Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Ми тепер як дикі звірі в лісах, все на чутті, щомиті – тривожність, пильність, часто втрата реального сприйняття або закляклість”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Мистецтво наближає Перемогу

Слово Просвіти, №11 за 2023 рік

У Музеї%майстерні Івана Кавалерідзе відбулася презентація проєкту Ukraine Victory Gallery (Українська галерея Перемоги). Унікальність цього проєкту полягає в тому, що в кожну роботу включені військові артефакти, зібрані з поля бою. Завдяки цій передумові витвір мистецтва слугує нагадуванням про звірства, вчинені Росією проти України. – Закордонний волонтер Лені Придатко шукав можливість, як зібрати кошти для Збройних Сил України, – згадує ініціатор про$ єкту, актор і волонтер організації Ukraine Aid Ops Влад Никитюк. – Виникла ідея зробити із залишків зброї, що призначалася для на$ шого знищення, витвори мис$ тецтва. Це могла бути, приміром, використана міна або гільза. За$ галом кожен експонат, представ$ лений на виставці, містить якийсь військовий артефакт. Ініціатива з’явилася в серпні минулого року, але ідеї зробити виставку робіт тоді не було. Вирі$ шили провести її для збору коштів для ЗСУ. Вже згаданий Лені При$ датко відкрив аукціон, а забрані від продажу робіт кошти йдуть на потреби наших військових. За ці кошти організація Ukraine Aid Ops займається придбанням всього необхідного українським воїнам і передає все, без посередників, з рук в руки, на передову. Виставку вирішили зробити до річниці вторгнення Росії в Ук$ раїну. На роботу над деякими експонатами пішло близько мі$ сяця. Потім ми зібрали всі ці ро$ боти докупи. Ініціатором цієї виставки виступив я разом з Ан$ ною Гуляєвою. До ідеї долучило$ ся більше двадцяти художників з усієї України. Шукали локацію, де б можна було розмістити екс$ позицію. Сподобалося, що Му$ зей-майстерня Івана Кавалерідзе в центрі Києва. Познайомилися з директором музею Олександром Юніним. Він відгукнувся на наше прохання. Зробили виставку на волонтерських умовах, за що йо$ му дуже вдячні. На відкриття за$ вітало багато гостей. Серед них – відомі українські актори і режи$ сери. Розпочинається виставка ро$ ботою Дмитра Шиянова “Коли час зупинився”. У ній використа$ но шматок російського літака “Су$34”, який збили на початку війни в районі Бородянки. Свя$ щенник Борис збирає артефакти війни. У нього я побачив уламки цього літака, які він погодився віддати для нашого проєкту. Експонат “Російський зомбо$ ящик” зробила художниця з Дніпра Тетяна Шакун. Тут вона продемонструвала ту пропаганду, що сьогодні проводиться у Росії, зобразила Путіна, який закидає у м’ясорубку своїх солдатів. Наступна робота – “Україна об’єднана”. Її авторка – Анаста$ сія Сокол, яка займається різь$ бою по дереву. Ми дещо модерні$ зували цей виріб, аби підкресли$ ти важливість воєнної допомоги, яку сьогодні нам надає Захід. Також на виставці нас зустрі$ чають скульптури найпотужні$ ших солдатів у світі – українців. Водного з них у руках стінгер, в ін$ шого – джавелін. Наступний екс$ понат – “Мінометна лампа”. Це світлове оформлення 120$мілі$ метрового снаряду, знайденого у Київській області. Мій батько Юрій Никитюк виготовив “Бандеро-піч”. У цьо$ му експонаті використані захисні плити, які вже не підходили на$ шим солдатам. Поставили їх на гільзи від російських снарядів, що були знайдені під час деоку$ пації Бородянки. В імпровізова$ ній печі можна побачити напів$ згорілі світлини Путіна. У наступному залі відвідува$ чів зустрічає робота Анни Гуляє$ вої. На мозаїчному панно “Украї$ ночка” вона використала шрап$ нелі, якими росіяни намагаються нас знищити. Вже згадана Тетяна Шакун у мистецькому витворі “Світлова лампа” використала верхню частини однієї з ракет, якими нас бомблять рашисти. На виставці представлені та$ кож інші мозаїчні роботи, кожна з яких включає військові арте$ факти. Усі ці роботи стали для нас символами. Це наш герб Три$ зуб, “коктейлі Молотова”, літак “Мрія”, карта київського метро, що стало основним укриттям під час повітряних тривог для жите$ лів столиці. На городі в родини Семиног лежав зруйнований російський танк, Цей танк перед цим зни$ щив їхній будинок. Діти почали розмальовувати уламки танка і писати на них свої побажання. Ці уламки експонуються на нашій виставці і вже були продані на аукціоні. Матеріалом для роботи ху$ дожниці з Рівного Міли Яковлє$ вої став ящик, в якому зберігали$ ся російські боєкомплекти. Сво$ їм витвором Міла намагалася по$ казати, що український народ не боїться тих виродків, які при$ йшли на нашу землю. А залише$ ний росіянами шолом із марку$ ванням Z став експонатом під назвою “Незламний козацький дух”, на якому зображені козаки та сучасні українські воїни. На картині “Лелека” дівчина викидає залишки війни – шрап$ нелі, що перетворюються на ле$ лек і летять Україною. Hisoshi Art Studio з Києва представили укра$ їнських солдат з джавелінами, дронами і стінгерами. А Євген Сопко зробив з блях дракона. Серед експонатів виділяється робота “Опір”. У ній використа$ но протигаз, який був знайдений на сході. Він нагадує про застосу$ вання росіянами забороненої хі$ мічної зброї, про те, що всіх нас намагаються знищити. Поруч ще один цікавий витвір – “Козак Мамай”: народний герой сидить на черепах своїх ворогів. Тетяна Аверіна із Запоріжжя використовує в роботах бавовну. Вона показала, якою була Украї$ на до війни і той непроханий “русскій мір”, який вдерся на на$ шу землю. Подобається картина із зображенням нашої держави, зроблена Тетяною зі шрапнелі. Вона показує напрямок, звідки нас атакує сусід, від нападів якого може зазнати біди будь-який ку$ точок України. У ще одній кімнаті – 30$мілі$ метрові гільзи, з яких художники зробили ліхтарики. Тут картина “Пекуче бажання”, на якій зоб$ ражено бажання кожного україн$ ця – палаючий Кремль. Мозаїка “Крізь терни” мист$ кині Тетяни Родькіної зроблена 1 травня 2022 року в парку скуль$ птури Музею-майстерні Івана Кавалерідзе за участю всіх, хто був тоді на Андріївському узвозі. Найбільше у нас купують три$ зуби, в кожному з них є шматки вже згаданого російського літака. Серед цих експонатів вирізняєть$ масштаби наслідків. Я часто бачу людей в ейфорії, в надривних станах, непередбачуваних емоці$ ях, із неадекватною поведінкою або в повній відстороненості, в’язкості й апатії. Ми проживає$ мо сотні життів за день. З реклам$ них щитів у місті все частіше на нас дивляться загиблі, а не живі Герої. Хоча вони наче й не вмира$ ють, вони живуть у наших сер$ цях, але вони там. Дивляться і обіймають звідти… Відсутня при$ сутність… Так можна сказати і про живих, і про мертвих водно$ час. Юра (Пшеничний) – мій друг, чоловік і просто рідна людина. Він перший глядач і критик моїх робіт після мене. Так от, Юра ска$ зав: “Я не люблю ці твої роботи, бо це не ти. Твій живопис завжди був дуже тонким, вивіреним на тонких нюансах. Ти пишеш, не$ мов стоїш на пуантах і не дихаєш, все на кінчиках пальців. А це гру$ бо й агресивно. Все, окрім ма$ леньких портретиків”. Ці портретики – моя вечірня мантра, я їх малюю вечорами, ні$ би п’ю трав’яний чай з медом. Пошук спокою привів мене до цієї серії розміром від 7х7 до 29х29 см. Я підсвідомо обрала квадрат, тепер розумію чому. Там зображені дивні люди, є узагаль$ нені образи, але більшість тих, кого я дуже люблю й ціную. Во$ ни часто замкнуті й непублічні (у цьому наша подібність), потре$ бують підвищеної опіки, турботи й уважності через незахище$ ність. Такі люди важче долають

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин