Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство і ми · с. 4сторінка оригіналу ↗

ДВОЄ В ОДНІЙ КОЛИСЦІ

Слово Просвіти, №14 за 2006 рік

Приємно дивитися на два однакових личка в дитячому візку чи за шкільною партою. Двійні народжуються приблизно 1 раз на 100 пологів, трійні — 1 раз на 1000. Газети часто повідомляють про народження 4, 5 і навіть 7 немовлят, але це виняткові випадки. До речі, останнім часом зросла кількість багатоплідних вагітностей при лікувальному використанні деяких гормональних препаратів, що має за мету усунення безплідності; після перших пологів бездітна сім’я стає багатодітною. Це можна сприймати як подарунок долі. Але лікарям є над чим працювати, щоб запліднення після їхнього втручання було більш керованим. ЩО МОЖУТЬ І ЧОГО НЕ МОЖУТЬ ГЕНИ? Багатоплідність — поширене явище в тваринному світі. Назагал — чим менші розміри тіла, тим більше малюків народжується. Це наслідок природного добору, спрямованого на виживання. Ма! ленькі тварини мають багато во! рогів і часто гинуть, відтак для збе! реження біологічного виду їхній приплід мусить бути численним. У вищих мавп (горила, шимпанзе, оранг) багатоплідність є певним відхиленням — як і в людини. Але відхиленням не хворобливим, а зумовленим “біологічною пам’ят! тю” про еволюційних предків. Звична багатоплідність у зай! ців чи лисиць зумовлена тим, що в кожному статевому циклі з яєчни! ків у матку виходять багато (3—7, а в домашніх свиней до 15—18) яйцеклітин — носіїв материнської генетичної інформації. Злиття кожної з них із генетичним пос! ланцем від батька — сперматозо! їдом — є початком розвитку від! повідної кількості ембріонів. Таким є механізм дво! чи ба! гатоплідної вагітності в жінок. Двійнята, які народжуються при розвитку зародків із кількох яєчок, із генетичної точки зору не відріз! няються від братів!сестер, народ! жених поодинці. Вони мають по! ловину спільних генів. За рахунок іншої половини можуть відрізня! тися зростом, кольором волосся чи очей, схильністю до музики чи математики і т. ін. Іншою є ситуа! ція, коли запліднене яєчко всупе! реч звичному перебігу вагітності розділяється навпіл, і з кожної його половини започатковується окремий ембріон, а зрештою на! роджується не одна, а дві дитини. Маючи на 100 % тотожні гени, такі близнюки в усьому однакові. Їх називають двійниками. Оскільки стать дитини визначають гени, то двійники завжди або хлопчики, або дівчатка. Їх не розрізняють то! вариші, вчителі — і навіть рідний батько плутає, хто з них Галя, а хто Оксана. Лише матері — таким зрячим є материнське серце! — за якимись дрібненькими відмін! ностями упізнають кожного з од! нієї колиски. Виховання близнюків має пев! ні особливості. Річ у тім, що такі діти схильні створювати ізольова! ний колектив: самі з собою роз! мовляють, самі з собою граються. Трапляється, що їхні ігри і навіть мова незрозумілі іншим дітям. Та! ка замкненість на собі гальмує ро! зумовий розвиток, отже, — її тре! ба уникати, якомога раніше долу! чаючи близнюків до ширшого ди! тячого товариства. Якщо йдеться про двійників, то певні проблеми виникають че! рез їхню абсолютну подібність. Деякі батьки підкреслюють її тим, що вдягають обох в однакові кос! тюмчики чи пальтечка, заплітають однакові стрічечки. Відтак у під! літковому віці діти можуть мати проблеми з самоідентифікацією — усвідомлення своєї окреміш! ності, унікальної особистості. Не підважуючи взаємне замилування двійників, їхню схильність кокету! вати чи й пишатися своєю подіб! ністю, треба м’яко формувати в них почуття самостійності, індиві! дуальної людської вартісності. Це повинно допомогти кожному в до! рослому житті. Генетиків близнюки цікавлять із наукової точки зору. Ось, скажі! мо, такий парадокс: двійники! юнаки побралися з двійниками! дівчатами, обидві пари народили собі дитинку — то діти ці будуть не двоюрідними, а генетично рідни! ми. (До речі, це не вигадана, а ре! альна ситуація, описана в науко! вих дослідженнях). Але найголов! ніше полягає в тому, що порівнян! ня подібності близнюків дає змогу розв’язання однієї з найважливі! ших задач: якою мірою гени (спадковість) впливають на фізич! ні (зріст, вага, постава, м’язова сила тощо) і психологічні (інте! лект, темперамент) властивості кожного з нас. Ідеться про те, що всі відмінності між двійниками зу! мовлені лише впливом зовнішніх чинників (умов життя), тоді як двійнята відрізняються між собою за рахунок і зовнішніх, і внутрішніх (спадкових) причин. Наслідки досліджень у провідних наукових центрах світу засвідчують, що ге! ни визначають від 10 до 50—70 % найсуттєвіших із точки зору меди! цини й психології індивідуальних властивостей. А така засаднича медико!біологічна характеристи! ка, як тривалість життя, залежить від спадковості приблизно на 30 % (дослідження генетичних впливів на старіння було проведе! не, зокрема, в Інституті геронто! логії; в наших клініках проходили повне медичне обстеження близ! нюки віком від 20 до 80 років). Теоретичне значення науково! го вивчення близнюків очевидне, але його наслідки суттєві й для практичної медицини. Що витікає з того, що найнебезпечніші сер! цево!судинні хвороби (серцевий інфаркт, крововилив у мозок) пев! ною мірою зумовлені спадковіс! тю? Чи кожен, хто успадкував “по! гану” серцево!судинну систему, приречений на ранню смерть чи інвалідність? Ні. Будь!які спадкові механізми реалізуються (або не реалізуються) лише за певних умов. Якщо ви, пані й панове, ма! єте в роду непоодинокі випадки важкої серцево!судинної патоло! гії, якщо інфаркт або інсульт під! стерегли ваших батьків і бабусь! дідусів у молодому віці, мусите на це зважати. Що попові можна, те дякові зась: людина, не обтяжена спадковістю, може собі дозволи! ти і те, і се, але генетична схиль! ність до патології обмежує її мож! ливості. Палити шкідливо, і це стосується всіх, але насамперед кинути цигарку мусять ті, хто має у родоводі серцевий інфаркт чи рак легенів. Кілька слів про гостру пробле! му сьогодення — рак молочної за! лози. Поширеність цього захво! рювання зростає. До цього спри! чиняється, зокрема, зменшення кількості вагітностей і пологів упродовж життя жінок і відмова від годування немовлят материн! ським молоком, яке замінюють штучними харчовими сумішами. Так ось: дослідження близнюків показало достатньо велику пито! му вагу спадковості у виникненні злоякісних пухлин у грудях. Без! надія? Ні: народжуйте й годуйте не з пляшечки, а з материнського єства, і тоді обтяжена спадковість залишиться потенційною загро! зою, яка не матиме реалізації. Іще одна заувага. Вона адресуєть! ся всім жінкам без винятку, але особливо тим, чиї матері чи сес! три мали пухлину в молочній за! лозі: періодичне самообстеження (обмацування грудей) і лікарські консультації обов’язкові. Почина! ти їх треба вже після 40 років, а після 50 вони мусять стати прави! лом. Насамкінець скажу, що дос! лідження близнюків довели: схильність до народження близ! нюків також залежить від спадко! вості. Непоодинокі випадки, коли двох у колисці гойдали і бабуся, і донька, і онука… Хоча вигодувати й виховати двох важче, ніж одно! го, але така спадковість — Божий дар. В ОДНІЙ КОЛИСЦІ — ДВА ЗЛОДІЇ? Зі зрозумілих причин маємо бути обережними, говорячи про генетичне підґрунтя асоціальної (кримінальної) поведінки. Славет!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин