Тільки в “СП” · “Ми поставили за мету сформувати філолога, який на сьогодні за європейським класифікатором професій визначається як лінгвіст-інженер”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Про войовниче невігластво в науковій мові
Слово Просвіти, №12 за 2025 рік
Володимир КОЗИРСЬКИЙ Микола ТИМОЧКО Василь ШЕНДЕРОВСЬКИЙ
Закінчення. Початок у ч. 11 за 2025 р.
Прикро й сумно, та маємо визнати, що суцільне змосковщення лексики науково-технічної спільно з утворенням огидних недолугих і тяжковимовних складаних монстрів і далі триває, причому заполонює навіть поважні академічні видання. Нижче подаємо кількоро нових ілюстрацій. Далі виклад містить неправильне вживання слова і правильний відповідник, виділений жирним шрифтом. Вітка – гілка, внутрішньо – внутрі, вогнегасильний – вогнегасний, впаювання – влютовання, вплавлення – втоплення, всмоктувальна – всисна, вуаль – серпанок, в’язаний – плетений, газонасосний – газосмоковий, газопровідник – газівник, гайка – накрутка, шруба й мутра (бо гайка – це редуктор!), галечник – ріняк, гаситель – гасник, гвинт – ґвинт, гринвіцький і грінвіцький – ґрінвіцький, гіперколо – гіперкруг, горищний – горищевий, гофрований – брижований і плоєний, гофрувати – брижувати, плоїти, громовідвід – громостяг і громозвід, губка – вамбак, гусениця – плазун, гусеничний – плазуновий, амба – гата, двигун – рушій, двійник – двояк, деревномасний – деревномасовий, діафрагма ірисова – зінична перетинка, ділильна – подільча, добиватися – домагатися, доступ – приступ, дрейф – дрифт і самоплив, дробильний – дробарний, дюйм – цаль, дюймівка – цалівка, дюна – надма, екватор – рівник, ємний і ємкість – місткий і міст0 кість, жалюзі – лювер, жерсть – бляха, жимок – затискач, жорсткий – твердий, цупкий, штивний, загроза – небезпека, задрайка – зацурок, зазор – люз, гулянка, прозір, проміжок і просвіт, заклепка – нюта, заклепочна – нютова, залом – злам і залім, замша – ірха, занітниця – зенітниця, запор – запір і замок, засос – всис, затвор – замок, заслона, затулка, затемнення – затьма, затухаючий – гаснучий, заникний, згасний, слабнучий, зварення – спогрів(ання), звільнювати – вивільняти, зв’язність – спійність, зв’язувальний – в’яжучий, здійснимість – здійсненність, зйомка і зняття – мапування, світлювання, фільмування, змійовик – скрутенець і зміяк, знакопостійний – знакосталий, зникаюче – зникомо, золотник – сувак, зривник і детонатор – висадник, зростаючий – висхідний, зубило – шрубель, зчисленна – зліченна, зштовхувач – зіштовхувач, імовірність – ймовірність, іон – йон, іскрогасильний – іскрогасний, канат – кодола і мотуз, каніфоль – кольофонія, кардановий – карданів, карниз – карунка і ґзимс, картон – тектура, кахель – кахлі, кіновар – цинобра, кладільник – муляр, клеймо – тавро, кнехт – кнага, колосник – руштина, руштавиця, колчедан – іскриш, конопатити – шпарувати, копальня – копня (прииск), копер – капар, копчення – вудження, костиль – бретналь, котлован – копань, крейцкопф – ковзанець, кривошип – корба, кривошипний – корбовий, кромка – край(ка), окрайок і пруг, крупний – великий, кувалда – бияк і вершляґ, курок – зайчик, курсив – письмівка, кусачки – кліщі, -кутний – 0кутній, латунь – мосяж, лебідка – катеринка, мотовило, лист – аркуш, лобзик – лобзак, люк – ляда, малка – шмига, масло – олія, мастиво і мастило, масний – масовий, маховик – розгонич, маятник – вага(д)ло, хитун, мічений – значений, нагар – нагор, настройка – налад, необхідний – конечний, непорушний – нерушний, нержавіюча – нержавка, несталий – неусталений, несуча здатність – тримкість, несучий – несний, несівний, тримний чи -носій, неф – нава, номеронабирач – циферник, обвідний – обгортний, область – ділянка, округа і царина, обмін – виміна, обшлаг – вилога, олово – цина, омбілічний – умбілічний, опріснювач – висолодник, ошвартований – причалений, папір фільтрувальний – бібула і бібульник, папірник – паперовик, паралель – рівнолежник, паровоз – паротяг, патрон – набій, паяльник – лют(ів)ник і лютар, перегонний куб – лембик, переплітання – палітурення, перепуск – перепуст, перестановка – перестава, перестроюваний – переладнуваний, півтінь – притінок, сутінь, напівтінь, підвіс – завішення і почіпка, підвісний – почіпний, підйом – підняток, підтравлення – прищавлення, планер – ширяк, площадка – майданчик, повзун(ок) і движок – пересувень, повзучий – повзький, повнотілий – суцільний, погонна – подовжня, подвоювальний – двоючий, подовий – череневий, поперечник – поперечик, поршень – толок і цвик, потомок – нащадок, привід – повідня, погін, тягло, приготовлений – приготований, припій – лют(а), прискорення –
при/пошвидшення, притока – доплив і при-річок, приціл – візир, діоптер, мірник, прозірник і цільник, проба – спит(ок), пробкозакупорювальний – закорковчий, проводка – провідня, прокат – вальцівка, прокладка – переліжка, простій – перестій, протиюзовий – протиковзний, протрава – щава і бай-ця, проявник – виявник, пузир(чик) – пухир(ець), пустота – порожнеча, пустотілість – дуплинність і порожнинність, пучок – жмут, пасмо, сніп, пучність – видуга, радіовимірювальна апаратура – радіомірча, радіонавушники – радіослухальці, растр – сіткованка, регульований – реґульовний, редуктор – гайка, рис – риж, риск і рискання – никання, рівень – шмига, поземниця і ватерпас, рівнобедреник – рівнораменник, роза гидр матем метеор – розетка, розвивний – розвивний, розконопачений – відшпарований, розлом і розлам – розлам, розмірність – вимірність (простору), розплюснутий і розплющений – розплесканий, розтруб – розширень, розщеплювальний – розщепний, ролик – валець, рубильник – мечик, рушій – рушило, садочний – сад(жаль)ний, садильник – саджальник, сальник – защільник, сапфір – шафір, свинець – оливо, свинка – виливанець, світильний – світний, світлопроникний – світлопроникний, сегнерове і сегнерівське колесо – сеґнерів млинок, сифон – лівар, скороходний – швидкохідний, сланець – лупак, слюда – лосняк і лищак, спаювання і спайка – злютування і злют, спінор – спінор, сплюснутість і сплющеність – плескатість, спученість і спучувати – надим і здимати, стамеска – мазель і долітце, станина – стовба, ствол – дуло, жерло, люфа, ців(к)а, створ – простець, степінь вільності – ступінь, сторони світу – точки обрію, стрем’янка – ступанка, стрибок – скік, сублімація – визгін, супернапівтінь – надпритінок, сурик – манія, сурма – сурмик, тальк – лояк, термоедс – термоерс, тетеровський – тетеревський, тигель – бритваль, торець – кимак, травильний – (за)щавний, трамбівка – бутин, трап – східня, тропік – зворотник, трос – линва, туманність – мряковина, турбіна – вирлиця, уклон – похил і ухил, упор – упора, ураган і буревій – гурикан, установка – устава, уявлюваний – подуманий, фанера – дикта, форнір, шарка, фільонка – тахля, фільтр – лютрунок і цідило, фільтруючий – фільтрівний, фільтрівний – фільтровний, фон – тло, фотопідкладка – фотопідложжя, хрусткий – крихкий, цапфа – чіп і утулок,
цистерна – станва, цоколь – сокель, чебишевська – чебишовська, чіткий – виразний, чушка – виливанець, шарикопідшипник – кулькова вальниця, шарнір – суглоб, шатун – гонок, шахта – копальня, шестерінчатий таль – трибовий, шип – чіп, ширма – хисток, широкозахоплювальний – широкорядний, крутень, крутичка, обід, шлак – гаріль і жужіль, шлакогасник – шлакогасник, шланг – кишка, шпала – злежень, шпангоут – ботя, кокора, шпат – гальман і скалинець, шпора – острога, штир – жердка, шворінь і шпень, штирова – жердкова і шворнева, штукатурка – тиньк, шунт – узбічник, щебінь – груз, жорства, скалля і шутер, щуп – мацок, юбка – острішок, яшма – лисковець і яспис. В умовах, коротко зазначених цим шкіцем, українська енциклопедистика не лише посідає середуще місце свідомого послідовного фахового опору природньовипрацьованої тисячоліттями скарбівні мовних надбань української нації потугам зажерливих зайд не просто перепинити природній розвій нації й її культури, а дощенту знищити країну разом з народом, ай має невідкличну потребу домогтися перемоги правди над злом, себто убезпечити вільний перебіг творчого розвою всіх наявних можливостей нації. Наполеглива й послідовна праця українських енциклопедистів над створенням ріжноманітних освітніх, просвітніх і фахових довідкових видань має стати надійною підвалиною й твердим підмурівком для активних авторів як вузько-предметових видань, так і писаних творів для широкого загалу, навчальної літератури й творів красного письменства. Поважне, почесне і шляхетне завдання державних структур, яким небайдужа доля нації й держави, взяти під увагу стан української енциклопедистики і її визначальну ролю в понадто замежних умовах сьогодення й зробити належні висновки, що природньо випливають з її сутности, як підґрунтя. Згадаймо лишень Івана: “На початку було Слово…” Сподіймося на природню й невідкличну налаштованість українців на сприятливий перебіг подій історичних не лише на довші роки, а й на близькі часи прийдешні. Певно, що як то завше бувало, світове зло впіймає облизня й у цій людожерській злочинній витівці. Правда з нами. Україна переможе!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
