Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Треба набратися не тільки терпіння, а й накопичити сили, тобто зброю і боєприпаси, провести ротацію бійців, освіжити склад війська”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Позаду 13 місяців Великої війни

Слово Просвіти, №13 за 2023 рік

трах, бо політики не все, що знають, оприлюднюють – на війні як на війні, не все говориться. не все оприлюднюється. Втім, тема Китаю в цій війні значна, потребує свого розгорнутого, широкоформатного аналізу, тому зараз знову ж таки повернімось до поточних подій в Україні. На фронтах без великих і навіть незначних перемін. Ворог намагається штурмувати то там, то там, але намарно. На жаль, контратака наших військ на Запоріжжі, про яку мало хто говорив, закінчилась невдачею. Там нашим військам на одному з відрізків південно-західного фронту вдалось прорвати першу лінію оборони ворога, але далі на них чатувала засідка на другій лінії оборони, де сховалась непомічена нашою розвідкою бригада спецназу ворога. Були досить відчутні наші втрати. Втім такі контратаки потрібні, вони є розвідкою боєм на цьому перспективному напрямі нашого ймовірного масштабного наступу. Така логіка й мистецтво війни, і без втрат, на жаль, ніяк. Щоб наступ був успішним, треба виявляти дислокації ворога. Окрім дій розвідки, потрібні розвідувальні бої та гнучке маневрування. Йти на герць – це давня тактика українських вояків, яка була унікальним явищем у тактиці минулих змагів і залишається набутком гідності й майстерності сьогодні, у цій війні проти ординців нашого часу. Герць – це провокативний танок смерті, коли перед ворогом гарцюють на конях, танцюють гопака та дражняться козаки на межі обстрілу і навіть у межі закликають ворога вийти на двобій; власне це своєрідна психічна атака хоробрості і зневаги смерті, яка знічує противника, нагнітає страх і водночас є розвідкою боєм, заманюванням ворога в пастку, вказуванням хибних орієнтирів тощо. У Бахмуті продовжуються запеклі бої за центр міста, за залізничною колією знаходиться Новий Бахмут, тобто великий мікрорайон багатоповерхівок – туди ворог не зайшов. Але обстріли і руйнації шалені. У тому мікрорайоні минули два мої роки життя під час військової служби. А сьогодні там мій син, разом з іншими воїнами боронить це місто, Україну. Тому для мене це місто аж ніяк не абстракція, воно до болю рідне, живе, плоть від плоті моє. Нещодавно Зеленський похвалився вдалими діями розвідників у Бахмуті. Так, можу підтвердити, шурхіт вони вчинили добрячий, маю першоджерело. Але оскільки деталей не було, то і я промовчу. Головне, що є успіхи і гарні дії наших воїнів у Бахмуті. Окрім боїв безпосередньо у місті, точаться вперті бої за володіння двома дорогами життя для Бахмута, цими логістичними пуповинами, що живлять нашу оборону міста. Є успіхи: спроби московитів відрізати дорогу 0506 провалились, понад те нашим вдалось ще й відкинути ворога подалі від цієї дороги. Ворог з Бахмута дещо переніс акцент своїх зусиль у намаганнях взяти Авдіївку, але й тут жодних більш-менш вагомих просувань немає. Під Кремінною ворог теж пре щодуху, не шкодуючи ані снарядів, ані ординців. Такою ціною ворог відтіснив наші війська з південно-західної околиці Кремінної, а також із Діброви, що під Кремінною. І схоже, взяв під контроль Краснопопівку. Під Сіверськом була низка ворожих атак, але наші захисники зупинили все, що рухалось в наступ. Зупинили і відкинули. Всюди стало більше ворожої авіації і більш новітньої, як-от СУ-35. Це свідчить про те, що є термінова потреба підсилення нашої ППО на фронтах. І поставки літаків від наших партнерів, про які говорив вище, саме зараз до часу, в масть. Підсумок огляду фронтових подій: наші війська поки що не готові до повноцінних, масштабних наступальних операцій, але підготовча робота йде повним ходом. Наша оборона в цілому успішно і гідно захищає сталі позиції на всіх фронтах. У низці попередніх дописів у “Слові Просвіти”, починаючи з листопада, я прогнозував приблизно саме такий хід війни взимку і перших місяців весни, тому все йде за планом і в правильному темпі. Треба набратися не тільки терпіння, а й накопичити сили, тобто зброю і боєприпаси, провести ротацію бійців, освіжити склад війська, дочекатись повернення тих десятків тисяч бійців, які були виведені збоїв, щоб поїхати за кордон навчитись володіти технікою, яку надають наші партнери. Час наступу не можна зґвалтувати. Є уроча мить. Це кінець травня, а в червні-липні – розгортання повноцінного наступу. Насамкінець важливо зауважити, що ані сотні “Леопардів” разом із “Абрамсами”, ані такі бажані десятки літаків F-16 абощо не зможуть самі по собі переламати хребет орді. Вся ця чудова техніка потребує підтримки її величності скромної артилерії. Вся ця техніка не спроможна доставити за бойовим призначенням таку кількість снарядів, як це робить трудягаартилерія. Це саме та нитка Аріадни в цій війні, що є дороговказом до перемоги. Сучасні артилерія, важка техніка, авіація і велика множина боєприпасів, помножені на креатив, герць, героїзм та майстерність наших воїнів є гарантією нашої перемоги в битві з кровожерливою імперією зла. Так і буде, ми переможемо! Слава Україні! Віктор СКОРИК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин