Незабутні · “Любила українське слово, все робила для його збереження і розвою, плекала кожний пагінець рідної української культури”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Почесний житель наших душ
Слово Просвіти, №16 за 2024 рік
зустріч, за якою своїм до болю знайомим поглядом із портретів спостерігав незабутній “Почесний житель наших душ” і “Наш Буковинський Кобзар!..”. Саме так я назвала свою передмову, у якій коротко розповіла майбутнім читачам про чудову людину і колегу по перу, котрий уже майже 10 літ, як на вічній правді (25.03.1949 – 01.09.2014). 14 поетичних присвят Івану Семеновичу випромінювали шану і щиру пам’ять про того, хто завжди обіймав і підтримував теплим і мудрим словом. Авторів представляла директор музею Наталя Кримняк, а вони, у свою чергу, щемно ділилися своїм поетичним словом. Галина Мельник, лауреати літературно-мистецької премії імені Івана Нагірняка Інна Гончар і Олена Богуцька, а також Валентин Кушнір особисто прочитали свої віршовані рядки у родинному колі, а Тамара Морошан, Олена Логінова і Лариса Тулюлюк-Кушнір – у відеозапису; пам’ятні поезії решти колег і друзів виконали учасники зустрічі-презентації. Особливими, крізь сльози розлученого болю, були переживання присутньої у залі сестри-близнючки Івана Нагірняка, ювілярки Євгенії, адже останні хвилини прощання з братом ятрять душу й досі. До родинної зустрічі долучився гість з Чернівців, знаний краєзнавець і родич
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
