15 “Любов’ю безмежно насичує світ, світанок і ранок, і вечір…” Палітра · с. 15сторінка оригіналу ↗
Шевченко і Кавалерідзе
Слово Просвіти, №11 за 2019 рік
Серед представлених робіт — макет першого пам’ятника Тарасу Шевченку скульптора Івана Кавалерідзе, який постав 1918 року в місті Ромни нині Сумської області (торік 27 жовтня Україна відзначала 100-річчя цього пам’ятника). Поруч — маловідомий проект могили Тараса Шевченка, яка, на думку І. Кавалерідзе, мала бути саме такою. Тут же — проект пам’ятника Шевченку, який Кавалерідзе створював спочатку для міста Дубно, а потім — Ленінграда. Врешті, у дещо зміненому вигляді він постав у Москві. Тодішній перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов не любив творчості скульптора, оскільки вважав її авангардним мистецтвом. Отож авторами цього пам’ятника вказано трьох молодих тоді скульпторів, а ім’я Івана Петровича навіть не згадано. У творчості Івана Кавалерідзе було багато проектів, присвячених Кобзарю. Він — автор трьох пам’ятників Шевченку: крім Ромен у 20-ті роки вони постали в Сумах (демонтований за наказом Микити Хрущова) та Полтаві. І хоча Шевченківська тематика завжди була провідною в його роботах, митця так і не відзначили Шевченківською премією. В експозиції представлено роботи українських художників, починаючи від 60-х років минулого сторіччя до сьогодення. — Проект “Від Подолу до Золотих воріт” спочатку було присвячено 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, — розповідає Олександр Юнін. — У проекті крім нашого музею
— Творчість Миколи Гроха до певної міри можна вважати візитівкою сучасного образотворчого мистецтва України, — сказав, відкриваючи виставку, директор Головної дирекції виставок НСХУ Ігор Волощук. — Його робити є взірцем виконання творів акварельними фарбами. Нещодавно відбулися загальноукраїнські виставки акварелей в Одесі, Києві. Там було представлено твори багатьох художників, але картини Миколи Гроха виділяли його серед цього творчого розмаїття. Митець багато разів виставлявся у цих залах, інших інституціях, має звання і нагороди. А нова виставка — справжній подарунок усім шанувальникам акварелі”. Колеги та учні Миколи Гроха звернули уваги на педагогічну діяльність художника, який заснував студію образотворчого мистецтва при Спілці. *** Відкриваючи виставку живописних творів Василя Ходаківського “Терра інкогніта”, Ігор Волощук звернув увагу на такі риси творчості митця, як експресія та позитивне відчуття. Заслужений художник України Іван Черниш підкреслив, що завдяки картинам пана Василя у виставкових залах Будинку художника запанувала весна, а головне у творах художника — утвердження життя і любові. Василь Ходаківський згадав своїх учителів Євгена Кравченка та Миколу Стороженка. На переконання пана Василя, навчання художника не закінчується ніколи. А щоб досягти успіху у творчості, доводиться багато чим жертвувати. Серед представлених творів запам’ятовується картина “Лісова пісня”, на створення якої надихнула однойменна драма-феєрія Лесі Українки; пейзажі — “Там, де панує мир”, “Забутість”, “Спогади дитинства”; незвичайний світ тварин відтворено у полотнах “Постскриптум”, “Великий форсаж”, “Вихор”; невпинність руху відображена у картині “Скачки”, а враження від подорожей надихнули художника на створення “Вечірньої Венеції”. *** Центральне місце у наступній виставці посідає творчість народної художниці України, члена правління Київської організації НСХУ, завідувачки кафедри, про-тоді взяли активну участь Музей гетьманства та Музей історії міста Києва. Було представлено творчість відомих художників і молодих митців, зокрема вихованців Дитячої академії мистецтв, що на Оболоні. Ми вирішили, що проект “Від Подолу до Золотих воріт” повинен мати продовження. Відтоді щороку відкриваємо його напередодні дня народження Кобзаря. І завжди додаємо кілька нових робіт. Зокрема представлено картини з уже окупованого Криму, а також роботи донецького
У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрили виставку “Від Подолу до Золотих воріт” з нагоди 205-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Ініціатор проекту — директор музею Олександр Юнін, інформаційна підтримка заступника директора музею з наукової роботи Олександра Логвина та провідного наукового співробітника Кетевані Маркарової.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
