Письменники і час · “Прийдіть, апостоли добра, Пришли їх, Боже, на Вкраїну”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Про те, що зроблено
Слово Просвіти, №13 за 2025 рік
Вадим Крищенко
Ми – українці! Нашу волю здобували у боях завзятих І гетьмани, й отамани, і прості солдати. Із вогню змагань кривавих піднялась Держава, Тож виднійся, Україно, горда й величава.
Додають цупку звитягу предки наші славні – Володимир – князь Великий, й Анна Ярославна, Мудрий Ярослав, Мазепа, і Богдан Хмельницький: Всі вони одної крові – рід наш український.
Ворог лютий подолати в битвах нас не зможе, Бо стоїть на нашім боці віща сила Божа, А орел ворожий лютий ще опустить крила, Бо хто волю хоче вбити, того жде могила.
Наші землі ще багаті на дорідний колос, Наші душі ще крилаті, щоб не тихнув голос. Наша сила ще спроможна захистити правду – Хай здіймається у небо синьо-жовтий прапор.
Українці, українці – і батьки, і діти.
Ніна ГОЛОВЧЕНКО Фото Володимира Коскіна
Доктор філологічних наук, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 1996 р. Юрій Ковалів презентував у Національному музеї літератури України збірку віршів “Те, що зроблено” (2024, ВЦ “Академія”). Інтелектуал з енциклопедичними знаннями в галузі літературознавства та історії української літератури, викладач університету, шляхетна людина з “колючим” характером (“Сам собі спілка, асоціація й
Наша доля хай іскриться – годі нам темніти. Будьмо дужі та єдині – Божа наша справа. Слава, слава Україні! І героям – слава!
*** Прийдіть, апостоли добра, І сядьте у державні крісла. Ганьба нова й ганьба стара На наші долі перевисла.
Усе не ті, усе чужі Щосили пнуться у пророки — Такі слизькі, як ті вужі, Такі брехливі, як сороки.
Що їм держава та народ? — Не зрозуміли ласку Божу. Ніяк набить не можуть рот, Ніяк накрастися не можуть.
Коли закінчиться ця гра? І хто цю чорну гру зупинить? ...Прийдіть, апостоли добра, Пришли їх, Боже, на Вкраїну.
Щоб жила Україна! Прийшла в нашу хату тривожна година, Хай кожен збагне собі в безлічі справ: Все мусим зробить, щоб жила Україна, Щоб ворог підступний її не здолав.
І хай доведеться колись недоїсти, Чи буде в кімнатах поменше тепла,
інститут”, — Микола Гриценко), дослідник сучасної мілітарної поезії, в тому числі поезії своїх колишніх студентів, що воюють, автор потужних видань з історії літератури та літературознавчої енциклопедії, самітник і “робота” (Микола Гриценко) постав нині перед слухачами як Поет. Вірші Юрія Коваліва звучали у виконанні автора, який у коментарях окреслив етапи зростання власного поетичного слова і його тематику. Наголосивши на тому,
писати і видає власним коштом збірочки для дітей. Дві з них – “Пригоди квітів” (обкладинка Таміли Гринюк, малюнки Галини Уютнової) і “Миколка-першокласник” (малюнки Олексія Кохана) – вийшли торік, а “Бабусин заповіт” побачив світ уже цьогоріч. До найсвіжішої збірочки поетки увійшли вірші для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: “Квіти для матусі”, “Весняна карусель”, “Додавай добра краплину!”, “Любіть себе так, як кіт!”, “Снігобаба й снігодід” та інші. Органічно доповнює поетичні рядки стисла пізнавальна інформація про визначних українських мисткинь: Ганну Собачко-Шостак, Катерину Білокур, Марію Примаченко, Параску Плитку-Горицвіт. “Головною у творчості усіх цих героїнь є універсальна тема боротьби добра і зла, з якої ми й починали цю збірочку віршів. Добрі птахи і звірі написані яскравими, сяючими фарбами, злі – темними, приглушеними. Загалом усі митці додають “свою краплину” добра, схиляють терези на його бік, бо показують красу Божого світу”, – написала Надія Кир’ян.
Але не дамо ми лихим терористам Чіплять в нашім небі чужого орла.
Вже час позбуватись солодких ілюзій, Прийшла до нас правди оголена мить. Тож викреслімо того з переліку друзів, Хто словом кривим нашу волю ганьбить.
Не будемо прати чужинські онучі, Загарбництва ми розпізнали секрет. Нехай не зупинить вкраїнську рішучість Російських рекрутів жаркий міномет.
Ми єдністю нашою Матір утішим, Не біймося схвалених небом щедрот. Як будуть пани наші трохи бідніші, Лише стане ближчим їм рідний народ.
В ці дні хай єднає нас думка єдина, Ми зло в нашім домі долали не раз. Все треба зробить, щоб жила Україна – Сприймаймо цей заклик як Божий наказ.
На поклик Тараса Щоб мати на життя права, Щоб подолать знемогу, Святі Шевченкові слова Візьмімо у дорогу.
Кобзар всіх нас на ноги звів, Щоб воля не погасла. У хаті біля образів Висить портрет Тараса.
Біля портрета я стою,
що поезія – це передовсім образне мовлення, а не публіцистика чи риторика, Юрій Ковалів занурив слухачів у свої філософські відчуття і роздуми, поділився знаковими віршами-передчуттями, згадав друзів по творчому перу, із якими тепер спілкується лише у віршах. Позиціонуючи свою творчість як поезію андеграунду, Юрій Ковалів
Як “Отче наш” – незримо Шепчу я заповідь твою “Вкраїну бережімо”.
У чесний і правдивий день Ти звеш Тараса знову. Нехай завжди із нами йде Твоє вогненне слово.
Нехай воно звучить щомить У цю лиху годину, Щоб нам у битві воскресить Себе і Україну.
Предковічна земля Предковічна земля... Хустка синього неба, Та верба, що у полі на вітрі зросла. І здається –для мене нічого не треба, Лиш краєчок твоєї любові й тепла.
Я твоєї долівки зелена билина, Тут мені розквітать і зажовкнути теж. Україно моя – моя матір єдина, Ти в очах постаєш у загравах пожеж.
3нов у битву ідеш ти за право на щастя, Відвойовує волю відвага твоя В серці віра живе, що нікому не вдасться Перекреслить навік твоє горде ім’я.
Бо земля ця – моя, до малої краплини, Де карпатські стежки і поліські бори. З діда-прадіда рідне... Моя Україно, Мою долю на пробу любові бери.
наголосив, що історію української літератури 20 століття треба переписувати, бо багато персоналій втрапило туди не за мірою таланту, а за міркою соцреалізму. Усім охочим до слова професор дав мало часу, бо на його творчому вечорі мала домінувати поезія. Та все ж друзі по студентству / по науковому чи творчому перу встигли сказати про обдарованість, працелюбство, націоналістичні ідеологічні пріоритети Юрія Коваліва, прочитати не лише філософську лірику, а й інтимні вірші поета. Слово мали Павлина Дунай, Наталка Позняк, Валентин Зайчук, Богдан Червак, Галина Стефанова, Лариса Кадирова, Василь Живосил6Лютий, Микола Гриценко, Ігор Зоц, Надія Кир’ян, Ігор Степурін, Тарас Кремінь. Розпочався захід із автентичного співу хору кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка. Глибинна справжність давніх народних пісень наладувала учасників презентації на глибину і справжність поезії Юрія Коваліва. Ця висока нота духовності тривала в Національному музеї літератури протягом усього вечора. Вечір був благодійним – усі охочі могли придбати збірку віршів Юрія Коваліва за донат на допомогу підрозділу батальйону “Свобода”, де служить колишній студент професора Коваліва Олександр Хоменко (позивний “Історик”).
Треба додати, що барвисту обкладинку для збірочки виконав художник Михайло Онацько, а малюнки – дітей художнього гуртка села Лука Бучанського району Ані Бистримович, Соломії Мазур, Даші Шишкової, Святослава Волковича. Керівник гуртка – Таміла Гринюк. Насамкінець – про що в “Бабусиному заповіті”: Щоб ми любили цілий світ, Бо гріє і тебе, й мене Чарівне сонечко ясне. А щонайперше – Україну, Свою рідненьку Батьківщину. А ще барвисту, веселкову Чудову українську мову. Доповнюють ці побажання і рядки з вірша “Україна – це перлина”: Справи всі нам до снаги. Тільки підлі вороги Не дають у мирі жити І щодня життю радіти. Тому, хлопчики й дівчата, І малята, і звірята, Вчіться край свій захищати. Видані за скромні поштарські заробітки Надії Кир’ян її книжечки для дітей знаходять свого читача, додаючи цьому світу краплинку добра. Задля цього й пишеться!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
