Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
15 Палітра · “Ми всі брати і сестри, тому що батько у нас — Тарас Шевченко”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Таємниці українського абстракціонізму

Слово Просвіти, №11 за 2020 рік

У Національному музеї Тараса Шевченка відкрили експозиційно-книжковий проєкт “Століття українського абстракціонізму”. Його організатор — видавництво ArtHuss. До проведення заходу долучилися Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей українського мистецтва Корсаків (Луцьк), Karas Gallery. Виникнення абстрактно-ньому житті принаймні кількох міст України (Київ, Львів, Луцьк, Одеса) в різні періоди. го мистецтва як окремого стилю живопису, графіки, скульптури пов’язане з духовними ідеями, що хвилювали європейців на межі ХІХ—ХХ століть. Прагнення висловити невимовне, передати відчуття єдності душі, матерії, Всесвіту, космосу зажадало від художників пошуку радикально нової образної мови. У витоків абстракціонізму на початку ХХ століття були В. Кандинський, К. Малевич, П. Мондріан, Р. Делоне, Ф. Купка, Ласло Могой- Надь. Відтак Україна й українці були знаною мірою серед засновників цього напряму. Одним із важливих завдань проєкту є виокремити українську абстракцію з практики авангардизму, представити її як суму певних категорій, що в живописі, скульптурі, графіці, перформансі представлені низкою імен та творів. — Сьогодні відкриваємо проєкт, організатором якого є видавництво ArtHuss, — зазначив продюсер виставки Костянтин Кожемяка. — Нам цікавий зріз українських авторів. У царині української культури багато білих плям. І кожна нова книжка, яка доносить нові знання, — великий внесок у розуміння української культури та мистецтва. Попри репресії проти модернізму й модерністів, в Україні абстракціонізм мав тяглість і після Другої світової війни. Щоправда, не в публічному просторі, як це було з абстрактним експресіонізмом у США, а в прихованому, приватному спілкуванні художників, які тихо, але наполегливо у такий спосіб опонували радянському офіціозу, що його як єдиний метод провадила Спілка художників. Збережений спосіб образного мислення почав набирати публічних рис у 90-ті, коли за часів незалежної України неформальні художні об’єднання почали демонструвати абстрактні твори на виставках. Наразі наприкінці другого десятиліття ХХІ віку, абстракція на актуальній артсцені України активно розвивається. І це лише підтверджує думку, що абстрактне мистецтво в українській культурі має глибші корені, методики неакадемічної школи, історію, більшу від того, що термінологічно називається “авангардом”, а відтак — і цілісну, більш ніж столітню традицію. — Те, що ця виставка відкрилася — вже велика перемога, — зізналася медіа-куратор Діана Клочко. — Приходьте на наші лекції, кураторські екскурсії, аби більше дізнатися про виставку. Я ще не знаю, про що буде моя книжка, адже історії українського абстракціонізму ще немає. Для мене дуже важлива реакція кожного, хто завітає сюди. — Цей проєкт — ніби оголошення намірів, — переконаний експозиційний куратор Петро Бевза. — Цей пласт культури ще не було належним чином представлено, і наше завдання — спробувати показати цю конструкцію протягом століття. Виставка у Національному музеї Тараса Шевченка триватиме до 5 квітня. Далі проєкт розгортатиметься у кількох просторах і містах: Луцьку (Музей сучасного українського мистецтва Корсаків), Львові (Національний музей Андрея Шептицького) та Українському музеї в Нью-Йорку. А завершиться він наступного року великою експозицією в Мистецькому арсеналі або Українському домі. Проєкт “Століття української абстракції” прагне дослідити, як розвивалася ця традиція, яким чином встановлювався і триває сьогодні діалог між художниками, розділеними в часі, оприлюднення приватних колекцій і музейних спецархівів і показати цю традицію, не підкріплену безпосередньо передачею знання від учителя до учня, без жодної “школи” чи академічного курсу, як актуальне існування у худож­ По закінченні проєкту видавництво ArtHuss видасть книжку, до якої, окрім аналітичних текстів, увійдуть матеріали усіх експозицій. Сторінку підготував Едуард ОВЧАРЕНКО Петро Бевза, Діана Клочко і Костянтин Кожемяка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин