Разом до Перемоги! · “Що для вільного світу добре, то московиту – смерть“. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Любов до Батьківщини, правда та наука – триєдина основа Перемоги
Слово Просвіти, №11 за 2023 рік
Віктор СКОРИК, оглядач “СП”
І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки! Ці рядки, написані Тарасом Шевченком 162 роки тому, на превеликий жаль, є актуальними саме зараз, у ці дні. Відбивши ворога в перший рік Великої війни, наше суспіль$ ство дедалі більше почало зану$ рюватися у внутрішні чвари, що загрожує нашій успішній ході до перемоги. Потрібна правда про війну, а не пропаганда та проду$ кування солодких міфів та нік$ чемних пишномовних промов. Потрібна правда, що ґрунтується на чесних фактах і є джерелом до$ віри і єдності в суспільстві; прав$ да, яка є фундаментом міцності нації. Любов до Батьківщини, правда та наука – це триєдина ос$ нова успішного народу, його єд$ ності в боротьбі з ворогом. Саме так, як це було у Вели$ кій Британії під час Другої світо$ вої війни, коли уряд і британська еліта говорили зі своїм народом мовою правди і науки. Вони не приховували труднощів і небез$ пек від суспільства, починаючи із заклику Вінстона Черчилля до єдності всього британського на$ роду, який у боротьбі крізь “кров, важку працю, сльози і піт...” по$ винен був торувати свій шлях до перемоги над ворогом. Вони, наприклад, не прихо$ вували втрат Британії на війні вході боїв, не приховували на$ стільки, що інколи в зведеннях британського уряду називались втрати, які оголошували вороги вустами сумнозвісної геббельсів$ ської пропаганди і які насправді перевищували чисельність втрат британців. Така правда викликала повагу суспільства, повну довіру до сво$ го уряду і лідерів суспільної дум$ ки, що максимально сприяло ви$ сокому духу і єдності британців у боротьбі з лютим ворогом. Така правда надихала на впевненість суспільства у правильності та послідовності дій свого уряду. Правда й наука стали тим най$ міцнішим бруком, який став ос$ новою дороги, що привела Бри$ танію до перемоги. Так, до пере$ моги, яка б не була можливою без допомоги своїх друзів і союзни$ ків, постійних або ситуативних, але той брук, та дорога була осно$ вою, завдяки якій здобувалась спільна перемога. Така довіра до власних джерел інформації і, хай часто сувора, але правда повністю знецінили всі потуги геббельсівської пропа$ ганди, і жодні ворожі ІПСО не мали ефективності, люди не шу$ кали альтернативної правди. На$
род вірив своєму уряду, а уряд ві$ рив у свій народ, тому суспіль$ ство було єдиним, сильним і не$ переможним. Британці відмовились від по$ літичних змагань під час війни, чесно та принципово дотримува$ лись цього курсу, який став запо$ рукою успішної боротьби за існу$ вання своєї держави у битві з во$ рогом. Без лукавства, підступ$ ності, чвар і роздраю. Усі сили для перемоги. Попри втому від війни, яка тривала для них 6 ро$ ків, попри всі втрати, нестатки та руїни, що несла війна, вони тору$ вали свій шлях до перемоги і ми$ ру. Все це дало змогу досягти пе$ ремоги, причому зробити це за найменш можливих втрат у цій війні. Так працює зріла, відпові$ дальна демократія, в цьому її сила та успішність на війні та в мирі. Тож тримаймо один народний стрій задля перемоги, у такому строю ми непереможні. Вчімося з прикладів успішних історій і до$ даваймо свій хист, розум і вправ$ ність. І чужого навчаємось, і сво$ го не цураємось (с). Ми пройшли ще один, 55"й, тиждень війни. Знову, після місяч$ ного накопичення ракет, ворог атакував наші міста, нашу енер$ гетику масованим ударом. Він особливий не тільки тому, що був одним із найбільших з усіх попе$ редніх, а ще й тому (і це головне), що ворогом у великій кількості були залучені ракети, які наша система ППО не має змоги зби$ вати, а саме гіперзвукові баліс$ тичні ракети. Тому результати бою з повітряними цілями були помітно нижчими за тих, що були при останніх масованих атаках. Крім того, пуски ракет здійсню$ вались з багатьох напрямків і джерел, для створення додатко$ вих труднощів роботи систем на$ шої ППО. Були задіяні аж шість “Кин$ джалів” – аеробалістичних, гі$ перзвукових ракет високої точ$ ності. Чому – “аж”? Тому що цих ракет у Москви лише кілька де$ сятків у наявності – за різними оцінками, від 50 до 75 штук. Тож пуск зразу шести ракет – це дуже витратний крок, і він свідчить про те, що для Кремля було важ$ ливо досягти гарантовано макси$ мального ефекту в результаті цієї атаки, тому що ці ракети мають високу точність і наша ППО не має можливості захистити від цих ракет енергооб’єкти. Звісно, приваблива для воро$ га ціль – це, насамперед, ТЕЦ$5 у Києві. Щоб було найгучніше і найболючіше для України. Туди й прилетів “Кинджал”. Я живу не$ подалік від тієї ТЕЦ, бачив поже$ жу, вона була нетривалою. Світло не зникало, тепло теж. Хоча де$ який час не було світла в 15% по$ мешкань киян, а в 40% не було тепла. Однак за три дні по всьому місту наслідки удару були зніве$ льовано до нуля. Енергетики нав$ чились долати проблеми – швид$ ко і ефективно. Важче прий$ шлось Харкову, який на свою біду має близький кордон з терорис$ тичною імперією зла, тому йому дісталось більше. Але й там все вже працює. Якось так сталося, що основний удар там був нане$ сений по місцю, яке знаходиться недалеко від мого родинного до$ му, в якому я народився і де виріс. На тій же недалекій відстані, щой у Києві, – вдарили. Ось так особисте переплітається в цій війні. Ці удари ще раз засвідчили, що ми навчились ухилятись від наслідків, швидко їх долати, але нам потрібне якнайшвидше зміц$ нення наших сил ППО система$ ми, які здатні боротися з гіпер$ звуковими та балістичними раке$ тами. Такими у світі є ЗРК PAT$ RIOT та SAMP/T Mamba. І рятів$ на мить постачання таких систем вже настає: за даними видання “Файненшл Таймс”, перша PAT$ RIOT вже в Україні! Звісно, вона зразу не стане до бою, потрібні підготовчі роботи, але незабаром наше небо стане набагато захи$ щенішим і безпечнішим. Поча$ ток є, далі буде! Для того, щоб створити ефективну оборону на$ шого неба потрібно бодай з деся$ ток таких батарей – і PATRIOT, і SAMP/T. З часом так і буде.
Щодо ситуації на фронтах. Найперше – це наш біль і на$ ша гідність Бахмут. Він, як я і прогнозував, і сьогодні успішно борониться у запеклому бою, в якому перемелюються 5$7 кратно ворожі сили, які рвуться на захід, аби встигнути загарбати бодай щось до того неминучого часу, коли масштабні постачання зброї та боєприпасів, які спланували поставити Україні наші партне$ ри, у повній силі надійдуть устрій ЗСУ; того часу, коли наші збройні сили набудуть змогу пе$ рейти у визвольний наступ. Це ворог розуміє, тому дуже поспі$ шає, і тому робить більше поми$ лок, втрачаючи останній терпець і притомність розуму. Ворог у від$ чаї від того, що не спромігся прорватися з півночі в історичну, основну частину міста, пішов на захід, просуваючись автодорогою на Слов’янськ, тим самим розпо$ рошуючи, розтягуючи свої сили і водночас наражаючись на мож$ ливі контрудари з флангів мо$ більними загонами українських військ. Ціль такого просування зрозуміла: налякати ЗСУ насту$ пом на Слов’янськ, а головне – спробувати поспіхом дійти як$ найближче до міста автодорогою і почати штурм Слов’янська, роз$ раховуючи, що коли розкисне земля навколо, то автодорога ста$ не для них панівним, безпечним логістичним чинником, без не$ безпек ударів по ній з боку ЗСУ упродовж місяця, поки висохне ґрунт. Я переконаний, що їх чекає неприємний, смертельний сюр$ приз. Поспіх – поганий порад$ ник, а бажання похизуватись пе$
ред своїм “русскім міром” бодай якимись успіхами неодмінно обернеться “організованной пє$ редіслокацієй” – втечею. На півдні Бахмута ворог теж не спромігся пробитися до авто$ траси, що веде з міста до Костян$ тинівки, тобто перебити важливу логістичну артерію ЗСУ у цій ді$ лянці фронту. Також не має ваго$ мих успіхів і в просуванні безпо$ середньо у південну частину Бах$ мута. Але в Бахмуті наші військови$ ки не тільки встояли цього тиж$ ня, а й почали на різних ділянках чисельні контратаки, тобто пе$ рейшли до активної, маневреної оборони із загрозами переходу у контрнаступ. На інших ділянках фронтів без істотних перемін, що в цей час, коли ніч війни найтемніша перед світанком, є найоптималь$ нішим природним станом. Варто знати, що вже зараз на$ ше військо на 30% має на озбро$ єнні техніку і боєприпаси НАТО. Надалі цей відсоток буде не$ ухильно зростати. Такі ж процеси набудуть сили в усіх сферах на$ шого буття – соціальній, еконо$ мічній, правовій та політичній. Час фікцій, ухиляння та пошуку свого цивілізаційного велосипеду йде до скону. Якщо ми хочемо справді вижити у цій війні із злом і перемогти, то ми повинні зрозу$ міти, що наша інтеграція в “за$ хідний” світ є об’єктивним, при$ родним процесом, який, попри опір та інерцію свідомості чима$ лої частини нашого суспільства і, як не прикро, особливо так зва$ ної “еліти”, буде зростати. Бо це аж ніяк не “західний світ”, це світ сучасної цивілізації, з її усіма на$ бутками і труднощами, гармоні$ єю і протиріччями. Цей світ – це і Америка (США, Канада, Уруг$ вай та ін.), і Європа (від Британії до України), і Азія (Південна Ко$ рея, Японія тощо), і Австралія з Новою Зеландією, а в майбутньо$ му й Африка. Щоб протиставити сили демократії та свободи ток$ сичним тенденціям авторитариз$ му, диктатур та насилля, нам не$ обхідно бути разом із світом роз$ витку і свободи. Зараз фактично формується вісь зла – Московія, Китай, Іран та Північна Корея, до яких з наді$ єю на свій куш приглядаються ін$ ші конкурсанти. Тому світу сво$ боди необхідно згуртуватись, щоб зупинити новітню навалу Всесвітньої Орди Насилля. Так сталось, і це сталось не вперше в світовій історії, що ми, Україна$ Русь, опинились в бойовому авангарді у битві з Ордою. Наша битва з Ордою триває рівно 800 років. Її треба закінчити нашою остаточною перемогою. Але перемога у війні, навіть у справедливій, – це не гарантія успіху в майбутньому. Гарантія успіху – розвиток у свободі, у від$ повідальній свободі. Як розпоря$ дились перемогою різні держави після Другої світової війни, є на$ очним прикладом цієї тези: що набули одні і “набули” інші? На$ віть ті, хто програв у війні, але зробили правильні висновки, з часом виграли, а ті, хто переміг уній, але залишились у тоталітар$ ному світі неволі – програли. Те$ пер Німеччина, Італія, Японія – сучасні, розвинуті держави, а Московія – антицивілізаційне дно. Московія за своєю суттю не$ виправна. Її переформатувати не$ можливо, будь-які спроби її циві$ лізувати, навернути до світу сво$ боди та демократії є для неї смер$ тельним вироком, бо її суть від початку і її спосіб існування – насилля, брехня, грабіж. Вона може тільки мімікрува$ ти, вдавати щось цивілізаційне, красти тотально все – історію, культуру, етноніми та топоніми, але її справжня, єдина “скрєпа” – культ сили і ординської зграї з обожествленням вожака як запо$ руки сили “священної” зграї. То$ му будь-яка демократизація, про$ яви свободи в цій імперія зла є ментальним, руйнівним “злочи$ ном” проти “русского міра”. Що для вільного світу добре, то моско$ виту – смерть. Були вже такі спроби демо$ кратизацій. Але як тільки вона починає демократизуватися, то починає сипатися, руйнуватися. Будь-яка демократизація закін$ чується в ній бунтом, громадян$ ською війною і як наслідок – ще більш звірячим режимом та агре$ сією проти навколишнього світу. Московська Орда – це “івани нє знающіє родства”, це зґвалто$ вані народи та етноси, яких в різ$ ні часи загнали у стійло та приму$ сили бути “русскімі”, тобто річ$ чю, не іменником, а прикметни$ ком належності то краденого ет$ ноніму. Отже, ця орда в умовах “демократизації” приречена не тільки на бунт, громадянську вій$ ну, а й національно-визвольну боротьбу здеградованих націй та етносів, які бажають повернути собі ім’я, суб’єктність та свою власну суть. Тому той, хто за де$ мократизацію, за свободу, за пра$ вову державу в цій імперії, є руй$ нівником цієї держави, антидер$ жавним елементом і підлягає знищенню. Ось чому всі споді$ вання на новітнє “обустройство росії” є нездійсненою маячнею. Вона або буде такою, якою була завжди – імперією зла, або буде знищена, фрагментована – в но$ вих державах, а також частиною в нині існуючих сусідніх державах. Московія – це імперія не на гли$ няних ногах, вона на ватних но$ гах. Ватна держава йде до “бавов$ ни”, до “окончатєльного рєшенія своєго вопроса”. Україна дає вичерпні відпові$ ді на всі запитання: “Бажаєш “окончатєльного рєшенія вопро$ са””? То ти його нарешті отрима$ єш! Остаточно і точно. Той, хто до нас із своїм злом прийшов, той від нашого добра згине! Слава ЗСУ! Слава Україні!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
