Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “2024 року Україна і світ відзначатимуть 2106ту річницю від дня народження Тараса Шевченка”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Шевченківські дні в Шевченковому Університеті

Слово Просвіти, №12 за 2023 рік

Шевченківські дні 2023 року Київський національний університет іме$ ні Тараса Шевченка проводив у складних умовах війни з російською фе$ дерацією. Запланована минулоріч конференція не відбулася через пов$ номасштабне російське вторгнення. Тоді ректор КНУ професор Володи$ мир Бугров разом із колегами вшанували Кобзаря, поклавши квіти до йо$ го пам’ятника. А вже через рік Університет, який жодного дня за час вій$ ни не припиняв діяльності, провів урочисті заходи. Оксана СЛІПУШКО, професор, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, Богдана САХНО, директорка Всеукраїнського навчально-наукового центру Шевченкознавства Шевченківські дні в Шевченковому Університеті засвідчили посилення уваги наукової громадськості до постаті й творчості Кобзаря в час війни, що вкотре доводить значущість його слова і чину для утвердження й розвитку незалежної України. Протягом лютого-березня кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості і Всеукраїнський центр Шевченкознавства Навчально-наукового інституту філології (ННІФ) проводили в мережі Фейсбук марафон під гештегом #ШевченківФронт. Студенти читали вірші Кобзаря і записували відеокомпозиції. Урочистості розпочалися 8 березня в Мистецькому салоні Головного корпусу Університету презентацією унікальної книги “Музична Шевченкіана українських композиторів”, яка побачила світ завдяки підтримці ректора Володимира Бугрова. Книга представляє творчість 373 українських композиторів, які працювали з творчою спадщиною Кобзаря в різних жанрах, зокрема опера, балет, кантати, ораторії, симфонії, фортепіанні композиції, романси, солоспіви, хорові духовні твори. Зала була заповнена, а в її стінах лунала неперевершена музика. 9 березня університетська громада на чолі з ректором поклала квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. Підсумком цьогорічних урочистостей стала проведена 10 березня в стінах Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Міжнародна науково-практична конференція “Сучасне шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси”. Співорганізаторами конференції разом із КНУ імені Т. Шевченка виступили Варшавський університет і Познанський університет імені Адама Міцкевича, зокрема кафедри україністики. Загалом у конференції взяли участь 125 доповідачів із 29 навчальних та наукових закладів України та зарубіжжя, зокрема 49 учасників з інших університетів України та 10 іноземних доповідачів із 7 закордонних ВНЗ (Варшавського університету, Познанського університету імені Адама Міцкевича, Люблінського університету (Польща), Університету Салерно (Італія), Тбіліського державного університету (Грузія), Північно-західного університету (Китай), Канзаського університету (США)). Із вітальним словом з нагоди 209-ї річниці від дня народження Кобзаря виступив директор Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка професор Григорій Семенюк. Він зазначив, що українці в найскладніші часи історичного буття зверталися до “духовних надбань свого генія”, адже “саме національна і політична самостійність України була головним і незмінним ідеалом Шевченка впродовж усієї його творчості, усього його життя”. Професор Семенюк підкреслив незмінність імперського зверхнього ставлення московських, а нині російських царів-президентів, до України. І один з його проявів – люта ненависть до невмирущої слави Тараса Шевченка, який і у 209-й день народження здобувся на ракетний обстріл Батьківщини. Однак, переконаний Григорій Фокович, злочинні дії росії не деморалізують, а навпаки – “згуртовують націю, ще активніше мобілізують нас на боротьбу з віковічним ворогом”. Наступним узяв слово ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Володимир Бугров. Він привітав присутніх із тим, що в такі складні часи українська громадськість гуртується навколо Тараса Шевченка. Володимир Анатолійович наголосив, що нинішня конференція, окрім наукового і практичного змісту, має глибокий символічний характер, адже “постать Тараса Шевченка є стрижнем нашої національної ідеї”. Відкрийте будь-яку сторінку “Кобзаря” – і ви знайдете там відповіді на всі питання, що турбують українців, радить промовець. І водночас, наголошує ректор, ми ще не маємо цілісного уявлення про українські координати, які закладалися в ментальній осі геніїв, пророків нашого народу – Григорія Сковороди, Тараса Шевченка і Лесі Українки. Ректор також висловив вдячність ННІФ за організацію заходу такого масштабу і повагу до незламності співробітників інституту, які після ракетного обстрілу центру столиці 10 жовтня 2022 року, внаслідок якого постраждав філологічний корпус, змогли так швидко відновити й налагодити ефективну роботу. Прозвучало відеопривітання від професора кафедри слов’янських та євразійських мов і літератур Канзаського університету, першого віцепрезидента та делегата Світової ради Наукового товариства імені Т. Шевченка у США, голови редколегії збірника “Шевченкознавчі студії” Віталія Чернецького. Він висловив захоплення незламністю українських філологів і шевченківців у важкий воєнний час. Індивідуальне бачення феномену Кобзаря представила письменниця, перекладачка, громадська діячка, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року Тамара Горіха Зерня. Вона зазначила, що “вірити, писати і творити в час Шевченка було важко. Але Тарас Григорович був і залишається тим, хто говорив і говорить напряму з Богом і з українцями. Він відчував і втілював усе у Слові”. Пані Тамара наголосила, що значення Шевченка для України неможливо переоцінити, адже він “перший сказав українцям про їхню особливість і права, незважаючи на імперію того часу. Він зламав стереотипи про українців, тому сьогодні для нас неприпустиме чиєсь ярмо. Ми вільні, незалежні й незламні”. Наукова доповідь професора кафедри слов’янської філології департаменту гуманітарних студій Університету Салерно (Італія) Сальваторе Дель Ґаудіо була присвячена перекладам Шевченкової лірики італійською мовою. В Італії твори Кобзаря стали доступними загалові з 2012 року завдяки перекладам Оксани Пахльовської та Джованни Броджі. Завідувач кафедри україністики Познанського університету імені Адама Міцкевича професор Ярослав Поліщук у виступі на пленарному засіданні говорив про пафос і відчуження як риторичну формулу останніх поезій Тараса Шевченка. Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь виступила зі своєю докторанткою Камілою Бродовською. Науковиці розповіли про рецепцію Тараса Шевченка в Польщі. Головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко розповіла про особливості цифрової інтерпретації шевченківської спадщини як інформаційної бази її поглибленого вивчення. Завідувач кафедри полоністики, професор, академік НАНУ Ростислав Радишевський говорив про М. Ласло-Куцюк як дослідницю творчості Кобзаря. Доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Світлана Задорожна виступила з науковою доповіддю про модерну рецепцію творчості Т. Шевченка. Також прозвучав виступ студентки ННІФ Софії Пєткової про міста, місцевості та географічні об’єкти у творчості Т. Шевченка. Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу в межах секцій та круглих столів. Загалом працювало дев’ять секцій, присвячених різним науковим проблемам сучасного шевченкознавства, і два круглі столи. За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць “Шевченкознавчі студії”. 2024 року Україна і світ відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка. Віримо, що це буде вже після Перемоги України над рф. І це відзначення має прозвучати на загальнодержавному рівні. Кобзар своїм словом і чином єднає Україну, робить її сильною і незалежною.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин