Від першої особи · с. 4сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті ««МЕНЕ ДИВУЄ В ЛЮДЯХ ЖАДОБА ВЛАДИ»», с. 1
«МЕНЕ ДИВУЄ В ЛЮДЯХ ЖАДОБА ВЛАДИ»
Слово Просвіти, №13 за 2005 рік
Закінчення. Поч. на с. 1
На превеликий жаль, поки що, говорячи про перемогу Помаранчевої революції, не втілюють того, що потрібне для формування української економічної, культурної та іншої політики. Це завдання стоїть перед УНП. Хоча нас сьогодні не всі розуміють. Зараз, наприклад, відбувається процес формування нової провладної партії “Народний Союз Наша Україна”. Пропонують усім партіям об’єднатися в ній. У цій партії представлені, здебільшого, ліберальна й лівоцентристська ідеології, але немає правоцентристської, яка торувала шлях до перемоги не тільки Помаранчевої революції, але й головної перемоги, коли на політичній карті постала українська держава. Ця права політична ідеологія поки що не така впливова та бажана в державній політиці. — Ви хочете сказати, що уряд Ющенка—Тимошенко не сформував належної державної політики? — Поки що ми не бачимо активних кроків у формуванні українських пріоритетів у державній політиці. Навіть якщо взяти державний бюджет, який ми щойно ухвалили, дуже показовий документ. Найболючішим є питання національного виробника. Тому що урядова політика передбачає не захист і підтримку вітчизняного товаровиробника, а навпаки — лібералізацію торговельно-економічної політики, яка приводить до того, що в Україну через зменшення митних бар’єрів запускається товар із більш розвинених країн, який має можливість зруйнувати національного виробника. Це можу продемонструвати на прикладі виробників пива. Бюджетом передбачено збільшення акцизів на цю вітчизняну продукцію, аз іншого боку, митний тариф на ввезення пива зменшується. Національний товаровиробник може не витримати конкуренції, і ми питимемо пиво з Данії, Німеччини, Чехії, і таким чином будемо утримувати не свої, а чужі робочі місця. Те ж саме можна сказати про виробництво м’яса чи переробку сільськогосподарської продукції. Я вже не кажу про більш складні, енергомісткі галузі — біохімічну чи машинобудування. Запропонована урядом політика може завдати шкоди національному виробникові. — То Ви голосували проти цього бюджету? — Ні, ми голосували за. Тому що соціальна політика бюджету (до речі, нагадаю, що міністр соціальної політики та праці Кириленко — наш) повністю відповідає нашим пріоритетам. Підвищуються пенсії, зарплатня, соціальні виплати. Але УНП відстоює в політиці як мінімум 3 пріоритети: соціальні, економічній духовно-культурні. І саме з цих трьох аспектів ми аналізували бюджет. Із соціальних питань майже не було застережень, про економіку я коротко сказав, а щодо культурного аспекту — ми задоволені, що уряд почав робити перші кроки в плані збільшення коштів на розвиток української мови та книгодрукування. Фінансується спеціальна програма з відтворення української історії. Є ініціативи Президента з формування небюджетних коштів на відновлення Батурина чи музею Івана Степановича Мазепи в Києві, чи Музею голодомору. Цього недостатньо, але перші кроки зроблено. Водночас ми вимагаємо від уряду змінити політику щодо національного виробника.
ЗАВДАННЯ ПОЛІТИКА — ЗАВЖДИ ДИВИТИСЯ ВПЕРЕД
— Юрію Івановичу, чи не відчуваєте Ви відповідальності за те, що національна революція кінця 80-их —початку 90-их провалилася? Коли народ вийшов на вулиці й змусив керівництво УРСР декларувати курс на незалежність країни, керівники національно-демократичного руху, представлені у Верховній Раді,
республіках. Натомість в Україні, Грузії, Білорусі, Росії та ін. їх не було. Вони пішли шляхом, що привів до другого етапу революції, який спостерігали в Грузії, Україні, сьогодні в Киргизії. Мабуть, треба усвідомлювати те, що тоді суспільство не вповні було готове до другого етапу демократичної революції. Потрібно було більше ніж 13 років, щоб ми нарешті поставили крапку в історії комунізму. — Чи може виявитися згодом, що Помаранчева революція не завершена, люстрація не проведена й потрібний третій етап? — Думаю, ці проблеми треба вирішувати через демократизацію всіх сфер життя, яка поступово приведе до того, що називаємо люстрацією, тобто до відсторонення від влади керівників, які чинили колись протиправні дії. Щоправда, для цього потрібно буде більше часу, ніж для кадрової чистки, регламентованої законом. Такий розвиток України може забезпечити своїм керівництвом Президент Ющенко. Чому не дати право виборцю зробити цю люстрацію на всіх рівнях через відповідне законодавство? Змінімо норму Конституції, — і нехай уже в 2006 році виборець сам обирає голову виконавчого комітету обласної і районної рад. Оцей буде політична люстрація, тому що виборець чудово знає, хто чинив протиправні дії, зокрема й на виборах 2004 року. Натомість нам кажуть: давайте приймемо закон про люстрацію, але не будемо обирати владу на всіх рівнях (“ще не той час, суспільство не дозріло”). Це помилкова думка. Я за те, щоб виборець не тільки обирав народного депутата, але й через свого обранця, парламентською більшістю, формував уряд. Так само на місцевому рівні: дати право обирати не тільки ради, а й голів селищ, сіл, міст. Тоді все стане на місця. Я проти того, щоб ми почали дискутувати, кого за що піддати люстра-
МАЄ БУТИ НАЦІОНАЛЬНО- ДЕМОКРАТИЧНА КОАЛІЦІЯ
— Ви категорично відкидаєте можливість того, що УНП піде на вибори 2006 року самостійно чи навіть в опозиції до влади? — Щодо опозиції, то це якісь політичні інсинуації. Як ми можемо бути в опозиції до влади, яку ми так важко впродовж 16 років формуємо: владу демократичну, що сповідує національні цінності й пріоритети? Більше того, програма Президента Ющенка, яку виборці підтримали, на 90 % є програмою УНП. З іншого боку, я б не хотів, щоб на виборах 2006 року всі зібралися в коаліцію, яка любитиме Президента, а не в блоки, які між собою змагаються своїми програмами та ідеологіями. Щоб виборець нарешті мав змогу голосувати за те чи інше обличчя української держави, а для цього йому треба дати декілька політичних напрямків, голосуючи за які, він дає відповідь, якою хоче бачити Україну. Має бути національно-демократична коаліція, має бути ліберальна, має бути соціал-демократична. Це ті три складові, які в Європі весь час при владі, і які лише змінюють одна одну. А виборець обирає владу за завданнями, що їх вона має реалізовувати першочергово. — Як Ви ставитеся до створення партії “Пора”? — Я за те, щоб в Україні політичні сили могли не просто конкурувати між собою за участь у формуванні державної політики на рівні парламенту, а й за те, щоб ці сили відстоювали певні напрямки в цій політиці. Щодо молодіжної політики, я скажу, що її не було, немає і не буде доти, доки у Верховній Раді не з’явиться потужне молодіжне лоббі. В усьому світі права жінок відстоює жіноцтво, молоді — молодіжні партії і рухи.
нас люблять говорити. Навіть фахівці говорили про його можливості стати наступним президентом США, але виборці все ж віддали перевагу партійному кандидату. Це свідчення того, що партія — не просто програма, це віддзеркалення світогляду певної частини суспільства. І ми як українська патріотична сила віддзеркалюємо погляди патріотичних громадян. Ми віддзеркалюємо світогляд багатьох поколінь українців, які боролися за власну державність і хочуть бачити цю державу українською за суттю.
НАМ ПРАГНУТЬ НАВ’ЯЗАТИ МІФ ПРО ТЕ, ЩО МИ ДВІЙНИКИ
— Пане Юрію, на жаль, Ваше ім’я в багатьох асоціюється з таким поняттям, як “Рух-2”. Як ставитеся до думки, що Ви стали засновником моди на партії-двійники? І поставте, будь ласка, для мене крапки над “і”: Ви справді розійшлися із В’ячеславом Чорноволом у поглядах перед президентськими виборами, чи конфлікт уже виник із паном Удовенком? — Ми живемо поки що в недемократичній країні, де стара влада законсервувалася з 1991 року, і тільки зараз усе починає оновлюватися. Стара ж влада використовувала весь арсенал боротьби з опонентами, сформований за часів тоталітарного режиму. Найвпливіший метод цієї боротьби — це або фізичне знищення опонентів (саме так у Радянському Союзі боролися з інакомислієм), або усунення політичного конкурента спеціальними технологіями. Серед цих технологій — політичний наклеп. Згадайте, як було знищено можливість стати першим Президентом України В’ячеславу Чорноволу, який був головним кандидатом від національно-демократичних сил. Буквально за тиждень до
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
