Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
← Архів «Слова Просвіти»

Слово Просвіти, №11 за 1995 рік

16 с. · 16 записів · PDF у Вікісховищі ↗ · CC BY 4.0

Текст отримано з PDF і розділено на матеріали автоматично. Межі частини матеріалів редакційно не перевірені: окремий запис може містити кілька матеріалів, лише частину одного або службовий блок (наприклад, передплату). Першоджерело — сторінка газети в PDF.

ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЛИСТОПАД 1995 РОКУ АНДРІЙ БУРЯЧОК: МОВНА СИТУАЦІЯ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ «Я ЖИВУ В УКРАЇНІ І ХОЧУ НАВЧАТИСЬ РІДНОЮ МОВОЮ БІЛЯ СВОГО ДОМУ» Роздум учениці б-а класу Донеї середньої спеціальної школи з Г фаїнською мовою навчання Хо 65 | Батерини Збіцької | | Проминуло літо, ії ось Перше вересня, знову см починається учбовий рік. І знову поспішаю у школу, не - тільки щоб поспілкуватися з товаришами, але й наора- о тись мудрості і знань. роз - Кожного ранку я через усе місто їду трамваєм з - (Ворошилівського у Київський район Донецька у мою оз Б ну Українську Школу. Цей шлях забирає у мене За о бо хіба можна назвати радісною поїздку у | же ій ЬКОЇ 1 і: осн і и, я ереповненому трамваї? Я приїжлжаю до школи дуже ореною, а взимку дуже змерзлою. 7 чаю ття гідності, Коли бачу і знаю, що зяд з моїм будинком у центрі м. Донецька знаходяться "ять російськомовних шкіл: (СШ Моз, СШ Ме15, СШ 9. СШ Мо1, С М22) і жодної української. А я живу в жаїні ії хочу, як : багато моїх ровесників із нашого йону навчатись рідною українською мовою Оїля свого «у. а не їхати у переповненому трамвлі шостий рік з весь Донецьк. (7 Мої батьки звертались до пана Міхненка із запитом ро відкриття української школи у Ворошилівському - районі, але він відповів. що української школи не буде. | Єв нашому районі ше Український гуманітарний | жолеріум. я б бажала навчатись там, але там є ТІЛЬКИ уткові класи і висока платня. Ці роздуми існували у мене давно 1 ось я все повіла, і не знаю тільки, хто на це може відповісти? коли все-таки у моєму районі буде замість 5 російських хоча б одна українська школа?! 2 1 3-3 Прокоментувати текст-роздум учениці К. Збіцької ми попросили заступника голови Донецької об- . ласної організації ВУТ «Просвіта» їм. Тараса Шевченка Марію Олійник: -- Катруся ще не знає, що у Вороши- .ловському районі м. Донецька не 5, а 1| російських шкіл, а тов. Анатолій Міхненко не обіймає посаду заврайвно, хоча державні чиновники, -- всупереч законодавству України, -- вважають цього заступника голови Ворошиловського виконкому таким, що має право підписувати банківські та інші офіційні документи. Як г правосильним заявляти, що -- Ні ОПТОМ, НІ В роздріб -- у Ворошиловському районі м. Донецька він не відкриватиме українських шкіл ЖОВ р т "ит тео - | я і ГИ 5 і іч РМР з - поки-що теж немає. району уже відкрито | єврейський дитячий садочок | Не зважаючи, що тут проживає 42 тисячі УХИТНІВ Українських дитсадків тут равда, для 6 тисяч євреїв цього ей .Закінчення на стор.2| с (народ, що має могу ЕЕ и ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: РЯТУЙТЕ ДУШУ - СВІЧКА ДЛЯ ПАТРІАРХА ВСІ УКРАЇНЦІ - ДОРОСЛІ І ДІТИ! ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «СЛОВО ПРОСВІТИ» НАШ ІНДЕКС | і 3067 Р на |Маніфесту української інтелігенції Ми тню мову, історію, культуру. Станьмо на їх захист а | І Словом Кобзаря Ї що один навчальний рік прийшос До стін благословеннит альмаматтіер, їду т Сковороди питає знос, - Жар-птицл-Їстина, - Злетити б 1 спіймати! І точ міцний ланцюг земниз турбот Гагатсетва й затишку замало / наций таті Та не ск 1/ Є брутальний рином- 5, спрірт Сватого Братства й Віри! Ми - багати! Багаті пам'яттю 1 мудрістю стполет Багаті зернами Священного Писання І Словом Кобзаря, а єпрагою пазма нн Себе , Світу Самі с цьом сІлть Тож песслитись будем І радити Тож молодіти одем, ТО стариц Тож, здрасте ли, С ра ІПСОТІСО счителі 1 діти! Щасл ОРГ РМ будь бля нас Навчальний рим новий! Христина Клименко, учениця 3-го класу Києво-Могилянського Колегіуму) На п'ятому році незалежності, в час прийняття України до Ради Європи відбуваються поді, що загрожують як матеріальним основам існування української держави, нації, так і п мові, культурі, духовності. Зовнішні та внутрішні антиукраїнські сили, що впродовж кількох останніх років усіляко блокували й саботували процеси перетворення України в сильну, багату, соціально справедливу й авторитетну державу, нині перейшли до вирішального штурму з метою нашої «білорусизації» Нас хочуть знову позбавити найголовнішого -- ВЛасно! Батьківщини, обернути на безрідних люмпенів, яким байдуже, хто їх нагодує, розпоряджаючись їхнім же національним багатством Усе робиться послідовно, сплановано | Таємно ВІД суспільства, щоб не дати українському народові стати господарем на землі своїх предків Штучно, навмисне створюються «борги» України сусідам на мільярди доларів, на невигідних умовах експортується за кордон найцінніша продукція; за безцінь розпродаються російському капіталові, іншим чужинцям прибуткові, потужні піІДПРИЄМСТВАЇ І галузі, які єосновою нашої економіки (літакобудування, торговельним | (11 листопада 1995 року о 10 годині у колишньому Жовтневому палаці розпочне свою роботу Всеукраїнський обмежиться одним днем роботи --"-Надто багато наболілого є у кожного, хто небайдужий до становища національної об'єднуймося навколо форуму, просвітяни, приєднуймо свої голоси До форум інтелігенції. Його дія не культури. Отже, -- не безнаціональна маса, а Ї ро ИЙ ції што 0 ат яжииннинив ||| хиинининний | аююиюниие 0 жиюинию 040 не 0 зжеюююяя 0ляненномяммо нії рони МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ металургія, машинобудування, військово-промисловий комплекс, нафто- |: газопроводи нафтопереробні заводи ! газосховища), укладаються нерівноправні угоди з Росією В економічим | ВІЙСЬКОВІЙ сферах; не виводяться іноземні війська з України, За! юпадають наукові центри, паралізується фінансово-кредитна система, руйнується виокотехнологічним індустріальний : науковий потенціал, зростає безробіт я, ПОСТІЙНО підВвиИЩУуЮТЬСЯЙИ ЦІНИ, хронічно затримуються зарплата, пенсії, стипендії Це -- не стихійне лихо, не безконтрольні процеси, не брак компетентних управлінців Україну розвалюють ум» професійно ті, хто нею сьогодн! керує, ! ХТО спрямовує їх іншої держави, Робиться все, аби підірвати здатність українських Збройних Сил захищати державу ! народ Робиться все, аби нацьковувати проти народу кримінальні клани й державні силові структур зані Комуце вигідно, кому По" рібно? Вищі урядовці замовчують нодружню, а останнім часом відверто ворожу, агресивну щодо України політику офіційної РОСІЇ Закінчення на стор: 2| - порід ОВ " ПРИЄДНУЮ СВІЙ ГОЛОС ДО МАНІФЕСТУ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ (прізвище, інішали, рід занять, міСТО ЧИ село) флот, хіМІічна промисловість, 4 Ї. ьо | | Прохання підПИСмМ надсилати на адресу 262001.Київ- 1, завулок Музєймним. 8, Вссукроїнсько імені Тораса Шевченко. те «Просвіта» РЕБРА жан - чи Товариство и | » сим май ПЕН ці окон» ДР, ПРЕ мон р но х -.

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

нн ЕНН - рн даних ни - Р Р и нн нн НЕБА - Рот т они РР ДИР ПР А ЕЕ І ІНЬ А НАВЧАТИСЬ РІДНОЮ МОВОЮ БІЛЯ СВОГО ДОМУ» Початок на стор. І Тов. Міхненко милостиво лозволив відкрити «Українським гуманітарний колепум», ле навчаються діти з 4-річного гику до 5 класу, але за навчання у цьому закладі треба платити -- лише за вересень 1995 року кожними родині слід внести 4 млн. 400 тис. крб. При цьому ніяк не можуть батьки добитись відпогілі -- ЧОМУ у російських школах Ворошиловського району навчання безкоштовне, а тут вимагають такі гроші? Мовчать держчиновники, яким байдужі запити батьків, а десятки родин своїх дітей з цього гуманітарного закладу просто забрали. Перевели -- хто в російську школу, хто в українську вінші райони. Ізлитимуть ці діточки, як Катруся, втрачаючи гідність з дДИитинНетВа І бачучи, як топчуться по їх чистих українських душах влалні -енки та Інші українофоби. Ось і в Петрівському районі в школі Мо 107 директор Таншюра разом з заврайвно Варваровською вирішили принизити- 20 дітей українського другого класу. Діяли-просто: 31 серпня попередили батьків, що другий український клас закривається. Коли на захист ших дітей стала місцева «Просвіта», ьо тій» нт Зо АН ні ки т 0 рр чи ран -о Р Р У РРРАПР ЕРР Р Р я р б й їі ПОДІЇ. ФАКТИ, КОМЕНТАРІ «Я ЖИВУ ВУКРАні ! | МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ зно бо 01 - інно 0 они - - ж з - о ие Початок на стор. / У той час, коли в Росії всі без винятку політичні сили переходять на імперські позиції. коли и офіціина влада робить ставку натдеологію запеклого шовінізму, російської винятковості, месіанізму, вищості над іншими народами, сучасні державні діячі ігнорують таке загальновизнане поняття як національна пднІСТЬ ВЛаснОГгО» народу, дозволяють собі відверто зневажати и принижувати її перед усім світом. Сьогодні вже не тільки за межами України, ай у самій Україні поновився кількасотлітній стратегічний курс Україна без українців», курс на знищення української нації під прикриттям «загальнодемократичної», «загальнослов'янської», «Ззагальноправославної» демагогії, що завжди слугувала нашим гнобителям Складовою цього курсу є посилене плюндрування української культури. Ми, представники української інтелігенції, засвід: чуємо: за винятком 30-х років, коли більшовики вигубили практично всіх діячів нашо! культури, науки й техніки, знищили третину української нації. подібної деукраїнізації України не було. На п'ятому році незалежності гине українське книговидання -- виходить лише 3Зс українських книжок. Водночас без будь-яких обмежень, без сплати мита ввозиться 3-за кордону низько: пробна література російською мовою, скорочується кількість українських газет І журналів, знову закриваються українські дитячі садки, школи, документація в багатьох галузях, навіть у найвищих органах влади, ведеться не державною мовою. У багатьох областях блокується відкриття нових українських закладів культури, закриваються українські газети й український клас повернули. Дітей там навчається 24, ше і вперший український клас набрали 20 осіб. Ї це тоді, коли всі иі так звані освітянські! калри нам заявляють, що «батьки не бажають». Бажають, але не в змозі побороти саме тих державних чинуш, які би мали цими питаннями займатись. Тому і їздили 10 дітей з Петрівського району у Київський р-н в українську школу МО 65, долаючи шолденно відстань у 40 кілометрів. Та щез пересадкою. А вартість проїзду в автобусі в Донецьку сьогодні 30 тис. крб. Тобто, за І день за І дитину українській родині треба тільки на дорогу витрачати 120 тисяч карбованців. А хто порахує почуття втраченої гідності? Скільки це коштує? Як сподіватись виховати повноцінну національну інтелігенино, жоли ми не маємо українських садочків, шкіл, технікумів, училищ, вузів?! Коли ми з дитячого садочка виховуємо почуття меншовартості української дитини? Наприклад, ум. Донецьку українських дитсалків - жодного. З 163 шкіл в Донецьку тільки 3 -- українських. Це школа Мо 65 в Київському районі, (учнів -- 400 чол.); пе школа ЛО І2 в Калінінському районі, (учнів, шо навчаються українською мовою 570); це, відкрита в цьому році в Петровському районі СШ Ме І (тут набрано тільки 34 учнів у 2 перших класи)... Усіх дітей, шо навчаються в 163-х школах Донецька -- 121000, а в українських школах їх Тільки 1004. Це менше 155. То чи матимуть почуття учнівської комфортності діти 4098 українських родин в Донецьку"! І чи ловго наші діти будуть втрачати почуття гідності, бачучи ше все і розумиючи"? А наші рідні манкурти та інші зайди будуть, як в добрі старі валуївські часи заяпляти: «українскіх школ ні оптом, ий в розніцу в Ворошілавском районєе ат- | кривайиа не будет» Віл релакції. Катруся Збіцька з родини, у якій ще двоє дітси. Старший син -- студент 3-го курсу Харківського вишого училиша Нашональної гвардії, випускиик цієї ж школи Мо 65. Молодший, Микола, учень 5-го класу Українського гуманітарного колегіуму. Батько, шахтар Микола Збіцький, інваліл 1! групи. Мати -- ХУДОЖНИК фабрики іграшок, 2 роки в неоплачуваній відпусти). То ж чи легко бути українцями в Донецьку, чи можливо павчити їх рідиому слову і звичаю, чи, врешті-решт. користуються українські літи Допбасу тими правами, які їм гарантують Закони України? Сподіваємся ПОЧУТИ вілловіль на ці питання віл керівництва, яке ці Закони має сповідувати, як Закон Божий і Закон людським. журнали або примусово припиняється їх розповсюдження, витісняється українська культура з радіо і телебачення Руйнації зазнає фундаментальна наука. Фактично знищується Національна Академія наук, що дала світові таких видатних учених як Вернадський, Грушевський, Палладін, Патон, Глушков та інші. На межі фізичного виживання перебувають науковці, вчителі, лікарі, культосвітні працівники. Все це дає підстави зробити висновок: національна культура й державна мова дратують органи управління яку столиці, так і в областях, ім чиниться активний опір, вони переслідуються. Утворюється абсурдна ситуація. Наш народ впродовж СТОЛІТЬ, всупереч заборонам і цькуванням, оберігав І викохував рідну мову, ! зараз, у самостійній державі йому доводиться боротися за її порятунок. безпрецедентно: народ має свою мову, а більшість урядовців розмовляє мовою чужої країни, з викликом демонструючи «незалежність» від власного народу. Шалений тиск антиукраїнських сил зростає на всіх поверхах державної влади, особливо в південно-східних та окремих центральних областях України, вони роблять нас «унікальною» країною в світі. Вищі урядовці заохочують |! пропагують актиукраїнський «регінальний підхід» у сфері культури, щоб розколоти, розбратати наш народ. Прийнятий ще в імперські часи «Закон про мови» не тільки не виконується, а й постійно перебуває під загрозою перегляду, нав'язуваного російськими націоналістами в Україні. Спілка письменників України, творчі й громадські організації, партії і конфесії неодноразово зверталися до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів з пропозицією вжити хоч якихось заходів, аби підтримати державну мову, українське книговидання, освіту, науку, літературу, театр, Кіно. У ВІДПОВІДЬ - глухе зневажливе мовчання. Воно прикриває справжній психологічний антиукраїнський терор, початок в окремих репонах політичних репресій на національному грунті. Українських патріотів витісняють 3 армії, звільняють 3 роботи. У кадровій політиці робиться все, аби Досягти «критичної маси» україноненависників у державному апараті, як і радять стратеги російського націоналізму. Українських патріотів не допускають до сфери управління в усіх галузях суспільного життя Войовничий російський націоналізм опановує вс! рівні державно-адміністративного управління, особливо у південно-східних областях України Посуті, проти українців 8 Україні вже проводяться етнічні чистки. Ми шануємо російську мову м культуру, але нам прикро, коли з неї роблять штандарт агресії, коли за нею сунуть танки 1 авіація, розтоптуються інші культури. в пиім'я по-варварському грабуються багатства інших народів. Минув час, коли антиукраїнську ПОЗИЦІЮ вищих урядовців можна було вважати | невіглаством, безкультурністю, помилкою. Ще свіжа в пам'яті народу розправа над учасниками похорону Патріарха Володимира, коли озброєні до зубів молодчики били старих, дітей, жінок, священиків, люто кричали «бей хохлов!» іІТОПТали скроплений кров'ю безневинних жертв державний прапор. Це ж у яких вольєрах, на яких духовних харчах треба було дресирувати таких осатанілих штурмовиків, карателів власного народу?! Це ж які спотворені душі треба мати, щоб потурати відверто антидержавним партіям та угрупованням, збройним підпІЛЬНИМ Формуванням русофашистів у нашій державі й водночас без суду ! слідства забороняти та репресувати законні українські громадські організації? Українські Іінтернаціонал-кар єристи сподіваються знову обернути свою рідну землю на колонію Росії, адже без України Росії не до снаги знову диктувати свою волю світові Разом з офіційним Кремлем вони розв'язали справжню, запеклу поки що «холодну» Війну Проти України Українська інтелігенція рішуче засуджує провокаційну й згубну політику антиукраїнських сил нанашій споконвічній землі. Ми категорично не погоджуємося з думкою, що українська ідея в Україні не спрацювала. Це фальшивка тих, для кого проголошення суверенітету нашо! держави -- «ТИМмчасове явище». Благородна за своєю суттю національна ідея неодмінно спрацює, які в кожній цивілозованій країні, об єднає ВСіх громадян України у всенародному рус! за те. щоб узяти власну долю у власні руки, відродити економічну міць, рідну культуру, досягнути процвітання нашого працьовитого, талановитого народу Ми розуміємо захист своє! культури, науки, духовності як захист прав кожного громадянина України на володіння часткою національного багатства, права на повноцінне трудове життя йгідний добробут, який йому здатна забезпечити наша високорозвинена, багата на природні! ресурси Батьківщина. Ми розуміємо захист культури ! науки як відстоювання рівноправних, взаємовигідних, а не хижацьких й експлуататорських щодо нас стосунків з усіма країнами й народами. Ми розуміємо захист культури ! науки як гарантування прав людини, особи. Ми роглядаємо культуру як глибоку повагу влади до свого народу, такої влади, яка не посміла б ганьбити Українську державу, принижувати її народ Українська інтелігенція з розумінням ставиться до неминучих об'єктивних труднощів перших років нашої незалежності. Дле ми ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття. У нас вистачить стійкості й самопожертви як ! В попередніх поколінь, аби не дозволити змести з лиця землі велику українську націю, що за кількістю посідає п'ятнадцяте місце серед сотень націй світу. Це відчувають українофобські урядовці, та змінюють лише антинаціональну риторику, не змінюючи свого антинародного курсу. Ми занадто довго відступали, ми здали вже багато позицій, нас змусили роззороїтися, нашу економіку ставлять на коліна, але дал! відступати нікуди. За нами намйсвятіше ий найдорожче -- Україна та її народ. 3 почуттям великої історичної відповідальності ми, представники українсько! інтелігенції, закликаємо об'єднатися для порятунку Украни та її народу політичні СИЛИ, громадські організації, робітників ! селян, працівників культури, науки, освіти, підприємців фермерів. релігійні конфесії, ветеранські та ЖІНОЧІ організації, молодіжні й студентські рухи, громадян різних національностей, СВІДОМИХ патріотів, усіх, кому є рідною ! близькою наша тисячолітня | СЬОГОДНІШНЯ Україна, хто хоче бачити її вільною і багатою Ми оголошуємо про утворення КОмітету національного самозахисту Закликаємо українських інтелігентів, усіх патріотів нашої землі розгорнути роботу за створення таких комітетів в областях, районах, у містах | селах Національно-демократичні, патріотичні сили мають ДОСВІД ТОГО, як змусити владу рахуватися з волею народу, який першого грудня 1991 року проголосував за суверенну незалежну Українську державу Тож виявімо знову таку волю! ОРГКОМТТЕТ:Іван Драч Іголоваї, Вячеслав Брюховецький, анатолім Грищук, Віктор Єсіков, лариса Кадпрова, Віталій Карпенко, Володимир Ковтун, Степай Колесник, Платон Костюк, Олесь Лутпій, Павло Мовчан, Костянтин Морозов, Володимир Мулява, Грім Мушкетик, Петро Перебинтніє, Анатолій Погрібний, Юрій Покальчук, Євген Сверстюк, Володимир Черпак, Вачеслав Чорновіл, Віктор Цимбалюк, Галина Яблонська, Ярослав Яцків сша ПРОСВІТЯНСЬКІ НОВИНИ ВІД РОДУ ДО РОДУ - І РІДНЯ ВЕЛИКА Вже цілий рік - З вересня 1994 українським державним центр культурних інішатив (новостворена організація при Міністерстві культури України) та Всеукраїнське товариство Просвіта ім Т Шевченка проводять у Києві Фольклорно-етнографічні вечори. Вони є частиною мистецького проекту, що ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ у співдружності з багатьма зашкавленими організаціями! має назву: Відроджені свята обряди ! регіональні Фольклорні традиції українського народу». Ідея втілення проекту пов'язана з тим, що останнім часом стали широко побутувати думки ніби фольклор - це «малоросійщина» або "шароварщина», тому його не слід показувати на сцені, їнші вважають, що взагалі не варто нічого відроджувати, а краще лише зберігати, подалі від людей Спростувати таке зневажливе ставлення до спадщини наших предків, що викликає не лише подив ,аий занепокоєння, взялися організатори просвітянських заходів, які можнаназватиальтернативними до всіляких фольк-шоу, фестивалів, де плутається праведне з грішним -- аутентичний фольклор демонструється поряд з художньою Самодіяльністю, професіонал мистецтвом, естрадними пектинові підтримана на державному рівні хвиля , ? ел - вивчення правдивої історії давньої культури нашого народу починає спадати йде підміна понять серйозного зацікавлення ! істинного штучним, спостерігається поверхове тлумачення справжніх духовних цінностей Майже щомісяця перед впячною народознавчою аудиторією бозгортаїй дивовижні г напрочуд мудрі дійства, ЯКИМ наші далекі пращури вславляли Сонце, Воду, Вогонь Землю. У затишному приміщенні Київського міського Будинку вчителя оживали колись УЛЮЦ0ЛЕНМІ народом, але тепер забуті свята: Весілля Свічки Колодія, Дівочої Долі, Вулиці д в ошатному, прибраному духмяною зеленню концертному залі Золот ворота" відОУВСЯ викликавши захоплення поліськиЙ обряд Водіння Куста з усім багатством звичаїв, пісень, танців, мелодій Виробилася система у проведенні цих заходів вималювався СВіЙй СТИЛЬ 13 зміСсТОВНИМ коментарем, залучення глядача, своєрідною дискусією | обов'язковим вшануванням учасників вечорів Допомагали пропагувати вечори інформаційні споснсСори :' газети «Вечірній Київ», «Освіта Говорить і показує Україна Вісті з України а також акціонерне товариство Обереги" Намагаючись дати відповідь на запитання -- Хто ми? Якого роду"? Чиїх батьків діти?! розуміючи, що творцем ! охоронцем української! національно: культури « село що саме там найкраще збереглася наше генетична пам'ять, організатори цих неординарних заходів |які до реч! послуговуються мінімальними коштами? надавали перевагу СІЛЬСЬКИМ фольклорним гуртам - яскравим носіям місцевої традим? з Черкащини, Черніпащини ЛьвівщИин/И Залучалися також талановиті виконави З Києва-- ті, що працюють на стенмої зафічному матерюлі ансамблі «Берегиня», кралиця" Любисток». наймолодші учасники вечорів дітки з ансамоблів «Дай, Боже» ! Медунимі" о -тщєти о ПЕК Р А они - 3 н В Т Є
(лово ПРОСОІТИ ПРОСВІТЯНСЬКІ і НОВИНИ 110 ' Представників народної "І: матер з нОЇ| КА ьтури?" 10 «не осоминули СВОЄЮ УВЗаГОЮ |! КІ ародні мамстри Із семкрдінсько їплки, прмитжджаючи з різни» областей України, ! кияни, які демонструють поє мистецтво на НДР вському УЗВОЗІ, В М РІНнародно!ї архітектури! поруту Обрядові вечори на ПОШанму Свят Сонячної о) кола пром Ли з великим успіхом мапи гапні діДГуКИ транслювалися ПІ О 092діо | телебаченню ТП. хто їх Оачив або чув ВІДКРИЛИ для себе чимало нового, ДОСІ НевіІДОМОГО прилучилися душею до незвіданих скароів виплеканих нашими пращурами протягом ТИСЯЧОЛІТЬ Поза календарним пюдини Є ПОДІЇ, не пов'я року, проте " зкож мають велике ЦИКЛОМ СВЯТ В ЖИТТІ зані з Окремою порою значення. Че родинні звича: ! Обряди Продовжуючи подальшу розробку свого мистецького культурних ініціатив СПІЛЬНО З Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка |і Вінницьким обласним управлінням культури представляє нову програму, в Якій віІДТВОРрені родини, хрестини, похрестини, потретини Справжня баба-бранка (повитуха) Ганна Филимонівна Коваль разом Із СВоОІМИ односельцями, об'єднаними у фольклорний гурт «Брикса» розказала і показала обрядові дії, замовляння, застереження щодо породіллі інемовляти атакож як обирати кумів хрестити дитину, що при цьому говорити І дарувати Всі ці звичаї побутують на Поділлі, у селі Бохоники Вінницького рамону, звідки Й фідили учасники вечора, та в сусідніх селах області Про дохристиянські витоки родиних звичаїв, які проводилися на пошану богів наших предків -- Роду і Рожаниць, розповідав відомий єетнолог 3 Черкащини, директор Тальнівського музею історі! хліборобства Вадим Мицик За народними віІДуУваннями покровителем народження на Землі був всемогутній бог Род який опікувався : родиною родом, І народом, г природою. А ще у Рода були дві помічниці -- Рожаниці, мати почка. Коли народжувалася дитина, вони стояли при матер: допомогали в родах. В давньому розумінні нашого народу людина є небесного, божественного походження. Її народження є священним дійством, подарунком неба Недарма кажуть, що коли народжується дитина, на небі з являється нова Зірка, а коли людина помирає -- згасає її зоря ідьогодні роді лльні ЗВИЧА! Рея об'єдналися ктемі адений обряд. в свой о НОВІ ЗбЄріГають - оку старовину і так само, Як І В усі часи, обводять дитину В життя і в родину, прилучають до свого роду. Недарма І в пісні співається Да нема древа ряснішого над калину, да нема роду ріднішого над дитину Фольклорно-етнографічний вечір «Щоб було дитя щасливе, щоб було дитя вродливе Відбувся у конферц-залі Київського міського будинку вчителя. Це вже шостий вечір І на ньому було багато гостей: фольклорних колективів-учасників попередніх заходів, що проводилися протягом року, етнографів митців, журналістів і ПпИСЬМенННИКІВ. ЧИМАЛО І подолян, Які нині проживають у Києві, вони вшанували своїх земляків. У фойє демонструвалися виставки методичної птератури «Мати | дитина матеріалів 3 вечорів, проведени) ХЧентром культурних ініщшатив ! Товариством «Просвіта» ім. Т Шевченка, творів народних майстрів Хотілося б, щоб наступний концертний сезон 1995-1996 років подарував шанувальникам фольклорної традиції нові відкриття, розширивши палітру народознавчих вечорів углиб їх жанрової г регіональної орієнтації з залученням самобутніх колективів фахівців з областей, які самовіддано працюють в царині відродження нашональної культури. То ж відроджуймо разом - Український державний центр культурних ініщіатив Всеукраїнське товариство «Просвіта» їм. Її. Шевченка На знімку: Епізод вечора «Щоб було дитя щасливе...» з аниннни, чинно ||| То 00 що | | || | | | | | | | | | ' ведомосСти: ПРОСВІТА: 1868-1995 шкопомиою латою б оїсторії укроїномкого мароду стою дені М груди 156 рокоти у Литопі жа перигому устанопчому зді нородилось Простита», яко стало погтитцєм тухопного ТГоплриєтоо ВИДАНО ГО ВИЗАИДНО ВИЇХАЛА Ле ВИКЬТ о) нілролжетия україномкого сусппльєттл. Нопо стборисось подуже МКК! ЧБІСМО ВО прю ПИте МУ аптиукраїнським течілм в культуртому житті, кологалатореьком політиці Аастро- У гориюцити полон о укренисєькогГго носи СОРГО п І ЗИ га посилетия русисрикамо ї на Украни в умотах парному Складним шлях пройшло Товариєтво «Просвіта» через різні перепіколи, погрози. клтувантия своїх партих членів, але з визпаченої дороги пе зиотпло З малетького Товариєтел переросло у веслику просвітницьку всесукраїнську громадську організацію «Просвіта» стала вогнищем української культури осолог виховантл и гарту тисяч млибутніх бори зл Незалежту Україту, починаючи віл напроюотьнорадикального руху до Українських Січових Стритьції, аж до воїнтв Української Повстайської Армиї. «Простіта» обійтлла всі герени, па яких жили українці. Вороги українського народу під різними прапорами -- авптрийськигми, царськими, біло-червотими чи червоними паматались випалить просвітянськоги рух, нипцили члепів Товаристоа. Страптого удару зазнало Товариство в 1939 році, коли радятські війська окупували Західпу Україту. Майно «Просвіти» було розгромлено. а тисячі просвітян зпайтлти свою смерть в концтаборах Сибіру, у в'язницях. Здавалось, все пропало. Та пі. Просвіттицький рух не знитцений. Він знову загорівся яскравим полум'ям. У 1989 р. у Львові заспувалось Товариство Української мови їм. Т. Шевченка, яко стало одпою з найбільших громадських оргатзацій України. З Товариства української мовним Т. Шевченка випили «РУХ», політичні партії -- та іно організації. А Товариство української мови персиняло назву Дссукраїнське Товариство «Просвіта» їм. Т. Шевченка. У перпип роки Незалежної України «Просвіта» стала осповним центром ЇЇ ЧИМ ЖИЛИ, ЧИМ ЖИТЬ БУДЕМО? пліпопоального падролжжємнти я У корелипи но тотьком ї Гоаличии чиста Потипи, а ко бони теригори й полюої молодої держати. У Захілтих областих У країни маєоно почлли плроджутатиє» чиптальт Гора рми о ЗОМИУИМ, РрИ ОК ИОМО ПУ кої гроко-католицькі, так ої Укроїномк іл СстотУє Їм Хетокофаольт цперктим Ипила ооротьоо щереисатноєті укуминєвкої мови плаоггоюутма лись неоалеміі, сходити, урочити, приспячет історич писм датомічти писитоачомибм потай попи о Но риму П ро витлни розповсоюджувеєли націомо прну птературу, яипоєти лекції! з ІЄгОорнії У країни ї деяких областях «Просвіти» ваяли та себе вою роботу культоститтих організаці. Просбітляти спійпрогровали з органами культури, остіти, мололі У маюже всіх школах утворилисі,; оргат зації молодої «П рюєтити». Цілі села проси» ли поновити їх члепство в «Просвіті». Але й понит деякі культоєвітіп праноивтики вало: ють просвітли своїми супертиклми, ставлять перенитсодли в ділТьЬНнОСТІ Хат-Ччиталеюь хоч нарол підтримує просвітям. Отож, чи є майбутнє у Топариства «Просвіта»? Ї вадгалі, чим жити будемо просвіттти"" Але в діяльності КУуЛЬТОСВІТИЙХ Закб/ЛАДІВ, ЯК Ів роботі «Просвіти» потрібт реформи Гидомо, що культосвітт організації запепадаютіь вес більше: клуби 1 сільські будинки культури не працюють. Культосвітні заклади - - державні організаці працівники їх щомісяця одержують зарплату, а просвітяни діють з власного сиптупіазму. Слід було б об'єднати всю просвітницьку роботу в селі під єдиним дахом «Просвіти». Створити координаційні ради в кожтпомту селі, куди повинт увійти представники духовенства, культоєвітніх оргалізацій - - керівники сільських будинків культури, бібліотек, молодіжних організацій освітніх шкал та дошкільних закладів. Вони планують і виконують накреслені заходи на тиждень виходячи з сьогоднишніх умов (влаштування вечорів, сходин, урочий, свят, проведення читацьких конференцій, диспутів, заняття спортом, читання лекцій). Якщо ці заходи робимо спільними силами культури, освіти, церкви, «Просвіти», молоді тощо, то можна зрушити оцю байдужість, яка так загніздилась І посергртх нирюдлу ( лід переглянути кадри |у мкороїх СКОНЮМУИОЇ крим о поми ми баготочиєєльмі Глямьтє пі СЛІЛ культури -- 2-0 чоловік. Рамоттим РЇудимок культури -- Х-10 чол. райбіолістека -- 10) чол. капех июля о 2-Їб чол. А якіно ою єдиати опсіх пих полем? Лєл була б сила по дуб лювались би ілжоли! Чи пе час Говариє гро еУпання» з велим Гьену|р Арі ЗИВ вчуРУТИ ПРРБоРУНРИо кіно! 1) По лІктидуВАТИ, й при «Ї Ї ри вті» ЄєТтбвОорити лектореьку груїту й одтим платиймм координатором? Це ж саме слід було зробити в рамонах -- хай іспує коборлимашина Рала при районному об єдтанти Товаристпа «Проста». Секретар чи Голова «Просвіти» повитея стати членом райвикокоугу, КкОристуватисєя гранспортом, ввплиюети па громалеоьке життя району. Згадаймо історичні традиції, коли при «Простіті» прагрорали гуртки, хор та шпи громалські організації, -- чи по час «Проєвіті» доручити спрямувати роботу потопих добреюалиьих Товариств, включивити як її складову Товариєство охороти пам'яток, ктитолюбив, Товариство тверезості тощо. Товариство «Просвіта» тісно співпрацює з відділом освіти. Тут же робота Будинку школяра, молодіжні організації «Молода Просвіта», «Пласт» та шо. Міст здається що таке об'єдиання є П роєвтти» з органами освіти, культури, молодіжними організаціями і духовенством допоможе справа. «Просвіта» є загально-громадською організацією. Членами Товариства є працівники оіоліотеки, кломережі, освіти, будиткав культури тощо. Колись Товариство «Просвіта» мало СВОЇ крамниці, киитарні, друкарні, ощадкаси і весь ДОХІД ВІД НИХ ЙШОВ на виховиу й громадську роботу серед населення, г видавничу діяльність, стипісндії бідним учням, матеріальну допомоту, організацію заходів для влаштування свят, урочий, поповнення біОліотек, все це може бути 1 сьогодні, але треба. щоб держава звільнила пі організації від податків. Є бажаючі обмежити діяльність пр «Просвіти» тільки деякими ділянками роботи, але це - - всупереч історичному митулому. Нам слідбулоб повернути й давиі права, й обов'язки. «Просвіта» стане вогнищем культури і школою ідейного гарту нашого народу. А. МАЛЕВИЧ, голова Зба ого об'єднання Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка зливання он ни - я 9 ЛИСТОПАДА 1995 Р У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ВІДБУДЕТЬСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО | НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ, ПРИСВЯЧЕНА 90-РІЧЧЮ УТВОРЕННЯ «ПРОСВІТИ» НА ПОДІЛЛІ ВІДРОДЖЕНИЙ ЮВІЛЕЙ подільської «Просвіти» своя Історія. донна я до виникнення цієї! громадської організації були історичні аспекти політичного, соціального ий національного спрямування. Згадаймо хоча 6 Валуєвський указ; важку працю на панщині, боротьбу за землю і волю; утиски російської церкви - тодішньої головної ідеологічної установи царського режиму - стосовно української мови Незважаючи на утиски | заборони, процес українізації церкви на Поділлі ширився. Помітне місце посідає переклад Святого Письма українською мовою Пилипа Морачевського (1863) Пожвавлення відчувається в Подільській духовній семінарії в середині 80-х років ХІХ ст, Свободолюбиві течії захопили викладача Митрофана Симашкевича. Він часто подорожує, збирає фольклор. Зібрані етнографічні записи публікує в газеті «Подольскиєе епархиальньге Довкола яскравої постаті М Симашкевича гуртуються ентузіасти-дослідники краю Микола Яворовський, Степан Дложевський, Віктор Якубовський, Кирило Стиранкевич, Юхим Сіцинський, Михайло Бачинський. Українські звича: панували в священицьких родинах Олександра Лотоцького, Прохора Вороніна, Володимира Свідзинського, Павла Вікула, Миколи Борецького, Васила Біднова, Йосипа Оксіюка, івана Теодоровича, Миколи Карабіневича Костянтина Кротевича.. Справжнім просвітянином став епископ Парфеній (Левицький), який домігся дозволу Священного Синоду на переклад Святого Письма вкраїнською мовою. Після Пилипа Морачевського він першим узявся за українізацію церковного життя. Не випадково 1907 року владика Парфоній удостоївся Почесного члена подільської «Просвіти» Пожвавленню просвітницької праці, звичайно, посприяв Маніфест від 17 жовтня 1905 року, яким було проголошено громадянські свободи. Силами передової інтелегенції Кам'янця-Подільського, ак адміністративного центру губернії, в листопаді 1905 року розпочинається рух за створення осередків «Просвіти». До міста почали надходити газети з українською орієнтацією. Так, «Киевскиєе отклики» редагував кам'янчанин Олександр Саліковським, який видрукував українською мовою статтю Сергія Єфремова. Цю газету доставляли на Поділля. З 1906 року почали виходити інші українські газети | журнали. У Кам'янці зорганізувались свідомі українці, передовсім, Олімпіада Пащенко, Юхим Сіцинський, Кирило Стиранкевич, Володимир Чехівський, Кость Солуха, Віктор Приходько, Микола Яворовський, Сергій Іваницький, Віталій Стиранкевич, - ось той кістяк, навколо якого ни о РР пан иціцаининььянь сн 0 пон РАЕР гуртувалися подільські просвгтяни. 21 квітня 1906 року офіційно був затверджений статут «Просвіти». Обрано керівний склад. Незмінним головою аж до смерті був лікар, випусник Київського університету, Кость Григорович Солуха (1861- 1922); заступником голови був Сергій Митрофанович Іваницький - викладач духовної семінари, секретарем - Віталій Карпович Стиранкевич - викладач Кам'янецької жіночої епархіальної школи. Евтим |Юхим) Сіцинський, як член управи «Просвіти», став активним дорадником з культурно-освітніх питань. Якщо повсюди в період світової війни осередки «Просвіти» припинили своє існування, то на Поділлі продовжував функціонувати завдяки лікареві Солусі. В роки національно-визвольних змагань подільська «Просвіта» набирає нового змісту, а особливо, коли Кам'янець-Подільський стає столицею УНР. Тепер секретарські обов'язки покладені на майбутнього мистецтвознавця Володимира Січинського. Він же й редагує просвітянську газету «Життя Поділля». Виступили активними просвітянами вчені К. Широцький, | Кревецький, А. Гриневич у Державній Думі представляв українську фракцію, боровся за повнокровне життя української мови), Володимир Герасименко, В. Біднов, а також Федір Садківський, Олена Перцель, Микола Чирський та інші. Значну допомогу просвітянам надавали викладачі університету на чолі з !. Огієнком Просвітяни організували роботу щодо українізації шкіл, церкви, проведенні шевченківських свят. Із приходом більшовицької влади діяльність «Просвіти» згортається, а згодом і зовсім припиняється, майже всі члени арештовані як націоналісти й понищені в таборах Наприкінці 1941 року нова спроба відродження. Осередки з'являються в Проскурові, Кам'янці-Подільському, Старокостантинові, Летичеві, Шепетівці, Меджибожі, Жмеринці, Вінниці... Вряди-годи в місцевих газетах під дулом автоматів друкуються скупі інформації життя просвітян, спогади про голод 1933-го, репресії тощо Час непевний для розвою «Просвіти: Український націоналізм переслідується фашистами. Майже всі просвітяни потрапляють в концентраційні табори, приречені на смерть, бо, окупувавши Поділля, гітлерівці з притаманною їм жорстокістю вирішили поневолити і винищити місцеве населення. На сьогоднішній день ми но знаємо, хто саме в роки війни очолював осередки «Просвіти» на землі Подільській, позаяк жодних документів не збереглось. із розповідей старожилів відомо, що з середини 1943 року діяльність просвітян згасла Гтлерівці нищили р о них сотні людей у містах | селах, насамперед, інтелігенцію, а отже й членів «Просвіти». Гось минуло сорок п'ять років. Почали тріщати мури монолітної імперії - СРСР. Хвиля національного відродження докотилася на Поділля. Наприкінці 1988 року шириться рух за створення Товариства української мови імені Т.Г. Шевченка. Адже станом на 1 вересня 1989 року тільки в м. Хмельницькому в 28 школах і класах опановували російську мову 26960 школярів, тоді як в україномовних - навчалось 10926 дітей, або 28,89. Саме супроти тотальної русифікації українського населення повстало Товариство української мови на чолі з письменником М. Н. Магерою (офіційно став головою 4 квітня 1989 року). В березні 1990 року Микола Никанорович надсилає лист до Міністерства освіти України, в якому вимагає негайно покласти край русифікації. Оббиває пороги обкомів, міськкомів партії, обласного і міського відділів освіти. І, якрезультат, уже 1990 року з'явились окремі україномовні класи у школах МоМо 5, 10, 15, 22. 26. 27 м Хмельницького. Подібно діяли товариства й у Кам'янці-Подільському, Ізяславі, Шепетівці Волочиську, Славуті та ін. містах 17 березня 1990 року відбулась конференція Хмельницького обласного об'єднання ТУМ «Родовід». Через певні обставини, за власним бажанням М. Н. Магера склав повноваження голови. Тоді ж ТУМ «Родовід» очолив письменник Василь Горбатюк. На його долю випала реорганізація ТУМ «Родовід» в Хмельницьке обласне об'єднання товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка Яка ж структура тепер Хмельницької обласної Просвіти»? Згідно Закону України «Про об'єднання громадян» першою в області отримала свІДОЦтвО про реєстрацію голова Кам'янець- Подільського міського об'єднання товариства Просвіта» Е. І. Сохацька. У 1995 році пегалізувались просвітяни Ізяславського, Дунаєвецького, Чемеровецького, Старокостянтинівського, Летичівського районів. Подали заяву на легалізацію в Славуті, Полонному, Шепетівці. Самоліквідувались просвітяни Волочиська. Деражні Серед активістів нині є голови районних товариств Марія Кундис (Чемерівці), Володимир Мельничук (Старокостянтинів), Василь Кравчук Пзяслав), Евгенія Сохацька (Кам'янець- Подільським), Лідія Піголь (|Спавута), Емілія Кондратишина (Летичів), просвітяни Анатолій Сваричевський, Галина Медведчук, Надія Пакулько, Тамара Сис, Віталій Лозовий, Світлана Бугаєнко, Микола Магера та багато інших Втайми МАЦЬАО голова Хмельнищького обласного 00 єднання товариства «Просвіта»
| ТЕ ' "кеб 4 і І! ЧЕ тюп я шо 1 то М очі "А - "те Ря Щ У - РІ ЦІ Ра й -. б - й -б Уч 3 - ". -й г - | зойк ть - З. С о ДУ - СР "луню -Сі ї. , з суб ума | ро Хі ї г чо а ., У и ПР уч зм) Че піні В ї -ре «Ії народністі єдина іВНньоОруська І да зн 20 г ок 3 НІ с! ЗОДИ | (С 1 б . Х ПЕ Х внаслідок феодальної роздріОненост монголо-татарської навали та ПОЛЬСЬьЬКО питовСськоО!: експансі розпадається на Трі і з ре - )4ІНСЬ ї ЗІЛС | Першу, тобто російську мову, вважалиєдинок пра ок - тої С! | ї - | 1 5 "С а українську та Оілоруську мови як Так ЩО давньоруську мову російські! вчені називали превнерусским язьшіком з російську моє -- русским ЯяЗзьком Звідси випливав їх висновок «те що ВвІДКОЛОЛОСЯ, ПОВИННО Назад повернутися до свого кореня, влитися в русскоєе море», тобто має відбутися «злиття мов» у єдину, а саме в російську Але ж історикам усього світу, 8 тому числі и російським, відомо, що до часів царювання Петра ! Росія називалась Московією. Відомий український поет ХМІ ст. Себастіан Кленович у поемі «Роксоланія» (1584 р.) писав, що «славна Русь (тобто Україна) простягається до темних московських лісів». із розпадом тоталітарної системи та утворенням Української держави українські мовознавці вирішили по-науковому ПІДІЙТИ до вивчення давньоруського періоду в ІСТОРІЇ східних слов'ян і їх мов. У зв'язку з цим Інститут української мови, інститут мовознавства їм. 0. О. Потебні та інститут археології НАН України разом із Ніжинським педінститутом ім. Гоголя провели в квітні 1992 р симпозіум із цієї проблеми. Запрошені вчені Москви, Санкт-Петербурга та Білорусії не прибули на цю конференцію. Минулого року в грудні вдруге зібралися вченіякакадемічних інститутів, так і науковці з різних міст України, Білорусії та Росії. Як у Ніжині, так і в Києві на конференції більшість науковців обгрунтовували положення про те, що давньоруської народності як певної етносоціальної одиниці насправді не було, а існували східнослов'янські племена зі своїми близькими за структурою, але не тотожними мовами. «Чи можна серед них виділити саме ті племена, в яких виявляються проукраїнські етнічні риси?» -- поставив питання акад. В. М Русанівський. | ВІДПОВІВ «Звичайно можна Інша річ початок їхнього існування. Одні дослідники відносять його вже до У ст н.е (час розкладу східносСлЛОВв'ЯНСЬКОЇ ЄДНОСТІ інші - до Х-ХІЇ ст., щетнші, зокрема російські -- навіть до ще пізніших часів». Це ті, про які я говорив на початку, що мріяли та мріють про злиття східнОСЛлОоОВ ЯНСЬКкИХ МОВ В Одну -- російську Якщо йдеться про мовну ситуацію в Київській Русі, то вона мала, на думку більшості дослідників, такий вигляд Була церковнослов янська або староболгарська мова, якою Кирило й Мефодій переклали богослужбо ві книги гякОоЮ Вели бОГОСЛУЖІННЯ після прийняття християнства 8 КИМІВСЬКІЙ РУСІ Дле основною розмовною мовою народ) який заселяв простори від Закарпаття д Дону й від Прип'яті до Причорномор я бул українська мова Звичайно, вона не була імимало В ній було таки пексичних | граматичних 1 Лементів, які такою. Як сучасна розвитком не Я Ререглися Прооте п ОСНОВА чері і сТтОЛІТТЯ ПереходиЛла від ІОКОЛІММИЯ ПОКОЛІННЯ б згачуючись новими лексичними епементами та вдоскомалюючись у "раї Ї і, ІНОМУ І СТМЛІСТИЧІ "им РпВиИпгаіжі б І ГІ І наших ДРІЇ Копи ж виникла українсь! Існує чимало її ТЕТ Й ете| 1318 дле - зупинимо янатТти,няка, Ма Шу ДУМКУ йнкх М СТА ЄДИНА оаейннійнан ВОНО нн ПЕРА по Вітоємо БУРЯЧКА АНДРІЯ З АНДРІЙОВИЧА з /0- річним ювілеєм і бажаємо йому здоров'я То золотого ужинку на ниві рідного слово! Гозетао «Слово / Просвіти» СЬОГОДНІ оприлюднює НОВУ статтю вченого і бажає мому довгих років творчого, наотхненного життя 5; РОСИ | води! ВІ 11 РІ - 1 І ПОЛІ | деТоО о" І ІД НІ | Її І, «ТЕЛЕ! | Г) Я ТІ - ІДТИЧНОММ ІК І ІНОМ 1аді. | ГП І НЮГ ся Гб | еннам ні С «ТОЇ го Пп | я. У ГІ "ЛЯ І п Пп Таї У | | | | ГгомПп ІДНА І 1/ піВденни | ІЗШОЇ Є! " ЗЮТ1 ї | 11 1Л і-й ; І | ! і І |) Г) ( чекії "І у0лгарські п | | ПИТ Її 1 У ВОДІ ісМмРІ РІС МИЛО ТОТОТІ ЗНМ ЦІ і . и рост ПЛ мен | | пи ПОЧаТОІ ООСІЙСЬКОМУ НаРрОДОВІ ІЇ00 союз українських племені! іх МОВУ, ЯКІ Уиоуатеї 7 ХТВОРІ іІЛли УуКраїнський народ. можна говорити починаючи з МІ ст Те саме можна говорити и про союзи початок формуванню ОФілоруського и росіиського народів І їх МОВ, ХОЧ МІЖ українськими та біЛлОоруськими племенами того періоду було більше спільного, ніж відМІННОГО, ТтиИМЧасом як між українськими та ростіиськими племенами вже тоді могла бути значно більша різниця У МІ-МІЇ ст. у східних слов ян виникають державні об'єднання -- племінні князівства, а також територіальні князівства, до яких належали різні племена або їх частини Центрами таких князівств були міста: у полян -- Київ, вільменських слов'ян -- Новгород, у кривичів -- Смоленськ і Полоцьк, у сіверян -- Чернігів таїн. Про одно з державних об'єднань давнішого (до Київського) періоду арабський літописець Х ст. Аль Масуді писав так »«3- поміж цих народів один за давніх часів мав владу, князь його звався Маджак, а сам народ валінана "очевидно, волиняни?). Цьому народові за давніх часів корилися всі ІНШІ слов'янські народи, бо влада була його, а інші князі його слухалися» У зв'язку з дальшим розвитком суспільствай потребами оборони та боротьби проти нападів ворогів із Київського та Новгород. ського князівства ЇХ ст. виникло велике князівство з центром у Києві - Київська Русь, яке за князя Володимира (978- 1015) досягло найбільшого політичного розквіту, об єднавши всі східнослов'янські племена Але чи можна говорити, що після цього об'єднання племен виник монолітний народ? Звичайно, ні. Різниця й далі продовжувала існувати, тому говорити про якусь давньоруську народність Є безпідставним, науково необгрунтованим. Інша справа, коли идеться про давньоруську мову. Під цим терміном більшість сучасних дослідників розуміє пітературно-писемну мову східних слов ян, в основі якої лежала староболгарська, тобто церковнослов'янська, мова, що мала південно-СХІДНОСЛОВ ЯНСЬКУ фонетику, активно вбирала в себе лексичні и морфологічні особливості тих оСХІДНОСЛОв'анських діалектів, які мали Центри розвитк писемності. Разом із тим є чимало мовознавців, особливо російських, ЯКІ перебільшують вплив тогочасних розмовних племен, ЯКІ дали ре, оплементів у свіІТСсьКИХ ТВОРАа» (ак «рРУуСЬКаО правда ПІТОПИЇ - «ПОВІСТЬ ВрРем ЯНИХ ЛІ давньоруські грамоти (лово 0 полю Іігоревбім» 1 | твердяті що ВН ПОРУ ЗКИЙ НОДОД 1 гум ЛП Павньорусі мова розуміючи під цим терміном розмо! Моб 1 о народу ШПе було ВИГІДНО Дим і. РУТ РІ к 1111 пероминли НІ ЗА У перерооривши а КОСІЮ, | Таким чином «ДРТ й ПОСТІ 4 П|ИІ Нор УКО) Та ста" ритори Т, ПАОАТЬКІВ ШИНУ ! і, й україни! ПОДМИ ЛО 0 НОТА ТРІТО. 1 Птератури АТеТтІТО 0.4 "11 і Русі 0. О. Шахматов, ! Во дич В М. СТІ Іс їРІ і гнювалпи тим "По п О ОСНОВІ |! 13 на мова Києва, койне, ТОчніми МОЇ МОВНА СИТУАЦІЯ | | ІМ Сс РТ б (ІС ІОВО | -Ї - | ппитнеА ї ої"Гов: гІСТО р. т ТУ | - | - Ту - | | - | | ' ри - , Ї (С ч1,1б я - ПІ - Тав і ї | | К ілтіяСьКоОЇР і - Н -| ЕТ «РР І СХІЛПНІ Ч« То гій О| В | ТУПАЛІ «ї і Кі 1 Лавровський 0 Я Черних Н.| Аванє . В С мноградоє ТАБ намагаючись доказ що вонавиникла са! оба НІМ ШЛЯХОЇ 3СкКІЛЬКИ в розмовній мові Східних СсЛлОовян різни 0 РА І, Ра І Думку НЕ було помітних відмІННОСТЕеЙ аж ДО ХІМ СТ Коли 988 р. княЗь ВоОлоди! Мр о рестив Русь, він, якзаписано в літописі, "нача пОИмМаті У нарочитом чади дДьТти М даяти на учениє книжноє», Як правильно зауважив проф. 1 П Ющук ІЗ цього приводу, дптей князів 00Я0 воїнів, купецтва, священиків учили 8 цих школах не мови смердів, а церковнослов'янської (староболгарської) мови, якою були написані божественні книги. Одні опановували її краще, інші - гірше, але вже між собою, щоб відрізнятися від простолюддя спілкувалися якщо не чистою церковно слов'янською, то церковнослов янськоукраїнським суржиком... | саме цей суржик воїни, тивуни й посадники несли в завомовані землі, що були заселені угро-Фінськими племенами: Суздаль (1024 р.), Ярославль (1071 р.), Рязань (1095 р.), Владимир (1108 р.), Москву (1156 р.) тощо». Цей мав на увазі російський мовознавець акад. О. Шахматов, коли писав: «Родина нашего великорусского азька -- Болгария. Но образовался он в Киеве. гдеиспьтьвал впервьм благотворног влияниє народном средь, окончательно 8 Москве», Звідси в російській мові така велика кількість староболгаризмів -- фонетичних морфологічних : лексичних. Дехто з мовознавців пояснює це тим, що нібито воні були привнесені,з книг як ООГОСЛУ жбови Так І СВТСЬКИХ Д ЧОМУ ж ТОДІ В УКРОЇНСЬКІ! мові їх так мало? Справа в тому, що російській мові ВОНИ ОРГАаНІЧНІ Тановлять І! первісну основу Отже, церковнос пов анськамова, ставши пттературною В КИМІВСЬКІЙ РУСІ поступовс видозмінюється, вбираючи дедалі більші мІСЦеВИХ тобто у країнських ри 11 пояснюється тим, що писарі, які пи ЛИ ЧІ переписували книги, мимоволі під к плив народнорозмовної стихи робили описки помилки Щоб переконатися в цьому, доситі обл "Га тей КИІВСЬК узяти одну з найдавніших писемних пам'яток Ізборник Святослава 1073 р., який є копією болгарського ори! налу Ось низка помилої аких допустився мого український переєті сувач у НИЗЦІ ПІ ре МЛ церков слов'янського 6 їЯТьЬ) Він ужми б и ГУКС ниман видома исцили ба ПЛУТУ Й 1 Б 14 | 16 | ІАЛІС павь УСТавив амістьпаль ст "т ока 1.1 МмМІіІСТЬ ПИЄМІ,. ї сі кл) і і | ПІ | ІК. рі ГУ ГІ 1 "А ГО УМ | КОЇ Ї іТКиИ. 5 111 | | | і | 4 | ОВИЧІ | | " І | | і) | ж 11) Ї і НАаСИЛІ | І) об і | во Те) ТР | ІС ТеАннНм |) ВІ кпичний ВІДМІН І ЕОЗНЕЄС о УТ! Ло САМІТ УЬ «нуФфри сватий Фоко, НОроОожІ рН (мово ПРОМИТИ чимало ІНШИХ україмізмів 30к с вопег рема новгородських зерестяних грамотау и Новгородському ЛІТОПИСІ, у Новго КОрмчій, які на думжу!.! П щука з проявам, гсієї само! простонародної мови ззважаючи наз вплив мови з игенів --ІЛЛІОІЙЦІВ, Яких ПІДКОРИЛИ Сер би відчутна близкість сербохорватської: мови до української, що відзначають ус! мовознавці. па Думку проф | (ПО Ющука, «з усіх слов'янських мов саме Українська розвивається безлереране від часу її ВИДІЛення якогось прадавнього індоєвропейського масиву и до нашогочасу» доказом пього Є місце проживання Т НОСТІВ» Відомим ООСІМСЬКИММ ученим - кипарським у Сборнике ответов на вопрось поязькознанию |к У Международному сьезду славистов)» Писав те, що слов'янська прабатьківщина Оула Мій карпатами Придніпров'ям (заходячи далеко на лівий берег Дніпра) | Пінськими болотами, на території, де з наидавніШих - засів панує чисто слов'янська топонімІКа, Є В наш час загальновизнаним». «Саме звідси, - зауважує | По Ющук, -- з території України ишла слов'янська експансія, а отже, й поширюдалася слов янська мова, яка стикаючись З іншими мовами інших племен, набу ВІДМІННИХ рис !: започатковує зла нові мо (там же) (пор. рух предків сучасних сербів | орватську мов Пе іближчою до 2 т 1 й | С 133) (рення Тд казав би М "око і ги НІЯКІ ог на " ПИ "Ї й ич- тк зайно ра ЧНІ зни . | 1 | , 2
Слово ПРОСВІТИ | ломи акти, КОМЕНТАРІ ЧИТАЧ - ІАЗЕІА лі ЧИТАЧІ ПІДТРИМУЮТЬ КУДИ НАСВЕДУТЬ? 33 (а 9 гоетими, Українське. ловом УС ПАЙ | | Лв ЕД ь Г С) | кмибишеотпа «Ті ' к ери! І|ОСІ І Р І"|ІрІСЛО ) | оприлюдмноми ЛЬ і кА Кк | А" 11 ЛЕВ. / 15 У КРАЛИ РИ 1 оррРОвІ ою мс І|роОєСтита ІМ, | |ТЇепчем я й | пини Мона! і | ; | СТОСОІО МПІЬиИИо ТтОоОпПпОРІМмМО К.М І мІКЛИКОМ Й | 141 | 1-Й пА-ТІЛ | | - 7» | ! | уяв пПІЛЬНИТИСЬ ОД ІМІ ПЕ кКОГО ММ ГУ ЛЕМ КО У і 1! І | Ір й | им КД Ме З ЗОт калхози єщі . / Полальни береження у топоніміці Києпа | ЛІЯ і | "-УАЄПОГ р - - Й рік ч роки Упалі І ДОР, ЩІ! 1 - ІсрСонеІИ 1 ПОЛІЙ ОГСЛьЬШОПпИцьЬКкО І ЛОДСИ і Також При - 4 1734 | а 1968 ГА й й РА. 7 МОКРА М | з я СПИАІСНИХМ ІМ ОДеЛІСКИ ( | бЄЗГлЛУЗЛНИМ, І принивлитим | | паце! ібільшечи ее ч- 1 ТИ ЧИ - - іля України, як суперенної держави. Повністю сь МІ дний» колгосп ім «г і . " | таки | ОД іИИ на БРАВО ) чпілтримуємо протесє і ІІросСПи проти намагань пос "Р 4 вдетего кумбишова КЛ пи - ай 5 и б | ПРЕ ДАК БРОЦИ і | дупом рої лізНерії - Ра! ПСГІЙ км ШО СОбТнНОКИ ЧбЗІЛЬШІОГИцЦьЬКО! ЛОФИ "опночас " "о! ЛІ) |4 | | ЛИ Ї | | | ІЛ | о є ие! З а У | мій лід одвів коней, волів лав с пропонує мо розглимути так конкрет пропозими шоло і 4 | ря б | 4 | 5 Я се начиння господарське Іду в КС » переименмиє м ь пулиць | ! ОН 11 | І сі! МЛ - | | | - 5 бригаду Мо! де керує пан Іван б |, Вул. Урицького персименувати на пул. Василя із | | ж рт) ДУ! "Ір ж ІА ГІ |- ИЙ «У ДІ І-І | Чі . | | - - кіпишипи | | алива лЛлоношук |лліч Попєнов, прошу цього пана Липкіпського митрополита-мученика, рориця зма не мі- | і і сі! і 7 , .У1К , і . "епі; ч 111 "ДАТ г НМ з , | | | чів ів зви зн фундатора ПОСІЯТИ МЕеНнНІ на ПОМ іДИЮНІЙ ДИ 111 "м ежнх українська пратвос ан церкиу ул ЯКУ тим піЛЛлав | | , КЕ | | пГететні Те! іюсіяти вчасно ! Якісно. Ю ка КОЛГОСМУ ВА і і пений до повногі сло р з ль чуютаке «Я тебе здслаю, что | СРОЄ ЖИТТЯ - "ГЛ ЧИ " Д п п МИ ОГО Ар «- | у й " Я чи), | вИОР о ї 1 | . ; - Р і | 9, | дають КІ, - оєй здєсь нє буде! Отже маємо, що маємо . Іншим |ї а користь такого персеименупрання промопляє той РИ | ПДМ ВІТЛОГО ай уундаї Юр за , втина За каво гапасовалі, тої фрактошотим мешкавпнеполотк, атакож на СОлом янші - Ї Ж І.) і к І І СА ЧІ « і ці ь М 4 | 4 Ди МТ дам іпашєет Ісеєєт ІУОІраї! | пристосовуються люди соула Хцеркюм і, поякІи тин Служни и | | у ВИМ скажуть їм за того г голосують, 00 жити якось ? Вшанувати пам'ять Патріарха УА ОО Моетислапа | у ба. навітьт на тих двох центнерах ячменю, а це з Семи | ущдлавши одній з вулиць на Печерську назву Мостие- | і ! Її | | 11 в нд РАН у р . й гугі ; | є | б | га орної землі, що припадає на кожного члена колгоспу аВеьке і | б і ї че З - . Р ь - С "Т би Ран РР - - | Ж І " е бо Сумно дивитись на бур яни, на поля НІ обробле нії Не З3ЯаЖстянНні у Киїп-- сто іммця соборної У країни, тому цілком | маг | знеріра давить серце та чи буде ж таки виконана та | б | | | зай | | | ше й | : | дня - ІОГІЧНИМ | ДОЦІЛЬНИМ ОУЛО ШООС у назвах киїзськИиХ кіз | ірограма Президента України, де прямо говориться, ще БА РАНИ РО ЛЕ СБ Уч Петрушевича 1 Ї і | І І) з - « , Р « « і. « "аг ; досить експериментувати, а греба віддати землю селянам ПІ и 9 ЗУ| р ли М - В г За | навічно У приватну авпасністьщОб це стало реальністю, 'щОб резилента і .-« ТОКОЖжЖ / пигуУСТИМаА олошина -З- | муки ЛИ РОРНЮ ІРО калютіднім всі форми господарювання на землі приносили користь ане ГІ ре МЛеНнта карпатської України "«ІДЖСО ДПСІ ЦІ ІСМЛІ | цо млтакі , вно Підтримки розор г ганьбу? Що ж, поживемо -- побачимо! Може 1 тієї | тепер об'єднані п олній незалежній Україні ; РИ СЬОГОЛНІ ВОНИ О0ОЛИТІ г За, - | ані але ж мають багато 3 них більші переваги | ЗЛИДенної пОДаЧКИ у Формі двох центнерів ячменю не буде В. КОДИНЕЦЬ зо | МЛ ьки психологічно, а й Іван СУХАР Заст. голови осередку «Просвіти» ЦКБ «Шхуна» С ) Ж ЧЕ пе | Берк 0 «Яке Собі ОД з Ді! таб ЛАте Запорізька область. Ї леткі. Сі р. | ; ! . . зі екс ниеасьсяса о пар карданної б 5 б І за Є ТАКА ДУМКА аромовності? ри ин ди . - - . Двомовність п Україні виразно характеризується , 7 упослідженим становишем української мови. Для при- | коня РА - АН УРСР є ростиська, а не українська» (ж. «Україна», в) 1990. Мо 45) Нашим обов'язком на сьогоднішній день ль 2 Зх У МИКОПАЄВІ ВІДБУВСЯ СЕМІНАР «ЗМІСТ | СТРУКТУРА ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ МОВНОЇ ТА (просвітян, педагогів, просто громадян) є сера за б - тебатлувоТ суОгба. ромрсм раєпА МАЄ ло. | усунення передумов вимушеної авомовності. Нам слід 2о)7-Зумка ІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ» В НЬОМУ ВЗЯЛА УЧАСТЬ РЕФЕРЕНТ ВУТ «ПРОСВІТА» ВАЛЕНТИНА ПАВИЦЬКА. сть КОРІННІ -Де СЬОГОДНІ ВОНА ДІЛИТЬСЯ МІРКУВАННЯМИ 3 ЧИТАЧАМИ НАШОЇ ГАЗЕТИ населення, двомовність панівних І непанівних нашій, ши двомовність як політику держави г як природне явише | бот ЗВО Те і КУ б ут лати СсемІНар надзпичамно актує«уьс- 2 ( нтагутизиния ІСОобХхІЛНИЇ кроку плосконеленмтні истеми оспіти. нсеорхілна умопа подальшого п розвитла | же обро було 06. якби в основі станларту з г ІСЬКОЇ мопи УКРОЇНСЬКОЇ (ітсратури україмнознавств історії України, усіх навчальних прелметиї оуУла поклалена українська нпашцонатьня мшея хле ОСКІЛЬКИ шпропомоюшасїн му Просктех Ісержаних станладстів цього не прозпучало, |хОоОчУ зУПпИНИТИСЬ на тих нагальних рОоолемах, іІКкІ СТАЛИ причиною нашональної оспіти, нашонального пихо- ПїРІЇІ гілипер пілсУТНІСТЬ КОНЦеПИиЙ нашонального ихопван ШШоправла, Нашональна Акалемія Наук возглянула 1 Презили кониєпиіо навчання а! Х І»иональних меншин п М кратнии 1 15100 || ІЗ БОнНЛа- - НКО СТИЄОЛЖжЖУЄєЄ. ШО ПОСТ МОГИ, окрім мМоОпИ Ісрж ІІБНІОЇ нашіональних меншин Напевне, -41ІМ СО ЦЯ ІОДООКУ і МІСУРЕЛІМІРІ пумка ільмУЄ широкий розголос МОЛОЛоОгО наукопия Бобагато хто як не може по Ох ГИСЬ ВІДЧУТТЯ шо ростиська мота 1руга доржапна моцша п Укр ЛИВИ У сучасних розвинених країнах не пивчентня риляної середній школі бкіДЛПпОДИТЬСЯ ОІЛЬШеЕ часу. П. Ланжевен, лауреат Нобелівської премиї в галузі «фізики, запропонував у Франиі пілпести на мопне напчання уУ5Ф; навчальним І|уже добре було б. якби ше Мини с терство осСпіТИ УПпоОрядкуа нні голин. Вчителі повинні мати ше на увазі! при розполілі голЛин,ІПри СпіІЛКкУЩІННІ 3 боатьками, особливо тими, які мопби пишуть заяви про зарахування їхньої дитини ло російського класу» Я глибоко переконана, що перпинні осередки «Просвіти» -- та мобільна сила, яка спроможна взяти на себе цю роль. Дозволіо собі окрестити першочергогі завдання таких утворень |. Єлиний мовний режим -- обов'язковий аля всіх учителів та учнів ? Коженучитель має зразково пололдіти українською итераитурною мопою А для того, шоб це стало реальністю, потрібно цей пункт пбести під час атесташи вчителів. Жахливо, шо вання еВчитель-метолист», «Старший вчитель», приспоєння вишої категорії, шо лає прапо на збільшення заробітної плати вдвічі, дається тим учителям, ЯКІ нехтують чержайною мопою Більше того, при пропеленні ліцензування, враховувати мопу навчального закладу. І, звичайно ж, при виробленні державних стандартів ) Боротьба за культуру моплення -- обоп'язок кожного педагога, а не тіЛлЬьЬКИ ВЧИТеЛЯ-СЛОПЕСНИКА Учитель особисто не може вплинути на свого колегу, перпинний осередок «Проспіти» -- може. Крім Того, 5096 зібраних членських виєсків дасть змогу організувати паля колег та бажаючих курси вивчення української мови. Програма курсів вироблена в Центральному («І 1НІОУСМНИХ МОГ" полпопини наопчального нт гоОопин мало на у Пи ЗІ і при нарчальних РН Р ПЕР п от 0 и 09 и - лиса 090 пратплинні, ми п люб'язно надішлемо всім на запит 4 Боротьба за культуру мовлення учнів має стати одним із головних напрямкіх діяльності школи. Це повинно бути основою уголи між первинним осередком «Прости» 1 керівництвом школи, шкілЛЬНОГ раою, особлипо в умовах контрактної системи Зазначу. шо осерелок це поридична особа, яка має право розгортати громадлсько-поліІтичну, культурологічну 1 комершину діяльність. Учителі споконтику за копійки, атом заеспасибі» пелуть гурткову роботу. Гепер же, піл крилом «Просити», можуть організувати роботу будьякого гуртка, мають прапо апелювати пло районної профепилки і вимагати від нет фінансової підтримки на користь гуртка. Дуже лобре, що це передбачено державрвним законодавством, але зле, шо профспілки надшоть Ффінанас Ому ДОПОМОГУ Не гурткаЯм Наролознаодеєтн, гончарної справи чи вишивки, а ушу чи самбо ІГросгита» має право виступати проти такої практики і повинна це робити. В майбутньому такі гуртки можуть перейти на самофінансування ї прибутки від виробпийштва становитимуть власність первинного осерелку у. "Простита» контролює комплектування шкільних оголіОТтек. Це не дозволить п майбутньому укомплекто- ПУВаТИ ШКІЛЬНІ "Пплручникяами З Історії, як ше 6. Осередок «Просвіти» пПиДТриму( ПП іШКкОЛлеми особами української діаспори ПО МОЖЛИВОСТІ, надасть '| бібліотеки російськомоврвними трапляється сьоголниї школи налагоджує та поодинокими Центральне правління ІОПпОомогУ п цьОМУ ПпИТЖниНИ Осерелок повинен використовувати вс: форми пу ЯЗКІВ школи з батьками. Ми зобов'язані розширити гематику ушверситеті» педагогічних знань для батьків гими питаннями, які праціоють на утпердження державності, розвиток духовності молодих україішів у. Пропагує серед учнів та їхніх батьків створення сімейних бібліотек, перелаплату української періодики 11а перший погляд це не так уже й важливо. Важлипо, особливо для сімей, діти ЯКИХ навчаються не в держапних школах, 4 приватних чи напійкприватних і ицензування яких не передбачило пурікту емопа навчального закладу». Особливо сьогодні, коли ше не затверджені державні станларти, що лозколяє тримати рідну мОоВу, іІСсТОріно, культуру пролі пасербиці Пприлихміи мачусі Не секрет, шо саме нетралишині навчальні маклади мають на меті вихопати майбутню нашональну сліту. Але чи буде вона проводирем нації? Наше заплання нашональну ілею ппроваджуврати по усій системі ОсСтитИ 9. Шкільний осередок надає допомогу у мовному вихованні дітей у дошкільних закладах. Обов'язково, щоб не порушити послідопність ї безперергність пашонального вихопання. Власне, спи вплив наоєсвитити процес парто починати із дошкільного заклалу Я сподіваюся, шо зуміла переконати учителі у необхідності таких осерелків. Вони потрібні, просто необхілні п умопих так зпаної двомовності. Хоча чи ж 13 ЯЗКИ клеесами у спіБжИиТттіІ різних етнічних спильнот. Боротьба на цьому полі за утвердження державної української мови -- це боротьба за те, щоб українська мова для уУукраїниш р України стала самолостатньою, а лвомовність -- засобом спіЛКУВання з представниками інших краї, виявом мовного стикету, а не засобом Орутальної денашоналізаци та русифікації. Державна двомовність, яку хотіли 6 запровадити захисники «русскоязичного насєлєнія» в Україні суперечить принципові національної єдності Українського пароду, протиліє розпиткогі національної державності, Культури, науки Вимагати обов'язкової двомовності рід українцію, які живуть влома, в Україні -- це зневага Іхньої національної гідності | порушення елементарних прав полини. Тому закралаються сумніви шодо змісту державних стандартів. Хочу запитати прелставників міністерства освіти: на основі пироблених стандартів буде вилана програма української мови як мови державної, а програма з російської мови як мови іноземної, однієї зслоп'янських моп чи як другої мови народу України? Повірте мені, у пеяких школах м. Києва сьоголні в розкладах значиться пона як російська мова (не іноземна), і кількість годин на 1-2 числа більше ніж на вивчення української мови птература - не світова, не зарубіжна, аростиська. Отже, тгчитається російською мМоОпою. А мінНІСТерстпо осрітИи ло цього часу в навчаль- НОМУ плані пише енайбвчальний план ЛОЛЯ ШКІЛ 3 українськогюмю мовою напчаніня », о... зрОчиськОю мопою РТАРГПИАТАЮ НИ Я», о тля шкіл з мовою навчання наш ональних меншин». Це тому, що у нас є школи з російською мопою навчання? А може навпаки: школи ІСНУЮТЬ угідно міністерських плани? нн я а щи - де птн ши ле ан с лен т Розподіл денних загальноосвітніх навчально-виховних закладів та учнів в них за мовами навчання (на початок навчального року, у Уо до загальної кількості) | Кількість шкіл, які ведуті: КІЛЬКІСТЬ Учнів. ЯЮ заняття українською або | навчаються українською | російською мовами 260 російською мовами українською | російською кбайнць російською 1990/91 7145 207 479 | 514 1991/92 743 | 19 5 49 3 50 1990/93 139 І9 і 914 478 1992/94 73 й 13 8 4 3 | 449 (99495 74 39 565 й «й ДТ. оо дв у «ж ЙнА о Р
З РЕЯ тю РА ан Б НИ ч- -ои нний й ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ у! і ЛЮ і ть, "г - Василь Биков І Панло Загребельнийми Л. Голота -- Павле Аргитовичу, нині коли Україна широко вздзначає славсєтний ювілей славетного гетьмана, коли так багато тишуть тро Богдана Хмельницького, захотілося звернутися до Вас, - мало хто з багаточисельних дослідників 1 журналістів висловив думку, яку Ви стверджували в своєму романі «Я, Богдан»: думку тро те, що Богдан Хмельницький створив українську націю П.3.-- Це одна з думок, які я проводив у своїй КНИЖЦІ -- ЩШшоОосСаме при Бої данові оформилос ь ук ре інська нація, народився український народ. Хоч, звичайно, народ існував ідонього СТОЛІТТЯ або й тисячолії тя, ми ЦЬОЇ о не знаємо точно, але я написав про вирішальну битву -- першу битву в 1648 році. Я написав, що в ту ніч, ніч перемоги, народилася українська нація. З погляду марксистського це була єресь, ії всі рецензенти, навіть Ті, що хвалили книжку, писали, що тут Загребельний помиляється не можна так писати! Всі нациї створилися тільки у ХУШІ столітті, а до того, мовляв, були тільки етноси, були орди, будь-що було, але тільки не нації Ая сказав - тільки нація, тільки український народ. Чому я так сказав? Мені здається, що саме поняття «народ», яке ми таки досить часто вживаємо, може стосуватися великої групи людей тільки тоді, коли цей народ об'єднується якоюсь надзвичайно важливою, можливо, -- найголовнішою ідеєю -- існування цієї людської маси. От для українців головною, визначальною ідеєю їхнього існування була ідея визволення з-під гніту чужоземного і створення держави. Це за часів Богдана Хмельницького почалося під Жовтими Водами, закінчилося після трагічної битви під Берестечком, -- але навіть у цьому розгромі знайшли українці теж якусь нову силу, це був великий урок: практично з Богдана -- відбитви біля Жовтих Вод : до його смерті, у 1657 році, за якихось дев'ять років -- була створена українська держава. В муках створена, на якомусь страшному розорінні, яке можна порівняти з розорінням часів Київської Русі, -- після МОНГОЛЬСЬКОЇ навали. І от минуло 400 років, 1 після того, як за часів Київської Русі існувала держава -- створилася нова держава, держава, яка стала в ряд з іншими європеїкькими державами, які, -- напівлегендарні, але є такі дані, -- що навіть з Англії, від Кромвеля були у Богдана Хмельницького посли. Ми у нашій незалежній Україні радіємо з того, що Україну визнали сотні держав і створені десятки посольств іноземних, -- так само радує й те, що було у Богдана Хмельницького іноземне посольство з Англії, Ну, я не кажу про те, що Богдан Хмельницький вів з іншими європейськими державами активні взаємини, переговори, що, перш ніж скласти ціо утоду Переяслівську, про яку так багато мови СЬОГОДНІ, І яка і помогла перший час, а потім принесла багато шкоди, -- то Богдан Хмельницький думав: чи з'єднатися з Росією, чи з'єднатися з Швецією, чи з'єднатися з Турцією, -- не було тільки мови про Польшу, тому що багато горя було сподіяно українцям 1 українці просто б не зрозуміли свого гетьмана. Хмельницький діяв у таких трьох напрямках: Турція, Швеція, Росія І оскільки це був свій, слов'янський народ, зупинився на Росії. І, можливо, він не помилився: ми не знасмо, у щоб обернулася угода зо Швецією чи турками, так як згодом це робив його син Юрій, за якого вперше і останнє в історії турецьке фисько прийшло на нашу Ті риторипо, облягло Чигирин Це син Богдана, Юрій їм дозволив | звичайно, турки -- пе подарунок Ло. Г. - А щодо кримських татар яку займав позицію Хмельницький"? П. 3. -- З кримськими татарами Хмельницький дружив. але вони не були такою великою силою, Як ЦІі європейські держави, о якими Богдан хотів оформити утоди, заручившись підТтримісоюю надовго Гримс ька ордДе зв той час вимірювалась сотнями -- навіть мільйома Ми було. Це були мобільні досить сили, це була орда кочова, а кочівники заржади сильні, Вони зрмрають Ве силувкулак, - - помічниками у битвах Богдана татарські хани були прекрасні Великий стратег - він о оОоОДдДраз це зрозумів ії першим посла0 посліО у прим - Бахчисарам -г уклав угоду з кримським каном, і татари орали ) часть у битві під Жовтими Водами Цей роман я писав, заг у»мчись на Історичних даних, я пипвчав все, що можно пуЛло вивчити, -- ТтОдеЕ Все, що МОЖИа було з татарами робити, - риє зо зе че є - раною чів - РРжиаара - ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: «Я ВИБИРАВ ЯКІ СЯЮТЬ НАМ ТИСЯЧОЛІТТЯ» -- розмову з видатним українським тись- менником, автором оагатьог історичним романів про цого ге рота, мого поОел ягФ?їи на українську їісторіїо 1: сучасністіь ведс Любов ГОЛОТА Богдан викорис га п Зла АЛІ. 1 гар закликали до вІма ькКоОВвиХх магань українських, оо ТОм ям Нитовським. у Конотопській - Та! ОЙТВІ і Там татари рада бу пи представлені широко. ла! ше те)е епізод бо на другим день татари ВІД І(аАХхНнуУЛИСЯ ВІД Виговського, переслідуючи СВО1 ІНТереси Гак що ідеалізувати їХ не варто Л.Г.-- Ви автор багатьох історичних роматиїв, ії Ваші читачі, прочитавши один ромат, беруться читати наступний. Одна 1з причит тпаких прив'язаностей -- те, що кожен з нас знає Павло Загребельний дуже багато читає, ретельно вивчає матеріали, і та інформація, яка закладена в творі, теж цінна - тобто, Ви маєте шформативтний втлив на Ваших читачів. Яка інформація слугувала Вам в роботі над романом «Я, Богдан»? П. 3. -- Колия працював над романом, то прочитав ус: що у нас друкувалося, -- хоч в радянський час мало що друкува поСя, більше до революції далетам така цікаВе річ. Ну, скажемо, по перше, що про Богдана ми маємо літопис Величка, літопис Граб'янки, -- літописи, Документальні дані, спогади сучасників, всі спогади, ве! документи написані поляками -- сучасниками гетьмана Вони тенденційніи, але в той жечасвонинесуть інформацію іІЦЮ інформацію греба використати НЯ дізнався, щос такі щоденники -- «Щоденники» Освенціма, ШЩоденнник Радзівілла 1 «Теки Наруши вича. Щоденник Радзівілла писався латинською мовою. Перед тим, якя почав писати цей роман, у Польші вперше було перекладено цей щоденник польською мовою 1 поляки видали його у 3-ох томах. Я звернувся до польського консульства ! вони -- спасибі їм! -- помогли мені і привезли ці 3 томи. Далі я кинувся добути «Теки» Нарушевича 1 за всіма даними він мав бути в бібліотеці у Львові Я кинувся до Львова. В бібліотеці Стефаника мене дуже гарно зустріли, вони підтримали мене, допомогли, чим могли, але сказали, що саме ці матеріали -- 1 «Щоденник» Освенціма 1 «Теки Нарушевича, які писалися польською мовою, -- ВОНИ не видавалися, зберігалися в архівах. В 1948 році, коли Сталін робив «історичні подарунки» в Польську Народну республіку під егідою Кремля, розпорядився віддати ве! культурні й історичні цінності, які зберігалися в нас Польська комісія приїхала до Львова 1 вони дивилися наші бібліотеки, дивилися архіви -- вибирали, що ім треба і складали реєстр, - Ів цей реєстр потрапило все те, що надруковано було, що було в оригіналі, -- в тому числі і ці «Теки» Нарушевича 1 «Щоденник» Радзівілла Поляки сказали, що це зберігається в Вроцлаві, в бібліотеці спеціальній. А звідки Я довідався, що існуїботь такі матеріали? Я це довідався ось звідки до 31)0-ліття Возз'єднання України з Росією, яке відзначалося в 1954 році, вийшло 3-томне дослідження наших учених, ді перераховувалися всі праці, ї наші історики згадували про ці документи польські. Кажу": «Як же вони цитували, коли у них уже не було орипналів?!» А вони цитували з Грушевського, не згадуючи його, вони цитували з Костомарова -- не посилаючись Ніхто у поляків не був, ніхто не просив -- отака історія! Я питаю: «Є зв'язки з бібліотекою у Вроцлаві?» «-- С!» «-- А ви могли 6 попросити їх про ці матеріали?» є-- Могли б». Я ім просто ідею подав: ну ще ж комусь, крім мене, могли б знадобитись ці дані, о МОІСЄ « історики чесні, ЯКІ будуть користуватися першоджерелами Бібліотека Стефаника зробил: два примірника -- для себе один і для мене, і подарувала мені діафільм цих «Тек» Нарушевича 1! ШЩодейним Осаєнціма. Якраз у "Щоденниках» я вперше прочитав що цю кохану Богдана Хмельницького, яку Корнійчук 1 На ГО Рибак пали | еленоїо, Вп ДІЙСНОСТІ ЗВАЛИ Мот роно А Геленою нааийнває її Груши вський у своїй «Її тори пишучи, що «за цю степову Гелену багато чвар 1 пристрастей ро горілося», маючи на ув«-М Гелі ну, за як" була Троянська війна Грушевський, як культурний їсто рик, параролу кинув ншашим малограмотним письменникам | вони прочита ПМ руквально Т щкіпийцпла Гелена мандру пати. хоч 1) звали Мотроною Апекдотичний випалок г роботі коли п пжсее дОПИСашйея До КІНЦЯ І ХОТІВ пИСати про Переяславську раду правде, ли цей розділ надрукував гІЛьЬКИ їй ром ірИЇ Гисячолітнии Микол іРі плен "т | мч гомі «Істори України Руси» Грушевського про Переяк тавську раду НІЧОГО Є ЗНОИРМИШОМГ Підходить до кінця Ч«ш гом. кіичається | ПО Переяславську раду нічого кемає! Я кинувся питати, дивитиєи "зернув увагу, що ни Раю -- ния з 7 і ЧИ її і-й том, частин перша Давай ш укати частину й М Чіде немає В колишній бібл Пруту 1-го ТОВ і всі їотещ КПРС й АКаД'еМІ ЩІ біб отец в ОЇОЛІОТ! щі Стефаника -- теж немає друто! чмакмтити В таких бібліотеках | нема! То "й ПОГ в шукати в книго 15 рнях У Романа Федоріва ЛЬВІВСЬКИХ! БВОІХ вари пв-письменникиі в МУ них прекрасні бібліотеки, воні якре | сТтОричні романісти, -- 0 гом є. І-частина є, друто: м" ма Нарешті хтось мен! сказав. щоєв бібліотеках Спецфонд, куди треба спеціальні документи, пропуски, ал! и там, виявилося, цЦіЄї друго) гастини нема: Сказ зЛли. що С ЯКИИСЬ осооливий Спец- Тоскви АЛІ цей ча( тружина ПОокКІиноОГго щІхжати ДО 1 | ричних наук ( ) 1еН сі «омпан. до яко 11 АкКоїС звернувся, как! А ви Ніс і ) лей | | іастина '-го тому» потім |: мені ЦЯ книжка дісталася випадково -- Й чоловік. ЯКИЙ би рігав Гру шевського в засмоленому 1антусі п 11-т7: роєвч і; гсля ВІЙНИ УЖ внук його роакопа в знав. що я пиш у Пр Богдан і Х мі 1тьНниИЦцькоОгО | дав Мені покори! гатися на муслень. на ДдВвЗ9З Н ВЗЯВ І зробив ксерокопін С у мене епер !: ксерокоєстія Ш частини Ч-гі ому. Нині Грушевсько зидають, я не знаю, чи зидавців П ІСТИН Пер 1) е ПОКИ дО 9-го тому дійдуть, тоя, мабуть, і помру | багато хто з нас помрі КОЛІ акими 7 тпамі щідаватимуть --- УМКВ навіть Грушевського, у незалежнии Україн за з роки ми не можемо видати"! сї ідуються ОЦІ МО пригоді пошту ками джерел ) пошуками ЇЇ частини 9-го тому, яка видана в тридцятих роках, 1 думаю ого я 1: вилучили" хтось У Москві дочитався, що там Переяславська Рада 1 там Грушевський навіть наводить факти з отих так ваних Бе реаневих статей сс. оо ми всі анаємо, що у Пе ри ясСславбі був ет я б сказав, урочистим мітині, в оборі 0 іосили «Навіки разом! --івсе. А власне, яким договір, які пункти цього договору -- НІХТО Не ЗзнНАФбФ ВТ тя сіІЧчЧНЯяЯ ТІЛЬКИ В березні було спеціальне Богданове посольство до Москви, Де були написані так звані Березневі стат кі практично, Росією не виконувалися взагалі оерекреслен були гею, нові статті Вже укладені бл І | «переч ЗОЇ новій угіфб/ Ї це оуло гак засекречено МІ ос пом і 7 ГІ ЛОсСІВ посольських документах не можуть зма! цієї угоди. Як оррагоз Го в Горбачов ПОГ ОщіІ в УКкРрАаЇ! О І вій МОВЛЛВ, В Україну іх привезе - начого вій не приї у - чи ТО Ж засекретили ЧИ ТО ІХ А суму цІО ЇХ Не дотримувалися -- неодної - ЧТ осквою не дотри" мувалися, і тому їх знищили, і Переяс сої УГОДИ МИ не маємо Л.Г.- Ядумаю, що коли б вона була, ! промованяд на кориєсттпь Москви, 110 уже використпали в Мосжеі- вже Гак А | рМІ евський в цьому У-МУ гомі, в Пи частині якраз детально дає оцінку утод г "РЕ авичайно ЦІКАВНИ ТОМ, | ПОТІМ УЗІС о мУ ро ур зіляли нацл учені» які емігрували 2 України 1 І рацюї и в ) країтнськомУ УР ВИ І КІТТІ |! Тіра || М щтвадцятих роках ЛГ професор Щербина професор Яковлеії оминацю тему надзві?" ЧАМНО ЦІКСВО ГИСЄС і | рушевськи яки пидава? історичний журнал «Україна рукуваї хні стат" 7" кілька випусків бл 1024 1999 роки п ять випусків було й алзвичайн гапий мсурнал налзві" ЧМНО ЦІЛІ ВІ ІСтТОг т 7 горна «ГМО п - 3 мент ге с іриого м б . РА гпм було уміщено стільки праці що ; т ІЙ) г | хпесь наш ІНСТИТУТ ІСТОГДРІЇ І і! че напис га чсторих? КАНдИдатТІ! грофес гін жалемікі! я шхто2 Юв ПЧОГО ПОДІОНОГО не написала! ГОЇ щ ло ство нашою дореї опціЙНОЮ копон г І Груші? МР М Павле Аргитович у, Ваш роматі цік и тим, що ми, читачі, побачили Богдана ? нсоднозначиий людській іпостасі з різної строяг, в різнит душевниг станат... | мені гот я Ой запитати саме Вас. Зашаі герої міжой Оувають знищенними. чк особистости. 5", таті. Так от: в українській мечтальногї іу голо" українській історії, ав пкраїнській пісні ЯМ вогда" ОСТІ г» , вцфуватпти Р | рота, МКії потіє ртиіям поразку. Л умо, | | як Хмельницький це герой поразки чи гером нер" цу? 3 Й ; З дз ваФчатиит чм ай писали цого зоре- «и ПОЗ. -- По зжаву- 7 | й |... і - я й ь їз ово б і р й» дно бут с Аді ел у ад Й Чо - - так: Во ері Р Р РР А РИ
Ппиоемг' наван і й й, РУТА . ЕК ч ЧЕ ново ПРОСВІТИ | веглеєшо/осови рення ПНЯ Р - с- пози ких зкконінис п ще еро еремоги. Ніхто не піднявся ло таких ві рішим Л й )? хочу задатьи іажм ані оч вовка киття проходить образ цієї жанки Щось навіть Ттакє зогдан мхлте це не охньчає шо він тільки на висоті атдш товгутючиєь «ад башииа слі "ЛІВІ ВРИМНЮ ру ДР, чмістичис одинітОом есе обра бачить вік п яанках, А пЛьКи ГОиИмиИтІ алізом гак, як громи істпОрієто» Я Ваш постийцтійи читтач РА? ера які з'являються 1: зникають й ЙОГО ДОЛІ Тобто, М ОД і! у НІСК | й думаю, і о кожна пелика людийа пося, що для Вас ч«атпишаттам торієто» це алмермт м підДдОУВОа ЄТЬСЯ Ге, що й з усіма пами -- Кожен а нас має | к -кї РІ « | Гері ро ОК РА мо споїЙй нмепичі іпсьогопстпорично: О піл МІ Р інді прошшила Україна якийсь ідеал. про ці говорять, але про це ніхто х боржник «ОО моУу ЄВОІХ ПОадІННЯИХх, | в горі, ї в її виоратпи тпі молметти й, які б відповідали ні ато летально ис скатів «УР Я спробував оцей ідеал стреж ннях іі муках, стає щое більшою. Вона мні є чилцо ваздсутт є а сучасному ССТИРЛЬІ ЛЕВ 1 СТІВА - втілити Таким втіленням була ця зкінна. яку я описав пре У КОЛЬКИ Мен оОкКОрмли, що я принижував ритт и рома м д що Ви мали та фага коли у цьому ромені Образ вигаданий -- п мМененемаєтакоії Ре КР, МО МО у і "о ПАЗОКО ЙОГО ану рив, і так да й | «Ії соворили ЦІ слова авта ати м істори займ | коханки, лк у ру ПОЛІНО бу Ла. --о Те и про МОГО кохану Я І 1Ї ГІ (і - нір 17 ДоГОИмУ Ум СЬьсОювВСоОІМ ШИМОЇ дУуУМКИ І 1 74 - Втишцання їх горісто - т, ДАВ, у а и прочитав уже тепер коли роман друкується, -- та а не | гі Геро як! перебували тільки на пи рішинах ПК пеликі воїрий, які нам ІСТОРІЯМИ дах 71 виомрев ве пі обов 'язкопо усім знати, що було У Феллтиїі, - ЗЛЕ ЦЕ сгунели чальки по горах - це, практично, не люди душі я писав про "рослапа Мудрого, про бар НИ но буває у кожного з мас Іноді цей ідеал педосяжний, Іноді Вони не адатні ї ме розуміли простих людей. Якими | Євпраксію, написав про Богдана Це все великі ДУМИ, п осяусний, іноді ми тільки мріємо, -- кому щастить, то вони стали? До Бога вони не дійшли, а до людей вони | які сяють нам. Є ікони, перед якими ми МОЛИМОСЯ ей ідеал втілюється, і це, звичайно, найбільше щастя сзінянах байполоваадк це якісь холодні фантоми, і люди тисячі років, і так само вони нам дорого. 9 "ВОМ роман мій закінчується трагічно, тому що ідеал нашої вичайні не можуть на них орієнтуватися, бо великі неповторності і таємниці, Оціо таємниці, содан ТОК ики потьмарено всілякими нещастями і незлагодами поди нам близькі тільки ті, які мали близькі нам во розгадати оо Я Пе скажу, що я розгадав уко ве -- у нашому житт о-життя наше пішло не так, як мало почуття переживання. Вони адійснювали великівчинки вле частково розгадати або дати хід для розгадення б піти, хоч, здавалося б, усі історичні передумови є, є | тому вони герої. Вони були теплими, вони були Ось для чого, я думаю, ми пишемо книмжеи м можливості перед нашим народом 1 ми їх ніяк нє ї «аричими, у них -- червона кров як і в нас І цим вони Коли я написав «Євпраксію» -- Я ри ЦАР можемо використати нам близькі В цьому я пі реконанмим абсолютно. Ї тому якою була маанса б ХІ столітті Далі, «через п рАОРАТОХ рій г Р Павле Архитповичу, " відвернула нашу коли я писав і про киїопських князів, і про ту мо нашу -- Роксолана. Я думав написати ще тр" а розмову в19 «Тисяичолиттього Миколая», -- давайці і нещасну і в той же час -- величну Роксолану, я | про нашу сучасницю, про двадцятий вік, Й 49117 тезвернемося до розділу про Переяславську Раду: і. керувався тільки цим шукав, я довго думав і нічого й Не найшов Про кора сподочій ці сторінки, одразу повертаєшся до Л. Г. Павле Артиповичу, коли Ви назвали свій Про Ангеліну? Про Терешкову -- я бачив, як вона роману «Я, Богдан»... | роман «Я, Богдан», Ви готпіли виділити в своєму сидить у президіях, збираючи дивіденти.. М П.О3 -- Цей розділ мав бути в «Богдані», Він в часі | герої щось особистистне, особисте, лише иому Л,. Г.-- Павле Архиповичу, я думато, що жаноча і виходу роману надрукованим бути не міг, і я, переробивши його, вкліочив у роман «Тисячолітній Миколай». Але звичайно, він читається як доповнення до роману образи у Ваших романах -- це окрема тпема для розмови окремої, можливо, Ви захочете колись притаманне" ПОЗ -- Я виходив з тих міркувань, про якія, власне, - »/ щоОмноО говорив тому я й взяв цю форму письма ВІД про це зі мно поговорити, Але давайте те будемо "Я Богдан». Тому що не написати про Переяславську першої особи. Я не відкрив 11, багато книжок написано тетер розвітовати отой чар, яким Ви оточували раду яне міг, да й не мав права, - - треба було написати. від першої особи 1 про великих людей. Скажімо, є в свої героїнь на тптлл істори У Трагедія, трагічна помилка Богдана Хмельницького не англійського письменника Роберта Грейвса роман про Я 6 хотила перекинути мастпочок нацеот розжо тому, що він уклав цю угоду, а в тому, що він не міг -- римського імператора імлавдія, у французької письви до Вашого роману «Тисячолітній Миколай», тоді ще вгадати, -- хоч уже треба було, -- виходячи з я менниці Маргарет Юрсинар є роман про імператора якийц мете вразив: я вперше читала книжку, де історії Московського князівства, а потім уже Мос- Ь. Андріана «Замах святого ангела». Тобто, у світовій письменник українським єзяє за поле дії тисячу ковського царства, -- треба було бачити, знати ї | "То ратурі така форма абсолютно узаконена, ії ніхто років вітчизтянмної істпортії, 8 том же час -- цє психологію татаро-монгольської орди і візантійського сою цим письменникам цим не дорікав, о навпаки, Маргаромат про душу, лка точе бути вільною, СЕ весь імператорського двору. Знати від самого початку. Мося резї Юрсинар стала першою нанкою -- академіком час потратляє ФОТАДМ УЛ до релтеті, до сустальстиіва, ні мер о виконувала жодної угоди -- чи то з А Французької академії після заснування 1 Людовиком до тит ситпуацтй, в109 АД а БОлАЮ тпакож залежнта... татарськими ханами, чи то із західними свропейськи- | ор - ГУ; ну, мене академіком не обра ли, мені стали дорікати Пп.3.-- Це один З Мотиви ЦІЄЇ МВИЛЕМИ бо те роман МИ країнами, - наце уже заздалегідь була приречена | а ою І критикувати мене, вихід роману збігся з ТИМ періодом, багатоплановий. Можесливо, він не зовсім вдало еконилаг угода, яку уклав Богдан Змелениціни й моно Зозеа коли оула прийнята оре женСсвСська Конституція там, в»: нований, компонувати було важко. Там десяте СТОЛІТТЯ, тільки не буде дотримуватись, а поламає на другий | "русі преамбулі до цієї Конституції є фраза, що «основой / потім - - часи Богдана Амельницького, потім "- ГОЛОД | пень, потопче, відречеться. І після Богдана - - скільки 3 Др ВН советского общества является трудовой коллектив зо0-року на Україні, | потім -- післявоєнний період, аж Расій підписувала угод, наприклад, -- три рази ділили Р - аб при м НЦе індивідуальність, не особистість, не «я», не «ТИ», не до сьогодішнього дня це доведено. Нашим часам там Польшу! Катерина П ділила з пруським королем, 23 МОР ми Не вони а "Трудовой коллектив Ї коли ми ВСІ Оільше уваги відведено, -- у перших двох частинах австрійським імператором. Поділять -- через 5 років вченої співали оцю пісню «мой адрес --- Советский Союз», НІ матеріал сконденсовано... р знову ділять! Ніколи не дотримувались угод і договорів! ,1к7 МА у ЗР адреси у нас нє було, ні дому, ні особистості... Л. Г. -- Так, письмо там сприцмаєтться, лк І зараз -- ось Росія стала самостійною і починає з того, б о БЕ б Л Го - Але ж Ви у своєму роматі «Я, Богдан» суцільна метафора, читання Одвот частим їде як що ламає всі угоди.. Отже, Переяславська угода - - це б. У х ЛИ процитували іншу тисню -- яку ми тетер називаємо читпання поезт,аоттастиупті дві частини - сере була трагічна помилка Богданова, і треба було про це. зе они «Гец у лузі червона калина», Навіть в оцій письмо. Чому Ви, Павле Артитповича , цого обраачя намисати. треба було сказати про безкіначно лили ; "й 5 з деталі, подробиці Вашого ромату меті вбачається Чому не захотилли продовжити в тому ж ключі: цієт угоди, хоч ми її хвалили, говорили; ям це дор СУ лоЗИ б якесь особливе передчуття ПА на ОМ АНІ ною дос ТО1 ДУМКИ, ЩО ПРОСО | Звичайно, це було б добре, дотримування цієї угоди, о з ПЗ -- Я взяв цю пісню 1 мо) редактори 1 цензори повинна бу ги різної ЩІЛЬНОСТІ роза, написана в одній - 7 езноар - - ій 4 просто не знали, що на Західній Україні ця пісня тональності, в одному ключі -- п просто неможливо ен вен Ме о сового суха ян ; З народна «Розлилися круті бережззижечки» має й інші читати Є Сьогодні МОЛОДІ прозилюрр риму талановиті, жавна, як ми кажемо тепер. Не було цього, на жаль, -- в з слова. Хоча реакція у чи гачІіВв Оз ла адекватна мені з сканамо, такі як Пашковський, 1 вони помиляються, тру культурної автономії не дали; навіть церковну ЧУ я - Караганди діти виселенців наших, які прочитали в коли пишуть від першого до останнього слова в одному зо забрали ЗУ метрополію уже через р Р ай романі цю пісню, написали КОЛИСЬ З ЛІСУ зон нан ою В однаВи ою -з Таку книжку важко читати; років здо смерті Хмельницького. При Богданові б Я вояки. які співали ціо пісню, і ЯК це могло бути, ЩО И рера, щоо проза оула різної тональності :ї різної | | | «ан Мосз іі знаєте Я цитував у цьому романі все, що можна щільності. Не треба 1 лити воду, щоб проза була и о оно: Б ВИНИН ей З було греба було процитувати, -- Іст оричне тло ВОДяЯНИСТОІО, -- що», може й в моєму романі в ода лку и цьому трагедія Богданова, що він не розпізнав М працювало ча насичення Богданової постаті. 1 А га ть а гиші трішки забагато води Але чому вона велика віроломності московської Їм це в спадок перейшло зом - | - Согданова., його обра ; Срормувалися не лише ль ИТВ 1 г; там хотів написати про Те; чі: лоВвИЛлЛИиИ наших людей від татарських ханів, візантійських крутіїв, і вже цього Р. .. ремог, а із поразок, із страждань, із осористих в Німеччині, - - Я це дуже дооре знаю і не міг написати не витравиш -- це характер держави Держави мають Жпереживань, з усього, чим жив тоді народ проце прицгрвдян виду оте пед БНО о До оо с ВОД характери як ії люди Коли ми візьмемо англійську ьо Л Г.-- І ще, на мій погляд, Ви зробили те, що до ЕМрее Р У ОО Р СА зна а РОН а У імпернио, чи СПЦІА. -- то там побачиш не тільки сяйво, цього в українській літературі ніхто не наважувався Після цього я написав роман «Юлія, або запрошення до але й тіні великі. Це назавжди 1 не - в кожен ДІЯЧ бМИТІ ( со1!С зич за г лавлениї самовойвства яким я / "КУПО 7 ІТЧИЗНІ мМоОеЕЛИ- | о ; робити з постатями такої історичної веї МО УНСО 5 з іа | СЕМ "9 | : державним може побачити Я б сказав, що й зараз наш гетьман терпиті потерпає як ЛІОДИНА яка зазнала во, це и руде третьою частиною триптиха про наших 5 - . М - - українським уряд не ду»ке орієнтується то туди, то великого щастя любові. Я о хотіла тут говорити нє планок, хоч я ні про коморайнера, ні про оуряктівницю, -- - - сюди, то до Європи, то до Москви, то до НАТО, -- це тільки Про тет Ваш роман це характерно д 1Я Ваших про УОНАЕУ писав, орі ЛІООЙИЛИ - | В Цьому |) С У зреНо і несолідно Все ж таки, ми великий героїв іХНнеЕ особисте ясиття завжди дуже утаємниченми ма агаН МУ ть, п глисоина, 11 загадковість | народ о я бідні. хай нам тяжко живеться, але іі воно не є звичним. воно впливає на Ііхні великі 1 малі Л Ї ї- Ваша жіночі образи нагадують 11001 в біднос ГУ треба мати гордіст ь! Ось тут якраз вчинки жінку-маф із фільму Феллим «8 1/2»... Жанка, яка самостійність проявляється. Кричимо про самостиність, Р ни С АНОВЄТВ | б вої кНнИЖк : '! - ії жлика, яка зникає, натав-реальта. П.3.-- Справа в тому, що я всі ці свої книжки, які з являєттьсу і І а втойчас кидаємося -- кому ту самостійність віддати?! звуть їс горичними романами, писав, не ду маючи, що й! «3 а Ну СГ за ре надрук ували повіІДОМЛеННЯ Кому б 3 пожер гвува ги у! Це прос го принизливо диви- це історичні романи І я їх ніколи сам не на вав газети. що у фФелліні бу Па Таємне кохання ря РА "ись В той час. як літаки НАТО бомблять сербські села 1 С торичними романами 71 ІХх називав романами --- Оце аптекарка, в Яку ВІН був ЗАКОХАНИЙ Ї ШО 1 О |/72 1вВв ; міста, наш міністр акордонних справ іде підписує -- романи 4 не намагався деталізуват И ІСТ оричні АНУ ІНШИХ р) льмах тя з р! зних героїнях 1 рі ІінНИХ «актрисах | НАТО якусь угоду, яку можна підписати позавчора іноді в мене там Є якісь іІСТОричніІ «Пе рескоки», -- 00 він втілював 1г образ або - ораредногра! Це просто дивовижні речі! гому я історичні ракти викладаються в працях істориків, 1 | це тільки підтверджує слушність мого роману сьогодні, -- Хоч у нас сьогодні безнадійні справи з птературою, -- вірю саме в літературу; тільки письменник не може змагатися з істориком. Ніколи він Юлія», тому що образ який існує в уяві мого героя -- пе обра | ВІЧНИЙ є жінка, З якою ВІН КОЛИСЬ ПОЗНАайЙ- мене не переможе його в цьому плані У бували неточності деякі, на них вказували, що я неправильно якісь там полки назвав -- могло бути, 1 в історичній пітературі бувають помилки, -- неможливо все, до останньої коми уточнити 1 звірити А для мене головним було реставрувати психологію, душу цих іІсторичниийх героів Історик цього не може Історик користується тільки сфрактами а фактів таких у немає що думав Ярослав Мудрий, що відчував Воло- димир, коли приймав християнство" А письменник це 11 сі може домислити Ось тому й | являються ці романи, які звуться історичними інакше ці ПОП рібні, мабу ть. ІС торични книжтии добре «читаються саме Тому, шо вони є романами найперше про людину, «4 Не подію. А про людину моуна написати тоді, коли ти намагаєшся розкрити душі цих ліОДдД'ОСн -- от я и намагаюся це робити, -- чи то були київські князі, чи го Роксолана, чи то Богдан Хмельницький А говорити про душу людини значить говорити і про пюбов, 1 про непависть, |! зради, 1 про все те, чого зазнав цей ЧОЛОВІК романи не ПІ ро ні ПА Р "нин - і омився в Ташкенті в роки війни, - -- - ПОТІМ Крізь все мого Павло Загребельним, Мпхапло Стельмах, Минола Бажан Р РР ЕЕ рана а ааіннннно ИНА НБН НН а осли зо иа 0 - ттература -- мені здається, може дати людям надію. Політики такої надії не дають. Політики ошукують нас, інакше кажучи -- брешуть часто, обіцяють золоті гори -- через три місяці, через п'ять, через рік - - потям рік минає --- ВОНИ знову шцось обіцяють. Так що на політиків надіятись штчого, вони тежокертви обставин, жертви своїх посад 1 обов'язків, -- я до них ніяких претенаш не маю ооо хай вони виконують свою справу, а література повинна виконувати свою справу - вона повинна давати кадио ліодям А одпеї1їа великих джерел цієї надії -- наша історія Це ті великі особистості, НО СЯІОТЬ ВІСТОРІї ЯК ЯС крам прик ли, иких ми ис ПОДИННІ забувати Л. Г. - Павле Архгиповичу, я те хотіла б припиняти нашу розмову, бо я тгочу задати Вам багато питань, які так чи 1знакше тов'язані з Вашою творчістю, витодить з неї ї ка які могли 0 відповісти тільки Ви. От в романі «ГТисячоліттии Миколай» ми маємо двог братів. Мені згадалась баблейська легенда про Каїна й Авеля, 1 анології до нет у нашому сучасному рн чн о нн ей ня ний т о о

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

к 7 не » "і РР і У ії 5 і | і І Ї 3 і ї Й би у пи я ЖІ Й с "БМ ароЛОЮ г г Ми - - 4, М ре ї Ї - "1 я Х от М 0 же -і 1 и 2-ГО Р З вої 18 МГ. а іі "Че чи ль » Лети Й "Ва "Я що, Мої Р в ЦИ. . і "о - - "й "ДС і Г , г ж. " ї р ан сх 03 нн НИ а 0 п ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ ЖОцТАТ І І. «З . | ІТ, "А пох сіб геї - ІААЦЧОЛЯ, бу інші п Уьких братів. Мліна | г , ротилезхца 1 ' " й і ЛЮ. гот ' ум "Рама про и Бої | 5) 0 УВІ Том ітма Пе иф | ї | 1 рРІНВРЕРОВНОВІ , Щщоїм'Яі Тони й - | Тігі Ро мО ОТ ї . ' | | | ій 1 17 іУ1ІО0С СІ і Г | і НК її. ПІ ос Р! СВІТЛА «А ІА б і 1 РТ РТ.«АЛДКО є і і ОНИ 1) ОРІ ВІ | І іо ЧО РИСЦТІТрума 5 1 | ОС МАТ ГІР " РАФПТТ|Є»ІІ| Кн ги з цоедками напиєчяні пр ти "ПО і МІ ІТОЧ МИМО І Із КІ | ()її|їх Петер і І) ПИІСАо туя ї | боряться ) ГУМУГьСЯ ад забимеоли ГІЛІМКІ дует ТІЇ ЛоМ іу іке ОнНіІіСЯ РИєЦІТІОЮ | Со обл іє) | 11 б А! юс " Р ї | с Рі б і | | Ії - Мета! 11) Ї МТ! Пи 1 є 0 1ім з І І | ПИ ГУТІ | і | І 4 М т 4 би іі з; | І |) І | | Іі Іі і СС лнета "Во і і ет К | | і ї Г г « Ія | | | Р, і /| | і І | Ії | | І | і і і і | ня М | 7 половинен вові . о КОТИ 14), ! ІЙ ТІ М | | | Кок лесі |і 191 і 9! | ПОЛОВИНИ іо ІІ І г | іі МРОВЕН Чо «ЇЇ їн іі | | | Пп. . | І І-? , І |- | | | 1210 є: ї РИ | 1 | 1 І | і і | | | ІЛИЄ» | | | | ереї І Г і. | | 1 ДІ | 1| )к у) 11 іі І | і 1 | | ь І | і |) іі Ій і | ) з | І 7 | У і | | | | | г | І | | І і | Ї ! ! | Ро ЧО її | никії 100 і К | 1 Ї і | . | | ! і | РІЙ | м Ї Ї ей | її "боб Іі "і . б | ка у Гн . | | ) 1 ( ) | ії і | вріньу Гі | ГІ «сі І їі Ї т | ДІ ЕМ | ітУТО КОЛХІ гуто лошаденку"''» На ої АРІ іч ГА1) 71) Ї | М у, Ї ""ПЮРОУОРО ох | й 001 Ї "Д Щі | С) ДІ МАТОТ1ТО а ЗО НІ «Ї ІО,РІНІІЙТоЇ с)Ч/ ТІ о2 ретерето НРУ р 11З| Ї Гак щО ОУЛИ ВСІЛЯКІ Викривлення спра! НІ ПИСІ менники не піддавалися цьо Ту, ВОНИ писалитак як ші було, і саме воні користувалися популярністіо У бу Павле Артитовичу, Вас цікаво слугати і читати ще й тому, що Ви письментик несподіванит ситуацій, ось, скажімо, 6 циклі оповідань, які так ї названі: «Неймовірні оповідання», там є просто блискучі речі. Як вони склалися? Щ.3.-- Я написав ті оповідання навмисно. Просто -- полемічно, я б сказав. За останні десятиліття у нас на Україні оповідання почало вмирати. Воно не вмирало фізично -- оповідань написано багато, але такі, яких ніхто не читав -- вони були нецікаві Були талановиті письменники, яких я любив як письменників, -- деякі з них писали буквально сотні оповідань, але на жаль, невиразних. І мені захотілося написати півтора десятка оповідань, які б люди читали. Нічого там-такого неймовірного немає, але мені хотілося, щоб люди їх читали. Я не знаю -- вдалося це мені чи ні, але це було таке суто літературне завдання, яке я собі поставив. Так я почав-тписати романи про Київську Русь. Я почав робити, це тоді, коли їх ніхто не писав Скляренко написав два романи.. Л. Г. -- Я хочу нагадати їт назви: «Диво», «Первомаіст», «Євтраксія», «Смерть у Києві», а потам «Роксолана», «Я, Богдан»... Це були романи, які в сімдесяті роки читали буквально всі. Саме читали -- стпвердилося їм'я Павла Загребельтого, історичного романіста... П.3.-- Я почав писати ці романи тоді, коли у нас стояв суцільний гамір «письменники повиші писати про сучасність'»" А я почав писати історичні романи с ВОї, які, здавалося О, тткому не потрібні 7Ї вдаенварол до хитрощів, я писав так, як Довженка вчив кпнорежисєр Чаурелі хочешь, --9ВНЦь серпочки й МОЛ СХ ГОчЧІ КИ Л.Г.-- «Серпочки й молоточки» виробничі романи про Дмитра Череду? П.З.-- ши ІМІЛС НИМИ ОУЛІ се! Колись Кадрик тот, кадрами -- ЧТО ТЗІ кадрик ч4їч ме?ок ОТтИМ це о чули іак' 7/1 ПИСаводиї ромен про і ІВСЬКУуУ Русь поОчкин молоточки роман про сучасні І І; | ГІ| ДО ЧОГО ДбУ ЛО придра РІ СЬ 11 романи мої ли«а««лили. а ро тсторичні романи просто ніхто нічого ні писав. І вип реє про Пних скачали -- І шенНне диопноО 15 М оскаі рити С КК ОЦГІїКО РІК МГІНТЄ ТІ роби «ранні , «РІЇ ІЗ українську мов' " ВІЙ Прочита Тер РЕВЕ Диї | почав писаті І | ь є Такин роман гноа 2 заннй Загребель ІЬ11| М і | ПІ ЛИ ВвиЛлаЯяаво і УТСІСІ ГОДІ І ГУ 1001 сі | | | ЧІ род 11 РА і) ІІЛЬС)ГО) ІСІ Т) " ломи і арго і її «іі | | . й іс | Дикі "І МОУ РАІ. І Ки Ст" ІСНІСТІ і гіавлі Арти пооц'яї, коли соворитпи тро мапрИи, ТО и першим татисиали роминроїмовєі) "1 "п ІИТІє і і Ци 1 Ті ( п ми має мії) ЗФєтісектіиг р-ТЬТКО) Зашого пера "(Днесєльська тілотті» роматом ті ДО ЖвІЦцІуу,рОматі памофли Ш (). Олена спршоа З (Іі би процююєтті багато 1: я 0 готпаіла ПТІШТТІ СТР я м ацтиєеикакмотті Щі! шестоСтааниї асцтулий | | | 1 |! | М | і | І і ЗОоР: КИиИ2 ( М і Р т о спон они 0 нн Бен ЕЕ ТЕРРА Р коню пкетиГготат ІРІН) МІСТО УЧРАБРІГЯГО! 1131 | АТО ГІрІВІГУТЬЬ МІС) | спавбрати "Ї поесь чіл длумаюо, щоб пе було шікапо дл "РОГАТОЇ УМО ГО Тїоденмн.мндякі " ПУТІ ЧИТОЯаОТИ у" Де Пе ти лбупаю й ЩІ Письменники її МіХОГЛлені 5О ІТРиИСЬМмМОмМ ЩО ПИШІУТІ їі ПОПТОЧІИО М Щ0о | С Гом УКРА ВЕЛОТИ, «Пі КИИ ким ацвя ПЕВРеВГВОВ СТьРІВНІГ пр Р .РРТРІМИ )| бо І ТКО0 ІРІТЕЧІЯ | ОО То поб СНО ІСІЄССІ ГРІ Ті | " ризС М Рі Н3ОЇЧО "ІТІНЛНЯСТЬСЯИ «ПИ то роман -і! ПА ьЬ':гОорОомеЕН-ГПОЯОроді я итоерпічна г поаб і СЛАРІЄ» РЕРРІХхаьЛЬГОь Шг ів Ї | І і і "нні Й і | ГррАТТТ ї. СЯ | Її Н І ого) ( | | «1 | Ї ) і НОЇ ІМІГІУ ТІ Р Іі ! РЕТОІТОЬТІ | 1) ') ї | Р ПТбОЧЕРІВІ сі 1200 І «| | і | 7 і іч і юю СНО | і і "м «ЛІК ) і і і б | 1 " | | і І | гр 1 | І 1 . | | І і | і І 1-1 1 | і | і | | | ГІ | | ( | Ті | | іі | | І і і-й і і іі | | і () ІАТІЯ | і У | Пи | | Ї І Ї Ї | . г Олесь Гончар І китайський письменник Лю Нін в СП) Вони повинні бути. Оце перша загадка. Я говорив про це з церковними ієрархами. Вони не про це 1 навіть не думали Історики мистецтва -- теж не зн: ють Друге Єдина минація,"- ми! росіяни, у яких ікона пішла в домівки, в людське житло, Ніде католиків -- скульптура реліпійна, а в ліОДСьЬКІмМ ЖИТТІ -- Тільки в росіян та українців -- ікони. Я сам виріс у селянській хаті, 1 на покуті були ікони, а перед лампадка була. Це в кожній нашій хаті! Як ця ікона прийшла в наше житло" Не простежували зНнезНОтТьЬ гакого нема У ВОЮ НІХТО Не знає! Це сприймається як даність, У Візантії -- не пішла, в Греції, в Болгарії - ні ав нас є Я над цим задумався куди поділася Київська ікона 1 як вона пішла В ЛІОДСЬКО оселі" Історичну прашо я не мозсу написати, а роман, свог верісю подати о я можу, їі на цьому я зрудую роман Техме я Хочу знати, чи писати людина святі лики, будучи грішногю? Можетиво ми вст грішні, 'МИСПравдівсі грішні, нема прави на світі, і недарма Ісус сказав, що за одного розкаяного гришника віддасть 99 праведників. Тобто, розкаянигм гришник завжди улюбленець БОЇ . | ОТ ПИШУЧИ СВОГО «Іконника» я и хочу показати оці речи ьоя г десь, в оселях чорнобильської зони, можливо, 1 є 1 ЧТ р,14 4 ДНИКІЮ ьрів"в "РЕМ хитвськоруського пі рІОДУ Аленіхто цього н( ІЄ, Крім тих мародерів, які Та м грабували |яКих ловила м ІЩІЯ. а вст віД рани тпкони складали в одному ей | РІ|.1! ОХ Топ МіІТЙ ХАатТа ГгоОрІта І ЗГОДрІіЛІИ ВСІ ІКОНИ. А ОДНО ІіКОї ие згоріла, « стала бі |О010 й мене осорорливовр І 71 то віДрадіації біла стала. ЧИ ТО ВІД ПОЖе7а, ЧИ юоже"' "Фантастична річ! Багато ми СО мМО 1КОЇ! плавні часи гасили поже»гку ПТ ри "пли ікону БОого! ши 1іпожежа вгамопувалась Ось цілип 1 меч Таких от речей і мене це найгговхнуло на ідею написаї Сет: роман Л у Гіааєле Артитовичу пишічи ромаюнци тра Київську Русь, Ви так чи інакшціє мусили ертоа ДРАЧА Ф0 ПТІСмМИи ОрСЛІЄЙМІ до тпеми Бога 3 один ! І 1З1О0ЛІ110 | ! «сбагатььог письмсетіиниктє якци читпає часи. Що с Бог для письметника, що є Бог людини" ТІЇ» є -Таї ПУЛ | субстан | пейна га | | СИиИтТтгя і | | РІО | 131 | | їі М МК Ле, М . тк ЗІ | і із і ТІ і і і о | | | 7 | бя ЧТ й | Ї і | І рЕТАЇ (Її на РА 17 і | і М ПИ | З (но ПРОВИТИ уже Оо0ї МІ | ПИ 1! УТ | СОМ! Біол . і - ііі 1) | І І о | МІ І ши | Ти | ни Чон | Т уигта! РІ ї Рі і "А і ! іа | ї | | її | | | і | і | - - . | 1 | Ї і ем о. І | | 70) ПУСТОЇ БІОтТії рей І | і, р бУЛИ ЛІ | ЯК ПІР'ІН (1 ХНІХ ітиСаннях Проби преторуь"до ЗО СІ ХнН Л.Г Є багато є речей, про які Ви говорили 0 СвВОоОСмМу ПИСЬМІ, 1 ЯКІ тІстер стілЛлиали 4 нашому житти на увазі та кілька сторінок з Цм, присанчети ямичарам якими ми тетер користаємост Я маю ром ос ДЛ Роксола про цю дику т сліпу силу, яка Ооула небезпечна навіть тому, гто її породив доОсСлІДНКенні роори | | ії! | ГО торереРере" сера | | і І | | і парабола Україн КОЛІ | інигчау 1О0Хх0Д 111 | 1 з христ І|1к | М | .) Гути ГУ І У шигс уки | ТІ І | | , | Іс) | З | ПП і | 11 і Поні СД Гіаєя: | т) у І ТТ ашит читпачів ціка ТУ Ваз кою про те що роОштт?

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

Слово ПРОСВІТИ: Т і . М , '| 111 к ДОРА й КІ над ЬоОГІ . | | пуУОоліІКИиИ Ба ( і і "и . гм ' й ЧУ і и і І | ч | поноря лег ГОУКТУ| . | совісті - ) | ІікО| | У Ії) Кк че ) го ОК! Гі ре роз р З 1 , Ь" 4 | ') олосальног У РКК І етери | ь | і І 1 РІО) і із! і РііЖ 1 і | іІ|ИМХ ї ві і і і | | | | | | оно п гі | | їх І1ТеО»| | І.) |і 1 ві МІ ( | об 1 || | і . , , "ТТ і І ДІ | | і р; РІ М ІІІ М М ре од І ТІ і 110) Й 'УТТУВНВАЇ | Л. І Павле Артгтитповичу, а як на цей період реагуватиме 1 реасуєв якти ратура? ГОЛИ! ргувачувати У перульч к.з! «ГИ ДО 5 с О9Ї Й | Ва ся. Ціхто ніт НА ІТИ | Щ слово ПН іпигтане, нс | А " САН! 1 Т.А ГІ Діоди МОЖЛИВО, (1 КОТІЛІ очи і ІЛ | РІС Ііенник не мог»жже Пп робитися до чм:Теїца мМ | І я о ХОЧУ СУДИТИ СВОІХ письменників, СВОЇХ орга? ХО | е б витривю д В; характер деякі, ПІС. - Го славословили партію ПІ« реймш ли І е сатиру проти МІ ос бВіІ -з ІіПрозау(ім рКаТоя міо 7Ї читаю СПОЇХ ор ТІВ вне ІКІВ 1 ПОЄТІВ | Ддумані) ІВІЛКИ ненависть просто до зубовного скрежмне ії у сти Проти М о кви ! | 11 7 жотів подумати про ге шо ЛІТІ ратура школи ненавистю не харчувалаєнйн Літ ратура й бу 1а злобною І хіба можна надрукувати їх в Москві? НІ так само як мі не будемо друкувати антиукраїнську пПптератугр: Гак само. як Вогні м 1! мечем ІІ. Нє греба було друкуваті ми її надрукували. Справжня ДІіТе рату ре -- РІЇ ІК ратурою ненаристі "ЕР Павле Артитповичу, Ви завжди вміли наживати собі ворогів своїми емоційними, безпосереднами реакціями, але мені не ГоОотпілЛлоОосСи б соворити тро ворогів Хочеться сказати Вам спасибі за ттє що,очол ютооточій Сп Іл письментийцків, Ви робили для молодих, сприяли стпвореттю обласнит організацій, підтримували боагатьот письметтииків, тоєттів Що нині Вам особливо мебайцдуже" 11 11 3 в "| 14) У" СКеас«іє | ЩО СЬОГОДНІ Є Н! дорова ч . НІ і і пе ДО ( І ВИ 141 у ІТератумру є ріМ г) Да рез ії 1 ІСЬМенмни пет пор хо письменники 11 | о | у сво Оорівня! ' ами п р | ПИ ОГОСІ | | і 1 і Ї і і! | І Ї | Я. ГГ. - ІЙ о жл ШВО, ТРА ТТІ діє СотОщШ 36 ЯЗОК ЗСМЛІ 1 талатиту, 0є3 пкого шШш шрокоєо полотна 1їІЄ СТТЄОрити " | і Р Те Туй ІСО і М) 1 | икКоОзиИряїОї ПОМ і7 ІК ололо Уї 11 - - п Іб інь І НОЙ іно 1 | | НП ІРО Й І С га о " | См ( І ТІЇ ) ( М) Їо і | і С м | | єї | у 9 11) у з Р | , рад сь Т ТЧ ВІЛ 1 |" Всі п "зд еї: І ії , ВІ | - | | ТЕ і | ї Ім ДРУ | т і І 111 | Ї і ому , ГТ і ЇЇ; І ГИ пи | І 1; 210 і 5 | | ОМ ЗСІіІХ | | | роІНИЇ Р м ( Ж» 11 іі" ФФіделі і 111 7 | ГІ | | рес і лет! ' Й СІ у коми РІЗРІ | ГАТІ 11 11 | рера "РІЇ 1. «( 112 і і «РІДКІ М ОЇ ттери » Манів, І | 1| а | і утижит ВСІ о народу ПИ Ррібомио і ) 4 КИТТИ І ко гу ЧРреТ| ТИ КІ У но ЦІЯ ОРДЕРИ Йі. | і і - і | кої РУСІ 9 К ІНШІ М М Перші святі НИХ ай І 7 а Київської РУСІ, Це ІЗОрИС І І по одному ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ і" Ір ЧЛ р, | іх І : ї5017 ПТ к «РІ 1 11| їі ПН ІЛ) | )1) І | і | МТА 1 | І | х | ПИ! пАВТЬ: 4 Ср і і 1)! ото |і - 1 руку, | 14 гІРрІМАЇІ ІЗ! і | І і «)Н і | 111 Пр 1 -и | ПІ ! 11! і рОПОТ НМА | СУА МІЄРрал 1 вувІ отруеруї ДИКО | сь М б по0еЧО0О рокі вони промти і чер СТО! 1 вувіні І ний! М МИ )етора МО ОО ВОДА РОМ МІ ІеЄТІ ТевІНІОЇ М ГІС) ОВ Теї сиг | |РІСЬМи ПА () ГИ І рр 1-1 і .ї2 1 і і ви Тім вТто м і ПобосоноВооЙ «ЗРІЛА и ТАТИ ГІ І ТТ їь ія 1 | | |) їх («1 ІТьЬ С) і | Пк! іі і і Іі | 0 і | і | і ПІ І Її | | вом | і Ж І-Г) і 11 | і І | 1)» і | реи | їі У |ТА) ої ХО! і | |і гу ТІЛ і | 11 ї і іі КУУ"| орні ІРЛІЇ ли! Хм вчи 1) | 51/11) РІВ ли | г ())Ї і і кра 1! | І ' і ом і І 10) 111 Г'| " | ІНІЙ | 1 () пе! і | ТІ Гн 1 1 . І ГИ ГІІІТУЇ | ри р п | ни оєзправі р І | ітуен ПІМО ТІ: ІШІО НО Ж ІЯНСЬТИ ГА І | 511 су111АСьКОГМІ У би 11 Є ' УА Р | і | СТ Шшмецького | | 1 ера у ситуацфцім гонмемоуна допусі "АЯяВВАа о ШшоОТРр ба бу | 1 | | б Ким ПОЛО ГОВОВІ М ПОС 1 Гай. | ВтТи | 21 треді втен ВОНІ ії ер І | і і її | 1Їк "РЕНІВ 14! Ні |; Ми поважаєм: | ори, це нап С) рек МІ, Є НИ греба Те товчАТИ лого -- Павле Артиповичу; я хочу щоб Ви сказали про своє покоління... ПЗ Ми трималися чим -- у нас були літературні івторитети. Я входив у літературу, коли були ясиві Тичина. Сосюра, Малишко, Бажан, Панч. Це була велика літературае На превеликий жаль ямамяхє всіх х хоронив - - я був відповідальним секретарем Спилки, гобто мав займатися їх похоронами -- це трагічні речі пими відХхОДИЛО ЩОСЬ Таке, що ми ставали сиротами Залишався один-єдиний з літературних велетнів -- Олесь Гончар, ії ось коли він пішов, мені здається, що ми вже зовсім стали сиротами, ми втрагили те. що є невідшкодовноОюЮ втратою. І я тепер боюсь за наш літературний загал. Та навіть і перед цим Спілка розкололася, почали відкОЛІОВАаТИСЯ ВІД неї молоді. Я казав Мушкетику: «- Чому вони десь бігають, ці молоді? Не хочуть вони бути членами нашої Спілки -- дайте ім половину примищення, хай хоч примищення нас об'єднує!» Ці, не дають, не пускають, Дайте ім редакцію, дайте журнали, хай вони пишуть, хай вони показують. Пу не можна ж так, щоб тільки журнал Сучасність» друкував їхню літературу, ніби 11 ніколи и небуло, атільки тепер народжується. А вони вже там дописалися, от один автор пише": ось я мав написати 230 сторінок, а написав всього 15 сторінок, 1 я їх друкую. Я подумав" а що було б, коли б так Шекспір писав? Замість своїх п'єс кинув нам кілька рядків сонета? А Сервантес, замість свого велетенського роману «Дон Кіхот» кинув би нам через століття якусь гаку літературну подачку -- 12 сторінок?! Це -- падіння ліТератури, це -- вмирання лтератури, її це ПІ нищення! Ну хай ці молоді не розуміють, але ті метри ттературні, які видають журнел -- Вони ПОВИННІ розуміти, що вони роблять: вони вбивають літературу! -- в С) 3, 11 - | є робит ься «в піКкУ» СсТаршим письменникам -- ось мовляв, як треба писати"! Л.Г.-- Павле Архитовичу, але це -- аватгард, 1 Ви, здається, завжди літературі цінували авангард в г ї : й | Ї Ро. - ТТону ІІ "ВЕТУВ. буЗзнеріїв" | «1 саме, Ні МОРІ 11 у | | І Тит 1Ї | Сі і 11 КТ ІІ; МО МІАЄАСТО? ; Г1О1 і (ії | цід гангрени ноги і | ета) | 1 Те Ди В і) | і) "кКИ|И ГА р о п 17 пін бГІї | й і НИ і ркійТерд був і 11 і | г | еВ ІМ Ж ВІКО (11! НІЖ Бодл р ГІР і У «Й к | РО с) рИє РИїССЬ ЛЬ ГІ гої! Ріє»: І І У! ПРІ МІ 11 ! РР "" бигелон: иодь (-. Ом і АННИ мМ й УК РАІ ВИВгАЇ з 'Вьі Гоголь" прихоВвчМ ТМ | | ляЯякКиИ | | ЩІ наченнями Іпомт "й одері птер гра андеграунду 1 гература пе пе! (і ї | иким'От я всепосилаюіь 1 ідо Оу ПІ ник, Веласкес один | 4'|Ь1ТІ11) ваг ЖІ г ППринців реру М їеї|) і об . Ви бух 4 ТІ 1суВИ у | | І ІВ СИМ Р Ї ри 31 наптими мірками 0 реба крити! показувати авінст М (.) видно, ВвА?мМ во як показуєш. який у теє ! т КОЛІ | геби АВЕВОТ і НІ рРІейії? і и То ій 1 ущання над Ллюді М озна Отелло (ти в басейні, втоп Дездемонт - пле все це двангарл а піНА У / КРОН 5 - Павле Артитовичу, вже майже пласумковтуючи нашу розмову, чмзочу сказати ц, що завжди Вашими героями були їукраттц аєжоди дія романав розгорталася в Україні, і коли доля й акидала іх єв шеиші світиц, то вО0Ми ТОН: рталися дадому, ма білі дніпровські тіси ота толтпавські лани ГІ 43 м По пери я люблю самих хз ШОВ. ТОМУ я йи писав про них а Це в мен! Оу ла Таі МіІЄТЬСЯ) ч-г Ідеологічна установка --- що наши народ 1 алановитим, красивим народ завжди відчував українцем. Чому ж я повиген робити німців, євреїв чи африканців героями своїх творів" Практично всі порядні письменники завжди писали про своїх людей. Це перше, в чому я перєконаний. І коли мене сьогодні питають, в що я повинен вірити, те завжди треба вірити тільки в наш народ. Спаститя тільки в цьому! А нарбд безмежний, народ мудри народ -- геніальний. Далі -- я сам народився і виріс на Дніпрі, На Дніпрі моє село стояло, ії тому мені здавалося, що Україна -- це Дніпро, і це перейшло в мою душу А там, де Дніпра нема -- ніби й не Україна Це, звичайно, якийсь дніпровський шовінізм, я це розумію, але він мені пробачиться, бо це наша головна ріка, ріка мого народу, і це ріка Шевченка, 1 Дніпро -- це Україна. Хоч пісенна у нас ріка Дунай, але мова надніпрянська - найкраща мені здається, - - 1 я все життя тільки й роблю, що згадую мову свого дитинства, своєї матері, своїх селян 1 я досі не згадав усіх слів! А ця мова-- це фантастика, в жодних словниках таких слів немає! У мене беруть слова, яких ні в кого не було і цитують їх в 11-томному словнику -- це слова мого села І тому оця закоханість, залюбленість у мій край, в цих людей перейшла 1 на мої писання, і від цих талановитих людей я приніс свої почуття. Ні, не якийсь там Валютний фонд нас порятує чи інвестиції. Народврятує себе сам, але якийсь поштовх, якийсь порух, десь подати руку чи підставити плече -- треба обов'язково. І культурою не треба керувати -- ій не треба заважати. Я колись наводив слова Сковороди: « Не вчи яблуню родити яблука, а краще обгороли її від свині». Якби оце нас від свиней відгороджували -- якби хоч це зробили. а той й від свиней не відгороджують! На літературу нашу накинулися -- оці так звані скоробагатьки -- продали заводи, кинулися до видавництв, до літератури удсе ЯКИЙСЬ нікчемними процент українських книжок видається на Україні. Тобто, уже прийшли по нашу б через те, «ГО. ЦО ЕР "- рРрни ті Ссепе я душу. Треба берегти душу -- оце найголовніше. Берег- Зліва паправа: ІОріїт Збанацькип, Натан Рибак, Володимир Сосюра т Павло Загребельний. С У РА Фотографії з архіву горя Яїцького -- рр ки ДЕРи "ве пня - о с Кн ні ін - фун то надр ь - б В ан М -о Й - - т" ай:
Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
М ані , і рек ї. ї, - т'-й "и 1, ч ) ою біт і Ре р» ї Ж - б Р і Ра. 219 -- б : ж " у Гору Ї, БА Бані Жовтень пинішнпього року, без сумніву, пазавжди увійде в історію ухраїнського православ'я: Собором Української Православної Церкви Київського патріархату обрано Патріарха Київського і всісї Руси- Україпи -- "іларета. Одночаспо відбувся відхід чотирьох єпископів з Київського патріархату. Патріарх Філарет одним з найгтоловпіших своїх завдань ставить об'єднання українського православ'я в єдину Помісну Українську Церкву і готовий розпочати діалог любові з усіма православними церквами України. Політики і політикани, віруючі з атеїсти нині часто втручаються у справи українських посполитих: одпі аби допомогти, інші -- щоб зашкодити. І над всіма світить поминальна свіча спочилого в Бозі Святійшого Патріарха Володимира. Сьогоднішні наші публікації -- пе лише дапипа пам'яті цьому великомученику совєцьких таборів, але й намагапня застерегти -- пе погасіть свічу Його, що світилася для молитви за Україну та її народ, за його віру і духовність. ПР Р і ГА РЕА РР ІЕН бю унра - нь - Іван ДРАЧ Уривок з поеми БОС це 8 Господи Це ми Господи ми українці Стаємо собою із малоросій Стадом ідемо гуртом Отарою за баранами Це ми повстаємо 11 стада Стасмо ліодьми з овець Але ще надіялись на кожного барана Дивний собор Володимирський Російська еліта старалась Врубелем Суриковим Васнецовим Иому гнути брови по-своєму А доля сучасна скрутнула І в'язи мому звернула Для проклятих мазепинців Кравчука Філарета 1 Лупиноса Ї ти тут лежиш гуцулє Патріархом неканонічним І мучеником навіки Боже це ми українці Виходим за ним із храму І там де треба праворуч Повертаємо до Софії ліворуч Маршрут цей на небі складено Не в Кабінеті міністрів у от, сказала мама, - прилитіли до того телевізора, мухи до меду Казочки ляться! Маленькі! Сказала ніби сердито, а насправді вона зовсім На них не гнІВАЄТЬСЯ Ну, чого б вона мала на них гипватися, коли вона їх обох любить: 1 доню, 1 тата Це вона так собі, ніби грається в таку строгу маму -- І маленькі! - - огризпулася доня. -- Я ж у третьому класі, це молодший шкільний вік. А таткові треба відпочити, бо в нього робота ду»ке відПОВІДалЬьна Доня теж ніби огризнулася, але насправді вона зовсім не хотіла прогитвати маму. Це теж була така собі ніби гра в нечемну доньку. Бо насправді вона була кохана, чемна доня і зовсім не хотіла спричиняти клопотів ні татові, т мамі Мама пішла на кухню мити посуд після вечері, а вони з татком продовжу - рвали дивитися «Вечірню казку» Сиділи, тісно пригорнувшись одне до одного, як звикли сидіти завжди. Коли доня була ще зовсім маленька, то вона любила вся заховатися під батькову руку. Тепер вона вже виросла і не вміщалася, але згорталася в клубочок, підтягувала коліна аж до підборіддя, і тоді татко охоплював її всю своєю великою 1 сильною рукою, а голову вона клала на татове плече, і так їй було затишно ї спокійно. Кожна дитина любить хвалитися своїми батьками, але їй таки справді повезло, Мама в неї красуня, не марно мс її взяли працювати в новий великий магазин, де продають всякі речі для елегантних манок. Отож ії продавщиці всі наче див- "там мають бути гарні й елегантні. А ще повиниї вміти привітно усміхатися, а такої усмішки, як в її мами, напевно, нив кого нема. Ну, а тато, як і належить чоловікові, високий, з широкими плечима 1 дуже сильний. Він її однією витягнутою рукою над собою піднімає, наче пушинку І ще він дуже відважний. На такій роботі яку нього, інакше пе можна Він бореться а! злодіями, розбійниками 1 всякими ракегами Ні, нетак'О -- рекетом' Якби всі так боролися, як її татко, то в нас НІЯКОЇ! злочинності не було б уже давно. Але ж не всі такі Доні хочеться глянути на татове см/- тиччя. яке воно гарне, але строге, ве! очи рекети, напевно віІДРЯазчЧ у мого лякаються А ле їі голівці так затишно на оатьковому плечі ІЙ ЗОВСІМ тих кочетьсом вшдривеат им 71 ГАТОВІ. ВИДНО, ТОМ І уко при мно трими о лорі ТЛПІД п. в В руком», ЦО) 04 рБОА І | ГУ - т со гь САЕЇ 14, І рин І12ркК лі за КІПРУ МН ОМА Є МІ ПИСО ЧІ сі Ди і якісь Об и ДеЦІГАА ВІ дя ДОР -Л , «Й ла ніби нерухомо, ай й і вона ик СиИд мерії! ІкКИиИ гомда ься в такт ки ІМСІ ща 0зляшанисто нн з 0 ОО ОБІЧКА ДЛЯ ПАТРІАРХА Перегнулись будишки китвські Балкони висять запитально Днпро хоче вистрибнути І подивитись на Володимирську Дапіниця Софії мазепинська Стрипує орла двоголового Але 012 це ПіЯякК стріпик шо СсІсСМНеЄ й ми до теб ?. уВвиКк т! ходити ша похоронах (| демо до тебх С оби Боже ми Господи б Г)віяні пошиком черемхи: робива: МОСІі З УНнСОВЦЯМИ ост рпно ВПО ТМ РІС ОС Кк Удно го ід вичовганим ассральт Свою душу сьогодні ховати Може цей мур Софії Стане Стіною Плачу Стане Муром Скорботи Як в сивому Єрусалимі Для поганьблених українців Дивись Р Гри зидент протхав Іа білоруському велосипеді |Тода рованом у Лу кашиенком каже вустами Табачника ен до РР АРЕНІ нн і і | - ше тн пісні, яка, зрештою, висе давно закінчилася Іа ишла похоронна процесія, ховали когось гелескрані урочисто и побалзієно дуже вазіСсЛИиВОГО якогось патріарха Доня хотіла запитати тата, що це роно патріарх. Але тоді знову жащє таки тр: ба було віІДРрИВАа ГИЩОКУ ВІД ба гькопого пле- |Їехайм - ча аїйи цього ніІЯкК не ХОоТІЛОСИ потім запитає А зараз дивилася к процесія Виходить | ВУЛИЦІ 1 бом роаливаєт ься по поронаши площі Бе-таки яке це диво -- телевізор. Адяє площа ЦМаскільки більша від екрану телевізора, 4 ОЇ зсй на ньому вміщається. Ні, теп р уже лише штма- ток На передньому плані раптом виникла людська фігура. Оскільки всі люди були значно далі, то цей чОолЛоОВІМ проти них здавався велетнем -- Ой татку, це зіс ти! вигукнула МОВЧАННЯ НОВЕЛА Миколі Струку, яким з похоронів патріарха Володимпра потратив у реанімацію раптом доня Батько гробив рух, щоб звестися Іі вимкнути телевідор, але міцно Юр ивБого вчепилася 1 він на мить загаявся, 4 кадри на телеекрані зомінюва лися блискавично швидко, І далі вже боуло помо Бо чоловік на телеекрані змахнуюв ну" ним гумовим КиИИикКоОм і поби Серед ПЛЛОШЦІ дони він догнав якогось невисокого худорли- пого хлопця, який марно камаганвси захиститися витягненими руками Удар кийком по руках, підніжка --! хлопець лежав на землі Тато гак. цебувтато МОГО обличчя на ескренви оуло | ру пним планом одну мить, «ги достатньо, шою уппснати, с нагнувся, щє раз оперезмії гого., ЩО пеужаоав, 1вУеЄє ХОї Ів 0 ГИ Де голови «КИ вил рвучкого руху в иого картуз ()тамс він би рнумся підняв кар "ОбБУЖКИНУЮСТ гуза, похХхОоагіе миадягнуВв і бігти туди, де аже наспіхом, паштовх у нучИ Її» «РР а ОДНОГО 1) і РррЯ Ди '| АТО ПО ДИ НУ. дони | піно Ннареш | 1 2 Ії гру НА І | | ПОС | ч і і де і і просто писми ав ІпнУЮ і рам ГІ45Райх ка І |і МІРІ ІРА оІ С і і і рувіт7оп ом гу, ГТРЕМРай | 1 1 ї і міри». ПРІ ІЙ»! іра»ри Сс"дмовоми іа ТІЄЇ Лушпарять пи блово ПРОСВІТИ І ДРУ ВІ|РЕ У ср і і Пе ср ФІ! | ЗО О 11« мії І єсмспОДдИ Бо Р (ІС МИ 7 крані Сламомтущаємось само ІТУЄМОГІ пинаємосі БА ТИІ 111 ІДіЄмо СоМанії "УТ рмКкен и і КОТО ми рент ІРА раї "Ти М )рит «і! ГО р і МІ и кілії Удари київ із Комета «ги справді С пити ДОСОНИЇ ШПІепотом патріарха Алексія 1-го Чи псе це легенди для ФіДНниї Коли луша української влади Сама азнас субординацнио ьо ше ми мох РІ зоре це ми хожоти А це ХТО СХОВАЯГСЮ 4 ІНЕСКО За іІг нсх о ПАбВРА ( оС Р ( ІРСрАООВІ Й і ГІСЛ МОВНОГО 1 Ммурасом | "п и М ХОМ) дим 1.1 Укр І)ИУ Алексій П шевченкознавпцем ЧИ Сободаном Іі Дмухає на Філарета і малорости и 1215 У | ( опопками дихає ріІДМЛлІч7им маршрутом Майлан Незалеж- 18-й тролепйоу! | Ікони є ПАТО Р ПА АЛ ПОСТІ ІЦодня протадить (ппаноб І РІВНО ШПганмочи Патріарха байдужістю |Тобітгі кимками нтеацтовия 1їзЗ МИ Гру ІІІ газом м ті пональним Нашонально здихаємо боже це МИ ХОХЛИ дивану. Вона впала на ІСОЇО., ЗСОБУЄ ТЬК ,| ІД ІОРГУ, АНь! гамеНр йяна лялька ЦІСУТІМ!О ї1їО ши вІДд ГОЛОВИ ДО С ГОЛА пк хпиля, прогін гла | У ДОМІ єї | З ри ІТІ ТІ ВАСЛ 11 М ПІГЕХЕАГІ агат ГОТІ укомо Ти ри 111110 у меумилася 8: вигнуласи чляканий батько кинувся її піді кати Сбличчя в доні 05 о бі 1 щі ро ОО ЧА ки очі аапліОШІЄНМІ, у! ДОМІНО ГИСНИеЄТІ, « в кутиках цяточи м ІТІРІрІ 1110 грапилог ї кинтуУЛОаСяЙ ПІД доеремо тери лякана мати, ні ІггляНнуУЛоО вп кім г» ІЇСі срии ТеТОРо ІА Лело єї Зона азбилася" Куди ти дивився Ззамовчи (р і» "ДА і і; і 410 скоріш викликавмнй НДІ допомогу І рап ікричаюв, я пколи Пі« кричав рісй РІ і ОС; ГІДОСИОМИ КІ КА НО десять роки ру"! "| ІпО СК В Мати тремтячими руками мійк ме МС)Ї ча набрати двоана ГРАрАЯГ! РІСОМ1АСІ|). й ІЛькИ. ВТ паб | НІД С ГО ААУ Ох ІрЕо ВА | 5 ім), ПТО вернути диск, а потім пПОотрем Лине М ПА ДІрКИ, ! доподилося починати вм 10 ПРОМ наібрмпалися крізь р Сонячні промені Пп| ніТТтТЯя ДереШ се росло | ГІКРИОМІ ІЛ цього ПО ( г іпати бігалі РІ'ІРЕРИ Ди Ин иа! ЕТ) ' 11 | "і ДР піку, ГобАГІЛИ ії | і ' | гомо |«ІРІ'ТНКОЇ Бачит: риї Тек в лікар РАС )1И1 сі С! ГрСР"РрІРІ1є і Рем 1 | ри 1-Й «Й ловколишній світ. Це добра ознака г ВгерІРец ІІДЛІІ ЦІО ГОТИ 2 Тобі 1. ВОЛОТІ Мидно РРО); РОВИЮВІ Щ РАС 714 і і ПЕС | | «АЛІ рево Чу "ГО ПА; ДУЖЕ ІЙ Ло Ті ІІРІЛІЇ і» Р б 114" | 1 КрІГеТт ї 4 твЄТІ ВАТЬКІВ птУВоРІІФІНО Іі ГТ1є) рем Іі Дон «КО Те Б'ямут "У ТЕО іюрі ніби боялась пп розбудити, сказала мама лонечко, як тоб!" Краще" Донмия Пи ІУЛОЇ і | ПОГЛНЛД "То 4 шдришаном пи Р СОРІРО'1НІЄ ГУ їі П р341! ТИ 11! Ме | й Іїі1 (« бий і 1 і ( ' г) ,і Ї | їі Ї і Ії і і і пробач ї | | і РЕВІТ 1) і і і п Галнна Йорлаєєвмч
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

ньо нибвейанним в М СОФІЄ! Скотилося Сонце 1 | Світ розколовся над Жатобимм Шляхом Соафіє" Чого Тео Давони не давонять В час похорону Патріарха?! КоОЛлЛОдну долоню На Середо-Хресті скрижалі із крапель Що вже скрижантіли. Від болю. І страху! Софіє! Ти бачиш, як топчуть наші Прапор"?! - В час похорону Патріарха! Та цвіт синьо-жовтий нікому не стерти Софіє! Ти чуєш, як гребують смертю" пс похорону ГІа гріарху Хрести загорнулись у дику похмурість Чи знайдеться місце Святійшому Праху? Софіє! А, може, втрачається Мудрість? В час похорону Патріарха! Здригнувся Славута. І знітилось Місто Страшний парастас. Із таких егпитафій! Софіє Святая! Гріховне олю знірс тво! В час похорону Патріарха Свічки обпеклися в своїм восковинні Вся кривда -- од фальші. А зло - - від Зло - - Радства! Скажи нам, Софіє, як жити Вкраїні? Опісля. того святотатства Як очі здійняти до Світлого Бога?! Осквернення літер. На темнім амвоні. Дорога Безчестя. Велика Тривога! Софіє! Чому Твої дзвони не дзвонять?! «Я Антона Листопад жо Иому пемає місця у землі Чому нема? Хто ж ті мужі всесилі, що и досі душі -- І велькі, г./малі -- січуть нагацками, висотуючи зісили 7 Йому немає місця у землі... Хоч та земля весь вік його любила Тут, під Софією, у дощовій імлі лежить владика, розпростерши крила. Стоїть народ при непохованій трупі. Періщить дощ -- спинить його несила І рать стоїть. Як в божевільнім спі, стоїть велика рать синьомундира г поховать владику пе дас вона. Ота. Сірошинельна. Боже! Народе плач! Бо це проклятіє твоє ніхто крім тебе знять з душі пе зможе. та ми вже виросли Із страху і ганьби! Хоч жов ганьбого нам цвєяхуго ть души А над Софією -- біблійні голуби Над Україною -- ганьба стоїть 1 душить. - Усе, як вчора. Тільки інший рік Правителі -- ті ж самі, що учора. Лежить лід небом божий чоловік г досі пепохований Де діти сором ? Де діти, Боже, нам ганьбу свою? А ви сипньомундирі раті, -- кайтесь! Він увійшов уже в небесну течіо Одне благаю -- поховати дайте. | Наталя Клименко п че що нн НН о Б Б Духа не гасіте. ІІ Панла до солунин, 5/ Р Л (оба стві оджує ШО ОКО проте гу у столичному мімнотейтрі У країно проти ігтелих: ци по серби иереєсмі деталі тієї події широким масам підОМО Дуже мало | ман шо кКОоВвитУ рацію Нячеслагп Чорновіл, кпаллиячмІє-ісєтдеєЄснІнимІн піл ПІСИ но УГено ПІРІССА ТИ 1 горю иппетдеснтниц гом ІК ТеЧИІ іагіТть бпоельмі! позблпиВбріСЛУ МООпІ при дстапницьнкіоогов ної рі ЗО папишутьянии Не виключено, що й «німійе. "Ук писали все на ра Годі справді нащадкам залишаться міфи пкої реакції від залу чекали органіааатори нечора пиклиюхаів,. Як 1 є рр) | НОГОДИ Ло ричч я акту протесту ПЛО МІН: їке моржНа ДФУЛО СПОДдДІВЯОТИСЯ, патріотичного пафос у, ЯМСЛейних ИСеллсо надно Це олном'іае, ЩО подій писточає не Лише для рашинчих встапань тощо Ї це побих українському серціюо окаальтації, а Й достатиьо пже для осмислейня та оцінок. зал чекав саме цього. Ширшого кола учасників та свідків ПОДІЇ більшої їх підготовленості до розмови і глибшої самої розмови Громадськість непомітно вийшла з мітингової фази 1 прейшла до наступної -- піанавальної, аналітичної Ми звикли 1 до рідної символіки, 1 до слоги гєпезалеж'іисть», ми викричали на мітингах те, що віками замовчуване, колом столло в горлянці. Можна сподіватися, скоро нам захочеться закотити рукави й почати творити, опановувати ніші державності, в лких сьогодії паразитує стара партноменклатура - Молоді в залі боуло до щему мало. Не виключено, що вона тим часом заробляла «бакси». Це аж тик не докір ані студенству, залишеному державою напризволище, пі беаробітним молодим спеціалістам чи школярам, яким батьки не б амозі купити зошити Вихлюпнулося на сцену й роздратування, -- його сьогодні надто багато в засмикатому, вкрай зуболалому суспільстві. Не сказати 6, що для нього немає підстав, та відомо: роздратуванил -- не порадник 1 не помічник. Дратуючись па когось, треба пам'ятати про колоду у власному оці У скрутні часи найвипробуваніший і найефективніший хід -- знайти ворога. На нього можна звалити результат власних недолків 1: прорахунків. Скажімо, Президент 1 парламент авинувачують одне одного у погріишенні ситуації в країні, але про них не скажеш, що мають захарчований вигляд чи гардероби доперебудованих чачів. З чого можна зробити висновок, що нинішня ситуація особисто їх влаштовує повністю, а галасують, щоб збити спантелику народ: хай крутить шиєю, хай обурюється, мітингує, підтримує одиих, критикує інших, аби лиш не додумався розігнати й тих І тих Але ворог, як вигаданий, так ії справжній, розбещує. Не бажаючи помічати й виправляти власт недоліки, можна, чого доброго, увірувати й самому, що винен.. хтось -- обставини, суспільний лад, одно слово -- ворог. Був ворог і в ипстдесятників Та ось він подоланий Шлях вільний. Будуймо свою державу. Тут і виявляє себе ворог найстрашніший -- внутрішній: лінощі, неперебірливість у способах збагачення, відчуття вседозволеності тощо. Незначні поблажки до себе, незначні компроміси з совістю там, де потрібне горіння і самозречення, морально розкладають демократичниий рух, роблять його паралізованим, недієздатним І тут з'являється спокуса. знайти винного, знайти ворога. І унаходять Якщо дуже припече, то й серед друзів, навіть серед колишніх співкамерників У молитві, якою починає І авершує лень кожен християнин, є введи нас у Спокуса -- це найстрашнішим ворог людини Саме вона спричинила падіння людського роду Демократичне середовище вчить подиту самостійно боротися и спокусами, постійно маточи напоготові віками формовані і рівні для всіх моральні норми та механізми регуліовання стосунків як у середині суспільства, так 1 між шим та державою Людина ж, вирощена у тоталітарнти дер-каві, де єдина спонука дотримуватись певних норм -- страх, морально не тренована Вона у своєму житті боялася не Бога (совісті), а -- ката І осі, ката не стало. А совісті немає Звідси необсичтена занархія в розкрадання, ЩО Не слова пе спокусу - ТА посттоталітарному СУСПІЛЬСТВІ, нестриманість в усьому моральних страшне вакханалія дика Суспільство, суспіЛЬСТВО має каборонм, -- Саме в такому суспільстві ми й опинилися На землі був лише один Чоловік. що устолв перед диявольськими спокуса - ми. Тому будемо терпимі й поблажливі Але ж потрібно щось І робити Гаан Дзюба нагить знає. іо потрібно Активна діяльнІСТЬ | особистий приклад кожного, компетентність, культурність Була й розмова на вечорі Були спогади протесту Було щире замилування прекрасні Б Антоненко-Давидович вання тут учасників акції Нкі вони! І які заперечив би проти позжицього слова. Але були вони справді прекраєті Маубть, не лише я, дивлячись на Сверстюка, Даюбу, Чорно-пола. Шоевчи Ка, ними та маючи перед очима ще багатьох-багатьох інших, бачила їх молодими Засмучувало лише відчуження між ними 30 років об'єднував єдиний порив, сьогод икесь помітне цьому жо залі їх - лише буденна потреба провести вечар Наш український шдипідуаліам свідчить про самодостатність особистості, про повноту духоприого ІСнУВан - ил. Але поки що дозволити його собі можуть хіба що поети Бо КІДдОСІ «горстка нас, малесетька ШшоОгта. один зо основних учасників тісі акції Врівноважений, просвітлений, мудрий Євген Сверстюк наовав 60)-ті роки періодом становлення чивІЛЬНОЇ ВІДВАГИ -- гакої, нв яку штовхають не «заградбатальйони», а кал егорії моральш -- честь, гідність, совість. Могутній штелектуально, але чомусь (таким вій мені бачиться завжди) аворушливо беззахисний Іван Дзюба дав гому у -- ЯК писав В Стує, /ЛЬ НИЙ ЗАГАЛЬНИЙ РР и НИЕЕЕЧИИИИО Р коротку характеристику тих роми, застоачийш и, що бурулька '| пистдеспгтникоми розпочалися не у соертні -е вересні МОосСта о лмачно реинйише. досить згадати модеритстів -- ПОРТІВ, ЯКІ проробки» студентської молоді, пиукопих праціаників забороюму літературних вечорів, кагебістські вакхамналіи 22 травня біля пам'ятника Шевченку гоїщо. Іоан Дзюба назвав поїменто тих, х го бум м арешцшугованоии вими арештами інтелігенції, Км МО) 11|моИ ГАК ІРМьТІРіж мислили 1 писили нестандартно, Іїе будемо героюлтутати подію, перебільшува ти впливі резоакликавтим, вкозапши добі причини, які перетикодити Це -- страх і трагічна ніІА11Си резонувати достатьою мірою коло спиломої іттелігеніцт і задерикутватим Чорновіл, ХОЧ і придбав змінився найметшше Вій не розгубив навчився дипломатичност. Вячеслав Чорновіл поділився спогадами про ту далеку подію, роаповів, як усе було Не варто, напевне, переказувати те, що відбилося в пам'яті дпох чи трьох людей Треба ибрати СсвІДЧеННЛ ДрСіх учасників | очевидців акції, вивчити архіви КГБ Де-де, а там усе зафіксовано повио й скрупульосто Ї неодмінно дослідити ті резонанс 1 значення 30 років тому ми були колонією безправних рабів, у якій лише жменька сміливців усериоз мріяла про незалежну Україну, та и то в далекому майбутньому. Нині маємо свою державу Тризуб, яким кілька років тому ще дітей лякали, -- вильляється, це навіть і не трилуб, а трійця, що сягає своїм корінням таких глибин, про які деякі амбітиї старші брати можуть лише мріяти; ії цей тризуб -- наш герб Те ж саме можлта сказати ий про прапор. Рух опору не переривався в Україні ніколи, хоч часто опинявся у глибокому підпіллі, а ще частіше змальовувався ворожою владою чорними фарбами як звичайний бандитизм. Майже вся Україна ще й досі здригається при слові «бандерівець» 1 ностальгійно зітхає за партійними секретарями. Правдива історія цього руху повинна бути доступна, як колись газета «Правда», щоб не глузували з нас нахабні брати, буцімто вони сп'яну чи з похмілля подарували нам свободу. А легальний опір у найпохмуріший період історії російської імперії - -більшовицький - - започаткував саме й цей відкритий протест української інтелігенції проти політичних арештів . шістдесятників. «Це був перший відкритий прямий цУС 1ЬКІСТІ» їмпульсивний і ПТУ. я б упосередності | не та, здається, про- вважати, що резонанс таки був і значення події величезне. Досить лише сказати, що наступне покоління -- трагічне і повчальне -- покоління сімдесятників, про яке хто сло- ; ПЛОДИ ШІСТДЕСЯТНИЦТБВА У вом добрим не обмовився, ліпило себе з них, зі своїх кумирів-шістдесятників. Та якщо вони увійшли в історію хто героями-смертниками, хто -- героями-вождями, то нас заморозило у зав'язі. Ми не встигли (виняток становить хіба що мій однокурсник Василь Овсієнко) ані «нагрішити» стільки, щоб загриміти в Сибір, аті настільки виявити себе творчо чи навіть професійно, аби посісти певне становище в суспільстві. Нам лише 1 Дісталося, що постійна щільна опіка оргатів, постійний терор І залякування, злидні від анінайменшої мохсливості рухатися по службі. Шістдесятникам хрущовська «відлига» дала виявитись. вони встигли щось зробити 1 були відомі на той час, коли розпочалися арешти й терор. Так чи інакше вони рухались хто -- по етапу на безіменний цвинтар, хто -- до творчого визначення 1 слави, хто -- у високі кабінети А нас система ковтнула, не давши роакритись, ковтнула цілком. Нам не дали а повну силу заспітитися и припалити наступних Цього не могли за нас заробити шостдесятники, бо для восьмидесятників вони вже були далекими, як Павка Корчагін. А молодь себе ліпить з тих, хто поруч, з ідеалів «вуличних» Мало того, що сімдесятникам трагічно перекрила кисень система, від них відреклися ті ппстдесятники, хто зажив слави і мав вплив у суспільсьоі Вони порозумілися з системою, щось виторгували у неї, шось вона виторгувала в них І всі були задоволені Хоч гепер, авичайно, кажуть, що вани тш, задоволені не були Хто є для сьогоднішньої молоді? З кого вона питить себе? Зі штучних претензійних восьмидесятників які, гу М і пос МІ по суті, також глибоко нещасні: через відсутність кумирів, які 0 стрормували іх ідеали, вони змушені все жеиття радитися в чуже | вбого грати чужа ролі, більш «пи менш талаповито ми гуючи горіння Відтак нинішня молодь взагалі у воголь й вірить і ліпить себе з «крутих» -- бандитів, гвалтівників, злодіїв Шістдесятництво залишилось в істори Нині є звичайні політики, літератори, іштелігенція зі авичайними подськими вадами 1 недоліками. «Дерево пізнається з плоду» Щоб чесно визначити резонанс і значення пистдесятництва. майбутнм його літописцям варто буде керуватися саме цією «рормулою: оцінювати його ме ла окремі риси або вчинки, як хороші, такі погані, а за шаслідкОомИи ТИХ ОЧИНМКІВ, «З плоду є Маємо державу -- це чудовий плід Маємо втомлений, значпою мірою бездуховний народ, -- у чому шістдесятництво як течія як окремі постаті педопрацювало, де ааспокоїлось, чим спокусилося" наукова Щоб не довелося вкотре дивуватись і плакати, що знову втратили державу, потрібно усвідомлювати срвої не лише кращі, а и пра національт риси чесно пробувати викориповати хо Щоб не довелося Президентові розгублено придумувати ідею, яка б об'єднала народ, національна інтелігенціл повинта пе про портфелі та чими турбуватися, а про неперервність благородного вогніо, націопальної ідеї 1 духовної традиції, пам'ятаючи про те, як важко їх насаджувати заново, особливо па випаленому полі душ, під камінням Армагедоту Галина ПАЛАМАРЧУК тест у Союзі», - сказав В. Чорновіл. Тож є підстави У , є /. т? 4-жю 3 . | Іі їй е 5 | жі :. 4 і: - б Чі ім М. | 2 «Г й 7 "Й б. его "й ооЗоіВИ МИ ГУ Ж. ПРЕС її чн РР МО "бууучЇИ еси , С РР і зорі гі. З чі рн Р ії С | КР яв 3 ав ій мя Р б дн, 5 у Р " зак - - ші і - Фо М о Х » пра й 2 ді ім Р Поу ч Те г -і ай г " ПА льні Б ій "САТ ЕР» бі урни ; чі ча р и в, -й пФ - і Фі ві бі я ; з опи -, "а - що "і й ур - г - - |; М от - --Л я РН Рп "й -"и Ре Рм" тир. Р ; Пе й Ря Го .1 -і
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

м ие жи т п - Р них сис цій о РР нт зони звана ний '- УКРАЇНА - ДЕРЖАВА НАЦІОНАЛЬНА Анатолій | ТОГРІБНИЙ БОРОНІМО БАСТІОНИ (ма трибуну форуму) Ч ще и й могли пе десь паприкінці яб ми припускати дам: ї у пкальної. Бо то ж, спранді, 90-х рр ло Мою "9 початку ушкаоальна та держапа, яка пдтри » ЦО вже пиооронвини | пезалежність, десь ож поті п! ЗАЙ ЗЕ З в з Че ср : б | з «Пола 4 І п Я і - яю році, усе ше тому навпаки -- бере під підозру, знсти- житимемо п триполі, пог ЩО зоміСсТЬ пмостійності своєї Дер- ось пс ПОГОМОВИНІН Зомащциєюн я с БОЗМ матимемо усе илплростлючу каогрозу її втрати? Надтак пе час зара ще нео час для творчих УСЯИМІТІІС юю гад РАС АДО()11Ц ЛьіО- СУСПпіІЛьЬНна. 14 ЯКОЇ -«-- ЧСМОа пОЖДдіІВ. "пОЖждими сті пося П1», у ЛО) - і )«1С УсСео ці не «ДОМИ ЛО: місія і -дуУхоОпних поводирів РАЦІї, її будите і додаткової «ЯК потідінії ГрІА РО А нпипсиь набупглі | 00 хто Знає, чи пе ЛО вириштальних пипробупань слм( РИ ПИНІ, саме сьогОолІі ми пІДХОДдИМмО.. Ліс в поції помоа ПОЖДІПо».. исзалоежність мч Хле( вора пас. с Президепт сяг міцні сові Мапастріюп Парламент. Тальки ж даруйте, папове (кладається Параження, що 1 тривожних,аіпавіть розпачлинрих сриків ТАМ пе хочуть чути, або ж так звикли вже до них, що видаються вони пу вже цілком пормальним акомпапементом для періпенйтя перховно-державницьких справ. Те ж щодо звернень -- у ліпиним разі, папрошується висновок, цілі стоси їх хіба що проглядають дрібні чи- ПОВІКИ 1ї просто складоієоть. То ж до кого апеліоємо, маємо апелювати наразі, зібравшися тут у найбільший трипозі? НПайперисе, звичайно, пехай пройнпявся б ташіоо тривогою кожен свідОМИЙ громадяпип України, котрому дорога паша Держава, котрому болить їт доля. Усі ж свої стрипоження, протестації сУуУпроти тих чи тих державонпищівних процесів адресуємо насамперед Президенитогі. Вій бо гарант державної пезалеж- ПОСТІ, Він очоліос п урядово-пикопавчу гілку у Держати. Отже, перше, па чому слід паго- лосити. Упродовж ряду років пам усс було псясно, яку Україну ми будуємо чи маємо памір будувати. Добре. що більш-мети парсіпті роз'ястилося стосовно скопомічносоптальних орієптирів, з більшистю яких ми готові згодитися. Але ж так саме вже зовсім стало яспо 4 щодо засад націонпально-культурпого, ду - ховного, мовного облаштування Держапи, які ї викликають пане пайприпнппиповіте, пайкатегоричті пе заперечення. Стало бо очепидним. що с повна загроза абудувати Україну павпаки, спріч --ПБЕУКРАНІСЬКУ Україну, до того ж злидеппу, жебрацьку. Боляче усвідомлювати, що з кожпим нопим дпем успіхи у будівництві такої України паростають. Ось деякі прикмети України павпаки. Це -- держава, па величезній частині території якої українство відтисєкується. ущемляється, зпепажається, переслідується. Це -- країна, де урядово-викопавчий бал переважаючою мірою праплять вірні слуги ї сини колиштьої метрополії персони, проросійськи павчені й зорієптовапі, з нерідко збологічною пенавистю до українського національного відродження. Це -- країна. де шовініст-обруситель пе тільки пе відчуває жодПих державних стримувань чи упокорепь, але й звільшяє українців 2 праці за їхию піддапість споїй Державі, за патріотизм, а то й віддає паказ про масово побиття, покалічення україпців. бБдумаймося, що ж сутпісно сталося 18 липия а. р. па Софіївському майдані. А сталося те, що було бито там саму Україпу, саму Українську Державу, саму украї неьку ідею, спаму українську віру, саму українську мову, - псе, власте, що об'єднується у слові «українство». Хто спростує, то то був ципізм, поглум з боку пе окремих службових осіб будпиікопих 7» т. п. а саме з боку. може, й печуваної в історії модафікації держави -- саме 3 БОКУ України павпаки? Й сказали: може й печупаної-. До- С ож Ра знос осн жо п зони РЕ нена КОДЖУЄ те, що їі ЗМІЦІЮІОЄ, ПОСИЛІОС Упікальна. паприклид. держапа (хоча чого там' -- розтлінна москобпськими пихолкаоми птешщооаєта Білорусі Ай успіхами ЛУКОДІОнСІЗаЦІЇ ЗОВСІМ ПОСУСІДСТНУ порид'), яка замаєсть брати по щи? спого тпорения ноаціОПОЛЬНУ І«.ЛОСОМмИ ІДСІО, своїх перхопнимикійп дієле - гаптськи лише примірюється Т Па рдячи їЩщоО ЛУГИ, (1 Тік підходить (пе ж самий Тарас Пісв- "РО РІО Я і гпорець української національної ідеї ма підходить), 1 1 ребоа допопимти і Т.Д. 1" НОСІ МІ ОЇ батько, треба пОоОнуукати, 1 д. (пс ЦІ оберожн комептарі -- лишень лип - зоматичіїа заперечентя пе більніс) Утпкальна держава, яка пе падає держатпної підтримки "Є держапшти мові. Складається папіть врожепття, що якби Верхопна Гада колиїпньої УРСР по проголосила у 1959 р. державності укроїнської мови, то незалежна «Україна павпаки» цього просто не зробила 0. Тривога наша в тому полягає, що від часу Вашої іпаугураційної промови, Папе Президенте, папи держави мові (а держапна мова оо піщо типо, як цемент пації, цемепт держави) почувається в Україні все гіріес й гіріс, | зрозуміло чому -- тому що попа є чужорідпог для більшості з Вашої адміністрації, для більшіості минстрів, іпипих високопоставлених чиновників, пе кажучи вже про ту україпожерниу посадово-чиновпицьку братію на місцях, яка ледь пе стовідСсОТКОВО ЦІЛІСІНЬКОГ 3Збереглася від імперського режиму (просто як гусінь переповала у попопроголошену Держапу, ще й була взята остапньою під дбайливу охоропу!). Отож маємо пині; у Києпі, в нипих містах знову почали оглядатися па осіб, котрі говорять українською (державного! -- і це не держава навпаки?) мовою. На 1 вересня ц. р. кількість україномовних видань склала лис 3,41 відсотка, зметтпившибь за три місяці аж па 4,87с (було ж па 1 січия 1992 р. 40,702 -- вдумаймося: які ж попи спиш -- паци пезалежницькі темпи самозпищентния!? Що з мипулого року у ряді областей пішла на спад кількість шкіл і класів з державною мовою павчання. Так саме «фактично зупинипся процес дезросійщентя ї пашої пищої школи. До літа 1994 р. кількість студентських груп, котрі вчилися українською мовою, з 4 - 5 відсотків, що їх ми мали в часи СРСР, зросла до 37 відсотків. Та чи багато лишилося під цих 3790 мини, коли пе оди ректор роз'яснив споїм викладачам, що мовпис питання більше пе стоїть, що хто якою мопою хоче, пехай такою ї читає. Багато викладачів, котрі рашіне розуміли псобхідпість підготуватися до викладання українською мопою, тепер, облишиптти цес помір та знопу психологічно переоріснтувавтись, зітхпули з полегіногю, а певно чостка тих, котрі вже читали лекції по-українськи, пиразно зачувіми анопі війнИЯ», теж вернулись «на круги споя»... Ципізм та в псестримність зросійшцення набупаютіь, здаєтьси, пже апогею У розробит Мішстерстпом у спрапах національ - постей, міграції та культіп проскту тал. державної програми збереженпя і розпитку російської культури з Україні («програма», зокреми, пропопує п обоп'язковому поридку поусіх українських школах, ПОЧИпаючи з е-го класу, пчИити ростиєьку мову, дарма о, хай їз тактичних міркувань, проти мопного примусу пиступап комуністичням бог Леним, та орієнтує па пипедений З курсу спітової ростйської літсротури -- рорма відкидання, ПОЦІОНОЛЬНОї ІДСІ -- СВбОТИ о со Жне о ви-е ря - До мопляп, сусідстпо з їнтіними спІТОНИМИ ДдДлий цісі, УПпОЧеСПИДЬ, падлітоератури оббрлалипес україиських ншіколох пс її пипЧчОтИ як мусяті; предмет), а намагання! комісією Вер хопиотї Ради з питань державного оудійництпа пропести через парламент аміпи ії допопнония до Закону «Про мови п Українській РСР, після примняття яких -- не суміипноамимосй -оЗб-- дихаАнія пноніої мопи па більшим території України ТОПСІМ окремин СТАНО І судомиим, До речі. Що в 1997) р. тодіннтім Кабінстом Мішстрів було сформопонто урядопу предстапникіп СУЛІ КОМИСІІО у минстеретп моРІрІРІО оспІТИ, остиції ІРОД СОВІО ЛНТОСТеМ, для виосенния Лержанпної Франопсів СПМОРОМИєЮО ТО її уми ії допописпь до Програми розпитку української таїитших мовна поріод До 24000 р У продопгож гижиів тривала дуже пелоегка, папружена праця ТІЄЇ ОЧОЛІОПОНОЇ мпою комісії, паслідком якої була підготОопка кількох дДОКУМОНТІВ З питань мобного бУДдДІВНИЦТВа (в Т.Ч. була стпорепа пова редакція Закопу про мови, було запропоновано механізм адміністратипної відповідальності за пого порушшенпя). Усе це було передано до Кабіпсту Миіністріп (М. Яулинському), до Верховної Ради. І ось пже аж сьогодийтиє, але далеко пе вперше запитання: то де все те ділося? Чи, може, пже й викинснис ЗОВСІМ «за пснадобностьтю» у зв'язку з, мопляв, коригуваниям Державою під літа 1994 р. своєї мовпої політики саме у дусі політики «держави павпаки»? Хотілося б, до речі, запитати 1 про доліо утвореної свого часу комісії Кабінету Миністрів джля коптроліб" пиконання Держопної Програми розвитку української та пипих мов. До приходу до плади В. Масола ця комісія встигла пару разів зібратися, та відтоді, як її керівництво пишло з урядових постів, вопа фактично пе їспує. Добре-- ащо ж тоді їспує сьогод па урядово-викопопському ріпи для коптроліо пад мовним будівнпицтпом? На жаль, пачого. Для розкручуватия махопика сьогодеппого зросійщеннтя України, безпрецеденитного спос брутальністю, стпорето найліпим умови. Вельми трипохжно, до речі, що недруги українетпа за падихаюочим приклад у споїх домагантях супротиукраїнської мови проаглуть брати пе тільки приспану лукавими то згпалтопану Білорусь, а вже, після педавиього реферспдуму, також 1 Казахстан, який проголосуват за казахську мову як держанпну та за вжиток російської як офіційної. Не піддапаймося, одначе. та демагогно: для Казахстану, корінне паселення якого складає мепите 5092 (здається, 919с), такий варіапт - - то, можлипо, ; вимушений вихід, аби пазатите пе втопитися у російському морі. Та чи підходить піп, цей варіант, для пас, коли пає, україпців є близько 409,? Гадаю це питания є тільки риторичнпим. | це па тему упікальності держапи, яку будуємо. Вопа у тому пияплиється, їЩО паціонально-держапницьки зорієптопані організації, партії, рухи па більшості її території перебувають повсякчає під підозрою, під косим оком (запитайте бодай членів «Просвіти», як їм педеться у їхніх памаганних бодай підстояти го, що було досягнуто з кинци мо-х рр.іпо 1994-п), навпаки - - ТиДВерто аптиукраїнські, анптидержання, всілякі гражданескіє копгреєм, уптерийщ ональниє ДА ЄМим, нини проімперські, проросійські, прокомуністичи об'єдпанния свою прашцю проти України педуть зопсімильно (паліть, як то я Донецьку. мопи комфортно розтантомат мо деспебудь б п будинкопі міськииКкоОМКкОМУ колишикому будинкоти КИСС-КПУ). Норожі, тури, чи п політоспіти тому дп анна ння ненні ПЕН ЕЕ Р но болгатьох | нн он нн нн Української держианазації, та -- ДИПО Л дит ик полину, ноОоргісц лин кис» колони о - вапу кроїну -- держапа їх осапересіткодїо реєструє піЛльпОопІДдПУЄКЙ педенпни руйпінтої повтор, аб пи партії мор для підДдринної, алочинної дІильноОсті. Упікальшеть також у тому, що ця держапа проголошує (наспраюлі-то оз тільки фарисесистпо) ріплисть ико тих релігійних конфесій, шо праціоють на зміциєтня держави саме як Української Держапи, ток і тих, котрі пт розхитуїоть, нишуать, тигнуті, до московського ярмо Упікальність щої птому, що ця держава плекає армио, про яку в попотийи коломиймці склзано: о0боропці України -- армія Вкраїнська Дідітпщина тут сопстська. А мопа ростисько, причім антиукранн ська геипденції з призначенням типиниіпього міністра оборони пес пабираюті, і пабоираїоті оберт Ті лрадоксально, але пихопвання наншиих ПОН у дусі нпідЛланшоєті КОЗГОЦЬКИМ традиціям Украши пидаєтьси цьому мітістереству ушкаоальши дер-жаги просто пебозпечниммх ПШарститі, унікоальлиєсті том у що іо у пияплиється, поппорту українціо, патить якіцо ти цього по хочет, силоміць зроблять злписи мовою шишої держави -- либонь, щоб песо забував ти про свос «сдінстВО» та «еродстпо» із пе (хто хоче пдумуватиси, яко то с приниження ї глум!) Хотілося 6, зпісно, приперпути упагу президентських і кабминтвських структур також 1 ло кількох гігантських маснттабій заболукань, не позбапивішись яких Україна по зможе пийти на дорогу що нагіТть ДО попого зразку тобі зпачно тіипидіого ї вільного розвитку Перше заблуканни -- то яне педооціновання, ігнорування підКкИидОання того, що ОХОПЛІОС паціопально-духовна сфера. Мопляв, слід спершу витягнути оКоОпоОмІкУ... Так, безперечно слід, адже гпже давно діитили до ручки : продогпжуємо стрімко падати донизу. Тальки ж -- чи с хоч частка правди у цьому протистаплеши: спершу -- окопоміКа. а пе МОДОМ іЛлеОЛлоОгіЙ культура, мова? Я переконаним -- пома, Хочеться повторити: усі складові нашого держапотворенти помислимі без сильної, наскрізної пашопальної ідсї У тому числі ме тільки культура, освіта. політика, алое й сама вопа, та, па котру усі молимося, -- скопоміка. Я упесписпий: якбиті зсамого початку пміло паполегливо окриліопала тоактопио спропагована пощіопальна ідея -- подібного запспаду ми пе мали б 1, може, пже й приватизацію, що про пеї стільки говоримо, пже встигли б заперитити... Моплю палразі про заблукатня, пластипе пе тіЛьКИ дСКОМУ 7 презмодоитеРкОоу ридопвих структур Провипа у мого широкому пом - рениї ціЛлкКОПИТО ЛЯГАЄ іно деяких паших паціонал-демократичних лідерів -- тих, котрі, бурити сліпими пло палявність ситуації вирачного психологічного зламу суспільсттиа у 199; - 1992-му роках, уперто пимагали до часу. доки пе ааміциимосн», «пе зачіпати» питань, поп'язаних з ідеологією, мовою сіс. Мовлят, те дай Боже роздражнтити проросійські, прошовітстичня сили. Та чи закріпилися ми підтоОді, ДОтримуючись подібної запобіглитої тактики? Навпаки -- ослабли, розхиталися... До речі, пеликог Ффальнію є тпердження, буцімто у пас поема псобхідної ідсоОлоОгії її плиапажлинвіиййи принципи ідеології українського держапотнорення у пас с попи пистраждалю: опготьмоа поколіпнями, окроплеш кроп'ю тисячі тисяч борців за волю України, Тож чому пе підпімати їх на держапимий щит, чому пе пводити до попсикденного пропагондиєтського вжитку держапи, починлючи зпісно, під Презмдента (замість поп сикчосНноОгоО просто упикинни щих проблем писокопосадопцями краї пм), чому, зрештою, ток зицулюпатиси після кожного окрику кожного горлохпатазнтовтни ста, котрий, і справді, осре біль ГОЛО - сом, а не силою? Гозумію напіопально-духотна сфера є до-потребує 1 пілкоОопилоОо п- статимо делікатною. ДАМ МР 2 лин о речі - -и на РЕ з ВЛЕННЯ я ри й ЕЕ Дін ні пе ій а за -- п ні -че РР НИ РА ооо ч-- НЕЕННЕН Е ДЕ - Б ні асани 0 ж злам пер ЕР ЕНЕР от айс ПЕРЕ Па ай - - - нь рив поликої розпожлиюмості, рух ло такту іоОциоче папігоналніио-держатніагтоа тМУЄНТІ ОСТСУМНІЙИО (ПО підДроОодоже тррм мчати пілеспримопанийм, твердо польопим характер саме ма рівні держанри, посадопитпо Ки мали б іти потрібні для змійцнемта держати ілсологічн імпуЛльСсм, пОМИ мали б піддгравати пронідпу роль, аби ідеї підроджсття пації, держави глибоко западали у сСвіІдДОМІСТЬ мас, аби переконпувалися у пообхідпості, пеминучості, природ її 0 с т і пацтонально-підроджупальних процеєтв. Та чичуємо ці слопа підтримки, 1 Є. цілкопито протилсожис пло на рійпни дерееани порожим дли нст діям ПО МІЖеС ТІВ "РІІВАГІ рсухиоїБІЇМІЇ, | райпиїих пих тлсамнере має лохоти? повтором, потурамціЛлкКОпиТтО Хтосі наполеглипо каже, подібною уосрігається Тільки іидпаст ПрЛИСоРОУ мир ж яка лекоОї Та м фариссистпо яке! Справді: утисків ушомлень пе зазнає у груп. за української. псда- ДОВеТІ мІрСтТПО ІДоіє жЖоОодїоО 21 Хто ь усер'моз гадає, шо у ПОДІОПИМ СПОСІЮ Стіч х коОрної, зміштостіься її мироліобитисть та ІЦО ПИХОПУЄТЬСИ ПОП МО ПИЄЦТКИ ;ЛНти у дусі «дружби пародіп Друге песлике заблукантния -- то обстоювання регіонального ходу до приншципіп гумонітарної політики держави, Зпичанто, ніхто пи до пе заперечує: осогпипості регіоніп, насамперед сттичні, потрібно. Та подпочає визпачальні, припципи гуматітарної для усієї прахопувати ОСПИОПГИІ ПОЛІТ М Держави мають бути єдиними. І ФУ» сто -- то недосяжна річ - соборитсть, упптарнясть, пнактіиес -- лише піджиплюЮвантня сспаратистських прагиєнмь тільки па согодт. ай на мапбутнє. А це пже пе стільки й заблукапня. а прямо кажучи -- злочиншстпо, що, па жаль па ріпи: президситської структури дістає підтримку. Третє лаблукапня (хоча чи зазлукапня?) -- то відпаходжентня держапними органами, в т. ч. преадманастрацією. скстремізму ад- ресами. Парадоксальто., але факт: у тидентською япио за хибимнми пайперше бачать екстремістів саме з-поміж патріотів Української Держави. Чи трапляються такі? Трапляються. Але ж пе треба запрагисня о підроджепня та утперджетни україиства -- то є природним про-що держалі палежиті» пдопно підтримувати, Пиниео ж, ло- Україні м пупоти ПО Це, МА»гоО протилежне "е пускати протидінти прагистии україпстпу -- ОТО 1 « прапдиніх "ри скстреміам у паціональтій сфері що мак би дістапати з боку держапи її відсіч, : осуд, Ша жаль, в «Україн наппаки» маємо саме ос- танопео-- нлеопоки | парепота -- калькаконстатацій- ТОРТА КТИТО ТЯ АТ У по НОкуУ 3 характеристикою культурно-момпих процесів у сучасній Україн». Періпа Сьогодентис зтУХОГПИІС житти п Україні характеризують стрімке паростоанти україиських настроїти та посиленими проросійських, прокомуністичних репобнимових тенденцій Друга. З огляду па те, шо зросійшення Укратпи пабупає подалиттпих темпам, ніх 1 те. що паслідКИ пинародопленнм. денапіоналіЗзації українців дістліоть пиправпдання на держаюпому ріпні, маємо псі підстави костатупати, що т. зп.ірландичацім -то пжене запроза дли України, о реальним процес, дедалі посиліоється Трети. Нсупесреч зміцнений соборності тал упітарпості Держанпи в України ма попиу силу діє злохочуплимипропагопанийп владою згубними регіональним принцип стоОсСоОмто гуманаториої політиком. "Ч"стперта. ипти- НИ, потребам Прийнятий у часи СИСРГ Закон промови пс тільки ме діє, не пикопується, але п розшиноється пладними структурами пже псзаложної (її я цьому парадоке!) держани "Кк паоадто радикальним пспує реальна псосапока мого па оМякОдУ РИС А ТО РТ нідроджентю, отже, плінпкоду інтереслам України РУС МОм пи м українеккому
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
2 9 ( фрросітницько бригали - Слово ПРОСВІТИ 3 БРИГАДОЮ ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРАВЧЕНКА -- ДО ВОЇНІВ Я чІ/ Є. ЖЕ( РГАТЕУТО ВАТА 4 інф МОГИ 10 Житомира пптамтеоши я осмасна з 1 Ї, мсойипа» проводить начну роосмиту по національно- патріоти /«) 11) ПИЛ АНІНІО НО Ї й І ІСТТО міблукачих ца розсорімемсях є МОМОТ - Ні М сошанмитєнтьичних МОм уру/иОтИичЧНиИх | ) оСІТЯКХ МІШІСХ. 2 ЦЬОГО приводу ми ш повелі; аа МО рен (уійІТСЇ І ЛІСИ / араса пос ее, іШевченка равськи "/ ПРИСРУМ СН ИкКкОМ Кор. Як віломо, Вам є що сказати про співробітництво «Просвіти» з військовими частинами.. Ж. Ім позмоОпи КО 1|І1р| МЕДИ об ІЛлЕнСОєО СЛНА4ЕЬНН РО іьШІ-МмМеСнШІ стало на ноги, ми ортани думали проспітницьку оригалу, Яка виступає о різних аудиторіях, 1 насамперсіа у шиськоОогих частинах | оловна ІСТа БПИСТУПІП ОНнОСИТтТИ 10 наших милих ЗЛОПШІВ м" погонах сларну ІСТОРІЮ нашонального уУукріїнсоького тиська Яка А це багата історія! І дуже вона лавня. У контексті шкіс КОМІИьЬКИЙ рух 1 банлерівська подвижницька боротьба за незалежність України -- це оже порізняно недавня ІСТОрія Кор. Ось я бачу на Вашому столі книж- «Історія українського війська»... АЖ. До речі, ця праця про історію українського військо ше раз свілчить про широке поле для «наше цілковите взаєморозуміння з воїнами 1 дхниіми команлирами. Прочитайте, будь ласка. напис на ши книжці. Ось Кор. «Житомирському обласному об'єднання «Просвіта» їмені Гараса Шевченка. На добру згалку про зустріч з воїнами військової частини. Прийміть нашу глибоку поляку за Вашу благородну працю на ниві просвітницької роботи по відродженню української державності, вагомий внесок у справу патріотичного виховання вІЙСЬКОВОСЛУЖООВЦІВ на краших традиціях народу. Команлир військової частини ...» Ширі слова і це ралує. Анатолію Федоровичу, а хто вхолить до Вашої просвітницької бригали? АЖ. Хочу переловсім сказати, що оригала -- ришенням правління -- носить ім я провілника крайової «Просвіти» початку ХХ століття Василя Кравченка, славетного етнографа, який ше в 20-х роках залишив могутній слід на житомирській землі. Будемо вважати, що він почесний член нашої Ну а нині найкраші, кого люблять воїни ЖИ гомирського гарнізону, - це члени правління обласної «Проспти» Михтоль Вощйнець, Микола Скорський, Василь Оверчук, кобзар Микола Нечипоренко, наролний художник України Микола Максименко письменники Олександр Швед та Данило Окийченко асттрани ка Ганн | Опанасюк Хай даруюють мені ті, коГОЯ не назвав. Це ГІС ІШТАТНІ гак би мовити працівники | оди (митці), аїх одгато - які ВПЛИПаються Внаші поїюлки то п ту шиськопу частину. то бо ТУ І, до РЕЧІ хочеться сказати сСлопго поляки нашому слапному ансамблю «Ль- ОНнок Гаї | пиСстУПИ У Нас регулярні ІІро Те свідчать хоча б три похвальні грамоти «Просвіті» підписані зисокотитулованими ІОмійськими начальниками | Кор. Чи є серел активістів «Просвіти» вІЙСЬКОВОС Ту ЖООВШІ? АЖ Ну певно ж! Вони -- наша ПСлика плтримка в проститницькій роботі, Ї ясна річ, ми всіляко і тм допомагаємо Воїни Української Армії Оу ІЙ и делегатами ОСтаннього Всеукраїнського ) ІЗДУ : Прости Р орали активну участь у його роботі Сл сказати добре слово про виклалача Житомирського тиськогогОо училищша підполковника Олександра Грегуба. Він зиступає з нами г дуже цікаво. Це ліодина ЯК ПАЛІ г ерпоїх пиступах об'єлнати прапдлит ІіСТорно України, іі віЙСЬКа : ЗЛОропий С посі -АЧІННЕТ сучасно: піолини |Їаїио налійний ПОМІЧНИК І майор Михайло Вероолоз Доречі, пнас склалася шкава спивпраця ) часописом з«Армія України». Військогі зурналісти ме раз писали про нашу роботу Кор. Ціо ж, напишемо | ми. Дякую за розмову. /птерр'ю взяв М.РЕВУЦЬКИЙ чо РА р-н РЕ що - те і раванннни ЕЕ т а кан тн них рр ожини сад й-- 30 жовтня ц.0 віДдОулася чергова зоітно-виборна конференція Всекримського товариства «Просвіта Показово, що два роки конфліктів | протистоянь серед українських національно-демократичних організацій дали себе знати в прояв: нездорових пристрастеи типу «я - патріот, ати - провокатор» І! на цьому високому зібранні. Член Центрального правління ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Микола Честерчук ділиться своїми враженнями з читачами наш б! газети НЕ ТАК СТАЛОСЯ, ЯК ГАДАЛОСЯ... Конференція готувалася зазлалегідь. їй передували івтнО-Ввиборні конференції районних та міських 006 Єднань які ЗГІДНО 3 установленою нормою 1.10 обирали делегатами СП3Оїх «ЛОНІВ Зитяги із протоколів зі списками делегатів є підставою видачі ім тимчасових запрошень на обласну конференцію. Ці документи були подані обласному правлінню від усіх районних та міських об'єднань, крім Сімферопольського міського товариства (голова п Захарова) напередодні конференції я особисто поцікавився у Захаровогвчому справа Менівідповіли, що списки делегатів дадуть на реєстрацію в день конференції. Чергові пропускали в Будинок офіцерів, де проходила конференція. лише запрошених. Захарова з'явилася не з 12 делегатами, аіз натовпом людей 50-60чол., які кричали, свистіли, ламалися в двері : вимагали їх пропустити на конференцію. Тут же були и журналісти, які надали цій ситуації розголосу. Як з'ясувалося згодом, цеп. Захаровою свідомо була влаштована така ситуація. А причини її ось в чому Нині багато партій рухів намагаються використати структуру «Просвіти» у своїх вузькопартійних інтересах, і не лише в Криму. У зв'язку з цим ІМ з'їздом «Просвіти» було вирішено, що члени політичних партій не можуть бути в керівних органах об'єднань На теренах Криму найбільш впливовою громадською організацією є «Просвіта» Об'єднання п діють майже у всіх містах іїрайонах Криму, іце понад 10 тисяччленів Товариства. Бракує коштів, приміщень, транспорту, але робота йде На конференцію прибули делегати від 19 міських та районних об'єднань. А от в такій організації, як «Крим з Україною», є кошти, гарний офіс у готелі, а структури нема. Отож і вирішили використати «Просвіту». Взяли на гачок міську організацію м. Сімферополя! почали диктувати свою волю Прибічники Захарової зчинили неймовірний галас Правління негайно розглянуло цю ситуацію і вирішило під відпоВвІДальність Захарово! за списком пропустити людей до зали Перш за все, коли були зібрані перед початком конференції голови райоб'єднань, щоб уточнити деякі організаційні питання, то дехто в залі вирішив провести конференцію без звіту г без президії. Як не дивно, замість Олагословення, повів священик місцевої церкви мову про вибори керівних органів Але коли до залу зайшли члени Правління, голови райоб'єднань, товін ЗІ СЦени зійшов, і почалася конференція Під час звітів, 3 якими виступали в о голови Павло Власенко та голова Певкомісії, : група ПІДТРИМКИ» Захарової переривала доповідачів криками 3 місць, а п. Литвин всівся у президію г весь час заважав роботі - бігав по сшені викрикував Прозвітувала мандатна комісія Ії Доповідь була затверджена конференцією Нівкогоне виникло претензій щодо порядку ведення, було затверджено порядок денний га регламент Взяла слово іп Захарова, яка присвятила СВІЙ ВИСТУП читанню заяви-пасквіля на Павла Власенка це збудило ал так, що делегати лише через півгодини вгамувались Але закінчили Обі оворення І прийняли у хвалу до виоорів керівних органів чн ІЛ/рнн Приступили га голову «Просвіти» було за пропоновано такі кандидату ри професор Сімферопольського у-ту Гарчев Петро, Барзут, Власенко Шотапенко, Савенко. Кожному дали по 3 хв зИСТуПпиТти Троє (Власенко, Савенко, Потапенко) знялисвоїк андидатури на користь Гарчева За Гарчева проголосували всі 172 делегати, крім 12 делегатів від Сімферопольської Просвіти Зал встав і почав аплодувати В цей час п Захарова 3 ГП Литвином пок мнула президію Барзут г сказала «Ми виходимо з Просвіти» г йдемо в КУН». Сімферопольська делегація покинула зал (12 осіб) Президія, секретаріат, мандатна комісія конференції переконались, що кворум збережено -- більше 2/3 деле! аціЙ Зупи в залі у Конференція була продовжена. Обрано правління обласного 00 єднання в кількості 9 осіб рев комісію -- З особи ухвалено заяви та звернення Всім було надано право в кінці конференції висловити Свої зауваження та пропозиції Підпорядкувати крим! ЬКу Прос звіту» силам із організації крим україною а ПІШИМ не вдалося С груктура збережена, нове керівництво здатне подолати оці тимчасові гГРудноОщіІ На жаль, це така реальність емоційність | прагнення влади не раз ще стануть на заваді Заєлність законсолідацію необхідно боротись кожен день і кожен час усім, б0 на нашій просвІтянській допгОоз! лежить гнилою колодою самоідство, пождизм, заздроші Замість дружно: роботи один на одного нападаємо, з ясовуємо стосунки Це лише на руку недругам нашим Запам ятаймо це добре а на трибуну вийшла п РОСВІТА: 1868-1995 зав - и ен ПРОСВІТЯНСЬКІ НОВИНИ ТВОРЧІ ПОЇЗДКИ Центральна «Просаїта» організувала творчі поїздки двох відомих хорових колективів у південний край України Народний фольклорно-етнографФічний «ор «Гомін» під орудою відОМОГО мистецтвознавця, Фольклориста |! композитора Леопольда Ященка успішно виступив перед мешканцями міст Іплічівська та Одеси, а Київський хор «Просвіта», яким керує Раїса Марченко, побував на Херсонщині Такі живі контакти з людьми безпосередньо за їх місцем проживання приносять радість, щирі посмішки надію. У цьому ми, просатяни, пересвідчилися, побувавши в райцентрі Бериславі та в Зміївці степового Херсонського краю, де мирно й дружно проживають люди вісімнадцяти національностей Шведи и німці були переселені Сюди щі асів Катерини другої, а наших рідних українців Ж ЛьвібщИинИи було лдепоотовано у придніпрянські! степи готалітарним сталінським режимом - Ми тут навчили добре господарювати й інших, -- з гордістю говорить сивочолим коваль Микола Куривчак-старший, бо ж син його гакож Микола, став учителем. виховує и гартує шкільну молоду ЗМіну організовує и Сам Здійснює ЗІ СВОІМИ СПОртТСменами велосипедні переїзди по європейських країнах, зокрема, як було нинішнього року -- до Румунії У нього також міцне господарство, всюди чистота, порядок, а ще пан п с-г - "и . "м і о «Шросвіта; Микола Куривчак очолює місцевий осередок «Просети». З цього знайомства між столичною «Просвітою» та осередком «Просвіти» з Херсонщини зав'язалися тісні ділові контакти. В секретаріаті Центрального правління було закуплено для вчителів та учнів СІЛЬСЬКОЇ школи чимало видань. наочних матеріалів про державних та культурних діячів України, домовилися про те, щоб на День незалежності Київський хор «Просвіта» виступив із святковим концертом. Аж ось і сталася ця подія. Колишні переселенці зустрілися з Лауреатом Міжнародного фестивалю 1993 року «Травнева калина» Київським камерним хором «Просвіта», яким упродовж п'яти років керує досвідчений хормейстер Раїса Марченко. Цієї ж сонячної днини за домовленістю з німецькою громадою віруючих, ми відвідали Кірху, що зараз реставрується, послухали їхнього пастора про історію лютеранського культового собору, а 0 вісімнадцятій годині хоровий колектив давав святковий концерт для мешканців історичного міста Берислава На згадку про цю зустріч заступник відпОВІДального секретаря ВУТ «Просвіта» ім, Тараса Шевченка Микола Нестерчук вручив представникові райдержадміністрації просвітянське чудове видання «Кобзаря», а для нас, учасників хору «Просвіта», подякою були тепла зустріч, щирі посмішки та аплодисменти берислайвців. На заході сонця, коли ми повернулись до Зміївки, на нас чекала переповнена зала селян. Півторигодинна концертна програма сприймалася Зміївчанами зацікавлено и захоплено На честь цієї першої творчої зустрічі київські просвітяни вручили господарям села великоформатний «Кобзар» Тараса Шевченка та пам'ятні сувеніри, а для нас Зміївський хор виконав ряд народних пісень та | КОЛЯДОК Досвід діяльності Зміївської «Просвіти» Херсонщини повинен стати зразком для всіх просвітян Всеукраїнського товариства, яскравим прикладом патріотичного виховання молоді, а разом з тим шанобливого ставлення до рідної мови, ІСТОРІЇ, ДО СВОЇХ Оатьків та прадідів | Петро Шульга, ; питань лекцінно-просвітницької роботи ВУЇ Просвіта» їм. Гараса Шевченка й Головний спеціаліст 4 - | « | 1 | х 'ї ? й «й Р ції - сло - М М, - Х г У У ї сн" ДБ - зов яЛі Ро "У рід Г з т зд Р, "і А Не , тм "руомчо" З7138М - ий У чат заго Мо рун ,; "я м чіт т - я зружтк, | Й м кг 32 - Ли Ре "4 - ! аа Я З ї - Р ча " й "І А шк З зу РАВ Гео ці а Ж, ? М - Р - - с-м нот Р - Ж. "ЦЕ т Деу Р -
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

тою - - МР .- Пій т гній | про т " і З її і бь я за Р ми - 33 оч - ь г - і 1 і ДІ -» РАІ Ре "- - а - -- Піо іа Ь . ої РУ. НЕЗ кажу - "- - ц -- й псб 5 Рі ьо . - ІЗ й Жвої 4 з я "-. кон -З о» "ччо ооріви йч" - чи | Чі ." ій ай Тій зе ою РУ зо іраурію іо '-/ОЙИ РЕ - - - РИН го - - Ж» Р ру. | й .- "оби пк. .т дач й й "Р ГА «АТ. нн 7 ШТ. - ге г. чи б т- - - ср ій тб че ї б ІРР "Я і « я-еч Році з ль - Р г - --б Б ЕЕ - п / СТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ Уперше в со УАРОНІСЬКІМ Й 10 ПІМИЧНОМІ) ТРИ | шакликає ваш. нани - і ц)уо Т. історії ; (у іСОЗЄмНИХ ЧОЄВО0 штия 1095 року - атисько тпаО Конотопом Яетор чо0со чудовосо п | СІЛ! спорудоіссі нипицка піно вик М Я і ; ВПІІДОФТНОГО ПОЛІТИЧНОГО | ВІЙ ьковогоО пяча М | . вотворця, ретртіьмаана М «раїни (1051 11,20) " 1 ПАЗеЛКІЄС | «З ПІЄЛІІЇВИ ТМ краєм. У царській | НчнєаЛлЛовалиооц грамоті «тованшни І2 липпия 1654 року, Стовердується, ціо Г;. Ген ральному пис черга Війська запоро ького Вигообському надаються «мая метечках Грипіллі и Стайках усема угодьй Г'Ї у і 1 - ГНноОСсСтиИ. анеру ІіКОоОзЗАКРКОЇ СО ВеЯкКИимиИи ДдДдОоХхОоЛлЛь и СО «о гоОмУ ко всему належеоачимі 5 1656 8, царським пожалу м пожалуванням Київський полковник Антін Жда- нови" і УМГ , добі пуУСТЬМе местечка ОбУХІВ 1 І ерманівку а генерал ї ральний писар Іван Виговський -- Копачів маєтністі "ТІКУ НА тестя Векеич о » тащадки ЮИГОВСЬКОГО І рима 111 сії 1) 1140Ч«с10:МмУу Ї ІНШІ НЬОЇ століття Їван Виго! ь 11 Виговський ПОХОДИВ 120 стародавнього роду дрібної Ук У ) тт сг - г чі мів ькіи академії пізніше слуусив писаре м при комісарі Штембергу, який правив Україною Гут він | познайомився «З чигиринським сотником Богданом Хм тльницьким Н ПпОчатку Української революції в бит травня 1638 , ) Виговг ькиЙй шо воргвав на ООЦІ ПОЛЯКІВ, потрапив до гата арського полону Латописень пише, що в ЧІКОГОсСь гатарин І Х ме ПтьниШшьким Виговс ЬКОГО ск єЄдну ВИМиИ- ЯЛ ПІіКаАгГгІУ Годі Богдан взяв ого своІм генеральним писарем. Цю посаду Іван Остапович обіймав 9 років, аж до смерті гетьмана ві під Жовтими Водами (б Після смерті Богдана (б серпня 1657 р.) гетьманство перейшло до його сина К)рія ал Оуду чи малолітнім, той КР булаву, тож 25 серпня 1657 р козаки наставили "Орієвим опікуном Івана Виговського 1 затвердили гетьманом і; Виговський продовжив політику Б. Хмельницького: основне прагнення його було забезпечити Україні повну самостійність. У державотворчих зусиллях Виговський спирався на старшину, шляхту, ігноруючи козацькі! низи Почалися міжусобиці Претендентів на гетьманську булаву виявилося більш ніж досить. В боротьбу за неї витрутився і Юрась Хмельниченко, підтриманий запорозьким кошовим Іваном Сірком | Після Богдана московський цар весь час намагався обмежити автономію України. Виговський поспішив з укладанням угоди з Польщею, щоб мати вільну руку супроти Московщини. 16 вересня 1658 р. під Гадячом укладено з Польщею договір. Зміст його-був такий Київське, Брацлавське 1 Чернігівське воєводства мали творити одну цілість, ЩО входила до складу литовсько-польської держави з своєю автономією. За знаменитим Гадяцьким трактом Україна мала укласти союз із Польським королівством 1 Великим Князівством Литовським відімені Великого Князівства Руського. Україна забезпечувала собі повне внутрішнє самоврядування, усі посади, разом з гетьманом, мали обіймати українці. Велике Князівство Руське повинне було мати всі державні установи й чини, свої суди, монету, військо тощо. Заключення Гадязького договору було гаслом до початку відвертої війни між Україною і Москвою. Цар Олексій видав грамоту до українського народу, в якій оповищав гетьман Виговського зрадником 1 закликав народ не слухати його. Їз свого боку український уряд розіслав маніфест до всіх європейських дворів, у якому стояло «Ми, все Військо Запорозьке, заявляємо перед цілим світом, що цар московський не виконував обіцянок, а нарешті задумав знищити Білу Русь 1 Україну, почав сіяти усобицю, піддержувати бунти проти гетьмана і наступати на Україну оружною рукою». Своїми універсалами гетьман кликав вигнати воєвод ! гарнізони з України: «наміри підступної Москви видно в усьому: вона готує нам ярмо -- насамперед домашньою, громадянською війною, тобто нашою власною зброєю, без ніякої нашої вини». Нарешті, після Конотопської битви (0 липня 1659 р.) де стотисячна московська армія зазнала нищівної поразки, воєводи самі вивтікали до Путивля. Після перемоги під Конотопом гєтьман в універсалі закликав «краще жити у вольностях, здобутих кров'ю, ніж у залізній московській неволі». Але Виговський не зми використати своєї перемоги Проти нього виступила опозиція, пдтримувана московськими воєводами Почалося народне повстаннияи, жертвою його впав автор Гадяцької трактациії Юрій Немирич Прийшли страхіття громадянської війни Воєвода Трубецькой знову зібрав свої полки 1! вирушив на Україшу, займаючи місто Зо МІСТОМ, 1 приводячи ВСІХ ДО присити иа рІарштєсть У видписці 30 серпня 1659 р. Кмівським воєвода Василь Шереметьєв повідомляв царя холопи твой Васика Шереметьсв с товариши челом бют. Гетман И вацико Виговской, забьтв страх Божий г вою великого гос у ри МИЛОСтТьЬ М присити СВОЙ, гебе пеликому государіо йизменил, «ч іс нем прик гали полковники, й! пвтники. и атаманьм, п «і пернеррюрка все козаки, и во всех городах и по местечках мещане, и Ввеим "М рив гей великому государю м менили же й учими ПИІСІ пепослушньг, и я ХхОЛОГП ТВОМ Васька, прося у зога милости й ' ї й! Й 4 і рик пречистье Богородицьт помоши, посьмал товаришем хом | ( гром мМ и МИХ, КПИОСЄН М рий Бар ІТИ неКоОгОо Й ИЙ вано "«Таадазсі азеликого государгі ра МІ подьми на МУСИМИ шшникопр Под городью под Гогопеп. ПОД Мо поль под Воронької ПОД Стайки под местечка: Макарова, под Брьиєв, под Бородям ку, ПОД Горностай ріс» ТІ» | под миь меестечікаєС мо «хх і. МА Бан РР ри І? всре 005 І о - | ковому ді ср синя 1995 року в селі Герматіаці па Обухівщиті відкрито пам ятпик видатному іС6ї, дерисавотворціо, Гетьману УМкрати /вану Висовському. Славици і шцар нашої землі і «УКРаи Кр | сомаівт»г Й Ч ( г і; рих Арито анотутия проти московського уряду т навіки закароуває ) цього Фим козаки на чолі з іваном Виговським вщент розбили 100-тписячно російська | , риття йо | МОМОТ ЛОТ Є» Михац (() ор ІОЄШИ, С ПИ СО МОрОмМО ПИ активним ореанізатором осо став еолова Германтівської селишног Ради Анатолій Шафаренко ІВАН ВИГОВСЬКИЙ 3 ГЕРАЛАНІВКИ У п -АИ - ї оч че ,, деревни по обе сторонь: Днепра, посьмлал я холоп твом Васька подполковников рем арекого строю Семена Скорнякова-Писарева да Ивана Шепелева, и голов с сотнями, й милостьтю, государ Божиєю и пречистьге Богородицьт помощію, и твойим великого государя царя и великого князя Алексея Михайловича, всеа Великія и Мальтя м Бельтя Росій самодержца, и сьгна твоего государева, государя наштего олаговерного царевича и великого князя Алексея Алексесевича, всея Великія и Мальтя и Бельш Росій, счастьем, Т! городь и местечка взяли и вьїіж гли и вьІСеКЛИ З особливою еорсетоюмк сто московсьшт: «гОоСсударевні люди познущалися над повсталими проти них Трипілля і Стайками, що були надані у володіння Виговському царем Олексієм У 1604 р. Про цю серпневу каральну екепи дицпцио знаходимо запис у дослідДНИиИКка Б Грінченка «те віЙСЬКО ПпОПпалило и зруйнувало вкрай містечка Гоголів, Вороньків, Грипілля Стайки, Макарів, Горностай-поле, 1 багато інших містечок, сіл і хуторів, а людей, і жанок -- УСІХ ДО НОГИ вибили, 1 Так побито було дуже багато народу нічим не винного» Цим дсеахливим погромом Шереметьєв викореняв серед мирного населення «супротивников», прибічників «злохитроєтното зменника Ивашки Виговського -- клятво преступника 1 розорителя верь христианском». Не покладаючи рук, Москва працюва ла. щог нищити діло гатьмана Виговського До Трубецького пристали со зацькі полковники Цицюра, Золотаренко, Сомко Одночасно запорозький кошовий ван Сарко підняв повстання на півдні проголошуючи гетьманом Юрія Хмельницького Виговськийм опинився у тяжкому становищі Иого вороги дуже зручно агітували, що нібито він «запродав Україну ляхам» 1 хоч! запровадити колишні польськошлях ето вк порядки Парод на маса не могла оцінити користей Гадяцької уні. а сама думка про поворот ПІД верховенст во польського короля ру па для неї страшною 1 нестерпною Сірко 1 Хмельниченко підСступили до Чигирина Виговський залишив столицю, вирішивши заапе плювати до козацько: ради. Раду було скликано 11 вересня 1659 р. в містечку Герматівка. На неї прибули два ворог габори -- Виговського 1 Сірка з Хмельницьким Раду в Германівці Виговський мусів залишити втеч ю до БІЛОЇ Церкви Там зібралася нова рада, Де він склав гетьманську булаву. Історик М, Костомаров пише Так сумно скіуйчилось гетьманство Виговського, а з ним скінчИЛОСИ Велике Кпиязіастао Руське Українці показали, що вони не г стани зрозумт и и оцінити цем проду мі голі», ЯКІ СТОЯЛИ ВИШ від рівня цілого народу Гадяцький тракт залишився для нащадю» у пикКим | | пам'ятийком козаччини Толі він не був оцінений, але згодом козаки раз У раз поверта пися до Ці і УГОДИ нії ЦО ТОМА рАТТ«)Ї «» поліТтИиЧчЧНОоОГО ідеалу пона роДСм ІасСЯ 11 « тшачний чаї україни ькКоОЮю нашональною програмою М || ІРИТАТІ тор гетьман їоам С у ГАПпоОпИич Нигопи РеСЯ БА «рі ь СТОЛІ Її "З оЗторНІРІМ атріотом ТІСТІ ДОВІчНВІНУ ПА СІТОЇ ДИСК П«АА ВЕАУ мудрим перзіса ви МА СПОГО 1МІ РИ КОїТгОм и воооди СВОГО М роду . Рада Вр |оерманівці пере гпворилтаєс"м 1 нідпену МІЛЖУЄСОСЄЙМ У биятику. Вона піддала полум я В пеню су тридцяти м іп оо увійшло б історію ПІД не А, громадянсько рімни й зок А ОО Р ІОрим, І|ОМОТЕНКО краєзнавець, «і. Обухів Митської облаєті даьсттия оспрнннаосланни - (ново ПРОБВІТИ Василь ГЕРАСИМ'ЮК 1745 -- ПЕТРІВКА Сіли у корчмі, А Федьо на під Том і бо Очі Урі аазадрить ГО і кУДІЯ Орфенюк, Баюрак. Корчмар Давид запитально виходить Довбуш «Смди сторичні ПпОСТАаТІ Крим Федя и ЖК орчмаряи АС) і Ні Ж пурчмаюр Да пид - нього ЗО коли в землю ПпіІДе Ггаддя и то пак гадде як казав Мій ДІД Га гаддє гаддем он ЩО ТІ 3 про трійцю руську гуцульєс6ьку круту що в корчмі при дорозі план плете чим би ше ощасливити Зідноту Ддби пан із хпопа Дідушком не став бо но пвіДаЄ ТОЙ Дідушко страму в Білий Черемош молоко випивав тому Білий, а Чорним «МШорним чому"? бід «проклятих питань» гуде корчма | Давид робить те, що робить Давид-бо в суцульсько! трійці Стриму ненла з Федьо як Федьо спати виліз на під Там історію він г проспить Але ж ці Ці ще ашкв зрять, хоча Я ж не про те що попроситься Довбуш на топірці вже у серпні За ним Орфенюк піде ще у цьому році. . Лиш Баюрак погуляє в цих горах дев'ять ЛІТ на страт: попросить у посттак станіславських -- СОПІЛЮУ и заплаче Давид З ж таки не про те, а про те, що трьох цих любили ИЙ нікого отак, Як цих То для польської шляхти опришок лотр алпе був пое 1 карпінськийм Ф панцисСск - мав би зватись Опексою. Та яка ВдячніІСТЬ ПОЛЬСЬКОЇ пані? -- НІДОМО яко Спас Олекса опришка у пелюшках чи то пак. поета -- ДЛИ гзаюрака б шю приг У Є Иить СОПІЛКУ у небеса тих жалів. ЯКИМ ТІСНО На Цій Землі Скорбним пумвіл зі свічами на І ОЇ по ніч поета стоятиме на Скалі Спас опришок поета Поет не спа! Церква Спаса на іншій скалі СТОЇТЬ Га Петров зі ночі Завше ВРраз-3 змах сокири -- гра поета злетить чи то пак, опришка І ЦО гім нове" - четвертує кожного кат в акура!ї на коронним розЗподи ГПапла р ніОЄ пе ями виставляти Тіла шмат Пльки голову і космач н крам Ук рОЗОІИнНИк, | пихкну Петрівку ніОчЧІ о 1 Павла -- "ЛОВ Я зі1йЙйАЧ-нНИкК нНеім ) М "| не можу старіти у Космач Хто з води Чорногори одна керва - иде у ЗСМЛЮ Дд з кожним хоч Ледь живим розрахується храмова голова стерши простір ос кпіЛлим оком рудим Трішки ниіЧКИ-Ппетріоаки Здихнув - нема Тільки сколють легені зоОрП' 31 ВауУстить протяги плоть, мов старе корчма 27 при дорозі м зцій Ззаклятій землі чи то пак, перекопаннй Де скарОби Між рукою : серцем рукояті Благодать, кажуть, сходить на ці горби Ьє зкіннечна Ї споди. рлагодат Чорні -Фртетніві мерем Ши баг копАСсСзЗя пиш ватажко на НІЖКУ в не налпягаб Р Ріє кКАаліЧ МЕНІ ор Те Ти ж бідним брат Хлопці а домі Давида суддя один Та приходить Довбуш -еНТето прийде в ЦІ ори взЗОжий сим ніби не вмре и ЗзнопУ ТІЛЬКИ позОтнИика забреоре Тріє царі пр сіли в корчм! При ЩІ уро 1 | яти заррями ШГету СА ГУ» ГР д що далі буде, знають сам! Скоро - рпент Опекі () - Зк СОЙйчЧчИнНнОоїмМ! іж! Гак у грудях млосСсно м прозоро, що аж 3 ТИР і РРНСї 1) ІНШІ ТІ . Паревч у ж БМ дж застогне вві сні на горищі страж Оо АУЙПі Довбуш | ПЮУЄУНІ ТІ г) і курании СИРІ Бо на світі мусить Оутим гуцул що орел го носив, а пюбов уб' Р птекти б ї рамі ІльВОніЮ ДО ДреЕ-БКУЛРП бо нема в горах правди і ДОпіНнКО є із хіОі Я ГДК їі д шукав корчмо Він ШО! Х 4 нж 1 ( | 1 » 1 й Мао по мене на Спаса буде м Прощавайте, опришки у|довбушіо «а Її щоМмМоОожУ Ті черііс| я ЛО 1( "ІТ Б; наитижчІ "1 жіеі| уз 14 ІК «Кк опуУСТИЙ Ка ім КЛІ п М і ні іі3 пет |і ТО "ПРКІ ВА ІП пін над оними пережили рів» ДВ , Й д пони СсидіТтимуУ"тЬ Оки СІ і наразі це знає ПЛЬКИ тави
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
| | З ДРХІВНОЇ ТЕКИ | - бо ПРИВІТ і ні В но ВАНЬ ШЕ А нні меми -- Це. втіаснтє, не якссь-ПаИм есєолоОогОо-ЮВ тпоричнеє дос пОдженний, ГГ | радіє 'дФФовільниш вик 9 ПОЗаНЧасьнб Й Ітеми, пору упиєнмої | 1 М я М іу призаюутнийи праці «Рання цивілізація Му» (/93/) а мериканського природочнавця мандрівника Джетмса Черчворда ча Ж чи ) - РР Р, (атез ( РТ молі. я з - 1/9 10) На емо нер конаннйм, дбавно пишасєний зомалєт,і рук РАТІГ| суходіл бр ПРО тьк ІОННОГО меммої ціл плац, І ОСІ держави світу стали спадкоємцями тисі високої культури - тномідж її нащадків | Україна Та якщо про загадкову Атлантиду, що загинула слідом за країною Му, бодай оряди-гори дедуться розмови 6 легендарному освітленні, то колиски людства, принаймні, в нас, навіть не згадують жодним словом. А там же, на думку автора, закорсничися тодвалини нашої свідомості. РИЗУБ ПРАДАВНЬОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ КОЛИСКА ЛЮДСТВА Давно колись, у не апам'ятіпї часи. серед Тихого океану існував неосяжими суходіл, який пазивався Му П'ятнадцять тисячоліть тому ного затопило водого, й вій опинився на дт. Та цей таємничий континент відкрив для нас англійським полковник Джеймс Черчаорд Ще в молодості, 1868 року, він прибув до Індії, щоб рятувати населення від голоду. Там і заприязнився з гріш» -- верховним жерцем однієї з монастирських шкіл, 1 той показав мому кілька старовинних глиняних плиток, що оберігались як святині. Він же втаємничив британця в загадкові символи, викарбувашті на них, та навчив мого читати наакальською мовою, якою, на думку індусів, уперше заговорила ліодина, Це спілкування між ними тривало понад десять років За допомогою того «рі» Черчворд зумів розашифрувати тексти табличок, й тоді він зрозумів, що в тих письменах мовиться про якийсь зникнений у сиву давнину материк, та наполегливо почав шукати його сліди. 1880 року дослідник одплив на Королінські острови в Південному морі. Виявиши тут наскельні написи та відчИиТавши їх, подався у пошуках незнаної землі до Тібету, де в монастирському літопису Лхаси шгов вагомий доказ на користь існування країни є Потім мандрівник об'їздив усю Центральну Азію, побував у Єгипті й у музеї Каїтру надибав загублені надписи про те, що «єгиптяни походять із материка Му, який, залитий вогнем, провалився в безодню, й нині те місце під хвилями океану». Подальші пошуки привели Черчворда до сибірського краю, а там на острів Лахова напроти гирла Лени. Звідти він дістався до Уралу, де й зникли будь-які прикмети Му. Розчарований дослідженнями, науковець облишив свої мандри й поїхав до Австралії залагоджувати якісь комерційні справи. Та родичі намовили його відвідати Нову Зеландію, де знову з'явилися археологічні ознаки давньої цивілізації. Він зацікавився долею Полінезії, особливо ії «уламками». -- Маркізькими островами, Самоа, Таїті й Тонго. І тут йому якраз поталанило віднайти ланку, якої бракувало у відкрити ним історії держави Му, що процвітала 20-200 тисячоліть тому. То була земля високої культури, з якої після руйнації, виросло дикунство Захоплений учений із речовими доказами в руках приїхав до Америки й, осівши в Нью-Йорку, почав пильно вивчати матеріальні залишки загиблої его ції. Колись Невен розкопав у Мексиці похова- під попелом і намулом стародавнє місто, він негайно вирушив на Ююкатаній у Центральну Америку, щоб обстежити ті місця та зв'язати нові знахідки 13 своїми відкриттями в єдину картину ЗАГИБЕЛЬ ІМПЕРІЇ СОНЦЯ Багато тисячоліть тому, у вирі Тихого океану, де зараз тільки вода й небо, лехав безкрати суходіл, од якого лишилися одні острови Південного моря. Своєю північною частиною він дотикався Гаваїв і сягав островів Великодня й Фіджі, З півночі на південь цей материк простягався на 5 тисяч миль, а в поперчнику мав більше, ніж 3. Його складали три частини, розмежовані між собою вузькими каналами або морями Це була поспіль тропічна низина, поросла травами и посмугована полями, без гір, лише з невеликими пагорбами На річкових плесах із тихою течією буяли квіти лотосу. Всю рівнину вкривала зеленим килимом розкішна рослинність. Шляхи були викладені бруківкою У Ччьому кіптучому раю мешкало десять народів, а Всього жило 64 мільйони населення. Всі вони Підпорядковувалися одному урядові А ними правив обраний король, що до його імені додавали прикладку «Ра, Тому віп і всі наступники називалися в державі золодарями -- Ра Му. Сама країна мала наймення Імперії Сонця. | Поклонялися народи Му єдиному божеству Вони мрили в безсмертя душі. Їхня пошана до верховної Сили була така велика, що ніхто не смів виМОВЛЯТИ іме божества, а зверталися до нього лише через символ Панувала на цій землі біла раса -- винятково "Родливі люди з темними очима та смолянистим волос- "Ям. Жило між ними населення й іншого кольору шкіри - Жовтого, брунатного й чорного. Але воно не втруча- ЛОСЯ в державні справи с (З) 7 Мешканці Му відзначалися мореплавськими здібностями. На своїх судах вони плавали навколо світу. Серед них були архітектори, що зводили храми й палаци із каменя. Сім головних міст континенту вважалися осілком науки, освіти й релігії. Були й інші зелені місця. Особливо в гирлах річок, де виникали осередки торгівлі й виробництв. На цьому суходолі зосередилася вся цивілізація земної кулі, решта країн належала до колоній Му. Їх сполучали між собою кораблі, які перевозили пасажирів : вантажі та забезпечували міста продуктами споживання. Тоді, коди держава Му досягла найбільшого розквіту, п спостигла перша катастрофа. На зміну відчутним збуренням у надрах землі почалися невпинні землетруси. Південні береги залили океанські води, багато міст і сіл було поруйновано стихією. Вибухаючи, вулкани викидали на поверхню вогонь, попіл і лаву, яка не пливла масою, а застигала на місці, утворюючи шпилі, яких сила-силенна у вигляді островів на півдні Тихого океану. Коли природа заспокоювалася, населення Му бралося за відбудову своїх жител Спливло чимало часу. Люди майже забули про лихо. Та їх знову стали турбувати коливання землі, суходіл почав прогинатися, і все, що було створено ліодськими руками з каменю -- палаци і святині, вмить розлетілося вщент. Залишилися хіба що купи руїн Зрештою із земних глибин вирвалося нестримне полум'я, прогуркотіли жахливі громи з блискавицями - - иквітуча країна перетворилася на пекло Впродовас однієї ночі океан поглинув цілий континент. Над водами стриміли тільки невеличкі шпилі, й матірна земля людини, з 1 величними містами, визначними пам'ятками культури й науки, з гордим працьовитим народом, стала спогадом митулого Нещасне населення, рятуючись од клекоту роабурханого океану та ГОЛОДНОЇ смерті, оселялося на невеличких островах, молилося своїм божествам та щоб вижити, дедалі опускалося в своєму побуті до найнижчих форм варварства Лише в колоніях Му ще довго утримували високу культуру, запозичену в метрополії. Та й вона з часом стала занепадати без стороннього підживлення РУЇНИ ХАРА-ХОТО За китайськими переказами, в Азії існувала колись велика імперія Угор, яку за 17 тисячоліть до Різдва Христа знівечили землетруси й потопи Це цілком узгоджується з геологічними даними. Та імперія була заселена народами арійського походження. П сліди відбилися на теренах Франції й на Балканах. Адже вона простягалася від Тихого до Атлантичного океану. В ті часи вся Центральна Азія, разом із Гімалаями, була суцільною рівниною з родючими грунтами, озерами, річками й лісами. Всі взірцево збудовані міста з'єднувалися між собою шляхами Ще й досі в пустелі Гобі можна розгледіти ознаки каналів. річних та озірних чаш. Серед ліодності процвітала наука, мистецтво, медицина, містобудування та вироб- п ре зн зни 0 -- зошит лин панії - РЕА о а жна нн они 0 от йиптво шопкових тканин Знайдет в Тібеті глиняш таблички, що налічують до 70 тисич тт перед Ріадвом Христа, доводять, що імперія Угор була заснована колонстами Му, спериту на березі Жовтого мори, а далі прона поширювалась на землі Гобі й до Каспійського моря, та з часом - о на Центральну Європу але по Атлантику китайським літопис, датований 500 роками до нової ери, аасвідчує, що населення Угор складалось Із спитлополосих люден 1а голубими очима та з білою, як поко, шкірою. Столицею цієї імперії було місто Хара- Хото на півдні пинишивого Байкальського озера-моря. Там на глибині 5- стіп, під намулом, виявлено не тільки руши, а и анайдено гроші й коштовні речі колишнього високого мистецтва. Літопис одиого тібетського монастиря оповідає, шо головне місто Уюр було знищене потоком, який, захопивши східну частину країни, сплюндрував усе живе на своєму шляху. І справді під чає розкопок у Хара- Хото помітили, що шар землі, який лежав на руїнах, містив гравій, пісок і намул. Вал води без криги ринув на північ, заливаючи всю поверню. Ще й нині в гирлі річки Лени, особливо на острові Лахова, трапляються величезні поклади мамонтових кісток, занесених хвилями з півдня. Потоп стався ще до загибелі Му. Лід з-під екватора океан вкинув аж у північні межі України. Саме тоді почалася в нас льодова доба. В тундрі Північно-Західного Сибіру розкопано чималу кількість скрижанілих тіл мамонтів і носорогів. Їхнє м'ясо збереглося в такому стані, що його можна їсти. Потрощені кістяки й рештки неперетравленої рослинності в шлунках цих тварин -- це доказ того, що катастрофа 1 зміна клімату настали раптово. Друга частина Уюр зазнала трагедії із загибеллю Му, яка не вистояла перед нищівними землетрусами. понині в Тібетських монастирях у долинах, відмежованих горами від усього світу, зустрічаються мешканці, які мають пам'ятки з найдавнішої доби та дотримуються світогляду, вірувань і вміння керувати космічними силами. З плином століть понизився рівень світового океану, клімат на планеті різко змінився. Серед скель виникли підземні річки, а околиці колись квітучих міст позано- сило піском, під яким тече вода. Знищений край поволі стали заселяти люди жовтої раси, які, змішавшись із білими уюртцями, утворили китайську расу. Провідні верстви населення ще й досі відрізняются своїм виглядом од звичайних кулі-робітників, бо в їхніх жилах ще пульсує кров білої раси. Під час розкопів у столиці Уюр археологи натрапили на чудово намальований портрет цариці цієї країни з її чоловіком. Символіка в зображенні переконує, що цей край та його володарі перебували в залежності від Му. В руках у цариці -- скіпетр у формі двобічного тризуба (два з них, вцілілих, міститься в Британському музеї Лондона). Цю емблему мали правителі Му, бо їхній суходіл складався з трьох частин. Пізніше цей анак запозичила династія Посейдонів з Атлантиди, а звідти він переишов до греків, щоб зустрітися в Україні з правічною традицією, як це видно із карбів на цеглі Десятинної церкви та грошей Володимира Великого. І то не жарт, що українські дослідники-землекопи знайшли мамонтове ікло з вирізьбленим на ньому тризубом. То неспростовна правда, бо наша національна відзнака найдавніша у світі, а ми, по праву, її справжні спадкоємці До речі, в Камбоджа й сьогодні царський скіпетр («держава») існує у формі тризуба. ЗАМІСТЬ МОРСЬКОГО ДНА -- НИЗИНА Відвідавши Тібетські монастирі, Джеймс Черчворд побачив глиняні таблички, які за прискіпливого розгляду видалися картами різних частин світу. На одній ІЗ них, навіть із датою, він пізнав Південну Америку Інша була мапою неба із зображеннями суаїр'я та положення окремих зірок Астрономи, ознайомившись із цими табличками, сказали, що такий вигляд мав небосхил 25 тисячоліть тому В Південній Америці на місці Амазонської низини десь 70 тисяч років назад хвиліовалося море, що на сході сполучалося протокою з Атлантичниймм океаном. а далі лежала якась незнана земля. Напевно Атлантида. На заході море відділялося від Тихого океану смужкою суходолу, через який було прокопано канал, де стояло місто без назви На південно-західному берєз' оселя мала назву «Місто самоцвітів», Десь приблизно напівдорозі вадовок південного уаберезжожя вглиб краю було поселення, що називалося «Золоте місто». Без сумніву, це казкове місто Маноа, яке розшукували іспанські конкістадори Інше місто лежало далеко на півді вздовж океанського берега на місці Ла Пляти (також без назви), Написи на картах переконують, що ці міста збудовані кара-маями -- предками стародавніх греків Далі буде Микола ШУДРЯ АЕРО КРИ ЕРИ КР РАНО М г ді і М -| ій - б "я ь | - дм ЛЬ . зу Я й б ч им б че кі -- і ит "й "і ї о а " я і. ТЕ оно Ж
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

ри па в з РЕА в р р я ри й -- о па о ОДНО сн о ко не г й - недивно для пи ресІчноОгОо громодянина про | я гпозуванния не с основним завданиям астрології Голо ї - збо азна мета ш( грологі оо це попередити про гони ВВ негогивного рОЗВИ СІСУ особис ГОСТІ аб і Гу» | муСспильства, підказати, коли пони помиля ІїПоОсь ' - іОтьСя, розвитіє На каль, пПОМяття Й «учасному етапі роавитку ліодегра ся духовності настільки перекручено, (аби не говорити , 35 у | . 789 втрачене), що часто добро сприймається "Кк Зіло : з " в і зе -- і / ї . я ; підказки) С х і - нате ХИЛЬНІСТЬ мислити перепазжано пеЙ я «Р ) - і й | рІіальними категоріями приводить тільки ло тим масового і , М , | еф сту, не даючи можливості виришити пробле | : т роолеми в ціЛОмуУ, ЩО дуже небезпечно у майбутнь- ому ьСу - зму. Таким чином. ігиоруються об'єктивиї закони о ів па, г ; З У "одини (суспільства), як! ретельно контро- Ок | " І осмос Звертання грішника за допомогою до Бога ас теж тимчасовий ефект Ну не можна постійно гр | : рішити, йти проти законів Космосу |) просити в той жи час прощення цих гріхів і допомоги І у Отця-Бога часто зпускаються руки. Закон К іІрми жеорстокийм, але справедливийм! Шриведе мо декілька прикладів, хоча їх в'їс М -- ци кКопичилося реаліч па- - і За законом карми прапо свободи зисору, тоото свободи прийняття рішень, є основний окон еволюційного розвитку людства І якщо людина (народ) втрачає це право, не захищаючи його, не ниоорюючи то це призводить з часом до дуже важких пеЕіСЛІДКІВ ДЛЯ ЦЬОГО пароду Такий не род асимі люється : зникає як етнос Щео за біда, скаже дехті И так проживе мо! Але га Кі мудреці забувают ь. ЩІ розпла- Ччуватись прийдеться за це пе гільки мому, але и нащадкам. "Її кщо об'єднання з Литвою у 14-му столітті 1 надія ча допомогу Москви у 17-му ст не перє конала хитромудрих, то можна засвідчити, що бездуховну людину Історія нічого не навчить. Але розплати від ЦЬОГО не уникнути Другий приклад, більш тривіальніший ії простіший Введення нових українських паспортів є закономірним і необхідним атрибутом державності Але відсутність графи про національність відібрало просте право людини на вибір національності. Хитромудрі законодавці таким МИНО МІ зіитрішили помирити, ЗАСПОКОЇТИ срімамхо оми, податками ()сімь Ооуде поворотним момеч том у вирішенні проблеми з флотом. Це і періо; шоартональні ментшиини Вр Україши Людей можна а деякий ча( обдурити, але Космос ---ні р "ому разі Чому у татарина, росіянина, або в українця забрано право БіІДЧчЧУПВАТИ СІ 1. приналежатим до Того чи пішого СТИОСУ "Вес буп прикла д |««СОВОТОБКИМ» народом у СРСР. Це теж був один із чинників, який вплинув на розпал СРСР. Безумовно, розплата буде обов'язково В ДАМ формі" Ще поля БКосмо: У Але цих «ІКОНОТВОРЦІВ вона сягне У першу чергу, потім державу Бо це шлях досягисння тимчасопого еф кту Іпрагматизм перева - а3Сав) Тепер повернемося до проблем прогностики Попередисати про ТІ, чи ншиши подиї духовно нерозвину"ті АСТРОЛОГ ПРО УКРАЇНУ ей» і й гай - ) й и |," Я. у. й є -- ії ж засо лій . Р - - рн - - - РИ . ' - - ГІ 4 АЛЕ РОЗПЛ ТА чейь Р » Р - - ЧЕ ЗАБАРИТЬСЯ.. | уча; , ї йн пе суспільство є справа невдячна І навітьошШкІдти ве! В сам процес вирішення будь-якої проблеми заводи включається єбСлемені свободи вибору рішення Цей елемент прогнозувати важко ІневідОМИЙ ДУХОВНИЙ юівень виконавця) Але самі обставини можна Прогнозувати з достатньою вірогідністю У політичному плані, починаючи 3 ЖеАОВТНЯИ І закінчуючи травнем наступного року треба очікувати великого політичного протистояння на Україні, як: може привести до непередбачуваних наслідків для держави. Насуваються політичні переміни Можна очікувати дивних обставин з корпоративними а -- р - ---- - т -- Слово ПРОСВІТИ о РН зажити - р Й Р - мн рани ож Р - ол ж з нливан те РИ - - виникнення таємних груп 1 організаціи, спрямованмих на підрив держави, кі рованих "осквою Але це сприятливий період для розвитку мистецтва 1 науки Листопад вибухи ЯКІ 03 ЛлУТЬ продовжуватись до початку літа наступного року Не виключено кровопролиття й період СІМУТ | втра ги владою контролю над масами |Толітичні пілі буду гь розмиті Виникне сильне незалдоволення масфлозними структурами Сильно загостриться ситуація (флотом А пиклюочені віЙСЬКОВІ ПОГРОЗИ і ДІЙ сторони Росії, яка постарається використати емоційні ких інтересах Пп ці грудень принесе глиоокі емоційні виз ЖИ 1 Україні У СБВОІХ має р ІД приводом захисту росіян. Вирішення цих єекладмих проблем буде залежати від чітких 1 ришучих лі туряду Зар із. як ніколи, не можна піІДРрИиВ: ти авторитет При . зидента АпОогей проолем з енергоносіями вмиадаєк теє: ПР листопад - грудені Не виключено о Росія припинить на деякий час постачання нафтою 1 газом Тому потріби нлебрні ре ерви в ЗтТаЛІ ДНЯаліІЗ ІСТОРИЧНОЇ 1 сучасно! і4СТрологічНної карти Украї ми показує, що дерисаві ПО 010 ІО ерміново розрооляти ! ВО| НастовіІ ! газові родовиша Насути | газу на У с(раїні с ВДОСТАаЛь І, ЯК би Ще бу 10 скрутно з Мрураг нсеіми -Т: ра. ї 1ериату ергу вкладати грошт 1 то гастує« її Шерє говори з Р'ОСІЄО будуть н Ппружкеними | заплутаними. На самій Україши закликати масі до по ядку Оз денважкнко о0 буду ь ПИ ДМ позІсАаТИОМмМОПЦІП 1ОСбОХ СТОДІНМ Виштикне питання шро твомоОВнІСТЬ Си рмочиє ОС иИЛИї1 СЯ інформативи: втру ання РОСІЇ У внутришні справі України Не виключені ультиматуми, заяви Моусна впевненно сказати шо ця осінь І ЗИМА будуть переломними для української держави лКщо уряд не розгубиться Це момент, коли вчинки 1 маневру ВАННЯ виконавчої влади можуть дати воротниій ефект і нашкодити державі Початок літа наступного року укріпить президентську владу моутсливІі зміни у КкеріВвниці й буде прийнята Конституція. Реформи підуть швидкими темпами. В цілому для України пе буде сприятливий період Алеочікуваної стабілізації економіки та срінансів треба очікувати не раніше кінця весни 1991 року м Прогноз склав Валерій Московчен гм о - п - м-н оо - р п - ПЕРА РЕБРА ВЕСЕЛИМ ОЛІВЦЕМ ТА СЛОВОМ ІРОНІЧНИМ ПАЛИЦІ НА ДВА КІНЦІ Лід Микола - сСсталініст ТИХОЮ ХОДОЮ По леваді гнав козу вниз до водопою | угледів Юрася ! шо ловив там рибю Як побачив, то скрививсь аж дивитись гидко -- Знаю -- знаю, Сучий Сину знов вірші складаєш? Самостійну Україну мабуть прославляєш? Повернувся б батько Сталін вернупося б врем я В порошок обои вас зітерли -- усе ваше плем я Незалежності схотіли" Нашоналісти! Вже козі моїй, сердешній нема чого ІСТИ! | у -- Сталін примде, озвавсь Юрась - мені вже казали Тільки буде українським щоб Ви, діду, знали Вас, за Ваши теревені за різні С повечка Розкуркулять, не запишуть | пів жмені грочки Заберуть все, не залишуть навіть Жучки й кицьки Співчуваю я Вам, діду. - | дасть Вам жаба цицьки Бо й самого Вас виженуть Із власної хати і поженуть, під три чорти Макара шукати Козу ж Вашу. як СПіЛЬМИЦЮю ворога народу 8 зоопарку крокодилам укинуть у воду Змовк Юрась Дід сполотнілийм псе човгав ногою і трусився якось дивно разом із козою А по хпильці ПІШОВ МОВЧКИ до своє: хати Чи так чогось, чи вирішив щось може сховати" д мораль тут очевидна Сам не хочеш лиха" кіе клич мого з минулого Паси козу тихо! учемь «го класу що сю і «Слово Просвіти» Засновник - Всеукраїнське Товариство "Просвіта імені Гараса Шевченка | Відповідальна за випуск ЛЮБОВ ГОЛОТА Шеф-редактор Павло Мовчан Редколегія: Юрій Бадзьо, Ярема Гоян, Анатолій Журавським, Олександр Пономарів, Іван Ющук Завулок Муз імені Тараса Шев Індекс 30617 Виготовлено 3 ги Анатолій Погрібний, з- Адреса "Слова Просвіти і за ейний, 8, Всеукраїнське Товариство Просвіта Олександр Степаненко мі. Деркачі, Ларкінської області. ". 252001,Київ-1Ї, ченка, тел.294-41 «71 Зам Ф2/5 оо гових фотоформ на комбінаті «Преса Українт»
Емблема «Просвіта»Просвітянин