Цікаво знати · “Коли ми бачимо нагороджену людину, то відчуваємо повагу до неї і до її подвигу”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
Апгрейд нагород у війську
Слово Просвіти, №16 за 2024 рік
Першою українською військовою нагородою вважається Залізний хрест Армії УНР – Коли була започаткована ук³ раїнська фалеристична традиція? – Можемо говорити про сталість розвитку на території України військових символів у період її незалежності. До цього періоду ми відносимо і визвольні змагання 1917–1921 років, адже це період нашої першої незалежності. Першою українською військовою нагородою вважається Залізний хрест Армії УНР. Встановлений він у 1921 році і, власне кажучи, саме він започаткує фалеристичну традицію в незалежній Україні. – А козаки не мали своїх вій³ ськових нагород? – У той час українських військових нагород у нашому сьогоднішньому розумінні, тобто відзнак фалеристичних, у козаків справді не було. Але були різні інші способи відзначення. Це здебільшого стосувалося майнових прав, надання привілеїв. У такий спосіб їх відзначали за подвиги. А ще просування по службі, обрання отаманом – це теж було нагородою в козаків. На початку 2000-х років надзвичайно багато було ініціативи від військ – усі хотіли мати власний символ. – У чому унікальність сучасно³ го українського фалеристичного досвіду? – Шлях від радянської військової символіки до української був проторений багатьма людьми. І, власне кажучи, це була ініціатива якраз військових підрозділів. У фондах Національного військово-історичного музею зберігаються тисячі предметів, музейних експонатів, які свідчать про цей шлях до сьогодення. І спочатку, коли в 1991–1995 роках розроблялася військова символіка, одразу всі кинулися до символів козацтва, до символів періоду Київської Русі. І якраз ці символи стали основою побудови структурної системи військових відзнак у Збройних Силах України. Варто зазначити, що символом Збройних Сил у 1991 році був обраний тризуб на щиті, тільки щит був заокруглений, не повторював геральдичний щит малого Державного герба. І сьогодні ми знаємо і бачимо, що тризуб, вже в його мілітаризованому видозміненому сенсі, теж є символом. Тобто одразу в 1991 році було сфокусовано увагу на тому, що символи – це належність. Ми позначаємо, ми символізуємо, що Збройні Сили належать українській державі. І це унікально. Кожна військова частина – це своя історія. І цю історію варто підтримувати і символізувати. Але був період, коли начальник Генерального штабу, не буду згадувати його прізвище, заборонив створення символіки військових частин. Та втрутився тодішній міністр оборони України і скасував рішення начальника Генштабу. Ба більше – дав розпорядження всім розробити власну символіку. Багатьом це допомогло в тому, щоб ця символіка існувала. Кожна бригада відтоді мала вже повністю розроблену символічну систему – від управління дивізії і бригади до окремого підрозділу. Тобто мали свої символічні означення. Тепер до цих символів додалися історичні військові традиції. І це гарні перетворення, які свідчать, що контент військового життя став історично українським. І це дуже приємно, бо саме цю українську історію ми сьогодні і захищаємо. Унікальність нинішнього періоду полягає якраз у тому, що завдяки ініціативі таких поважних геральдистів, художників, як Олексій Руденко, Віталій Гайдукевич, Микола Чмир, Василь Павлов, і багатьох інших вдалося обрати за основу побудови системи військової символіки історичну тяглість. А по суті – вони зробили апгрейд нагород, які були в певні періоди в українських історичних формуваннях. Ми згадали про Залізний хрест – він є в системі. Нагороди Української повстанської армії, державного центру УНР в екзилі – це взагалі основа нагородної системи, починаючи від Президента, Міністерства оборони України і до Головнокомандувача Збройних Сил України. Усюди є це історичне відтворення, апгрейд історичних нагород. Медаль за поранення, наприклад. Її назва і дизайн відповідають аналогічній медалі, встановленій у 1980 році Президією Ради УНР в екзилі. Державний центр в екзилі також мав Комбатантський хрест, заснований у 1940 році. Така відзнака була характерною для багатьох ветеранських комбатантських організацій. І це, на мою думку, правильно, тому що ми повернули до життя нашу історію. Ми захищаємо український військовий культурний код. Це саме та особливість, про яку ви питаєте. Ми створили український військовий культурний код, і тепер він нас підтримує: нашу духовність, нашу спрагу до захисту, спрагу до подвигу, до героїзму. І ці нагороди насправді шануються у війську.
Вперше було запроваджено як відзнаку хрест – У Кадровому центрі Зброй³ них Сил України повідомили, що зпочатку широкомасштабного втор³ гнення російської федерації на те³ риторію України 312 військовос³ лужбовцям ЗСУ було присвоєно звання Герой України. Це, мабуть, одна з небагатьох відзнак, яка за³ лишається з радянської традиції? – Це поважна нагорода, і, дійсно, вона має бути, героїзм і пожертву треба відзначати. Вона, можливо, має тяглість від героя радянського союзу, героя соціалістичної праці, але, на мою думку, той контекст, який зараз звучить, який ми маємо сьогодні, нівелює цю історичну тяглість. Сьогодні нагороджують достойників званням Героя України за пожертву і героїзм у захисті незалежної України. Героїв радянського союзу за це не давали. За це давали Сибір або кулю в лоб. Якщо ви порівняєте ті нагороди, то побачите перехід від радянської системи, де символи загострені, поривисті, до наших мотивів – більш лагідних, стверджуючих. У нас на сьогодні 12 нагород рівня Президента України, Міністерства оборони України і Головнокомандувача Збройних Сил України мають свої прототипи в радянській історії. І, по суті, є відтворенням їх. Але треба додати, що саме вони дали поштовх до відтворення в нових нагородах зовсім інших історичних прототипів.
Наприклад, вперше було запроваджено як відзнаку хрест. У радянській системі не було відзнак-хрестів. В історичному аспекті – це козацький хрест, завдяки якому ми чітко дотримуємося української військової традиції.
Якщо всі зібрати, то буде понад 200 тільки офіційних державних нагород – президентських і відомчих – Розкажіть докладніше про сенси системи військових нагород, які запроваджені у 2022–2023 ро³ ках. – Слід сказати, що ця система є надзвичайно популярною, і не тільки в Україні. Нещодавно завдяки авторам з України і Португалії вийшла книга про військові нагороди України в Португалії – англійською і португальською мовами. І в передмові генерал Валерій Залужний говорить, що слід відзначати подвиги воїнів Збройних Сил України українськими нагородами, які мають свій власний контекст. Валерій Залужний, коли запроваджував цю нагородну систему, вважав за потрібне відзначати за конкретні бойові дії, які виконані, які принесли бойовий результат. Система нагород Головнокомандувача Збройних Сил України сконцентрована на відзначенні військовослужбовців, які здійснюють такі дії, які приносять конкретний результат. Це є відмінністю від тієї сис-
Нагороди – це важливий атрибут держави, один із найголовніших складників її незалежності й суверенітету. З огляду на війну в Україні, що розпочалася у 2014 році, вся символіка Міністерства оборони України та ЗСУ була композиційно та ідейно видозмінена, щоб відобразити історичний поступ українського війська. Тенденція врахування історичних українських військових традицій, символічного означення війська спостерігається, зокрема, у запровадженій у 2022 році новій нагородній системі Міністерства оборони України. Широкомасштабне вторгнення рф в Україну, як свідчать науковці, спричинило справжню фалеристичну революцію в Україні (фалеристика – це наука, що вивчає історію нагород та їхніх систем). Про новітню символіку українських нагород спілкуємося з доктором історичних наук, завідувачем кафедри креативних культурних індустрій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, головою правління Українського інституту воєнної історії, співавтором книги “Мілітарні нагороди Збройних Сил України” Віктором Карповим.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
