Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт#калейдоскоп · “Жити, не очікуючи смерті” – це історія про мистецтво і пам’ять, про славу і самотність”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

“Шпачки” з Городищини

Слово Просвіти, №15 за 2026 рік

України Тетяна Бережна. Ця кулінарна традиція побутує в місті Городище на Черкащині та в населених пунктах Городищенської громади: селах Валява, Петропавлівка, Дирдин, Хлистунівка, Ксаверове, Цвіткове, Калинівка, Орловець, Набокове; а також у сусідніх громадах – селі Старосілля Мліївської громади та смт Вільшана Вільшанської громади. Подібні традиції можуть практикуватися в Корсунь-Шевченківському, Канівському та Черкаському районах. Історія страви сягає давніх часів. Раніше “шпачки” мали обрядове значення – їх готували на релігійні свята, зокрема на Сорок Святих, Стрітення та Вознесіння, а також під час поминальних днів. Сьогодні ці традиції частково збереглися, передусім у поховально-поминальних обрядах. У складні історичні періоди, зокрема під час Голодомору та в післявоєнні роки, саме завдяки простоті інгредієнтів і приготування “шпачки” допомагали родинам пережити нестачу їжі. Їх використовували як альтернативу хлібу або як самостійну страву. Нині “шпачки” залишаються традиційною родинною стравою, яку готують на свята, поминальні обіди та в повсякденному житті. Кожна родина має власні рецепти, але форма і розмір пиріжків залишаються незмінними.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин