Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт#калейдоскоп · “Щиро радію, що можу працювати над своїми задумами, над реалізацією своїх творчих ідей”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Галактика Валерія Франчука

Слово Просвіти, №13 за 2024 рік

У Музеї Марії Заньковецької (філії музею Театрального, музичного та кіномистецтва України) завершила роботу виставка народного художника України, лавреата Шевченківської премії Валерія Франчука “Моя галактика”. Тут були представлені роботи митця, створені в різні роки і в різних техніках. Слово – Валерію Олександровичу: Едуард ОВЧАРЕНКО Фото із соцмереж – Перші півтора року після початку повномасштабного вторгнення я перебував у місті Кросно (Польща). Але ні на день не припиняв творчу працю. Мої великі персональні виставки відбулися в цьому місті, а також у Козеніце. Провести виставку в Козеніце нас запросив директор місцевого історико-краєзнавчого музею. Там ми прожили тиждень, крім організації виставки я проводив майстер-класи. Намагалися також зробити посильний внесок для нашої майбутньої перемоги: разом із дружиною Поліною перераховували кошти для ЗСУ. У Кросно жили в готелі сім’ї Анни Остоє-Шміт. Це польська родина з давнім корінням, добре знана в містечку, має родинний парк, у якому ми мали можливість проводити вільний час. Це Підкарпатське воєводство, гарні місця. Багато їздили по старих замках і церквах. Там збереглися давні дерев’яні українські церкви, які прикрашають місцевість поряд із сучасними костелами. Також я проводив творчі “Діалоги культур” у містечках Риманово та Івоніч, був учасником пленеру у місті Ісудон (Франція). До Дня Незалежності України у 2022 році у великому культурному центрі Варшави відбулася моя персональна виставка – поряд із груповою виставкою українських митців. Був знятий фільм про мої картини. Хотілося якомога швидше повернутися додому. Ця мрія здійснилася у вересні 2023 року, і я одразу занурився у велику творчу справу в Україні. Коли я перебував у Польщі, мені зателефонував голова Білоцерківської районної “Просвіти” Костянтин Климчук. Ще кілька років тому ми планували мою персональну виставку в Білій Церкві. Пан Костянтин запропонував повернутися до цього задуму. Ми з дружиною Поліною загорілися цією ідеєю. Разом готували виставку. Вдячний дружині, яка вже багато років підтримує всі мої творчі починання. Це була моя 200-та персональна виставка. Я рахую свої виставки, бо вони для мене дуже важливі і відповідальні. Це підтвердження того, що я маю нові твори і завжди намагаюся показати їх своїм шанувальникам. Наприкінці минулого року в Національному музеї літератури України я презентував свою виставку до 90-х роковин Голодомору в Україні. На жаль, через повітряні тривоги тоді не вдалося зробити її повноцінного відкриття. Нещодавно ми відзначали 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Я створив біля 50 картин про видатного українського письменника і філософа. Більшість з них ніколи не експонувалися. Два десятки з цього циклу показав на виставці водному з ліцеїв Печерського району Києва. Провести виставку в Музеї Марії Заньковецької мені запропонував заслужений журналіст України Сергій Коміссаров. Нині він проводить багато культурних заходів. На відкритті виставки було чимало знаних гостей. Серед них – голова ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Павло Мовчан, академік Національної академії педагогічних наук України Георгій Філіпчук, відомий громадський діяч Іван Заєць, інші шанувальники, які прийшли мене привітати. Починалася експозиція з графічних творів, які я створив далекого 1975 року поблизу селища Нетішин, де пізніше збудували Хмельницьку АЕС. Поруч зі старими рисунками, якими я розпочинав свою творчу діяльність, є роботи 2024 року. Одна з них – “Лови, москаль”. Це зовсім нова колажна техніка. На картині український воїн списом проколює

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин