Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Крим продовжує втрачати свої унікальні соляні водні басейни, а з ними й потужну сировинну базу для різних галузей економіки”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЛІКУВАЛЬНІ ОЗЕРА КРИМУ: ПОЛІГОНИ ЧИ КАНАЛІЗАЦІЯ?

Слово Просвіти, №10 за 2008 рік

Загрозлива ситуація склалася навколо найбільшого в Криму солоного озера Сасик-Сиваш, розділеного штучною аварійною дамбою, весняні й осінні розмиви якої загрожують екологічною й техногенною катастрофою. Більшість кримських солоних озер занедбано. А це ж справжній природний скарб з родовищами лікувальних грязей і ропи. Ще півстоліття тому вчені-природознавці налічували на півострові майже 300 озер, 45 з них були солоні. Сьогодні їх усього 26. Віктор ХОМЕНКО, Крим ХІМІЗУЄМО МОРЕ? Північнокримський про$ мисловий комплекс за остан$ ні сорок років знищив систе$ му озер Перекопської групи. У початковому природному стані рівень цих озер був ниж$ чим рівня моря на два метри. Тепер їх наповнено вже не ро$ пою, а відходами хімічного виробництва. У зоні потенцій$ ного підтоплення стічними отруйними водами опинили$ ся села Карпова балка, Про$ летарка і П’ятирічка. Нині ці три озера вже викреслили з переліку водних об’єктів Ук$ раїни. Новий їхній статус — хімвідстійники. 1970 року в Армянську й Красноперекоп$ ську з’явилися гіганти хімічної промисловос$ ті. Тепер береги озер засмучують пусткою. А фахівці міркують, куди подіти промислові стічні води. Одні вийшли з проектом скеру$ вати їх із Красного в Киятське озеро, потім руслом Ішунської балки у ще чисту Каркініт$ ську затоку, до рибних нерестилищ і природ$ ного заповідника “Лебедині острови”. Інші розглядають можливість відводу хімічних стоків у ще не забруднені Карлеутське й Агульське озера, на узбережжі яких гніз$ дяться птахи. За підрахунками самих нау$ ковців, об’єм промислових стоків, які надхо$ дитимуть у море, щороку складатиме від 2,5 до трьох мільйонів кубометрів. Тим часом Кримський содовий продовжує нарощувати обсяг продукції, і кількість відходів переви$ щує проектні об’єми. КОЛИСЬ БУВ ЦІЛЮЩИЙ ЧОКРАК… В озерах Чокраку, Узунларі, Кояшу й Та$ бечику міститься понад 70 % кондиційних лі$ кувальних грязей Криму. Сьогодні не викли$ кає стурбованості лише стан озера Кояш, яке належить до Опукського заповідника. Озеро Узунлар колись визнавали найбіль$ шим родовищем сульфідних лікувальних грязей. Дослідження підтвердили: велетен$ ське плесо опрісняється так стрімко, що вже через кілька років почнеться процес опріс$ нення водойми. Його чекає доля іншого вже колишнього солоного озера Кизил-Яр, яке перетворилося на прісноводне. Узунлару “пощастило” опинитися на території вій$ ськового полігону Чорноморського флоту, орендованого Росією до 2017 року, де три$ вають бойові навчання. Плесо стало мішен$ ню для стрільб і бомбометань з літаків. Грязі нашпиговані осколками снарядів й уламка$ ми гірських порід, вкриті численними глибо$ кими вирвами. Сумна доля цілющого озера Чокрак, на березі якого з 1859 до 1936 р. був грязеліку$ вальний курорт. У післявоєнні роки видобу$ ток грязей для санаторіїв Феодосії, Судака й Севастополя вела тут Феодосійська ГГРЕС, яка… збанкрутіла, “сидячи на золоті”. При$ леглу до берега безгоспну територію з дже$ релами сірководневих лікувальних вод міс$ цеві жителі й “дикі” туристи перетворили на звалище. Зоною накопичення відходів і побутового сміття стало безстічне солоне озеро Джа$ рилгач в Західному Криму, яке містить запа$ си лікувальних грязей. Тонкий шар цінного чорного мулу змішано з нижчими сірими му$ ловими шарами, які цінності не мають. Озе$ ро Аджиголь, де колись добували грязі для феодосійського курорту, сьогодні втратило лікувальне значення. Його “вбили” стоки по$ бутової каналізації. Не витримали техноген$ ного тиску озера Акташ і Чурубаш. Акташ замкнули й затисли земляним валом “стра$ теги мирного атома” Кримської АЕС. Чуру$ баш засипали шламами збанкрутілого Ка$ миш-Бурунського гірничо-збагачувального комбінату. Тож Керченський півострів зали$ шили без жодного “здорового” солоного озера. САКСЬКИМ ГРЯЗЯМ ЗАГРОЖУЄ КАНАЛІЗАЦІЯ Єдине природне родовище на півостро$ ві, де видобувають лікувальні грязі, — Сак$ ське озеро. Але і воно перебуває на межі ви$ живання. У часи “хімізації всієї країни” обабіч спорудили гіганти хімічної промисловості, авіагарнізон, а морський пересип, за доку$ ментами, охоронну зону, забудували блока$ ми приміщень санаторно-курортного ком$ плексу. Уздовж озера, за кілька метрів від урізу ропи, протягли напірний каналізацій$ ний колектор. Нині він загрожує знищити “озеро здоров’я” — змішати води й грязі ці$ лющого плеса з нечистотами. Невже діждемося долі не менш знамени$ того цілющістю Мойнакського озера, остан$ ню лікувальну грязь якого викопали лопата$ ми ще 1934 року? Сьогодні ванни санаторію “Мойнаки” заповнюють грязями, привезе$ ними з Сак, бо століття вибирали ропу в над$ мірних обсягах, тож озеро опріснюється. ПЕРЕЛІК ЦІЛЮЩИХ ОЗЕР СТАВ МАРТИРОЛОГОМ Перетворено на прісноводні водойми й озера Богайли і Кизил-Яр. Перше ще в кінці минулого століття зробили відстійником навколишні господарства й птахофабрики. Друге опріснила фільтрація дніпровської во$ ди крізь карстові породи з Міжгірного водос$ ховища. Фахівці стверджують: більшість озер можна використовувати для отримання си$ ровини хімічної промисловості, біологічно цінних харчових і кормових добавок, компо$ нентів фармакологічних препаратів. А вже опріснені басейни Сакського озера, Сасик$ Сивашу, Денузлаву, Панського озера, Ки$ зил-Яру, Тобечика, Богайли придатні лише для розведення риби. Крим продовжує втрачати свої унікальні соляні водні басейни, а з ними й потужну си$ ровинну базу для різних галузей економіки. Фахівці вважають: врятувати озера ще мож$ на. Сьогодні загальні запаси ропи й ліку$ вальних грязей Криму складають понад 28 млн куб. м, а сумарні запаси родовищ міне$ ральних вод мають витік близько 30 тис. ку$ бометрів щодоби. Це могло б забезпечити функціонування курортно-рекреаційного комплексу півострова на перспективу. Слід скласти матеріали з відведення зе$ мель, винести кордони водоохоронних і сані$ тарних зон, кордони земель водного фонду. Наші побіжні нотатки дозволили лише пунктирно окреслити масштаби екологічної біди. Тим часом, матеріали заслуженого пра$ цівника курортів і туризму автономії Олега Гулова, зібрані в товстелезній теці “Екоцид кримських соляних озер”, припадають пилом в Постійній комісії Верховної Ради Криму з аграрних і земельних питань, екології та ра$ ціонального природокористування.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин