Гаряча тема · “Треба набратися не тільки терпіння, а й накопичити сили, тобто зброю і боєприпаси, провести ротацію бійців, освіжити склад війська”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ЗВЕРНЕННЯ до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Прем’єр)міністра України Дениса Шмигаля
Слово Просвіти, №13 за 2023 рік
Про знищення міністром культури О. Ткаченком Інституту дослідження Голодомору
У 2018 р. на запит українського суспільства Кабінет міністрів України прийняв рішення про створення Інституту дослідження Голодомору, як філію Національного музею Голодомору-геноциду (далі – Інститут). Наукову діяльність Інститут розпочав з 1 січня 2019 р. Інститут дослідження Голодомору – перша державна інституція, яка комплексно досліджувала злочин комуністичного тоталітарного режиму – Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Тематика наукових розробок Інституту полягала у здійсненні наукових досліджень з історії Голодомору-геноциду української нації, зокрема передумов, вчинення, пролонгованих наслідків (історико-правових, медичних, соціально-статистичних, суспільно-економічних, трансґенераційних, психологічних та ін.), а також з історії масових штучних голодів 1921–1923 рр. та 1946–1947 рр. В інституті працювало всього 20 провідних фахівців із тематики Голодоморугеноциду. За чотири роки діяльності науковцям Інституту, використовуючи міждисциплінарний підхід, враховуючи напрацювання істориків, правників, політологів, соціологів, психологів та інших фахівців, вдалося дослідити дотепер приховані від громадськості злочини комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі їх масштаби та наслідки. Окремо варто відзначити активну дослідницьку роботу Інституту щодо донесення історичної правди до світової спільноти. Позитивну оцінку діяльності цієї наукової установи надали міжнародні організації та українська діаспора під час проведення низки міжнародних заходів, які розкривали злочини, вчинені кремлівськими диктаторами. Значний вклад науковці Інституту у 2019–2022 рр. внесли під час розслідування кримінального провадження щодо встановлення виконавців геноциду українців та у проведення судових експертиз, що надало можливість встановити мас-
Закінчення. Початок на стор. 1
Про власне переговори – з бадьорими, удавано оптимістичними промовами Пу і розпливчастими, ухильними, без будьякої конкретики, а тим більше обіцянок від Сі. Підписано два документи, які можна охарактеризувати як “за всьо хорошеє”, але ні про що. Мир навіки, дружба назавжди і політичний рефлюкс сенсів. І найцікавіше відбулось при закінченні візиту. Як було заявлено раніше, візит Сі повинен був тривати з 20 по 22 березня. Але фактично був закінчений увечері 21-го, підписані документи й договори. А рано-вранці наступного дня Сі полетів додому, в Пекін. Нащо було залишатися у Москві на ніч, якщо всі справи були вже завершені? Висновок з усього сказаного, очевидно, такий: переговори були фактично перервані через протиріччя сторін. Очевидно, Сі поставив такі вимоги поступок для Китаю з боку Москви, що Кремль, Путін не спромоглись на це погодитись. Судячи з усього, це були ультимативні вимоги. Тому ці переговори завершились прихованим провалом. Щоб не виставляти це на показ усьому світові, Сі переночував у Москві і зранку гайнув додому, в Китай, щоб засвідчити, що візит відбувся у заплановані терміни, до 22-го березня. І тут справа не в позірній тактовності Сі, а в тому, щоб не давати Заходу радіти та зловтішатися, бо Китай не зацікавлений у послабленні Москви у протистоянні із Заходом. Тим більше, що Китай зірвав подальший хід цього візиту з повною впевненістю, що клієнт в Москві ще не дозрів до ультиматумів Пекіна, але їх не зможе уникнути, тож з часом Москва дозріє до потрібної кондиції, коли бажаний плід сам впаде в дбайливі руки Пекіна. Між іншим, це трюк для замилювання факту зриву переговорів Пекіну вдався: у масмедіа світу немає жодної згадки про цей факт. Не можу сказати чи є розуміння цього в аналітичних політичних державних ценштаби, наслідки та чисельність жертв геноциду 1932–1933 років. 7 вересня 2021 р. на Міжнародному форумі “Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо” презентовані наукові дослідження Інституту та судові експертизи, якими було зафіксовано, що диктатор Сталін у 1932–1933 рр. знищив 10,5 мільйонів українців, з них 4 мільйони дітей. Обґрунтована позиція науковців Інституту дослідження Голодомору, в тому числі і щодо встановлення жертв геноциду українців, зустріла шалений супротив з боку міністра культури та інформаційної політики О. Ткаченка та очільника Українського інституту національної пам’яті А. Дробовича. Починаючи з грудня 2019 року А. Дробович намагався переконати керівництво Національного музею Голодомору-геноциду не досліджувати втрати українців від Голодомору, а домовитися про визначення втрат української нації у діапазоні 5–5,5 млн жертв, але не більше! З цього приводу була проведена нарада науковців, на якій вирішено відкинути “безглузді і незрозумілі пропозиції” Дробовича. Наприкінці 2021 р. Ткаченко та Дробович розпочали політичні переслідування керівництва Національного музею Голодомору-геноциду та працівників Інституту дослідження Голодомору. Мета їх протиправних дій – дискредитація вчених та знищення Інституту дослідження Голодомору. Продовжуючи свою антиукраїнську діяльність, Ткаченко та Дробович запровадили цензуру на оприлюднення наукових досліджень про Голодомор-геноцид та заборонили поширювати видання, підготовлені і видані Інститутом. У подальшому незаконно були звільнені з посад керівництво музею та Інституту, а також провідні вчені-дослідники злочину Голодомору-геноциду. Ці свої протиправні дії вказані особи, розхитуючи українське суспільство, вчиняють під час російсько-української війни. Кричущим є цинічна ліквідація О. Ткаченком, з 1 січня 2023 року, Інституту дослідження Голодомору. І це в той час, коли науковці займаються фіксацією свідчень про геноцид, вчинений російською окупаційною армією у 2022–2023 р. Слід також зазначити, що 25 листопада 2022 р. українська громада, через видання “Україна молода”, вже зверталася до Президента України щодо антиукраїнської діяльності Ткаченка та Дробовича, з питання знищення 18 листопада, напередодні 90-х роковин Дня пам’яті жертв Голодоморів, біл-бордів, розроблених низкою громадських організацій на вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Ми повідомляли, що організатором цієї протиправної, антиукраїнської акції був саме О. Ткаченко, який з перших днів на посаді міністра продовжив проросійську політику колишнього міністра освіти Д. Табачника. В черговий раз звертаємо увагу громадськості та світового товариства, що навіть в часи Януковича, який публічно заперечував Голодомор як злочин геноциду, не переслідували науковців та не знищували соціальну рекламу, яка інформувала про злочини комуністичного тоталітарного режиму. Дії Ткаченка та Дробовича, направлені на знищення української ідентичності та культури, фактично відкрили “другий фронт” проти Української держави та української нації, в той час, коли гинуть найкращі сини України, захищаючи незалежність держави. Українські та міжнародні громадські організації, вчені, дослідники, дисиденти, політв’язні, правозахисники, представники української діаспори вчергове звертаються до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної ради України Рус-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
