Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На перехрестях історії · “Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, – це віра і наука”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Псевдособор 1946 року і Йосиф Сліпий як незламний захисник людської гідності

Слово Просвіти, №12 за 2026 рік

“Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, – це віра і наука… Ціль науки – пізнати правду. Об’явлення не відводить науку від правди, але відкриває нове. Певність надприродних правд є більша, ніж природних, бо їх відкриває непомильний Бог, а не помильний чоловік. І тому наука й віра не тільки не можуть собі суперечити, але, навпаки, мирна співпраця і взаємна поміч виходить їм на обопільну користь”, – нетлінні слова велетня духу, визначного богослова, науковця й духовного лідера українського народу Патріарха Йосифа Сліпого. Круглий стіл “Псевдособор 1946 року і Йосиф Сліпий як не* зламний захисник людської гід* ності перед безбожницьким руй* нівним режимом”, що відбувся в Тернопільській обласній універ* сальній науковій бібліотеці, став важливою подією в науково-ін* телектуальному житті Терно* пільщини. Засідання об’єднало священнослужителів, посадов* ців, педагогів та громадськість. Представники духовної і наукової еліти нашого краю зібралися, щоб пригадати й осмислити трагічні події 1946 року, – так званий Львівський псевдособор, організований тоталітарним режимом і спрямований на знищення Української греко-католицької церкви, проаналізувати роль постаті видатного духовного провідника Йосифа Сліпого (світське прізвище – Коберницький-Дичковський) у цій історичній події. З вітальним словом до учасників заходу звернувся Теодор Мартинюк, архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, доктор канонічного права, який благословив присутніх і зосередив увагу на тому, що історія не раз засвідчувала тенденцію до повторення подій, коли тоталітарні режими нівелювали Греко-католицьку церкву. Він зазначив, що сьогодні ми знову стаємо очевидцями подібних викликів. Вагоме вступне слово виголосив Валерій Бачинський, директор Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, заслужений діяч мистецтв України. У своєму виступі він акцентував на важливості збереження історичної пам’яті про події Львівського “собору” 1946 року, який став інструментом насильницької ліквідації Української греко-католицької церкви та прикладом системного тиску тоталітарної влади на релігійне життя й людську гідність. До обговорення долучився Богдан Бутковський, історик, громадський діяч, голова Тернопільської обласної ради, який зауважив, що греко-католицька церква на Галичині завжди була осередком еліти, і без цієї еліти не було б України. Також він поділився власним баченням перспектив розвитку УГКЦ. У засіданні взяла участь Світлана Байталюк, очільниця Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА. Вона наголосила, що Патріарх Йосиф Сліпий відродив греко-католицьку спільноту та Церкву, яка стала для українського народу джерелом наснаги й промінчиком світла в ті темні часи. Під час роботи круглого столу змістовну доповідь на тему “Львівський псевдособор 1946 року: політична “імпреза” сталінського режиму, канонічна фальш і трагедія людської гідності” виголосив о. Василь Макоїд, священник парафії апостола і євангелиста Івана Богослова, капелан Пласту. У своєму виступі він охарактеризував псевдособор як спецоперацію тоталітарного режиму, що стала формою духовного й морального насильства. Доповідач проаналізував методи нищення людської гідності, які застосовувала радянська влада: шантаж, арешти, заслання, атмосферу страху. Особливу увагу він приділив ліквідації УГКЦ як класичному прикладу “гібридної війни” проти Церкви та українського суспільства. Важливим є те, що до обговорення долучилися в онлайновому форматі й міжнародні експерти: о. д-р Андрій Онуферко, протосинкел Торонтської єпархії УГКЦ, та о. д-р Марко Семеген, президент Релігійного товариства “Свята Софія” для українців-католиків, ректор собору Святої Софії і директор офісу “Міґратес” Апостольського екзархату. Отець д-р Андрій Онуферко поділився світлими спогадами про незабутні зустрічі з Патріархом, з яким був особисто знайомий і цінував його як людину науки. Протосинкел зауважив, що життя Йосифа Сліпого – приклад непохитної гідності, Божої мудрості, безмежної відданості науці й служінню Церкві. Отець д-р Марко Семеген у доповіді “Патріярх Йосиф Сліпий: Fides et Ratio в особистому житті та служінні” розкрив поєднання віри та розуму в житті й діяльності уродженця Тернопільщини, підкресливши його духовну стійкість, інтелектуальну глибину та визначну роль у збереженні й розвитку української церковної традиції в умовах переслідувань. Ще одним важливим аспектом обговорення стала тема “Внесок Патріарха Йосифа Сліпого у розвиток науки”, яку представив о. д-р Віталій Козак, синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. У своєму виступі він висвітлив наукову й освітню діяльність Йосифа Сліпого, його роль у розвитку богословської думки, підтримці академічних студій і формуванні інтелектуального середовища української церковної науки. Співорганізаторка заходу Анна Зварич, докторка філософії (PhD) з освітніх та педагогічних наук, викладачка Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого, приділила особливу увагу постаті Ісповідника віри. Пані Анна охарактеризувала Верховного Архиєпископа