Цікаво знати · “При формуванні молодих націй і їхніх держав завжди відбувається “процес народнокультурної мобілізації”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Зустріч нового сонця
Слово Просвіти, №12 за 2025 рік
Унікальність ідола Перуна з Іванковецького святилища черняхівської культури полягає саме в наявності на ньому сакрального знаку бога грози тризуба/блискавки. Після сучасного відновлення в результаті проведеної реконструкції, наукова цінність цієї пам’ятки як історичного джерела набула принципово нової інформаційної якості. По суті, зараз це поки що єдиний ранньосередньовічний артефакт, який вперше в українській історії надає реальну можливість повністю зрозуміти і усвідомити язичницьке значення символу влади князя Володимира. Провівши 980 року реформу язичництва, князь, він же головний жрець, Володимир чільне місце у оновленому пантеоні язичницьких богів надав богу грози Перуну. Саме символ цього головного бога держави у вигляді тризуба/блискавки і був обраний князем у якості символу княжої влади і, відповідно, зображений на перших монетах язичницької Київської Русі. Тож, тепер науково доведено, що цим символом божественної сили і влади праслов’янського бога грози Перуна, у вигляді тризуба, племена, які господарювали на сучасних українських землях користувалися на добрих 500–700 років раніше князя Володимира! А це означає, що наш сучасний герб є надзвичайно потужним маркером європейської ідентичності держави України. Це важливе і фундаментальне відкриття, конче необхідне для завершення написання історії державного герба України в європейському контексті. Адже, наразі такої праці, створеної на рівні якісно нового історичного знання, немає. Відомий фахівець з питання формування та розвитку націй Ентоні Дейвід Сміт у праці “Нації та націоналізм у глобальну епоху”, вказував, що при формуванні молодих націй і їхніх держав завжди відбувається “процес народнокультурної мобілізації”. Цей процес поширюється на всі сфери культури, освіти, історії і духовності, а одним із його напрямків є “конструювання національної політичної символіки й міфології”. На думку Ентоні Д. Сміта, під час таких соціальнополітичних змін “окремі події, герої та знаки виростають до національних ідолів”. Він підкреслював: “Онароднення” політичної символіки особливо важливе для демонстрації незамінності етнічних культурних цінностей у глобальній моральній економіці”. Висвітлена нами тема є складовою частиною надважливого і актуального питання: духовно-цивілізаційного значення державного герба у вигляді тризуба, затвердженого Конституцією України. В умовах сучасного цивілізаційного протистояння молодої української нації і її держави України із країною агресором рф, загостреного аж до повномасштабної війни глобального масштабу, відсутність науково обґрунтованої історії державного герба не сприяє його “онародненню”, а відтак згуртованості суспільства і є неприпустимою та небезпечною в умовах проведення політичних реформ на шляху до Європейського Союзу та НАТО.
Дарія БІЛОКОБИЛЬСЬКА, відділ зв’язків із громадськістю ім. Володимира Мукана ННІФ КНУ ім. Т. Шевченка
Початок року в іранських, тюркських і деяких кавказьких народів, які були колись під владою Перської імперії, асоціюється з початком весни – коли на небі “загоряється нове сонце”. Ноуруз, Навруз, Новруз, Наврез – так по-різному називають свято “нового життя”, що сягає корінням дописемної епохи історії людства. До речі, у 2010 році за ініціативою 11 країн Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією проголосила це стародавнє хліборобське свято Міжнародним Днем Новруз, і нині його святкують у 30 країнах понад 300 млн людей. У день весняного рівнодення, 20 березня, кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу ННІФ для “зустрічі нового сонця” зібрала студентів і викладачів на науково-практичний семінар за святковим столом “Хафт син”. Як і в українських традиціях святкування Пасхи чи Різдва Христового, на столі було 12 символічних страв. У іранців ці страви ще й починаються на 12-ту літеру їхнього алфавіту та мають філософське значення.
Доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Ірина Левчин
Серед цих страв: сір – часник, символ медицини та захисту від злих духів; себ – яблуко, символ краси та здоров’я; сабзе – пророщене зерно (пшениці, ячменю або сочевиці), символ відродження природи та нового життя; сенджед – лох (вид оливки), символ любові та мудрості; серке – оцет, символ терпіння та мудрості; саману – пудинг із пророщеної пшениці, символ достатку та родючості; сомаг – сумах (спеція), символ сходу сонця та кольору світанку. Крім того, з побажанням щастя, здоров’я, достатку та процвітання в новому році на стіл часто ставлять: дзеркало – символ чистоти та самопізнання, фарбовані яйця – символ родючості та нового життя, золоті монети – символ багатства, Книгу (часто Коран або “Шахнаме”) – символ мудрості, рибку в акваріумі – символ життя, свічки – символ світла. “Свято походить з I тисячоліття до н. е., коли не було розмежування мусульманських країн на відомі нам зараз держави, – говорить докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директорка Центру Іраністики Олена Мазепова. – Тобто Іран, Таджикистан, Афганістан – це все була територія Великого Ірану. Перші царі – Ахіменіди – панували на цьому спільному просторі. Політичний поділ на різні країни відбулося аж у 16 столітті. Тепер в Ірані Ноуруз святкується скромно й переважно у колі родини, а в Таджикистані – навпаки, це вуличні дійства та пригощання!”. До слова, професор Костянтин Тищенко доводив, що скіфський ген присутній у більшості українців, а це – іранський код. З доповіддю “Український Великдень та Іранський Навруз – прадавні хліборобські свята” виступив письменник, сходознавець, культурософ, головний редактор журналу “Український Світ” Олександр Шокало. Він, зокрема, зазначив, що в українців великоднє новолітнє святкування починалося 14 березня – зі свята Яри, покровительки Весни. Люди очищались від зими й готувалися до весняних робіт на землі. Про Яру пише Тарас Шевченко в повісті “Прогулянка з задоволенням і не без моралі”, в описові воскресіння Природи: “Перед сяйвом березневого Сонця зніяковів і почорнів білий сніг. Струмки весело заворушилися в горах і побігли до свого Дніпра-Білогруда сказати про наближення свята Богині Яри”. Також пан Шокало розповів, що під керівництвом Омара Хайяма персько-таджицькі астрономи розробили в 1079 р. на основі Зороастрійського Сонячного календаря Ахеменідської епохи (650–330 до н. е.) астрономічний сонячний календар – Перський календар. “Тому, – веде далі науковець, – український Великдень та іранський Новруз як прадавні звичаєві свята утвердилися задовго до появи релігійних культів із догматами християнства й ісламу. Ці свята відзначаємо за найточнішим природно-астрономічним Сонячним календарем, і вони становлять основу національних морально-світоглядних традицій наших хліборобських народів”. Після того, як студентка Ольга Жидкова продекламувала перською рубаї Омара Хаяма, а студенти презентували яскравими слайдами “Традиції святкування Ноурузу” та “Символізм предметів скатертини haft sin”, доцентка Тетяна Маленька звернулася до присутніх із доповіддю “Ноуруз в перськомовній поезії та у моєму житті”. Пані Тетяна розповіла про трактат Омара Хайяма “Навруз-наме”, в якому автор пише про найдавніші традиції святкування Наврузу з часів Ахаменідської імперії 500 р. Поет описав різні сорти вина і користь від нього, виклав давню перську легенду про божественний дарунок на Навруз виноградної лози птахом Симургом. Пані Тетяна також згадала Рудакі, Манучехрі, О. Хайям, Санаї, Н. Хосров, Гафез, Джамі, які у своїх творах прославляли весняне відродження природи і Навруз як символ відродження життя, використовуючи назви весняних квітів, птахів, зокрема жайворонка і горлиці. Якої пори новий рік зустрічати найкраще для вас?
мистецтв ім. Котляревського, а також артисти Харківського національного театру опери та балету ім. М. Лисенка й обласної філармонії. Твори Йоганна Баха у їхньому виконанні слухали сотні містян. Захід відбувся в межах Early Music Day-2025, що 21 березня традиційно проходить у Європі задля популяризації музики. Ведучі концерту наголосили, що Харків став єдиним українським містом, який долучився до Early Music Day.
Науково-практичний семінар, присвячений святкуванню Ноурузу в різних країнах Сходу, пройшов у Навчально-науковому інституті філології.
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директор Центру Іраністики Олена Мазепова, письменник, сходознавець, культурософ, головний редактор журналу “Український Світ” Олександр Шокало, доцент Тетяна Маленька
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
