Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Цікаво знати · «Здоров’я – найбільша винагоРОДа Небес за: · Чисті помисли! Чистий глагол! Чисті діяння!» 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

К о л о д а р

Слово Просвіти, №10–11 за 2026 рік

Іван ПРОСЯНИК Літо Ластівки. 2026 – 9660 Ластівка – втілення національного характеру українця. Це рік-будівник. Повернення до рідного дому і до своїх духовних джерел. Широке міжнародне визнання нашої древньої духовної спадщини. Сприятливе для всього, що має традиційні витоки. Для побудови сім’ї. Але й літо хитань, відчайдушного спротиву й випробувань, невиправданих сподівань. Ластівка ревно відстоює своє гніздо. Коли горобець загарбує його, ластівки миттю замуровують отвір і через добу викидають здохлого зайду, на радість вузькоокому котові. «Батьківщина тобі дарувала життя! Батьківщина Святая! Тож нехай і поведінка твоя гідна святині буде!» Вісті ізначальні. Родник ІІІ. Заповіт 54. «Рідна Земля! Рідна Віра! Рідна Мова – головна генарма будь-якої нації!» В-в Сіверко. «Українська Мова – Первісний Санскрит». Сір Леонардо Вуллі (Leonard Woolley) – провідний палеолінгвіст ХХ сторіччя. Літо 9600 22 березня – 22 квітня. Весняне рівнодення. Місяць Вишні. Сузір’я Риби. Борони. Покровителька Богиня Макоша. Народні назви: Ладник, Соковик, Березіль, Білояр, Bresen, Marzec. Рідні імена, благословенні Небесами: Богуслава, Богівна, Велислава, Гожа, Забава, Милослава. Арей, Дарій, Вродислав, Велигор, Ладомир, Яромисл. Впровесні 391 року за наказом патріарха Феофіла було остаточно зруйновано засновану ще Олександром Македонським знамениту, названу його іменем, книгозбірню. Під час штурму по-звірячому вбито (спалено) видатну науковицю античности астро-математичку Гіпатію, що відстоювала Геліоцентричну будову нашої сонячної мережі. 20 березня. День святої Матінки Сирої Землиці Макоші (Геї). 20–21 березня – свято Богів – Весняне Рівнодення, Відичне Новоліття. 23 березня літа 1896 наРОДився останній волхв Сіверщини Горасим Вербич. Березневий 1957 року номер часопису «Жар-птаха», що виходив у Сан-Франциско, вперше почав публікувати «Велес-книгу» – безцінну пам’ятку давньоукраїнської культури ІV–V ст. н. ч. 5 (16) квітня 1710 року в Тягині (Бендери, Молдова) гетьман Пилип Орлик проголосив козацьку «Конституцію», що майже на сто років старіша від Конституції США. Вишня – сакральне древо нашої нації. Ягода Сонця. Як вістить древня кощюна, цей недосяжний людям плід Богів з вогняного полумиска вихопив Півеньмолодець (за «Авестою» – вісник ранкової зорі) і подарував діткам. Вишня оповита магією ще з неоліту (ранньохліборобська трипільська культура). Це дерево Долі – Макоші, Мокрої Богині. По її цвіту на Різдво Сонця гадали про Благополуччя Роду, про заміжжя, врешті, ветхим людям – про «Золотую лодію». Восени викопували молоденьке деревце. В теплі тішили його, аж поки воно не зацвітало. А навесні, як потужний оберіг, висаджували під вікнами. Ось звідки той «садок вишневий коло хати». Саме сузір’я Макоші – велике коло Галактики, Риби – середнє, Борони – її осердя й визначають характері життєвий шлях людей, народжених в березнево-квітневій риті. Вишні – люди, довершені в усьому: як в юності, так і в срібному віці привертають до себе увагу вишуканістю, шляхетністю – і зовнішньою, і внутрішньою. Це люди, що своїми знаннями, мудрістю, витонченістю створюють навколо себе гармонію, спокій і умиротвореність. Вони наполегливі. Як би тяжко не було – не відступаються від задуманого. Добре усвідомлюючи, що плоди їхньої праці настають не відразу, а зачасту через роки й роки. Ніжні й легко ранимі за своїм характером. Якщо ви зустріли зразкового педагога – знайте: це обов’язково Вишня. Така людина всипана дітлахами, неначе деревце ягодами. Бережуть родину, аж до крайньої старости дбаючи про вже дорослих дітей. Вишні повністю віддані своїй справі. Служіння людям – їх наріжний камінь всього життя. Зачасту без будь-якої вигоди для себе. Хоча вони й легко ранимі, проте не затаюються на образи. Глибоко переймаються негараздами інших.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин