“Ось і відбито в українців будь-яку охоту вступати в партії”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
«УКРАЇНА-НЕНЬКА, МАТУШКА РОССИЯ», або НОТАТКИ ЗІ З’ЇЗДУ В СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКУ
Слово Просвіти, №10 за 2008 рік
ряд з такими мінусами, як з’їзд$ анахронізм. Цей з’їзд настільки не на часі, що його проігнорував навіть головний спонсор Партії реґіонів Ри$ нат Ахметов. Напередодні з’їзду він публічно поскаржився, що, мовляв, радо б поїхав до Сіверськодонецька, але занедужав. Грип. Однак у день з’їзду журналісти видання “Острів” бачили його на футбольному матчі на стадіоні “Шахтар”. Драматургія заходу була тради$ ційною: звезену і проплачену “ма$ совку” розігрівали російською “поп$ сою” північні “зірки”. Назву однієї з пісень, що звучала на мітингу при$ хильників Януковича, винесено у за$ головок цієї статті. Вельми харак$ терно, що ці люди користуються, а точніше, відверто зловживають демократич$ ними правами і свободами у вільній Україні та водночас кличуть наш народ “назад в СССР”. Спробували б вони провести такий з’їзд у “матушке-России”! Їх би втопили в крові, як незалежну Ічкерію… Щодо змістової частини з’їзду, то вона просто потонула між хамських випадів і від$ вертої лайки. Бо якщо лідер парламентської фракції публічно називає Президента своєї країни “сатрапом”, як вчинив Симоненко, то бажання слухати далі його “критику” просто нема.
від розбудови суспільства укра$ їнських громадян як міцної і традиційно збудованої тверди$ ні українського народу, держа$ ви. На відміну від мантр на тему “громадянського суспільства”, інформація про гармонійний розвиток нації для більшості ук$ раїнських ЗМІ нецікава. Мало хто переймається тим, що для громадянського суспільства передовсім потріб$ ні свідомі громадяни. Контроль ди, воно житиме ілюзіями і справно працюватиме за неве$ лику платню. Молодь інтуїтивно не бажає такої долі, тому намагається пристосуватись. Основна час$ тина суспільства мусить почи$ нати із засвоєння прав та обо$ в’язків громадянина. Що ро$ биться для правової просвіти зрілого громадянства? Вида$ ють коментарі кодексів, на пер$ шому телеканалі демонструють
Не обійшлося без фальсифікацій. Усі жур$ налісти отримали документ під назвою “Хро$ нология насильственной украинизации обще$ образовательных школ”, де були списки яки$ хось законів та законопроектів, графіки та ді$ аграми, тобто все що завгодно, крім обіцяної у заголовку “хронології”. Єдине, про що можна було дізнатися з того документа, — те, що 1990 року, мовляв, шкіл з російською мовою навчання було 4 633, а 2007$го їх лише 1305. Яй не здогадувався, що в Україні так багато ру$ сифікованих шкіл. Цікаво було б дізнатися ана$ логічну статистику щодо шкіл з англійською те громадян, охочих цим зай$ матися, дуже мало — отже, не$ має громадянськи активного суспільства. Нечисленні й фор$ мально підтримувані держа$ вою українські громадські ор$ ганізації практично відлучені від українського інформацій$ ного простору, тому по-сучас$ ному працювати не можуть. Ук$ раїнці не уявляють, як працю$ вати в сучасній громадській організації, мають ще совкову нехіть до такого виду діяльнос$ ті. Все тримається на нечис$ ленних ентузіастах, які крім цього мусять щодня заробляти собі на прожиття. Іти в партії охочих мало, хоч там можуть дещо пообіцяти. Громадська діяльність і активність нічого, крім проблем, не обіцяє. Чи є в Україні політичні пар$ тії як державотворча основа, що формує стрижень грома$ дянського суспільства? Були спроби їх створювати, доки не прийняли закон про вибори за закритими партійними списка$ ми. У владі партій нема — є бло$ ки, але, за Конституцією, гро$ мадянин може стати лише чле$ ном партії. Є кілька партій, але вони чомусь занадто перейма$ ються інтересами сусідніх та ін$ ших держав світу і ще казна$ чим. Ось і відбито в українців будь-яку охоту вступати в партії та громадські організації. Зате громадську активність імітують грантоїдні структури. Українці заспокоїлись і збайду$ жіли до українських організацій, читають і дивляться те, що їм подають. Громадянство втра$ чає організованість, стає зіб$ ранням домашніх філософів і критиків, готових сперечатися на будь-яку тему з будь-якого приводу. Суспільство беззахисних, ледачих, безвольних агресивних демагогів — такий вигляд має примара нашого “перекошеного громадянського суспільства”. За це нас вихвалятиме весь світ. Дали іграшку — демократичну цінність, похвалили, відібрали гроші в обмін на фантики-дола$ ри, знову похвалили за мирний характер та дивовижну праце$ любність — молодці, ви живете в універсальному громадянсько$ му суспільстві!
мовою навчання, бо ж враховуючи аг$ ресивні заяви російських лідерів про націлення їхніх ракет на українські міста та інші підступи, найбільш праг$ матичною політикою для української влади завжди було і буде форсування євроінтеграційних процесів. Другий з’їзд у Сіверськодонець$ ку ще більше дискредитував ідеї фе$ дералізму, які пропагував покійний Кушнарьов. Адже нагальними є зов$ сім інші проблеми інститутів місце$ вого самоврядування в Україні. Щоб це зрозуміти, достатньо послухати кілька хвилин суржик мера столиці й той потік свідомості, який він нама$ гається суржиком висловити, зако$ лисуючи київську громаду, що дедалі гучніше обурюється земельним де$ рибаном, беззаконням його команди. Але ідеологи з’їзду пропонують нам не реформу місцевого самоврядування, а лише дати їхнім “реґіонам” достатньо повноважень, щоб за$ жити окремим від усієї України життям не за законами, а по “понятіям” і спілкуватись ли$ ше власною “реґіональною” мовою, яка “вна$ турє” не є мовою Пушкіна. Але український народ не дозволить пе$ ретворити схід нашої держави на “автоном$ ну” кримінальну резервацію, і це, мабуть, чи не єдиний реальний здобуток помаранчевої революції.
КОМЕНТАР НА ТЕМИ ДНЯ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
