“В мені дзвеніли пісні зелені”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
В КАРТАСТИХ БЕСАГАХ ГАЛЯВИ
Слово Просвіти, №10 за 2008 рік
— Пішла я тихо, як наречена, І волошкову взяла журбу.
ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ Олень-красень над кручею Несе писанку між рогами: Писанка небом покотилася, Упала у човник місяця.
Ходить хвоя навшпиньки, Кладе палець на губу губок, Щоб тихо ріс боровик Між світлом і тінню В картастих бесагах галяви.
ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош — сумом по ріні.
Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами.
Десь бродить флояра: Нерозкаяною душею Б’ється об скелі Сокільського.
У ЦІМ ЛІСІ У цім лісі я була мавкою: Танцювала в шелесті вітру З шишками в косах, Малювала губи суницями, Світила очима барви дикого меду Ведмедям і бджолам з дуплянки.
У цім плесі я була русалкою З жабуринням волосся, Срібнолуским сміхом І ковзькою рибою серця. Це я тебе заманила під скелю У чорні тенети Ґреджина.
З книги “Поезії”. Київ, 2000
Василь Сідак. З мистецького циклу “Дерев’яна скульптура”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
