Освіта без провінції · “Постать Петра Лосюка – це символ відданості українській школі, учням і рідній культурі”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Гуцульська школа як феномен етнопедагогіки Вшанування пам’яті народного вчителя України Петра Лосюка
Слово Просвіти, №15 за 2026 рік
Інна ЧЕРВІНСЬКА, докторка педагогічних наук, професорка Леся КОРОЛИК/БОЙКО, амбасадорка української культури і мистецтва, заслужена діячка естрадного мистецтва України
Народна педагогіка, народна культура – це не лише пам’ять про минуле, а й жива сила, що формує сучасну людину, її світогляд, моральні орієнтири та духовний стрижень. У часи глобалізації, коли світ стає дедалі більш уніфікованим, особливої ваги набуває збереження національної культурної спадщини, освітніх ідей педагогів, які творили українську національну школу, дбали про збереження її ідентичності. Саме вони допомагають народові не втратити своє обличчя, а людині – відчути приналежність до великої історії, традиції та спільноти. Одним із найяскравіших етнографічних регіонів України,
без перебільшення, є Гуцульщина — унікальний карпатський край, де народна культура й педагогіка народознавства збереглися у своїй особливій красі й самобутності. Природні умови гірського середовища, відносна віддаленість поселень сприяли тому, що тут століттями передавалися з покоління в покоління виховні традиції, звичаї, обряди, ремесла, музика і танці. Гуцульська культура стала своєрідним символом творчої сили українського народу, його любові до свободи, краси і гармонії з природою. Саме роздумам про значення цієї культури була присвячена І Всеукраїнська науково-практична конференція “Гуцульська школа як феномен етнопедагогіки: педагогічні ідеї Петра Лосюка у вимірах сучасної освіти”, присвячена 90-річчю від дня народження Народного вчителя України, члена-кореспондента НАПН України, почесного професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, педагога та дослідника Гуцульщини – Петра Лосюка, яка відбулася на базі Яворівського ліцею імені Петра Лосюка. Співорганізаторами конференції виступили Національна академія педагогічних наук України, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника (творча навчально-наукова лабораторія “Гірська школа Українських Карпат”, кафедра початкової освіти та освітніх інновацій Педагогічного факультету), Яворівський ліцей імені Петра Лосюка Косівської міської ради
Івано-Франківської області. Конференція об’єднала представників Міністерств освіти і науки України, науковців Національної академії педагогічних наук України, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, дванадцятьох закладів вищої освіти, освітян регіону Українських Карпат, відомих краєзнавців, мистецтвознавців, представників влади, духовенства, народних й заслужених митців, випускників Яворівського ліцею, учнівську молодь та всіх, кому дорога й цікава постать Петра Лосюка. Понад 200 учасників з різних куточків України та зарубіжжя зібралися, щоб вшанувати пам’ять видатного педагога, осмислити його педагогічну спадщину та обговорити актуальні питання розвитку освіти не лише Гуцульщини, а й усієї України. Під час відкриття конференції ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів, докторка економічних наук, професорка, зазначила: “Конференція об’єднала науковців, освітян і дослідників, які працюють над збереженням і розвитком українських педагогічних традицій. Особливо цінним є осмислення феномену гуцульської школи – унікального прикладу поєднання національної культури, виховання та сучасних освітніх підходів. Постать Петра Лосюка – це символ відданості українській школі, учням і рідній культурі. Його педагогічні ідеї й сьогодні залишаються актуальними, адже вчать нас будувати освіту, яка поєднує глибоку повагу до традицій із відкритістю до інновацій”. Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда наголосив, що “Петро Лосюк належить до тих освітян, які не просто працювали в школі, а формували цілу філософію української освіти, поєднуючи сучасну педагогіку з глибокими етнокультурними традиціями Карпатського краю. Його наукові ідеї та практичні напрацювання стали важливою основою розвитку гуцульщинознавства та української етнопедагогіки”. На пленарному засіданні та під час роботи секцій конференції звучали доповіді про постать Петра Лосюка як засновника гуцульської національної школи в Україні, його “Гуцульську школу” як феномен авторської школи Карпат, педагогіку Петра Лосюка, міжнародний досвід впровадження етнопедагогічних практик Гуцульщини у школах діаспори, підготовку майбутніх учителів початкової школи до реалізації етнокультурного компоненту в умовах мультикультурного класу тощо. Особливо цінним були відеозвернення президента НАПН України академіка Василя Кременя, який багато років співпрацював з Петром Лосюком у формуванні наукових засад етнопедагогіки та розвитку української національної школи, вітання та доповіді академіка-секретаря Неллі Ничкало, академіків Георгія Філіпчука, Лариси Березівської, Ольги Сухомлинської, професорів Мирослави Вовк, Наталії Філіпчук, головного спеціаліста відділу взаємодії з органами місцевої влади Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Олени Попової. Модераторами конференції виступили директорка Яворівського ліцею імені Петра Лосюка Вікторія Лосюк, докторка педагогічних наук, професорка кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, завідувачка творчої навчально-наукової лабораторії “Гірська школа Українських Карпат” Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Інна Червінська, директор регіонального центру народного мистецтва “Гуцульська гражда” Василь Лосюк. До участі в конференції долучилися й гості з-за кордону, представники української діаспори, зокрема, – Леся Королик/ Бойко, амбасадорка української культури і мистецтва, Посол Миру, голова Міжнародної організації “Поступ жінок-мироносиць у діаспорі” та Культурнопросвітницької асоціації “Mist- ІL Ponte”, заслужена діячка естрадного мистецтва України (м. Губбіо, Італія). Під час свого виступу доповідачка зазначила, що “для неї, як українки з діаспори, участь у цій конференції стала особливо цінним і хвилюючим досвідом. У
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
