Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “До нас усміхається майбутнє, у далечині гримлять громи, наближається день остаточної нашої перемоги”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Наказ курінного УПА “Бистрого” з нагоди Воскресіння Господнього

Слово Просвіти, №15 за 2025 рік

Нещодавно пощастило знайти цінний документ УПА, присвячений поздоровленню українських воїнів і українського народу з Воскресінням Господнім командиром куреня УПА “Сірі вовки” Петром Хамчуком “Бистрим”. Цей документ актуальний, бо ворог не змінився, як і віра українського народу в перемогу. Нестор МИЗАК, доктор історичних наук, професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Петро Хамчук “Бистрий” народився 1918 р. у с. Чорнокінці Великі Чортківського повіту на Тернопільщині. Штабом УПА характеризувався, як здібний командир, що умів стрільців виховати, вишколити, згуртувати у бойову одиницю та повести в бій. 1940 р. служив сержантом червоної армії. 1943 р. перейшов до лав УПА, командував окружною боївкою, потім чотою. Восени 1943 р. організував сотню УПА “Сірі вовки”, якою розгромив крупний німецький загін (300 солдатів-фронтовиків) під Затурином на Підгаєччині. 1944 р. командував двома сотнями УПА під час рейду Північною Буковиною. Взимку 1944–1945 рр. – командир куреня, з осені 1946 – відтинка УПА “Південь” Воєнної округи, за що отримав ступінь поручника, восени 1946 р. – ступінь сотника УПА. 12 січня 1948 р. большевики оточили місце постою повстанців біля с. Залісся Коропецького району Тернопільської області, де сотник “Бистрий” звів нерівний бій з окупантами і загинув… Подаємо поздоровлення “Бистрого” 1946 р. зі збереженням мови і стилю оригіналу: “Сьогодні день Воскресіння Христового! Український народ вітає цьогорічне Світле Воскресіння в умовах важкого терору, гніту та насильства. Мовчать воскресні дзвони, пусткою світять пограбовані, або поруйновані церкви, нечутно гомону весни – веселих гагілок, тільки на кладовищах, на могилах, над тілами непохоронених героїв, глухе ридання і слова клятьби. До наших вух несуться зойки катованих, брязкіт сталі, гарматний рев важких розривів, гук та гул моторів, свист нагайок і лайка диких горлорізів. Ціла безмежна Україна покрита кошмарним червоним туманом, чутно запах пороху, згарищ і свіжої крові. Ясне сонце закрите червоною сталевою занавісою, на землю, сиплеться огненний, олов’яний град. На всій Україні гієна огненна, замість раю, лютує та казиться злющий сатана, мільйонами своїх демонів засіяв Україну та кров’ю мільйонів, ціною смерті найкращих синів України, московський кровожерний вампір закріпляє свою пекельну владу. Панують поганці, мучиться поневолений український народ. І здавалось би, – нещадний велетень розтопче і рознесе на порох окровавленого українського лицяря. У завзятій борні з “північним медведем”, в залізні обнявшись обійми у нерівному двобої, змагаючись на життя і смерть, український народ волю здобуває. Український воїн під важкими ударами падає, піднімається, знову паде та зривається і з новими силами ще з більшим завзяттям наступає і завдає молохові смертельних ударів. Повстанці-революціонери, ви ведете із ворогом запеклу безприкладну боротьбу в найгірших умовах, незнаних дотепер відвічній історії людства, проти мільйонів мілітарно-поліційних банд сталінських опричників. Ви не схилили Нашого Побідного Прапора, ви гордо дивитесь у вічі смерті. І хоч би весь світ став проти Вас, то ви з більшою силою наступаєте, щоб залізом і кров’ю здобути УССД. Зима 1946 р., що її большевики хотіли використати для остаточного розгрому відділів УПА, щоби цим придушити збройну, визвольно-революційну-боротьбу українського народу, не дала їм бажаних результатів. Хоча період навального натиску за час зимової блокади надщербив наші революційні кадри, та не вдалось червоним окупантам погасити вогню революції. Українські повстанці-революціонери з небувалою спритністю зуміли ухилитися перед згубним діянням мілітарно-поліційних банд. У кожному селі, хуторі, на дорозі, стежці, кладовищі, в лісі, кущах, степу, на кожному кроці насаджували червоні верховоди своїх посіпак, які цілими ватагами полювали на борців за волю України. Жорстока дійсність доказала, що лише справжній революціонер-ідеаліст, який придержується всіх засад і вимог партизанськопідпільного життя, зміг втриматися на поверхні життя і вести бойову роботу. Згадана вище зима – це чергова тверда проба сили і гарту духа УПА, це велика школа, яка скріпила та загартовувала і примусила повстанців до нового партизансько-підпільного стилю життя і боротьби. У запеклих боях на численних фактах героїчних подвигів повстанчих відділів та поодиноких героїв, які доказували просто чудес, ціною життя і крові тих, що впали на Полі Слави, на помилках і промахах, доконаних трагічних фактах, які ввійдуть до історії і як чорні дні поразки, краху та невдач, а той ганьби та презирства ми навчаємось воювати, здобувати щораз нову тактику, способи і методи боротьби. Кожний день і кожний бій гартує, сталить і породжує нових непереможних воїнів, які змагаються проти найбільш жорстокого і сильного з подвійно-поліційною системою ворога. Ми гідні назви революційного авангарду поневолених народів Європи і слави найкращих партизанів світу. Поза нами трупи, кров, руїни і пожежі, безсмертні тіні полеглих героїв кличуть нас до помсти і відплати. Закута Україна та гноблений і катований український народ чекають допомоги, порятунку волі і свободи. До нас усміхається майбутнє, у далечині гримлять громи, наближається день остаточної нашої перемоги. Під градом куль, гарматнього реву, в пекельний вир, оновленими силами вперед на ворога! Друзям Повстанцям-Революціонерам в День Світлого Воскресіння Христового бажаю: сили духа й тіла, воєнного щастя, витримки у запеклій боротьбі, щоб спільно відсвяткувати прийдешнє Воскресіння у визволеному Києві. Христос Воскрес! Слава Україні!”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин