Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Щасливі прикмети сили, здоров’я, розуму й шляхетності”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ЦІКАВО ЗНАТИ

Слово Просвіти, №10 за 2008 рік

Монумент Кулішівському мамутові історія, подібну зухвалість Господь карає за всіх часів, і цар наштовхнувся на відчайдуш$ ний опір хоч і поневолених, та духовно не зламаних народів. Негідну справу Епіфана успадкував його син, Антіох Евпатор, при$ йшовши з війною у Святу Землю. У його вій$ ську було 32 вишколені до війни слони. Кож$ ного елефанта під час битви супроводжува$ ла тисяча вояків у броні сітчастій, та 500 кра$ щих вершників на конях. Ці їздці випереджа$ ли кожен рух тварини: куди б вона не йшла, вони йшли разом з нею (І Макавеїв, 6 : 36). І — лише один індієць, якого й слухався мо$ гутній звір-невільник. Виходить, що погонич слона керував цілим полком вояків! Проте вся ця міць не допомогла, і цар змушений був укласти мир. Та запізно: по$ ки він тішив свою імперську пи$ ху, більшу частину Селевкії вже захопили перси з мідянами… Африканський слон більший від свого індійського родича. Пара його бивнів завдовжки по$ над людський зріст може важи$ ти центнер. Величезні вуха вкривають потилицю і навіть ле$ жать на плечах. Навіть голос йо$ го потужніший і викликає жах, коли тварина розгнівана. Вва$ жають, ніби успішно навчати можна лише індійських слонів, та карфагенці дресирували й африканських. Ще за сторіччя до подій, змальованих у Свято$ му Письмі, великий воїн Ганні$ бал провів їх вузькими стежками крізь Альпи на пострах римля$ нам. Останні поступово оговта$ лися і після перемоги над Кар$ фагеном зуміли примусити сло$ нів битися з іншими звірами у цирках та потішати публіку інши$ ми способами. При своїй силі й кмітливості слон — на диво мирна істота: часто поступаючись дорогою слабшому, він ніколи не нападає першим, хіба що для захисту молоді. Цей незлостивий, сумирний, терплячий і навіть слухняний звір не тільки в Едемському саду може жити поруч з людиною, що й відбува$ ється в Індії та країнах Південно-Східної Азії, де його давно приручили, слушно вважаючи вищим створінням, не схожим на звичайну худобу. Особливо поважають його за розу$ мові здібності. Мабуть, сім іграшкових слоників у кімна$ ті — не простий забобон, а традиційна, щас$ лива прикмета сили, здоров’я, розуму й шляхетності. видно, що “білий — милий”. У деяких народ$ них піснях, зауважував О. Потебня, образ не пояснюється, але його можна зрозуміти на основі символічних значень: Ой коби я була знала, що я твоя буду, Випрала би-м сорочечку від чорного бруду. (тобто покохала б, поєдналася з тобою за умови обов’язкового майбутнього заміжжя); Заковала зозуленька на жовтім пісочку. А хто ж мому миленькому випере сорочку? У другій половині ХІХ ст. в європейській фольклористиці побутував сюжет про гра$ фа, який потрапив у полон до невірних, і про його дружину. Біла сорочка, що її дала дру$ жина чоловікові, — символ вірності: доки со$ рочка біла, доти жінка вірна. Випрати сорочку в чумацьких піснях оз$ начає полюбити чумака, навіть якщо він од$ ружений. Характерно, що чумак не завжди погоджується на любовні стосунки з випад$ ковими жінками (в піснях це переважно дів$ чина або молода шинкарка-здирниця), не дозволяє будь-кому “прати сорочку”, хоч во$ на й не біла, бо “сьома неділя”. Чумак збері$ гає вірність коханій дівчині (дружині), до якої має повернутися. Сорочку-вишиванку оспівано, зображе$ но в багатьох жанрах народної творчості (зокрема жартівливих, пародійних), долучи$ лися до цього і сучасні поети. Вона символ українця і України, проте в ХХ ст. престиж ви$ шиванки як одягу занепав під гнітом радян$ ської тоталітарної системи, згубними впли$ вами шовіністично-космополітичних, кому$ но-фашистських, екстремістських та інших тенденцій. Із здобуттям Україною державної неза$ лежності 1991 р., особливо нині, на початку ХХІ ст., спостерігаємо відродження тради$ ційного вбрання. Жіноча й чоловіча виши$ ванки набувають не лише ідентифікаційного статусу, репрезентанта в діалозі культур, а й органічного одягу високої мистецької есте$ тики, родового оберега, предмета націо$ нальної гордості українців.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин