Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Жваві обговорення стануть стимулом для молоді прогресувати в наукових студіях”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Сучасна філологія – молода

Слово Просвіти, №15 за 2025 рік

10-11 квітня 2025 року ІХ Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених “Філологія XXI століття: нові дослідження і перспективи” згуртували науковців з усієї України та з-за кордону. Участь у читаннях взяли як знані лінгвісти й мовознавці, аспіранти, студенти, так і молодше покоління – ліцеїсти столичних освітніх закладів. Робота відбувалася у межах 14-ти секційних засідань, 4-х круглих столів, наукових семінарів та наукового проєкту. Учасники мали можливість як особисто бути присутніми на обговореннях, так і приєднатися дистанційно. Близько 300 учасників презентували свої результати досліджень. На вшанування пам’яті Олеся Гончара, до дня його народження та з нагоди 7-річчя від дня відкриття іменного Музею-кімнати в ННІФ, відбувся круглий стіл “Гончарівські читання”. Плідною і динамічною була робота учасників круглого столу “Творчість Максима Рильського в контексті сьогодення”, який модерувала завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професорка Оксана Сліпушко. В одній із його секцій під керівництвом професорки Надії Гаєвської взяли участь учні Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, а також студенти Національного університету харчових технологій. Ліцеїсти переймали досвід представлення наукових здобутків і ведення дискусій студентів, а колеги з не філологічних ЗВО розширювали сферу комунікації та глибше занурювалися у сферу гуманітаристики. Завдяки Надії Гаєвській гості в межах конференції завітали у лабораторію народної творчості “Світлиця”, де директор Центру фольклору та етнографії Володимир Щибря провів для них коротку екскурсію, а завідувачка кафедри фольклористики Олеся Наумовська презентувала відомих фольклористів, чиї голоси нині у всіх на слуху. Також учням випала нагода послухати історика, професора Володимира Сергійчука. Цікавий формат обговорення наукових проблем запропонували магістри ОП “Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова”: дискусійна панель “Мистецтво як простір інтерпретацій: рецепції, наративи, образи”. Молоді науковці під керівництвом професорки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Олени Романенко та доцентки Галини Усатенко ініціювали три тематичні дискусійні майданчики, які охопили наукові інтереси та тематику їхніх магістерських робіт. До наукових дискусій були запрошені фахівці з різних галузей сфери культури: літературознавиця Наталія Білик, перекладачка Оксана Приймак, журналісти Сергій Колесніков, головний редактор журналу Inker, співзасновник медіа Шо- Там, та Діана Лановець, дослідниця мистецтва, ст. викладач Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Валерія Пітеніна, професори, літературознавці Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олена Бровко та Сніжана Жигун. Такий діалог молодих дослідників, вчених і практиків у сфері культури дав змогу апробувати наукові інтереси й сформувати контекст подальших наукових досліджень. Формат наукового семінару цьогоріч об’єднав аспірантів різних спеціалізацій – мовознавців, літературознавців, фольклористів, перекладознавців. Під модераторством професора кафедри полоністики Ігоря Корольова молоді дослідники ділилися своїми міркуваннями з актуальних філологічних тем, а також презентували вузькотематичні здобутки в межах підготовки дисертаційних робіт на здобуття доктора філософії. Гостро актуальними й аналітичними були доповіді, озвучені в межах круглого столу “Інформаційна війна у парадигмах лінгвістики впливу”, на якому головував доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Олександр Бондаренко. Основні проблеми, що обговорювалися під час заходу: можливості стратегічних комунікацій у подоланні глобальних викликів, наративи російської пропаганди в Європі та в Україні, російська інформаційна війна в глобальному вимірі, розпад імперії як складник української Перемоги, які складники страткому найефективніші в умовах війни. Серед запрошених до дискусії гостей були Надзвичайний та Повноважний Посол України Володимир Яценківський, авторка та ведуча проєкту “Час: Online” 5 канал Марія Скібінська, лейтенант ЗСУ Ілля Паламарчук та інші. Секція “Лінгводидактика сучасності у дослідженнях і дискусіях” була задумана як майданчик для практики наукового дискурсу студентів і магістрантів, які провадили свої дослідження під керівництвом професорки кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Олесі Любашенко, і представили їх у полеміці, що її організувала керівниця секції доцентка Мар’яна Нацюк. Експериментальні наукові розвідки молодих дослідниць стосувалися питань, які саме тепер викликають жваві суперечки освітян: як створити STEM-урок англійської мови (Юлія Каленюк, Вікторія Онищенко), чи здатні вчителі-філологи формувати креативність школярів відповідно до вимог PISA (Анастасія Захарія, Дар’я Перловська), у чому переваги та недоліки новозатвердженого Державного стандарту про-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин