Поетичний автограф · “...Ця весна, що так рано прийшла, Запізніло, а все ж — розцвіла...” 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Анна КОСМАЧ. Анна КОСМАЧ.
Слово Просвіти, №12 за 2018 рік
***
P. S. Я вас — люблю!..
***
Дивна музика луна — Диригує ж бо весна. І дзвенять з усіх боків Солоспіви солов’їв. Роздзижчалися джмелі, Закружляли журавлі… В хороводі солов’я Ожила душа й моя, Я запитую весну, Чи її наздожену? …Тяжко вибратись з зими З обгорілими крильми. А вона відповіда: — Ти, мов з чуркала вода, Ти, мов плуг у борозні,
Мамине тепло
Ранок, п’ята, Ще б поспати — Ластівка не спить. Підростають ластів’ята — І вона летить… Підростають ластів’ята — І вона летить, Щоб усіх погодувати,
Весна у горах запізніла... І звідки б крихітку тепла?! Вже ніжна маргаритка біла Поміж снігами розцвіла. Ще бузьки гріють чорні крила, Леди! Леди — несе вода... А скромна диво-квітка біла З-під снігу в душу загляда. Як часто отаке буває — Серед хурдель і холодів — Вже первоцвіт тебе стрічає, Хоч цього ти б і не хотів, Бо з неба сиплеться сніжниця, Вітрець... А холод — до кісток... І сонце... Сонце — для годиться — на кілька ніжних пелюсток... Здивуюся і порадію? О ні! Зажуxрюся чогось... Знайду сухий листок — й накрию... А ну, як вдарить ще мороз? ...Не поспішайте, первоцвіти, Хай першою зросте трава! Я буду вам не менш радіти, Я буду вас не менш любити, Як з’явитесь за день чи два... ………………………………. Не поспішайте, первоцвіти, Спокуса ходить без жалю: Не легко так сиріт глядіти, Не кожен схоче їм радіти... Це будуть тільки ваші діти...
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
