Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“В мені дзвеніли пісні зелені”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

В КАРТАСТИХ БЕСАГАХ ГАЛЯВИ

Слово Просвіти, №10 за 2008 рік

— Пішла я тихо, як наречена, І волошкову взяла журбу. ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ Олень-красень над кручею Несе писанку між рогами: Писанка небом покотилася, Упала у човник місяця. Ходить хвоя навшпиньки, Кладе палець на губу губок, Щоб тихо ріс боровик Між світлом і тінню В картастих бесагах галяви. ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош — сумом по ріні. Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами. Десь бродить флояра: Нерозкаяною душею Б’ється об скелі Сокільського. У ЦІМ ЛІСІ У цім лісі я була мавкою: Танцювала в шелесті вітру З шишками в косах, Малювала губи суницями, Світила очима барви дикого меду Ведмедям і бджолам з дуплянки. У цім плесі я була русалкою З жабуринням волосся, Срібнолуским сміхом І ковзькою рибою серця. Це я тебе заманила під скелю У чорні тенети Ґреджина. З книги “Поезії”. Київ, 2000 Василь Сідак. З мистецького циклу “Дерев’яна скульптура”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин