Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Головним чинником агресії і окупації України військами РФ є ненависть росіян до незалежної України”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Донбас «руліт» дорогою Криму. Хто ж керівники, їхні плани і сценарії», с. 1

Донбас «руліт» дорогою Криму. Хто ж керівники, їхні плани і сценарії?

Слово Просвіти, №15 за 2014 рік

Закінчення. Початок на стор. 1 Дивним чином, коли було заявлено, що в ніч із понеділка на вівторок мали б вчергове очистити приміщення, прибігли до них нібито на переговори Левченко та Ахметов і зірвали операцію. Дивним чином у понеділок 7 квітня в Донецьку побувала Юлія Тимошенко, яка, зустрівшись із Ахметовим, заявила, що вона побачила в Донецьку “мирних” людей і ситуацію треба вирішувати за допомогою мирних переговорів! А 11 квітня в Донецьку вже на вуха Яценюка, Наливайченка, Яреми, Авакова та інших вилився колосальний вал дезінформації та брехні від міських голів Донецька, Луганська, Харкова та переговорщика Ахметова, що це прості мешканці, які МИРНО вимагають: ввести другу державну мову (і це за відсутності першої); ухвалити закон про проведення місцевого референдуму; увімкнути російські канали; децентралізацію влади на предмет фінансово-економічної незалежності від Києва. І жодного слова про те, що це не мирні, а озброєні до зубів терористи, які не мирно захопили приміщення СБУ, захопивши зброю, і жодного слова про те, що “мирні наші рєбята” працюють ВИНЯТКОВО під прапорами РФ та вимагають не просто референдуму, а референдуму на предмет приєднання до РФ. І що ці “мирні” вбивають і калічать тільки за те, що люди тримають синьо-жовту символіку, як це сталось 13 березня на пл. Леніна в Донецьку! І що вже на той час на Донбасі працювали офіцери РФ. Вони нічого цього не сказали. А марно. Бо вже сценарій, який запланували олігархи України, а саме створити Донецький паханат, щоб Київ не втручався у їхню діяльність, дав збій. Управління цією публікою вийшло з-під їхнього контролю. Це показали події в Слов’янську, Горлівці та інших містах, де офіцери РФ у комуфляжах призначають начальників міліції, проганяють з посад голів міськрад членів ПР, призначають своїх і вимагають приєднання до РФ, а не створення федерації. Поспішив і Путін, показавши, що шістки, завдяки яким Крим незаконно був приєднаний до РФ, уже не потрібні йому. Тому на конференції ПР, яку терміново, після подій у Слов’янську, вирішили скликати 16 квітня в Донецьку, є єдиний вибір: визнати Київську владу і задушити спільно з нею гніздо російських диверсантів, які перебувають, як пишуть усі ЗМІ, в Святогірській Лаврі Московського Патріархату. Але для цього треба негайно діяти, висловити своє ставлення до дій озброєних терористів, а не розказувати, що це мирні мешканці. А владі в Києві не оголошувати кілька днів поспіль про антитерористичні операції, оголошувати ультиматуми і не робити абсолютно нічого. СЬОГОДНІ БЕЗ СИЛОВИХ ДІЙ УЖЕ НЕ ОБІЙ- ТИСЬ, хоча можна було це зробити з 1 березня аж до подій 12 березня у Слов’янську, коли до зубів озброєна група ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВІЧКІВ у комуфляжах та балаклавах приїхала на 2 мікроавтобусах, виламала ґрати з вікон, вибила вікна і, застосувавши сльозогінний газ, захопила приміщення та зброю. Ось про яких мирних мітингувальників брехали напередодні в Донецьку Яценюку! І запевняли, що тільки мирні переговори треба з ними проводити. Заява Ахметова про те, що він виступає за мирне врегулювання російсько-української кризи, з’явилася відразу після нападу Росії на Україну, але незрозуміло, кому вона адресована. Путінські агресори у ній не згадувалися, депутати Донецької облради та міськради — теж… До кого ж апелював олігарх? Вгадувати безглуздо, і ось чому. Майже від початку вуличних протестів у Києві Ахметов теж закликав до миру. І теж абсолютно абстрактно. На ділі ж саме під його мирні заклики на “антимайдан” натовпами звозили з Донбасу спочатку заляканих бюджетників, а пізніше — бандитського вигляду чоловіків, хоча він міг перешкодити виїзду криміналітету до Києва. Але не перешкодив. Його заклики сьогодні до мирного врегулювання конфлікту на Донеччині показали, що це лише словесна завіса, щоб виграти час для терористів, а не вгамувати їх, як це зробив Ігор Коломойський на Дніпропетровщині. Власні суди, власна міліція, власна податкова адміністрація та тисячі футбольних фанатів, які й досі кричать “бей хохлов”, звичайно ж, достатньо, щоб припинити кремлівський сценарій, який здійснюють “туристи Путіна” й місцевий криміналітет. Але не роблять цього. Як не робить цього і Київська влада, яка щиро вірить Ахметову всупереч очевидним фактам, навіть тоді, коли вже ллється кров не донецьких євромайданівців, а таких міліціонерів, як начальник Горлівської міліції Андрій Крищенко та інших, які залишилися вірні присязі. Навіть тоді, коли вже вбито капітана СБУ Геннадія Беліченка та 9 поранено під час проведення антитерористичної операції в Слов’янську… Варто призначити на посади очільників силових міністерств фахівців, які б адекватно реагували на події, а не займалися договорняком в ім’я майбутніх виборів Президента України, які можуть і не відбутися. Марія ОЛІЙНИК 15 квітня 2014 року, Донецьк

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин