Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Погляд · “Україна не повинна сходити з дороги європейської демократії”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «ЩЕ РАЗ ПРО НОВУ КОНСТИТУЦІЮ», с. 3

ЩЕ РАЗ ПРО НОВУ КОНСТИТУЦІЮ

Слово Просвіти, №15 за 2011 рік

Закінчення. Початок на стор. 3 єю з ланок так званої “президентської влад$ ної вертикалі”. Такого безправного й при$ ниженого уряду не було за всі роки неза$ лежності. В Україні фактично ліквідовано інсти$ тут незалежного конституційного судочин/ ства. Конституційний Суд не здатний про$ тистояти антиконституційним забаганкам правлячого режиму. Його призначення зве$ дено, по суті, до публічного озвучення, спу$ щених з Адміністрації Президента рішень. Штучно пофраґментована судова сис$ тема з деградованою роллю в ній Верхов$ ного Суду перетворила судочинство з фор$ мально незалежної гілки державної влади на слухняний інструмент Президента і Партії Регіонів. У таких умовах не варто говорити на$ віть про мінімально ефективну систему стримувань і противаг між органами різ$ них гілок влади. Вже цих прикладів дос$ татньо, щоб відзначити надмірну концен$ трацію повноважень у руках “домінуючого гравця” — Президента В. Януковича. При цьому треба наголосити, що утвер$ дження теперішнього політичного режиму, зокрема нової ролі Президента України, за$ безпечувалося в неконституційний спосіб. Спочатку з порушенням норм Конституції творилася парламентська коаліція — так звана “коаліція тушок”, що сформувала Кабінет Міністрів. Потім був поспішно переформатований Конституційний Суд, який своїм неправовим рішенням неза$ конно змінив Конституцію. Україна по$ вернулася до Конституції зразка 1996 року. Відбувся перехід до президентсько-парла$ ментської форми державного правління, а Президент В. Янукович перетасував уряд “коаліції тушок”. Нещодавно Верховна Рада незаконно наділила Президента України додаткови$ ми повноваженнями, зокрема у сфері кад$ рової політики, які вже жодним чином не вкладаються в конституційне поле. В умовах незначного рівня соціальної під$ тримки “домінуючого гравця” низька легі$ тимність правлячого режиму стала його Ахіллесовою п’ятою. В такій ситуації саме через нову Конституцію найлегше можна “легітимізувати” цей політичний режим і його головну домінанту — Президента В. Януковича. Нова Конституція буде виписа$ на так, щоб чинні антиконституційні по$ ложення багатьох новоприйнятих законів перетворилися в конституційні норми. Проблему нелегітимності існуючого ре( жиму апологети Конституційної Асамблеї хочуть вирішити принесенням чинної Кон( ституції в жертву антиконституційним законам. Уся попередня діяльність очіль( ників нової влади, яка базувалася на ідео( логії “понять”, має втілитися в конститу( ційну матерію. Ефективною політтехнологією розбу$ дови політичного режиму з “домінуючим гравцем” є невизначеність із кількістю можливих каденцій правління діючого Президента. Поява нової Конституції з ог$ ляду на практику Конституційного Суду часів Президента Л. Кучми створить “пра$ вові підстави” для В. Януковича обиратися на пост Президента України три або чоти$ ри рази поспіль. А поки що така невизна$ ченість є дієвим інструментом розширен$ ня впливу і тиску Президента на політич$ них партнерів та бізнес. Невизначеність завжди непокоїть і лякає. Бажання ство$ рити конституційні підстави для третього терміну повноважень В. Януковича, безу$ мовно, є окремим самодостатнім інтересом апологетів нової Конституції. Тому нова Конституція має забезпечити легітимізацію нового режиму, створюючи враження простої зміни форми державно$ го правління. Нова влада усвідомлює, що використовує повноваження, здобуті не$ конституційним шляхом. Крім того, під фанфари про зміну форми організації вла$ ди насправді буде перезаснована держава, що позбавить українців своєї національної державності. Національні права українців, зокрема право на власну державу, будуть ліквідовані або максимально обрізані. Хоча максимальна концентрація влади в руках Президента відбуватиметься най$ ближчим часом у рамках президентсько$ парламентської республіки питання про остаточну форму політичного режиму зали$ шається відкритим. Політичний режим з “домінуючим гравцем” у рамках президент$ сько/парламентської форми державного правління може виявитися лише проміжною формою. Відхід від плюралістичного кон$ курентного способу організації влади, що спостерігається нині, торує шлях до зарод$ ження автократичного режиму. Однак не слід виключати, що для українофобської олігархії та Кремля концентрація влади в руках Президента потрібна лише як тимча$ сове явище для того, щоб здійснити анти$ український і антидемократичний реванш, перезаснувати державу та помститися опозиції. Вирішивши поточні завдання, пов’язані з політикою реваншу, перезасну$ ванням держави та повним переділом власності в Україні, включно із сільсько$ господарськими землями, нова влада на$ далі може вдатися до чергового кульбіту на$ зад — у напрямі парламентсько/президент$ ської форми правління, до олігархічної пар$ ламентської республіки, олігархічного пар$ ламентаризму. Такий крутий розворот може виявити$ ся потрібним олігархії для того, щоб уник$ нути персональної відповідальності за стан справ у державі й втриматися при вла$ ді на якомога довший час. 2008 року, коли Партія Регіонів і БЮТ “пошлюбилися” на засадах ідеї нової Конституції, передбачав$ ся саме такий сценарій. Проте ідеалам національної демократії не відповідає ні політичний режим з “домі( нуючим гравцем”, ні автократичний режим, ні так званий “олігархічний парламента( ризм”. Україна не повинна сходити з доро( ги європейської демократії. * * * Третя потенційна загроза, яка буде по( роджена новою Конституцією та діяльніс( тю Конституційної Асамблеї як установчо( го органу полягає в можливому обмеженні прав громадян, зокрема їх соціальних прав. Без високого суспільного рейтингу Президенту В. Януковичу буде надзвичай$ но важко довго утримуватися в ролі “домі$ нуючого гравця”. Отже, йому доведеться компенсовувати низьку соціальну підтримку режиму посиленням авторитарних тенден$ цій. А це потребуватиме обмеження не тільки на практиці, а й на конституційно$ му рівні і національних, і соціальних прав українців. Тільки нова Конституція дозво$ лить переписати права і свободи громадян під ідеологію нового політичного режиму. Вже нині спостерігається різке звуження соціальних прав громадян, наприклад, на освіту, медицину, працю, житло, пенсійне забезпечення тощо. Задекларований у ни$ нішній Конституції обсяг соціальних прав громадян заважає провладним олігархіч$ ним кланам реалізувати своє прагнення до безмежного збагачення. Безправними людьми легше керувати і тримати їх у по$ корі. Саме в потенційному звуженні консти( туційних прав громадян в соціальній сфері криється третя загроза ініційованої Прези( дентом В. Януковичем конституційної ре( форми. * * * Ідея прийняття нової Конституції несе в собі ще одну, четверту, загрозу — загрозу очорнення Конституції і дискредитації укра$ їнського конституціоналізму загалом. А от$ же, і української державності. Але це вже предмет наступного коментаря. Іван ЗАЄЦЬ Колаж Олеся Дмитренка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин