Події, факти, коментарі · “Донести до кожного громадянина заповіти, заклики і настанови про життєву необхідність боротьби за Свободу й Державність”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Що в Шевченковому саду
Слово Просвіти, №11 за 2025 рік
Напередодні 211-річчя від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка у Видавництві Марка Мельника за підтримки Українського ветеранського фонду побачив світ передсерійний наклад книги “Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки”. Її презентації відбулися 10 березня в Білоцерківському краєзнавчому музеї та 11 березня – під час конференції “Громадянсько-патріотичні ідеї Тараса Шевченка в соціокультурному просторі України” із циклу “Шевченківські імперативи”, яку організувало ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Ще одна презентація видання “Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки”, в якому розкрито родовід Тараса Шевченка як по батькові, так і по матері, пройшла 11 березня в Українському кризовому медіацентрі. Автори книги (Євген Матвієнко, Євген Букет, Олексій Дєдуш) дослідили архівні документи, які раніше не були доступні для загалу, щоб детально описати переплетіння різних гілок роду Шевченків та з’ясувати, як він пов’язаний з іншими родами сіл Кирилівка (Шевченкове) і Моринці. Загалом зібрано відомості про понад 2000 осіб, оприлюднено понад 500 архівних документів, більшість з яких публікується вперше. На сторінках книги також спростовано чи уточнено щонайменше 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення. Ідея цього видання до дослідника-генеалога Євгена Матвієнка прийшла після 2008 року. Тоді він вирішив дослідити родовід своєї дружини. Почав розпитувати родичів, досліджувати їхні архіви, і виявилося, що її дідусь з Моринців. Для нього великою несподіванкою стало те, що діди й бабусі Тараса Григоровича є також предками дружини. – За багато років я виявив дуже великий масив інформації, і почавши перевіряти з іншими дослідниками Шевченка, відкрив, що ці документи взагалі ніхто не знає. І ще тоді я вирішив написати книгу, щоб українці дізналися справжній родовід Тараса Григоровича, – наголосив Євген Матвієнко.
У цій роботі йому допомогли письменник, краєзнавець, журналіст, голова Київського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Євген Букет та науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, кандидат історичних наук Олексій Дєдуш, якого на цей шлях привів генеалогічний слід. – Одна з гілок мого роду походить від Домникії Іванівни Шевченко, доньки Тарасового діда Івана. Я вирішив підтвердити це по Шевченківській енциклопедії, інших виданнях і там дізнався, що Домна нібито померла в 1812 році. Але, як нас вчили на історичному факультеті, джерела треба ставити під сумнів. Я подивився на запис про шлюб Домникії і побачив, що свідком на весіллі був Григорій Грушівський – тобто батько Тараса Григоровича Шевченка. На основі цього я написав невелику статтю, яку подав у свою альма-матер – КНУ імені Шевченка на конференцію і виклав її у вільний доступ, – розповів Олексій Дєдуш. – Кожна книга про Тараса Шевченка є унікальною по-своєму. Ця ж вирізняється тим, що містить документи генеалогічного характеру, які стосуються Тараса Григоровича, його родичів по батьківській і материнській лініях, а також людей з його найближчого оточення – тих, з ким він жив в один час, хто його навчав, хто брав із нього приклад, і з кого він сам брав приклад. Тут описані його рідня, друзі, знайомі та багато інших людей, пов’язаних із його родоводом. Це виключно документальна книга, що базується лише на архівних матеріалах – у ній немає лірики, легенд чи переказів, а лише документальні факти, – розповів письменник Євген Букет. Авторка передмови до книги “Шевченків сад”, кандидатка філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Галина Карпінчук зазначила: – Сьогодні ми добре знаємо, наскільки суспільство зацікавлене дослідженням родоводів, встановленням генеалогії – ця тема на слуху і дуже актуальна зараз. Але це вражає, коли, здавалося б, уже стільки відомо про Тараса Шевченка, а ти тримаєш в руках матеріал, який абсолютно новий. І це попри те, що про рід Шевченків писалися статті та книжки від 1860 року. Також Галина Карпінчук зі свого боку засвідчила, що книга “Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки” буде дуже корисною для широкої аудивідвідувачів унікальним експонатом – постаттю Тараса Шевченка, яка була привезена з Музею становлення української нації вм. Києві. Також у Світлиці були представлені різні видання “Кобзаря”, окремі поетичні твори Великого Пророка та малюнки на тему його творчості. Олександр Євгенович закликав відвідувачів долучитися до флешмобу “Подаруй “Кобзар” Світлиці”, в якому вже зголосилися взяти участь перші його відвідувачі, подарувавши військовий міні-“Кобзар”. – Наразі юне покоління – молоді юнаки, які тримають стрій у боротьбі з рашистською нечистю, завжди залишаться патріотами рідної батьківщини. Цього вже ніколи і нікому не викорінити з їхніх сердець, – поділилася враженнями Леся Порядченко. Учасники заходу, гості уклінно дякували Олександру Ушинському за збереження пам’яток, за патріотизм, за просвітницьку діяльність і популяризацію творчості Т. Шевченка. А Юрій Бон-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
