Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 11 (1198), 16—22 березня 2023 Непроминуще надбання Тараса Шевченка – питомо українське осердя загальнолюдської місії ВІКТОР СКОРИК

Слово Просвіти, №11 за 2023 рік

Художниця Марина Соченко: — Низький доземний уклін усім добровольцям, які стали на захист України в тяжку годину. Хай Бог оберігає, заступає і допомагає перемогти сили тьми, що обсіли нашу землю! Усім пораненим Героям – швидкого зцілення, полоненим – якнайшвидшого звільнення та повернення додому. Вічна пам’ять усім полеглим за Волю і Свободу Батьківщини! Хто ще не був на моїй художній виставці “Нам Україна вища понад все” – маєте нагоду відвідати її в Музеї Шістдесятництва, вул. Олеся Гончара, 33. шував: “А на москалів не вважайте, не хай вони собі пишуть по своєму, а ми по своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово”. …Однією з алюзій на тему Шевченкової передмови 1847 року до нездійсненого видання “Кобзаря” свого часу став есей “Не заглядаючи у святці” українського інтелектуала ХХ–ХХІ століть М. Руденка. Автору випало твори ти його в концтабірній лікарні Передуралля. Один із фрагментів есею отримав назву “Розмова різними мовами”. Вказуючи на глибоку несхожість української та російської мов, письменник і правозахисник ілюстрував їхню світоглядну розбіжність на прикладах цілковито різної змістовності слів, залежної від того, якою мовою ці слова промовляються. Проєкт поета, політика і громадського діяча П. Мовчана “Логос”, котрий є сучасною алюзією на мотиви Шевченкової творчості загалом, покликаний стати дороговказом, що повертає суспільство, особливо молодь, до життєдайних витоків творення, становлення і розвитку української мови, взаємних впливів слова, культури й історії нашого етносу. Доречно вказати, що насправді ця алюзія є істотно масштабнішою: коли йдеться про “логос”, то мається на увазі не тільки той, що перекладається з грецької як “слово”, а передовсім мова, керована верховенством розуму, мова, котру за Т. Шевченком належить “возвеличувати розумом”. Тож поняття “Логос” запроваджуємо не як традиційне тлумачення через дослівний переклад з грецької, а як окреслення сфери розумного у загальнолюдському бутті, сфери, котра інформаційно опосередковує інтелектуальну культуру в її широкому розумінні – як науку й освіту, літературу і мистецтво тощо. Закінчення на стор. 3

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин