Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Молода країна · “Майбутнє — не за байдужими, а за тими, хто виявляє активну життєву позицію”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«НАША МОЛОДЬ НЕ МАЄ МОВНОЇ СТІЙКОСТІ»

Слово Просвіти, №14 за 2011 рік

Лариса МАСЕНКО, професор НаУКМА З наведеної добірки бачимо різне ставлення молодих людей — ровесників української дер# жавності до своєї країни та свого місця в ній. Переважає все ж оп# тимізм, адже молоді властиво сподіватися на краще майбутнє. Очевидно, що таке майбутнє — не за байдужими, а за тими, хто виявляє активну життєву пози# цію, керуючись принципом “Ук# раїна починається з тебе!” Але прикро вражає інше — позиція молодих людей у виборі мови спілкування. Адже надії на зміну мовної ситуації в зросійще# них містах пов’язуємо передусім із активізацією українськомовно# го спілкування в молодіжних се# редовищах. З історії відродження інших народів відомо, що розши# ренню сфер вживання своєї націо# нальної мови сприяє поява в аси# мільованих містах активних груп молодих людей, які своєю прин# циповою мовною поведінкою ут# верджують право упослідженої в колоніальний період національ# ної мови на панівні позиції у сво# їй державі. Подібні процеси від# булися і в міських середовищах України в період українізації 20#х років, але невдовзі їх перервав більшовицький терор. Натомість наведені інтерв’ю засвідчують відсутність у нашої молоді такої важливої для зміни мовної ситуації риси, як мовна стійкість. Абсолютна більшість опитаних молодих людей перехо# дить у спілкуванні з української мови на російську, пристосовую# чись до співрозмовника: “Спіл# куюсь тією мовою, яку краще ро# зуміє мій співрозмовник”; “я спілкуюся у повсякденному жит# ті російською мовою, однак на навчанні — винятково україн# ською”; “з тими знайомими й друзями, що звикли до росій# ської, розмовляю російською”, “для мене не має великого зна# чення, якою мовою спілкуватися, у різних ситуаціях підлаштовую# ся під інших, щоб всі чітко розу# міли, про що йдеться”. Очевидно, що хибне уявлення про потребу толерантності у мов# ній поведінці прищеплюють мо# лодим людям наші засоби масо# вої інформації, зокрема телеві# зійні канали, якими володіє не національна, а компрадорська буржуазія. Крім того, й у школах та ви# щих навчальних закладах далеко не всі педагоги належать до сві# домої частини українства, як свідчать про це і деякі з наведе# них інтерв’ю, і студентські есеї, опубліковані в моїх “Нарисах з соціолінгвістики” (К., 2010). Водночас поява таких громад# ських молодіжних організацій як “Не будь байдужим!”, “Відсіч”, “Студентське братство” і подіб# них, які велику увагу приділяють завданню дерусифікації і виклич# но демонструють мовну стійкість у всіх протестних акціях, дають надії на майбутнє подолання пост# колоніальної залежності країни від Росії.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин