Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Поетичний автограф · “...Ця весна, що так рано прийшла, Запізніло, а все ж — розцвіла...” 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Капає зі стріхи — перезимували!..

Слово Просвіти, №12 за 2018 рік

Твоя вдача по мені… Ти, мов ластівки крило, Нам би добре вдвох було! Піднялася в небеса В стужі стомлена душа — В світ, де гніздиться Краса, В слід з весною по-с-пі-ша-а-а! Бо весни пора, як мить, Треба нам обом спішить. …Дивна музика луна — Диригує ж бо весна! Я лиш — скромний музикант, Та прийміть і мій талант: Чи я — тенор, чи я — бас, Хор і соло водночас. Як душа велить. І тріпочуть чорні крильця — Ні зоря, ні світ. Мамам спокій тільки сниться До старечих літ. Мамам спокій тільки сниться До старечих літ. Годувати, доглядати, Щоб в добрі росло, Потім вчити в вись літати, Підставлять крило. Поки сонця, поки світу, — Так завжди було: Допоможе нам злетіти Мамине тепло. *** Хмаро, пречорна градова хмаро! Перекуй свій меч на орало. Будеш хліба ростити І поміж нас ходити, Я тобі вшию свиту, Чоботи дам хромові. В красній святковій промові Буду тебе хвалити. Скажу: — Яка трудівниця, Мудра і роботяща! З неба над нами глумитися — Справа пропаща. Хмаро, пречорная хмаро, Скажи-но: — Я градом не вдарю! ...Землю до осені з маю Тобі доручаю. *** Ця весна, що так рано прийшла, Вона строга, неначе мати, І не хоче тепла впускати, Щоб верба до пори не цвіла, (Потім може про це шкодувати). От і дивиться строго з порога — Хто пішов, як пішов і куди, Щоб не збився, крий Боже, з дороги Й не накоїв собі біди. Ранній цвіт звеселяє світ, Але рідко заходить у зав’язь Й краще б зважити на це зараз, Ніж в пору уже сивих літ. ...Ця весна, що так рано прийшла, Може, й більше мене засмутила, Вона, мабуть, старе не простила, Тому в дім мій тепла не впустила, А в душі сніг-дощі розвезла. Не тримаю на неї зла, Маю те, що собі заслужила. Хай втекло, чим давно дорожила, Ким була, й чим, до краплі, жила. А все ж прошу — тепла! Бо у всьому — межа і міра. Холод — брат порожнечі й біди... Ну, куди мені далі втекти, Ну, які мені чари знайти, Щоб надія і віра зігріла. ...Ця весна, що так рано прийшла — Вона мною ще вчора була... Але строгих не дуже люблять: Вони скупо так гріють й голублять І не терплять брехні і зла. ...Ця весна, що так рано прийшла, Запізніло, а все ж — розцвіла... (Вона мною ще вчора була). *** Капає зі стріхи: Кап та кап… Позбираю в міхи, Зроблю трап. І по трапу тому Побіжу… Що було потому, Не скажу. Чи далеко трапом Я зайшла, Чи чого бажала, Те й знайшла?! Якщо знайду скарб, То зроблю “хап”. Якщо буде хлам — Вітрам віддам. Вітер мою яблуньку Обтрусив, Щонайкраще яблучко Надкусив. І свистить, що яблунька Не моя, І шумить, що яблучко З’їла я. Візьму в свідки дідька Й докажу, Лиш по трапу з крапель Пробіжу. с. Білоберезка (Гуцульщина) Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2018 П ЕРЕДПЛАТА—2018 Вартість передплати Вартість передплати

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин