2035 року, а КМУ досі не оприлюднив плану економічних реформ, внаслідок якого мала б постати сучасна економіка, не розробив нову Генеральну схему планування території України, яка визначала б пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території держави, модернізацію систем розселення, будівництво нових населених пунктів, розвиток виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, вирішувала б питання оборони і воєнно-промислового комплексу. Суспільство не знає, які загрози створює ворог у площинах, у яких ведеться війна, і, відповідно, не може мобілізуватися і протистояти цим загрозам, але бачить і гостро переживає програші, усвідомлюючи: ідуть процеси руйнування як суспільства, так і держави. Розмови про швидку перемогу чи мир є безпідставними, враховуючи, що в України зараз немає ресурсів для наступу, а значить, для перемоги (захищаючись, війну не виграти). Тож ми повинні готуватися до тривалої війни, тяглість якої залежить від багатьох факторів. При цьому можливі тимчасові перемир’я, а не довгий мир, бо для останнього немає основи. На початку війни українці, покладаючись більше на власні вміння, ніж на державне управління, організовували порятунок людей, релокацію підприємств, озброєне протистояння ворогу. Минуло три роки, багато чого в суспільстві і державі змінилося. Не змінилося тільки державне це єднання навколо вічних цінностей, і побажав, щоб поетичне слово національних геніїв усіх країн звучало у світі, надихаючи людей на любов до рідної землі, своєї культури, на повагу до інших народів. Для фіксації рекорду до бібліотеки завітав експерт Національного реєстру рекордів України Марк Орловський. Він наголосив, що в Національному реєстрі управління, залишаючись неефективним – не здатним реформуватися, щоб відповідати зміненому середовищу і його викликам. Непроведення реформи публічного управління означає збільшення ризиків якщо не тактичного, то точно стратегічного програшу. Зазначимо, що у 2021 році Україна посіла 54-те місце у Світовому рейтингу конкурентоспроможності серед представлених там 64-х держав світу. У 2022–2024 роках по Україні оцінювання не проводилося. Загальний опис сучасного світу дав “World Economic Fo- rum” у “5 things you need to know about geopolitics in a fractured world” 9 серпня 2024 р., зазначивши, що міжнародні владні організації, занепадаючи, підважують світовий порядок, а новий порядок у цьому складному світі поки що не викристалізовується. На жаль, Україна теж не сприяє цьому, бо не запропонувала світові нових сенсів. Щоб вижити в світі, що одночасно руйнується і ускладнюється, стає дедалі більш хаотичним, непередбачуваним, і формує ризики та довготривалі виклики, потрібно швидко давати успішні відповіді на них, а це передбачає зміну якості управління. Як відомо, є сім основних характеристик, які сприяють успіху держав у будь-яку епоху: 1) національні амбіції та сила волі; 2) сильна національна ідентичність; 3) спільні можливості; 4) активна держава; 5) ефективні інституції; 6) мислення, яке навчається та адаптується; 7) різноманітність і плюралізм. За наявності цих характеристик у різні епохи домінували держави, чиї суспільні переваги відповідали вимогам епох, їх конкурентним парадигмам, тобто успішними були держави суспільство, політика, інститути управління та соціальної взаємодії яких забезпечували необхідний динамізм і адаптацію. Суть конкурентного змагання в сучасну епоху, коли зміни в публічному управлінні призводять до серйозних наслідків для національної конкурентної переваги, полягає в пошуку такої системи публічного управління, такого підходу до вирішення суспільних проблем, який забезпедо цього ще не було зафіксовано подібного факту одночасного читання твору Тараса Шевченка стількома іноземними мовами. Тож рекорд встановлено і зафіксовано! Усі партнери цієї події отримали почесні дипломи-підтвердження. У цей день також прозвучали пісні на слова Кобзаря “Зоре чить найкраще використання постіндустріального контексту для покращення життя та задоволення потреб людей. Із викладеного можна зробити висновок, що Україні потрібна не просто чергова реформа публічного управління, а серйозний науковий пошук якісно нової системи публічного управління, реалізація якої забезпечить набуття нею конкурентних переваг. Мабуть, починати потрібно з вироблення нового суспільного договору і підготовки нової конституції. Тільки революційні зміни суспільних відносин, зміни в політичній системі, в системі публічного управління, забезпечать Україні успішне майбутнє. За висловлюванням французького історика Ернеста Ренана: нація – це “щоденний плебісцит”. Очевидно, він мав на увазі те, що нація — це постійний живий людський зв’язок між минулим, сьогоднішнім і майбутнім, зв’язок, за Шевченком, між мертвими, живими і ненарожденними. Щоб Українська держава мала майбутнє, їй потрібно стати сильною, конкурентоспроможною, а без зміни суспільних відносин і якості публічного управління цього не досягнути. Це може зробити тільки сильна нація. Тому маємо мінятися, щоб могти відповідати на майбутні виклики, зберігаючи та утверджуючи українські цінності, і таким чином зберігаючи спорідненість з попередніми поколіннями. Власне, ці цінності забезпечують зв’язок з українською нацією, яку великі українці вели дорогою волі, гідності, правди і справедливості, стверджуючи, що в своїй хаті своя правда і сила і воля. У березні 2024 року Президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх вечірніх звернень сказав: “Брехня вимагає насильства не тому, що насильство може зробити брехню правдою, а тому, що воно може вбити або принизити людей, які мають сміливість говорити правду”. У нас завше є вибір. Ми можемо боротися за нашу правду і формувати шанс Україні на вільне майбутнє, а можемо тихо животіти далекими від народу і від його долі.
моя, вечірняя” та “Нащо мені чорні брови” у виконанні лауреатки всеукраїнських конкурсів Тетяни Киричук. У рамках заходу експонувалися дві книжкові виставки, присвячені творчості та життєвому шляху Тараса Шевченка.
За інформацією МКСК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