як величну постать, що в часи лихоліття промовляє до нас і є символом незламності людського духу. Вона обґрунтувала думку щодо визнання Йосифа Сліпого як науковця світового рівня. Під час виступу неодноразово звучали життєствердні слова великого Патріарха: “Український народе, будь собою…”, “Великого бажайте!”, “Навчіться, що все своє, рідне, треба любити. Любіть свій нарід, за нього постійно моліться, для нього працюйте, вчіться і жийте” тощо. Із змістовною доповіддю виступила Елла Бистрицька, докторка історичних наук, професорка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Науковиця акцентувала увагу на важливості вшанування визначних духовних постатей – Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого, які боролися за збереження Греко-католицької церкви в Україні. Вона підкреслила, що саме ця церква була одним із носіїв національної культури в ті буремні часи. Пані Елла зауважила, що інформацію про це сьогодні потрібно активно поширювати серед молоді, оскільки саме вона є тією рушійною силою, що творить державу. До участі в обговоренні долучилися: Андрій Криськов, доктор історичних наук, професор, академік НАН ВО України, завідувач кафедри інформаційної діяльності та соціальних наук Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, який зупинився на питаннях історії УГКЦ; Богдан Буяк, доктор філософських наук, професор, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, котрий у своєму виступі наголосив на важливості залучення молоді до вивчення національної історії та популяризації її у світі; Федір Полянський, директор Державного архіву Тернопільської області, який акцентував на значущості дослідження та оприлюднення архівних документів, пов’язаних із життям і діяльністю Йосифа Сліпого. Серед почесних гостей був Олег Герман – український науковець, письменник, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, автор книжки “Князь Церкви”, присвяченої Патріарху Йосифові Сліпому. Саме за мотивами цього твору на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка було поставлено виставу “Голгофа”. Виступ пана Олега вирізнявся особливим поєднанням наукової глибини й творчого осмислення: він був водночас змістовним, аналітичним і натхненним, що дало змогу розкрити тему з різних ракурсів і надати їй емоційної виразності. Творчу ноту в обговорення внесли Оксана Лехіцька й Наталія Кіналь, вдало доповнивши наукову складову події. Зокрема, Оксана Лехіцька, директорка Тернопільської централізованої бібліотечної системи, представила артбук “Музей у валізі”, присвячений світлій пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого. Він містить архівні матеріали й документи. За словами пані Оксани, цей творчий доробок розрахований на широку читацьку аудиторію, передусім на молодь. Мистецтвознавиця Наталія Кіналь презентувала тематичний конверт і марку. Автор оформлення – Олег Кіналь, відомий тернопільський художник та ілюстратор. Відрадним є те, що фонди Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки містять значну кількість видань, присвячених життєпису Йосифа Сліпого, та його власні цінні надбання – наукові праці. Серед них особливу увагу привертає бібліографічний покажчик “Я з Вами по всі дні і до кінця віку”: Блаженніший Патріарх Йосиф Сліпий (1892—1984)” (Тернопіль, 2017), що охоплює матеріали з 1892 по 1984 роки, які висвітлюють життя, наукову діяльність і душпастирську працю митрополита Йосифа. Ці документи експонувалися на книжкових виставках “Патріарх Йосиф Сліпий і красне письменство” та “Псевдособор 1946 року: правда історії”, з якими мали змогу ознайомитися учасники заходу. Підсумовуючи роботу круглого столу, митрополит Теодор Мартинюк наголосив на важливості глибокого осмислення історичних подій, пов’язаних із ліквідацією УГКЦ, а також на необхідності збереження пам’яті про Патріарха Йосифа Сліпого як символу духовної незламності, вірності Церкві та захисту людської гідності перед обличчям тоталітарного режиму. Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека й надалі реалізовуватиме наукові, культурні й просвітницькі ініціативи, спрямовані на глибше осмислення історії Церкви, збереження духовної спадщини та розвиток наукового діалогу – задля блага й процвітання України та її народу. Підготувала Віра ГОРОШОК, завідувачка відділу міського абонементу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки ферополь) за добірку малої прози “Нотатки, писані пилом на внутрішній стінці мого черепа”. У номінації “Поезія” – Андрій Федоришин (Київ) за збірку поезій “Покривало мороку” та Юлія Гупалюк (м. Антрацит, Луганська обл.) за збірку поезій “Друга риба з кінця”. У номінації “Публіцистика” – Аліна Тітова (Миколаїв) за видання “Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв”. У номінації “Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара” – Альона Войтович (смт Вапнярка, Вінницька обл.) за дослідження “Феномен фронтового тексту Олеся Гончара”. Урочисте вручення нагород відбудеться у день народження Олеся Гончара у Національному музеї літератури України 3 квітня о 15:00, запрошуємо долучитися. Щиро вітаємо нових лавреатів-гончарівців і віримо, що їхні імена не загубляться в сучасній українській літературі, продовжуючи шляхи видатних Майстрів, серед яких – і рідна багатьом-багатьом творча спадщина Олеся Терентійовича Гончара. Оргкомітет Премії

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин