Театр “Ми заслуговуємо на те, що маємо”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Навіщо ти живеш?
Слово Просвіти, №11 за 2020 рік
Репертуар Арт-центру імені Івана Козловського Національного академічного театру оперети нещодавно поповнила вистава “Ліквідація” за п’єсою Віктора Шендеровича “Два янголи, чотири людини”. Поставив виставу керівник арт-центру, заслужений артист України Володимир Голосняк у співавторстві з Олегом Шушпанніковим, а її жанр визначили так: “Не просто комедія”.
Раніше в арт-центрі йшли переважно концерти, а відтоді, як його очолив пан Володимир, почали розвивати як мультикультурний і мультижанровий центр. Додалися вистави. І не лише драматичні, а й музичні. Одна з них — “Калас”. А verbatim вистава “#додому” режисерки Олени Щурської є зразком документального театру, який набуває дедалі більшого поширення в Європі. Додалися концерти інструментальної музики. Зі сцени можна почути багато сучасної бандури. Це Роман Гриньків, Ярослав Джусь, Георгій Матвіїв. Чудові скрипкові концерти Богдани Півненко і Мирослави Которович. Партнер арт-центру — кіноклуб BLOW UP. Тож щонеділі о 13 годині тут можна подивитися якісне арт-хаузне кіно з обов’язковим обговоренням після перегляду. — Твір Віктора Шендеровича зацікавив мене в першу чергу тим, що там є дуже хороша межа між смішним і чимось дуже важливим для кожної людини — пошуком відповіді на питання “для чого ти живеш”, — розповідає Володимир Голосняк. — Метушня, в якій ми постійно перебуваємо, робота, клопоти нас затягують. І раптом одного дня, як герой вистави Тарасенко Тарас Тарасович, починаємо розуміти, що
Вистава “Невчасно” — це інтригуюча життєствердна оповідь про віру у свою невипадковість. Головний герой, перебуваючи на межі життя і самогубства, має зробити складний вибір. Та під наглядом Янгола-охоронця поступово відбувається його прозріння… І нарешті — герой себе знаходить там, де зовсім не очікував. — Багато хто хоч разу житті впадає у відчай, розмірковуючи, що прожив не те життя, чогось не досягнув. І чим більше таких висновків, тим більше руйнації собі завдає. Питання, порушені в п’єсі, турбують багатьох людей, насамперед чоловіків. Вони впадають у відчай, бувають періоди, коли взагалі не знають, що робити, як виходити з ситуації, — розповідає Лана Ра. — Мені хотілося, щоб кожен зрозумів, що завжди є вихід, є сила, здатна допомогти. Цією силою, цим гачком може бути янгол, жінка, діти, незнайомий перехожий або хтось, хто прийде на допомогу. Ця тема особлива актуальна зараз, коли наші хлопці повертаються з війни зі сходу і опиняються між двома світами. Але треба жити.
зик виправдався, що нам вдалося зачепити почуття людей, натиснути на якісь болючі точки, при тому залишаючись в жанрі сатиричної комедії. Ми доволі цікаво, як мені здається, обіграли локацію, де відбувається дія — “прихватизований” культурний центр. Це теж дуже впізнавано, тому що у нас, на жаль, така доля вже спіткала багато соціальних і культурних закладів. Тож ми намагалися зачепити і цю проблему. Актор театру і кіно Олег Шушпанніков грає Тарасенка Тараса Тарасовича. Також він виконує одну з головних ролей у виставі “Дикого театру” — “Гей-парад”, яка має великий успіх. Саме Олег прийшов до мене з ідеєю поставити п’єсу Шендеровича. У мене були застереження. Проте ми разом шукали рішення. Актор Київського національного академічного театру оперети Ігор Матейко грає відразу дві ролі — Лікаря і Нотаріуса. Оскільки наша сцена мала, ми намагалися задіяти якомога меншу кількість артистів. Ігор зміг зробити ці обидва образи так, що люди, які його особисто не знають — не впізнають, що це один і той самий актор створив два різних образи. А роль Янгола-ліквідатора грає актор і режисер Михайло Воробйов. Мого персонажа ми нарекли Темний. Це особа з загостреним почуттям справедливості, такий собі дисидент на небі. Йому здається, що Господня воля спотворена небесними канцеляристами і клерками. Він намагався щось змінити, налагодити первозданну гармонію і через це постраждав. Відправлений у заслання на землю. Це його розплата. Але він не такий простий персонаж. Його може схарактеризувати фраза: “Диявол починається з піни на губах у янгола, який бореться за справедливість”. Звідси його жорсткі й жорстокі дії, за допомогою яких він хоче виправити ситуацію. Ми вже зіграли сім вистав, але я ще продовжую внутрішньо працювати над персонажем. Продовжую розставляти акценти, шукати відповіді на запитання стосовного мотивації його поведінки. Дуже щасливий, що маю можливість працювати з художницею Іриною Давиденко. На
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
