Пошта “СП” · “По-філософськи зуміла підійти до дилеми стосунків нас, землян, і прибульця, де йде вічне протистояння Добра і Зла”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Зібрала “Розкидані фрагменти”
Слово Просвіти, №13 за 2025 рік
Аполлінарія ФРАНЧУК Фото з відкритих джерел
Непересічною мистецькою подією березня стала сьома персональна виставка творів Марії Валеріївни Франчук у столичному музеї-квартирі П. Г. Тичини. Розпочала своє вітання завідувачка музею Юлія Онопрієнко: “Розкидані фрагменти” так гармонійно увійшли в три зали, де кожний по-своєму заповнив закінченою композицією простір, що дають змогу глядачу, переходячи з одного залу до іншого, вибирати для свого серця щось своє важливе, що запам’ятовується...” Лавреат Шевченківської премії Павло Мовчан, відзначивши оригінальне бачення світосприйняття Всесвіту і часу у творах мисткині, побажав Марії цю тему поглиблювати, бо це дуже актуальне. Павло Михайлович наголосив, що Марія торує свій авторський шлях у мистецькому розмаїтті сучасної України. Вона бачить у позапросторі героя, що, як і ми, земляни, живе надіями та робить що може для замирення Всесвітів. Академік Георгій Філіпчук, вітаючи Марію, зауважив, як добре, що є продовження творчих династій (на прикладі родини Франчуків), і побажав і далі творити для блага та процвітання України. Заслужена журналістка України Валентина Давиденко сказала у вітальному слові, що донька художника Валерія Франчука не відпочиває на його здобутках – вона досліджує і показує нам дорогу незвичайно захопливу. Професор богослов’я Сергій Присухін охарактеризував тему, над якою вже не один рік активно і цілеспрямовано працює Марія, як творче осмислення Божого промислу. Мистецтвознавиця Дана Пінчевська високо оцінила відчуття кольору, майстерність і самобутність бачення світу молодою художницею. На презентації виступили також членкиня Національної спілки письменників України Оксана Гандурська, письменник Микола Павленко, голова Координаційної ради з питань захисту української мови, журналіст, перекладач Тарас Марусик, письменниця Тетяна Маричевська. Авторка виставки Марія Франчук подякувала гостям і коротко виклала концепцію своїх творів, з чим вона йшла до людей, створюючи картини. До гостей із подякою за підтримку творчості Марії звернулися її батьки – Валерій та Аполлінарія Франчуки. Варто роз’яснити, що персональна виставка Марії Франчук у музеї-квартирі П. Г. Тичини була лише першою з двох рівноцінних представлень авторкою своїх творчих здобутків. Виставка, що відкрилася 17 березня в Будинку актора на вул. Ярославів Вал, 7, стала своєрідним весняним диптихом шанувальникам її творчості. Ведучим мистецького заходу був Валерій Франчук, який охарактеризував твори так: “Розкидані фрагменти” – це бачення художницею незвіданих світів, що існують десь там. Та головне – Маріїні притчі, ті небокраї навіюють глибокі роздуми-мрії, ставлять болючі запитання, часто без відповідей, які так необхідні в цей важкий час нам, землянам. Запитання, куди ми летимо, про той незнаний і невидимий світ, якого і ми є невід’ємною частиною. Марія відкриває нам дуже незвичне, таємно-загадкове, але таке привабливе дійство, цілу фантазійну цивілізацію. Вона наділяє свого героя, можливо, містичними для нас рисами чи гротескно виразною анатомією, але гармонійно вплітає силует свого героя Ісая у фантастичні позаземні краєвиди. Глядач, вдивляючись у цей безмір, теж стає скитальцем-мандрівником і йде поряд, з надією, що Ісай, разом із нами, знайде свій загублений колись світ і матиме щастя в ньому жити. А може, тому і літає Марія в те безмежжя, бо знає, що, незважаючи ні на що, там немає московита, там-то і панує мир, любов та злагода поміж людьми, бо лише вибраним Бог дає крила для польоту”. У своєму вітальному слові Аполлінарія Франчук сказала: “Хоча Марія довгий час після закінчення Академії мистецтв не брала участі у виставках, сподіваємося, що це в минулому. Нові композиції вона всетаки розробляла. Тому назва виставки від-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
