Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Щоденник · “Сьогодні — День Добровольця. Твій день, синочку”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Листи з війни

Слово Просвіти, №11 за 2023 рік

Леся МЕНКУШ"МАЛЬКІВ, волонтерка, мама Воїна, м. Львів Світлі люди Спільна Молитва за наших Воїнів, за Україну, чергова спле$ тена сітка, щирі розмови, гаря$ чий чай... Це був ще один соняч$ ний день в товаристві Світлих Людей і споріднених душ. Світлі Люди плетуть сітки і передають “патрони” нашим Воїнам. А ще до нас приходив Воїн. Хлопець виписався зі шпиталю, і незабаром повертається на фронт. Як усі справжні, соро$ миться просити щось для себе, але берці потрібно розміру таки знайшлися. Навідріз відмовився взяти каву та інші гостинці. Радо погодився лише на прапор, який ми з дівчатами підписали і домо$ вилися, що він поверне нам його після Перемоги, з підписами побратимів. І цей прапор буде в нашому майбутньому музеї доро$ гим експонатом. Є в мене така мрія – музей нашої боротьби... Нехай Бог тебе береже, Васи$ лю з Заліщиків... Фортеця “Бахмут” “Якщо на Стрітення ведмідь побачить свою тінь, то настра$ шиться її і знову заховається до буди. І зима буде ще 40 днів”. Та$ ка народна прикмета... Сьогодні був сонячний день. А це означає, що ще буде зима, і холод, і хуртовини... Ще буде вій$ на за Бахмут, і не тільки. І потріб$ ні “теплі патрони”, і дуже багато всього потрібно... Нарешті вийшов на зв’язок! Нарешті у відносній безпеці! Чи надовго... “Що тобі передати, синоч$ ку?” “Мамо, потреби дуже вели$ кі... І недешеві. Ми з хлопцями складемо список, пізніше скину. Вологих серветок треба багато. Ми не милися 10 днів... І кави треба багато... І зігрівайок”. Вони не тільки не милися 10 днів... Вони не спали, і їли сніг, який заміняв їм воду і їжу... Напакували їм сьогодні за$ мість однієї три посилки. Зігрі$ вайки, вологі серветки (багато), шкарпетки (дуже багато), труси, футболки, кава (багато). А ще ва$ реники, яблука, панетони, шоко$ лад. Поїхали... Про тих, з ким воюємо “У них є своя тактика. На$ приклад, вдень виходять четверо вагнерівців, і тягнуть міномет. Хлопці їх скосили. Тоді підбіга$ ють ще четверо, потім ще, і так декілька разів протягом дня. А вночі виходить їхня спецура... Вони всі в костюмах, яких не ба$ чить тепловізор. В усіх – нічни$ ки і глушники. Вони практично невидимі, знають, де ми, і ба$ чать. Нам все це також дуже пот$ рібне, але ми його не маємо. А якщо і є, то недостатньо...” Про звикання до війни “Протягом перших двох діб, по приїзді в сектор, обстріли були практично безперервно: міномети, дашки, пушки, кулемети, 125$ті, 120$ті. Ці останні найстрашніші... На третій день звикаєш до вибухів. Дехто навіть мо$ же закимарити під час об$ стрілів”. Про холод “Можна обійтися без їжі де$ кілька днів. Можна замість води їсти сніг чи гризти лід. Можна вмиватися вологими серветками, в кого вони є. Але коли дошкуляє холод, це нестерпно... Рятує доб$ ра термобілизна, декілька пар шкарпеток, і добрі берці. А най$ більше – зігрівайки. Саме завдя$ ки їм в нас не було обморожень”. Про алкоголь і куриво “Курити не кинув ніхто... Навпаки – почали навіть ті, хто ніколи в житті не курив. Це допо$ магає позбутися стресу і страху. Щодо алкоголю... На нього табу. В нас діє строгий сухий закон. Він не обговорюється. Ми обов’язко$ во вип’ємо, за наших полеглих. За тих, з ким ще вчора їли з однієї миски... Але вип’ємо вже тоді, ко$ ли виберемося звідси”. Про ворога “Те, що вони роблять з наши$ ми полоненими, неможливо опи$ сувати... Навіть з тими, які вже мертві. Тому, коли ми їх знищує$ мо, не маємо ні жалю, ні відчуття гріха. Вони не люди. Виродки, які заслужили на найлютішу смерть”. Ще раз про “Мавку” та інші машини (“Мавку” ми їм купили, і освятили). “Мамо, в неї є душа. Так ска$ зав наш ротний, і так воно є нас$ правді. Вона жива. Слухає нас. Іще вона зачарована... За 5 днів ми втратили 6 машин! А вона вивез$ ла купу БК, декілька десятків лю$ дей, і вціліла. Я б дуже хотів, щоб ті волонтери, які дорікають нам в нешанобливому ставленні до по$ дарованих машин, хоч раз поба$ чили, якими дорогами ми тут їз$ димо... Коли під обстрілами тре$ ба вивезти людей, боєприпа$ си...”. Наші хлопці вийшли на зв’язок! Сьогодні в нас був гарний день. Не тільки тому, що Стрітен$ ня, і сонечко світило майже по весняному, але найважливіше – НАШІ ХЛОПЦІ ВИЙШЛИ НА ЗВ’ЯЗОК!!! І ми наче знову стали сильними і дужими. А ще щасливими, бо з самі$ сінького ранку отримали ось так багато відер того щастя! Це ко$ лектив однієї школи, яка носить ім’я Героя Майдану, Героя Небес$ ної Сотні і Героя України Богдана Ільківа, вже не вперше зібрав до$ помогу на фронт. Вчителі, інші шкільні працівники, батьки вкупі з дітьми робили вареники, окопні свічки, пекли пиріжки, а ще зіб$ рали кошти і купили неймовірну кількість шкарпеток (мабуть ти$ сячу пар!), трусів, рукавиць, усті$ лок, а ще багато кави, чаю, со$ лодкого. Ми сьогодні ж, попри свято, все це відразу пакували на різні напрямки фронту: Слов’янськ, Дружківка, Гуляй Поле, Зарічне, Краматорськ... Ще трохи залишили, щоб завтра завантажити бус. Особливе зворушення викли$ кали у нас рукавички з гостинця$ ми. Спочатку ми не звернули ува$ гу, але пізніше побачили, що в окремих рукавичках щось є. Це, як виявилося, діти вирішили в кожну пару покласти маленький пакуночок з цукерками $ гости$ нець “від зайчика”. І маленькі сердечка. Уявляю, як хлопці їх вийматимуть, і радітимуть. І ва$ реникам, і гостинцям, а найбіль$ ше – нашій увазі. Як сказав мені сьогодні по телефоні Віталій Шафранський: “Нам найбільше потрібні дитячі малюнки, і до$ машні гостинці”. Ірино Кріпчен$ ко, подякуй Людям, які передали нашим Воїнам так багато любові і тепла! І дякуємо за яблучка! Ми їх попакували в кожну посилку, щоб хлопці похрумали трохи ві$ тамінів. А ще прилетіли фото від на$ ших рідненьких, з минулих від$ правлень. Дякують, радіють. І ми дякуємо, і радіємо, що вони жи$ ві... Прощання Вчора я була на Марсовому полі, потім в шпиталі, а пізніше в Гарнізонному храмі, звідки щой$ но винесли труни з полеглими Воїнами, щоб занести інші, для

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин