Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвіта” сьогодні · “Шевченко вічний у баченні нашої глибокої віри у перемогу національної ідеї”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Просвітяни сучасного Вишгорода

Слово Просвіти, №12 за 2023 рік

го письменника Олександра Балабка “Кімоно для Баттерфляй” (про життя і творчість Соломії Крушельницької). Театралізовані читання частин роману зі сцени, поєднані з неперевершеним голосом народної артистки України, співачки та бандуристки, відомої та активної просвітянки Світлани Мирводи, чутливою музикою та історичними слайдами, створили в актовій залі ліцею атмосферу творчості й позитиву. Майстерність митців, творчі настрої, тонке і глибоке подання матеріалу знайшли щирий відгук у глядачів і слухачів. Це був чудовий актуальний захід. Наприкінці лютого відбулася презентація книжок творчого тандему вишгородських поетів, громадських діячів, популяризаторів української культури у Слові та Пісні, активних учасників місцевого осередку ВУТ “Просвіта” Віктора Кучерука та Галини Сливки. Коли поет пише чудові вірші, то це талант. Коли так виходить у щасливої поетичної пари, то це подарунок долі. А коли на презентацію книжок творчого тандему приходять друзі, співавтори та колеги, то це створює справжній букет із душевних пісень, ліричних присвят, дружніх шаржів і навіть інтимних пародій. У цей неповторний букет творчості, натхнення, авторської харизми кожен митець вносить свої нюанси почуттів, відтінки емоцій і стилів. Надзвичайно чутлива поетеса Галина Сливка не тільки читала свої нові вірші зі збірки “Сонцесхови”, а ще й разом з Іриною Безою співала свої пісні, вкотре нагадуючи гостям, що талановита людина багатогранна у своєму покликанні. Невтомний і темпераментний Віктор Кучерук теж читав свої поезії з нової збірки “Насущне”, пісень зі сцени не співав, хоча має їх у своєму творчому активі. Гості дивилися відео з екрану та слухали пісні у виконанні неповторної Анни Покровської, керівниці місцевого хору “Ветеран”, в якому також беруть участь члени Вишгородського осередку “Просвіти” і який відзначив 15- ту річницю творчості чудовим концертом з патріотичними та ліричними піснями. “Менше приголосних, більше голосних…” – так спонукав автора до пісенної творчості Ярослав Чорногуз, поет, бандурист і автор різнопланових пародій, сатиричні присвяти від якого внесли легкість та елементи тонкого гумору. Шкода, що стаття не вмістить всіх тонких жартів від співавтора і давнього друга Анатолія Черняхівського, почесного громадянина міста Вишгорода, вірші та літературні пародії якого неодноразово публікувалися в газетах, журналах, поетичних альманахах, його пісні звучали на Українськореволюції початку 20-го століття національно-визвольної боротьби 40-50-х років, революції Гідності. Сьогодні Шевченкова нація бореться за свою Свободу, за правду на землі. І живить її велика любов до Батьківщини, яку заповів нам великий Кобзар”. “Свою Україну любіть, любіть її…/ Во врем’я люте / в остатню тяжкую мінуту / за неї Господа моліть”, – завершив Ярослав Пітко. Присутні на вечорі викладачі та студенти вищих закладів освіти м. Львова, представники громадських організацій, тимчасово переміщені особи – слухачі мовних курсів при товаристві “Просвіта”. Відрадно, що серед гостей вечора були присутні ректори університетів Львова – професори Ю. Я. Бобало та В. В. Стибель. му радіо. Анатолій Іванович продовжує свою просвітницьку місію, працюючи в школі і впливаючи на розвиток юних громадян України. Цікаві історії від публіциста, поета, доктора філософії та активного громадянина Володимира Шовкошитного могли б продовжуватися нескінченно, але він виступав на цьому заході як видавець презентованих книжок, тому жартував і читав вірші винятково на відповідну тематику. Презентація поезій була наповнена і щемливими піснями від поета Миколи Дударя, художнього керівника одного з будинків культури на Вишгородщині, емпатичними поезіями від Серго Сокольника, на слова якого написані класичні оперні романси, та дружніми присвятами від Миколи Соболя, який наполягає, що саме вишгородська рідна земля наділила його творчістю. Багато щирих слів і побажань прозвучало від поетеси Лариси Петрової, керівниці літературної спілки “Світлина”, від лідерки “Вишгородського клубу інтелігенції” пані Степанії Сідляр, від інших друзів і гостей презентації. Це була не зовсім класична пре- Успіх літературно-мистецького свята (режисер-постановник Степан Шалата, керівник Народного дому “Просвіта”) за участю десяти народних творчих колективів НУ “Львівська політехніка” перевершив усі добрі сподівання їхніх симпатиків. Добре продуманий сценарій, поєднання традиційної хорової манери і сучасних модерних форм, гармонійне поєднання вокалу і музики, блискуча виконавська культура окремих номерів створювали відповідну атмосферу в залі і заряджали його, і коли у фіналі ведучі виголосили: “З Шевченком – до Перемоги!” – зал емоційно одноголосо вибухнув: “Слава Героям!” “Ми – з України!” – представляймось сьогодні планеті і доповнюймо: “Ми – краяни Тараса Шевченка!” зентація, а справжній творчий захід митців, де пісня переходила в поезію, а дружня присвята – в інтимну лірику та шаржі. Захід був організований та проводився в тісній співпраці з Тетяною Зівак і комунальним закладом “Публічна бібліотека Вишгородської міської ради”, яка з новою директоркою Ларисою Калінкевич набуває нового свіжого дихання, організовує та проводить велику кількість цікавих зустрічей. Численні таланти та активності творчої пари Віктора і Галини об’єднали в одному залі різних, але творчих людей, справжніх сподвижників і популяризаторів української мови, літератури, пісні, перераховувати творчі здобутки та регалії кожного гостя можна було б багато часу, але автори настільки щиро дарували свої творчі знахідки колегам, чим тільки посилювали індивідуальний талант кожного. Віктор і Галина давно заглиблені в процес просвіти, у популяризацію української творчості і культури. Урочисте вручення квитків членів місцевого осередку ВУТ “Просвіта” – це лише постфактумне підтвердження їхнього вагомого і результативного внеску в цю вкрай потрібну працю. Квитки вручав Володимир Семистяга – член Центрального Правління ВУТ “Просвіти”, історик та громадський діяч. “Поезія, яку ви представляєте, – це одночасно тонка лірика і поезія високого громадянського звучання, – наголосив пан Володимир. – Те, що ви робите, – це переконлива, справедлива справа виховання нового покоління українців”. Презентація відбулася, творчий вечір вдався, атмосфера і натхнення і роздані, і увібрані всіма учасниками вповні. У творчих і небайдужих вишгородців – значні плани: просвітянські справи не можуть призупинятися, душа і розум кожної людини потребує натхнення, праці, розвитку. Попереду багато складного, але цікавого. Чи існує культурне, творче, інтелектуальне, просвітницьке життя під час війни, воєнного стану, страшних та карколомних подій і випробувань у твоїй країні? Чи важливе воно? Чи потрібне? Так! Так! Так!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин