Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Щасливі прикмети сили, здоров’я, розуму й шляхетності”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

«З БОЖОГО САДУ»

Слово Просвіти, №10 за 2008 рік

Погонич на слоні. Книжкова графіка 1604 р. Німеччина Фото Олеся Дмитренка ка на Сумщині. Ця показна ча$ вунна споруда вражає доверше$ ністю класичних обрисів і свід$ чить про те, що Україну зовсім не жартома можна вважати батьків$ щиною якщо не слонів, то вже напевно мамутів. Слон важчий від вантажного автомобіля, а що вищий — то вже напевно. Він може нести на спині п’ятьох людей. А якщо якийсь не втримається, то слон підхопить його гнучким хоботом. Вільно долає густі хащі, повалив$ ши своїми бивнями дерева. Доб$ ре плаває і ходить по дну, немов$ би водолаз, дихаючи крізь хо$ бот… Ці таланти віддавна ціну$ ють в Азії, де слони й досі вико$ нують різні важкі роботи. Довгий хобот, яким слон розрізняє запа$ хи і пробує їжу, служить йому ще й рукою. Хапає ним гілки, листя й плоди з дерев. Єди$ ним пальцем цього “рукогубоноса” слон обережно бере з долоні хліб, і маленькі, хит$ рувато примружені очі велетня якось по$ людськи світяться вдячністю. У слона миролюбна вдача, але не дай Боже його розлютити! Тоді страшними ста$ ють не тільки його важезні, мов колони, но$ ги, сильний хобот і гострі бивні, а й навіть го$ лос, яким слони виражають тонкощі своїх різноманітних почуттів. Це і загрозливе сур$ мління, і задоволено-ліричне белькотіння. Багата й палітра жестів — плескання вухами, помахування хоботом або биття ним об зем$ лю. А спантеличений індійський слон тримає кінець хобота у роті, наче дитина — пальця. Така подібність до себе викликала подив та повагу спостережливих і побожних індійців. Те, що слоненя, як і дитина, понад півроку вживає тільки материнське молоко, підси$ лювало ці почуття, і вони надали слонам по$ чесне місце у своїх міфах, легендах, літера$ турних творах. Наприклад, сина Шиви, бога мудрості Ганешу народні художники зобра$ жують у вигляді слоненятка. На волі ці “соціальні” тварини живуть гур$ том, а приречені на самотність вигнанці — явище нетипове, як і в людському суспільс$ тві. Інакше слони, мабуть, давно б повими$ рали. А ось наприкінці ХІХ сторіччя їм і справді загрожувало зникнення. Ці мирні велетні по$ (тваринні), орнітоморфні (птахи). Іноді типи орнаментальних форм поєднувалися: орна$ ментально-рослинний з переважанням пер$ шого чи останнього. Символіку форм кон$ кретизувала символіка барв. Наприклад, по$ дільська кольорова мережка, виконана хрестиком і низзю з декоративним швом-ка$ чалкою (качалочкою), подає ромб, розміще$ ний поміж двома горизонтальними лініями.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин