Пошта “СП” · “У слові свого найкращого сина – український народ виходить до всіх людей землі”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Слово шани від науковців і просвітян
Слово Просвіти, №13 за 2024 рік
У приміщенні Музею шани Т. Шевченка народного дому “Просвіти” ім. Т. Шевченка відбулося урочисте засідання мистецтвознавчої комісії НТШ, обласної та міської “Просвіти” ім. Т. Шевченка приурочене 210-річчю з дня народження Пророка. Це ще одна нагода звернутися до вивчення життя і творчості Славетного Кобзаря. Саме його творчість має вирішальне значення у становленні і розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців, науковців у різних галузях дослідження.
Діана ГОВЕРА, просвітянка
Розпочали урочисте засідання виконанням пісні-імпровізації на слова Тараса Шевченка “Думи мої, думи мої…” студенти 6 курсу Івано-Франківського національного медичного університету. “Заповіт” звучав по-новому у виконанні студентів Івано-Франківського національного медичного університету Аліни Пижик (польською мовою), Анни Лопушанської (англійською), Анни Литвинчук (іспанською), Софії Шульги (німецькою), Наталії Скільської (італійською), Хіманшу Каш’яп (Індія, українською). Декламував твір “Гамалія” студент фахового медичного коледжу Роман Чомко. У ході засідання мали слово та презентували свої творчі, наукові роботи: Марія Гуцол, голова Івано-Франківського міського об’єднання “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, – “Творчість Шевченка як парадигма “Просвіти””; Степан Геник, доктор медичних наук, – “Мислитель і пророк – Тарас Шевченко”; Ганна Карась, доктор мистецтвознавства, – “Хорові твори великої форми композиторів української діаспори на тексти Тараса Шевченка”; Віолетта Дутчак, доктор мистецтвознавства, – “Шевченкіана в аудіозаписах бандуристів української діаспори: образно-тематичний і жанровий аналіз”; Любов Серганюк, кандидат мистецтвознавства, – “Метафізичний аспект міфології землі у музичній Шевченкіані”; Наталія Толошняк, кандидат мистецтвознавства, – “Хорова Шевченкіана Бориса Кудрика”; Юрій Волощук, кандидат мистецтвознавства, –“Скрипкова музика у шевченківських концертах міст Галичини 20-30-х років ХХ ст.”; Петро Кузенко, кандидат мистецтвознавства, – “Скульптурна Шевченкіана Прикарпаття кінця XІX – початку ХХ століття”; Надія Бабій, кандидат мистецтвознавства, – “Практичне застосування та потенціал тифлоконографії”; Леся Романюк, кандидат мистецтвознавства, – “Музика до “Кобзаря” Т. Шевченка у творчості М. Лисенка”; Володимир Шпільчак, кандидат мистецтвознавства, – “Просвітницька діяльність художників Івано-Франківська в 1990-х роках”. Організатори та члени мистецтвознавчої комісії НТШ резюмували: Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Людина універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. В рамках засідання було представлено виставки творів Тараса Шевченка іноземними мовами з колекції Григорія Дутчака — понад 100 надрукованих видань та виставку Наталії Синиці “Вишита обкладинка до “Кобзаря”. Власники охоче розповідали, як виникла потреба та намір зібрати, створити подібну колекцію. Отже, дух, слово Великого Кобзаря втілюється і у вишиванні обкладинок до книг (декоративно — ужиткове мистецтво), а його прагнення волі, свободи у слові свого найкращого сина – український народ виходить до всіх людей землі. Модераторками засідання були: Марія Гуцол – та Карась Ганна. Усім доповідачам – щира подяка.
опухлі від голоду люди. Роботу, в поміч урожаю смерті, доручили учителю й школяреві, яких школа підтримувала якимось мізерними пайками” („Сумна робота”). „Перед школярами, у широкій мисці, ставили зварену бовтанку, давали по шматочку хліба. Жоден із хлопчиків і дівчаток не заховали хліб до кишені. Це втішало вчительку”. („Мачуха”). „Того ж дня вмерло немовля, ледь тримаючись на ногах, Меланка підготувала маленький згорточок до поховання”. „Коли поверталася до хати, Юхим, показуючи очима на складену загату з перепрілого бадилля помідорів, буряка, соломи на межі між городами, прошепотів: „Там приховав трохи борошна”, – це була найбільша таємниця про дорогоцінну схованку”. („Схованка”). Як воістину много важить слово! У додаток до цих документів – „нонфікшен”, залишив нам по-справжньому людожерський час. Гадаю, що подібні до „Пустелі” книжки, якби видавалися часто і відповідними тиражами, перекладалися світовими мовами, зняли б чимало новітніх пекучих проблем в Україні та за її межами. У тому числі, – й варварство війни з „рашею”. Будьмо уважні. Ворог замахнувся своєю термоядерною булавою в напрямку геноциду українців. Книжка Віри Марущак сприятиме нашій пильності. Певен.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
