Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Освіта · “Україністика завжди на часі для нас і для світу. Це завжди професійно. Бо після навчання ви станете фахівцями і з україністики, і з іноземної мови”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Професійна орієнтація в Навчально)науковому інституті філології

Слово Просвіти, №12 за 2025 рік

Дарія БІЛОКОБИЛЬСЬКА, відділ зв’язків із громадськістю ім. Володимира Мукана ННІФ КНУ ім. Т. Шевченка Фото Тетяни ВАСИЛИК Уже зовсім скоро Навчально-науковий інститут філології (ННІФ), як і всі структурні підрозділи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відчинять двері для вступників, які обиратимуть професійний шлях на найближчі чотири чи два роки. Хоч вступна кампанія активно набере обертів улітку, але ННІФ уже сьогодні зорієнтовує молодь на розмаїття професій, які можна опанувати у філологічному осередку Шевченкового університету. 19 березня 2025 року ННІФ вітав на своєму профорієнтаційному заході учнів 10 та 11 класів ліцею № 243 м. Києва. Школярі на чолі з директоркою школи Ліною Олександрівною Матвєєвою та вчителями знайомились із колективом ННІФ в актовій залі, у якій, побувавши раз, зарядившись академічним духом, уже не можеш не вивчати філологію. Ініціював зустріч із викладачами та очільниками україністичних кафедр випускник ННІФ, нині – вчитель української мови та літератури, лавреат Міжнародної німецько-української літературної премії імені Олеся Гончара Вадим Закорко. “Сьогодні в цій залі поєдналися два надважливі для мене світи, – говорить Вадим. – З одного боку, я ніби повернувся додому, бо жовтий корпус – місце, де я зростав як філолог, педагог та особистість, з іншого боку – мої любі учні. Як учитель цьогоріч я маю перший випуск, тому щиро прагну усього найкращого для своїх вихованців. А найкращу базу філології, на мій погляд, дають у ННІФ”. Відкриваючи профільну зустріч, заступник директора Святослав Шевель подякував Вадиму Закорку за теплі слова про ННІФ та представив очільників і представників кафедр україністики. Ними стали: заступниця директора Олена Романенко, професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості; завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергій Різник та доцентка Оксана Зубань; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації Дмитро Сизонов; завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Оксана Сліпушко та письменник Любко Дереш, який нині здобуває ступінь доктора філософії у ННІФ. Студентський актив представляла четвертокурсниця Єва Яковенко. “Представляючи освітні програми, – звернулась Оксана Сліпушко до учнів, – зауважу, що україністика завжди на часі для нас і для світу. Це завжди професійно. Бо після навчання ви станете фахівцями і з україністики, і з іноземної мови! А це робить вас конкурентоспроможнішими за інших”. Вона також закликала підписуватися на профільні сторінки ННІФ у соціальних мережах, шукати матеріали за гештеґами. На підтвердження своїх слів щодо підтримки унікальності кожного студента, пані Оксана запросила до слова Любка Дереша. “Мої батьки завжди наголошували, що має бути практична професія, яка “тебе годуватиме”, – почав Любко. – Філологія – це знання мов, це розуміння мов, це точно те, що може годувати. Тим паче в часи штучного інтелекту, де все обертається навколо теми мов. Гуманітарні науки у європейському суспільстві значною мірою допомагали тлумачити Біблію, а отже, істину! Зараз, можливо, ми не є настільки біблійно центричними чи христоцентричними, але розуміння істини та як влаштована людина дає можливість захистити себе. Коли ти знаєш це – ти знаєш, як управляти свідомістю. Наприклад, переконати пів країни, що росія – дуже “добрий сусід”, який “просто” хоче поставити свого керівника в нашій країні та керувати нами. Ми також розуміємо, для чого існує культура, яким чином підтримує культура в людині цю ідентичність – ми маємо можливість створювати оборонні структури в площині культури. Поки не почалася війна, – продовжує Любко Дереш, – ми не розуміли цінності “людського”: цінності медиків, рятувальників, енергетиків тощо. Тому найближчим часом варто зрозуміти цінність саме філології, цінність гуманітаріїв, людей, які працюють з літературою, змовою, з культурою, бо це має пряме відношення до нашої безпеки! А отже, до нашого майбутнього”. Далі слово взяла заступниця директора, професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, гарант ОП “Українська мова та література і західноєвропейська мова” Олена Романенко. “Обирати філологію у часи, коли довкруг перемагають технократи, коли йдеться про суцільну цифровізацію цього світу, може здатися комусь бентежним і неправильним. Однак, коли аналізуємо прогнози, наприклад, Всесвітнього економічного форуму в Давосі, які вони дають щороку на найближчі 5-10 років, то можемо бачити, що такі позиції, як критичне мислення, необхідне для сучасного ринку праці, такі позиції, як вміння працювати з текстами, з великими масивами даних, – ніколи не зникають із першої десятки! Це те, що буде потрібно стовідсотково. Іноземна мова також не здається “унікальністю” у сучасному світі. Це ніби якийсь обов’язковий компонент, який ти повинен знати. Однак, якщо говорити про глибші світоглядні речі, то ми з вами повинні розуміти одну дуже важливу річ: ШІ, який вже навчився працювати з мовними системами – створювати тексти та відповідати на запитання, тепер вчиться працювати зі смислами. Кілька днів тому Семен Альтман оголосив, що ШІ зміг написати пристойне оповідання на чітко задану тему. І в цьому оповіданні були і метафори, і структура, і висновок, і бентежний початок, і так само хвилюючий фінал. Тут виникає запитання: “Добре, а як ми будемо жити у світі, де усе, навіть художній простір, створює машина?” Як не дивно, відповідь на це запитання філософи вже знайшли. Лишається жива розмова й діалог, що забезпечуються в студентській авдиторії, в університеті, як спільноті, і в програмах, пов’язаних з гуманітарними знаннями, які пропонує наш інститут! Що ці програми вчать? Вони вчать читати тексти. Це теж дуже важливе вміння – не просто читати, а бачити, як цей текст створений, яка ідея в цьому тексті, бачити, які міркування в ньому просуваються. Гуманітарні програми вчать комунікацій і спілкування, важливих у цьому світі. Бо куди б ви не прийшли, у маркетинг чи у рекламний бізнес, вам всюди доведеться створювати ідеї та просувати їх, перетворювати на текст. Ідеї беруться з художнього слова, літератури й філософії. Програма унікальна тим, що словосполучення, яке вона містить – “західноєвропейська мова”, – передбачає для студентів чотири мови на вибір: англійська, французька, німецька або іспанська. Ви можете обрати й впродовж 4 років вивчати її. Ви також будете поглиблено вивчати й сучасну українську мову, а також історію української літературної мови та літератури, діалектологію. Це дасть змогу простежити, як ідеї, що сформувались у давній літературі: ідеї часу, плинності, простору, золотої мірноти – збереглися в українців у текстах, написаних у ХХІ столітті. Як те, що сформульоване Григорієм Сковородою, у нас може віднайтися в текстах Сергія Жадана, Юрія Андруховича чи Макса Кідрука. А це справді так працює. Унікальність програми пов’язана ще й з тим, що вона дає можли- Вчитель української мови і літератури Вадим Закорко з колегами вість дуже широкого вибору”, – резюмує Олена Романенко. У ННІФ можна спеціалізуватися на дослідженнях і на опануванні дисциплін, якими займаються три кафедри. Кафедра стилістики та мовної комунікації розвиває напрям медіастилістика, пов’язаний з роботою в засобах масової інформації. Кафедра української мови та прикладної лінгвістики розвиває напрями: експериментальна фонетика, моделювання тексту на різних мовних рівнях. Оцінка лінгвістичної експертизи та визначення емоційної складової. Тобто визначати, чи текст маніпулює нашими емоціями. Кафедра української літератури, теорії літератури та літературної творчості “говорить” про художній текст: переклад текстів з української іноземними мовами, і що при цьому відбувається. Про творче письмо та українську літературу в контексті світу. Студентка Єва Яковенко виступила з презентацією “Літтворчість: віднині й навіки”. “Письменники – це не просто картинка в підручнику, – говорить студентка, – це люди, яких ми знаємо, і в яких ми знаходимо споріднену душу. Мову вчать в усіх аспектах. І, вибачте, після курсу літтворчості ви будете всіх виправляти і всіх “душнити”, що “отак не правильно!”, а “отак правильно!”. Ви вивчите, як треба казати слова, наприклад, не “аудиторія”, а “авдиторія”, і що є слова, які починаються на літеру “и”. Щодо англійської, то до 4 курсу у вас буде добрячий рівень С1. Викладачі “студента люблять і розуміють”, терпляче пояснюють, допомагають, підтримують, вони зацікавлені в нашому успіхові”. Єва розповіла про свою участь у конкурсах, міжнародну літературну співпрацю, студентський інтернет-проєкт “П’ять колосків”. Завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергій Різник, виступаючи, зазначив, що в Україні небагато університетів, які мають подібний до ННІФ склад професорів і доцентів. “У нас кожна з програм забезпечена потужно, де освітні потреби студентів забезпечують кілька сот вчених. Завдяки залученню до підготовки представників із ринку праці ми маємо фахівців-практиків, які дають цінні практичні навички нашим вихованцям. Наша кафедра готує фахівців у напрямках політичної та бізнесової лінгвістики, які забезпечуватимуть діяльність політиків чи бізнесменів у мовному аспекті. Бо нині такі фахівці затребувані. Тож запрошуємо охочих вивчати “Українську та англійську мови: переклад та редагування”. В інституті, крім освітніх програм нашої кафедри, є розмаїття мов – 32, де заняття проводяться з носіями. Як тільки Україну приймуть до Євросоюзу, уся документація Євросоюзу перекладатиметься українською мовою, а українськомовна документація, яка виходить з України, буде перекладатися усіма мовами світу. І тут, переконаний, працюватимуть наші випускники. Уявіть собі, наскільки актуалізується потреба у перекладачах! Тож не гайте часу і йдіть до нас вивчати мови й літератури”. Наступною презентувала ще одну освітню програму кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Зубань, гарант ОП “Прикладна лінгвістика та англійська мова”. Пані Оксана зауважила, що лінгвістичні продукти аналізу чи генерації тексту – це завдання інформатиків та лінгвістів. “Наша Зліва направо: директорка ліцею № 243 м. Києва Ліна Матвєєва, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості Оксана Спіпушко, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергій Різник, очільниця музею-кімнати Олеся Гончара Дарія Білокобильська

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин