Театр · “Херсонці зараз по всьому світові. Вони кажуть, що не розпаковують валізи і чекають, коли зможуть повернутися додому”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Херсонський театральний щоденник
Слово Просвіти, №16 за 2024 рік
У столиці відбулося дві театральні події, пов’язані з Херсоном. У Київському академічному театрі “Колесо” представили прем’єру вистави “Надвечір’я з рок-н-ролом” за п’єсою Михайла Хейфеца, що є спільним проєктом цього театру та Херсонського обласного академічного музичнодраматичного театру імені Миколи Куліша. А на новій сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки Херсонський театр вже втретє показав виставу “Буде тобі, враже, так, як відьма скаже”.
– Саме п’єсу “Надвечір’я з рок-н-ролом”, яку подарував нам відомий сучасний драматург Михайло Хейфец, ми обрали для спільного проєкту Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша і Київського академічного театру “Колесо”, – розповіла народна артистка України Ірина Кліщевська, очільниця театру “Колесо”. Як і всі українці, наш театр підтримує херсонців, допомагаємо чим можемо в цей страшний для нашої країни час. Як керівник театру розумію, наскільки важко існувати Херсонському театру. Завдяки вірі, патріотизму, невичерпній енергії генерального директора – художнього керівника ХОАМДТ, народного артиста України Олександра Книги театр імені М. Куліша тримається, намагається працювати в своєму приміщенні, створювати спільні проєкти і колаборації на рідній сцені та на майданчиках інших українських театрів, таких як Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Миколаївський академічний художній драматичний театр, проводити щорічний Міжнародний театральний фестиваль “Мельпомена Таврії”. У ліричній комедії “Надвечір’я з рок-нролом” задіяно двох акторів. Херсонський театр представляє заслужена артистка України Олександра Тарновська, яка весь час окупації провела в рідному місті і зустрічала ЗСУ на Площі Свободи. Київський театр – актор В’ячеслав Шеховцов, харків’янин, який багато років працював у київських театрах, знімався у відомих фільмах і серіалах, а останній рік працює в колективі театру “Колесо”. Спільний проєкт двох театрів став підтримкою і відновленням вистави за п’єсою Хейфеца. З 2019 року і до початку війни ця вистава в постановці заслуженої артистки України Тетяни Аркушенко гралась у Херсонському театрі під назвою “Осінній рокн-рол” – імпровізація в стилі ретро. У нашому театрі виставу граємо в перекладі Олександра Литовченка, який на безоплатній основі надав нашому театру матеріал для роботи. У новій постановці херсонський театр також представляють балетмейстер, заслужений працівник культури України Валентин Васяк і художникпостановник заслужений художник України Ольга Гоноболіна. Від “Колеса” над виставою працюють завідувач художньопостановочної частини Олег Пустовіт, художник з освітлення Ірина Макарова і звукорежисер Микита Татарнєв. Впевнена, що прем’єрну виставу полюблять київські глядачі. Вже заплановано участь із виставою “Надвечір’я з рок-нролом” у фестивалях в Ужгороді й, звичайно, в “Мельпомені Таврії”. А наш театр працює над новою виставою за п’єсою сучасного українського драматурга Олександра Володарського. – Нова вистава – доказ для всього суспільства, що мистецтво завжди живе, навіть у такі важкі часи, – наголосила директорка-розпорядниця Херсонського музично-драматичного театру Юлія Бунчак. – А
“Надвечір’я з рок9н9ролом”
зараз воно має ще й лікувальну місію. У незламному Херсоні люди ходять на вистави, які відбуваються в укриттях. Попри те, що місто перебуває під постійними обстрілами, вони купують квитки на наші спектаклі. І те, що роблять артисти зараз, значно важливіше, ніж це було в мирні часи. Показуємо вистави досить часто. Заходи у нас відбуваються по кілька разів на тиждень. Переважно це концертні програми, а власне вистави – трохи рідше. Крім Києва маємо спільні проєкти з Миколаєвом та Одесою. – У Херсоні зараз працюємо на двох сценах, – зазначила керівниця літературно-драматургічної частини театру Альона Мовчан. – Зокрема, проводимо покази моновистав. Зараз їх у нас п’ять. Київському глядачеві вже знайомі наші роботи: “Позивний “Горобчик”, “Буде тобі, враже, так, як відьма скаже”, “Кицька на спогад про темінь”. Одну з концертних програм присвятили творчості Кузьми (Скрябіна). Особливість її полягає в тому, що він сам веде цю програму. Знайшли відео, де він розповідає про свої пісні, творчість. Свій творчий вечір готує талановитий вокаліст, завідувач музичною частиною нашого театру Олексій Пономарьов. Велика подяка за підтримку театрів з інших міст. Ми починали з вистави “Лишатися не можна”. Це був наш спільний проєкт з Національним академічним драматичним театром імені Лесі Українки. Дуже нас підтримує Миколаївський художній академічний драматичний театр. Там відбулася прем’єра вистави “Котигорошко проти вікінгів”. До цього образу зараз дуже часто звертаються, а в нас оригінальний текст і оригінальна музика. До Міжнародного дня театру вийшла прем’єра “Катерини”. Тут грають як херсонські, так і миколаївські артисти. Також плануємо поновити вистави “Обережно, жінки” та “Баба Пріся, або На початку та наприкінці часів”. А ще будемо робити виставу “Перевізник” за п’єсою Ніни Захоженко. Ми дуже любили херсонську виставу “Осінній рок-н-рол”. Київська постановка теж вийшла напрочуд світла. Хотіла б подякувати Аллі Підлужній, яка долучилася до реалізації проєкту, та автору п’єси за право безкоштовно використовувати текст. – Вся музика з попередньої вистави, – пригадав балетмейстер-постановник, заслужений працівник культури України Валентин Васяк (м. Херсон). – Вона оригінальна. Акторам було непросто опанувати хореографію, але врешті вони добре впоралися з цим завданням. Думаю, що в Олександри та В’ячеслава вийшов гарний дует. Раніше я ставив хореографію для багатьох вистав Херсонського театру, а зараз викладаю в університеті. Був радий знову повернутися до творчості.
*** В основі сюжету вистави “Буде тобі, враже, так, як відьма скаже” – історія жінки, яка пережила окупацію Херсона російськими військовими, зустріла звільнення міста, втратила все після підриву рашистами Каховської ГЕС, та при цьому не зламалася, а навпаки, ще активніше почала боротися за своє щасливе майбутнє. Вона радіє “виходам” і нітрохи не лякається “прильотів”. Після всього пережитого з гумором дивитися на світ і даремно не каламутить воду, в прямому і переносному сенсі цих слів. У виставі лунають улюблені багатьма пісні “Враже” гурту “Енджі Крейда” та “Як ти, Херсоне?” гурту “SPIV BRATIV”. – Херсонці, які приходять на цю виставу, розуміють у ній кожне слово, кожен жест, – розповів генеральний директор – художній керівник театру, народний артист України Олександр Книга. – Адже більшість із них була в окупації і розуміє, що це таке. Рашисти намагалися створити в Херсоні свій театр, змушували нас виходити на роботу, арештовували. І російський прапор в декорації – це наш здобуток. Коли поверталися у свій театр після звільнення рідного міста, то там такого добра знайшли багато. Частину спалили, а частину використовуємо за призначенням. Українські прапори, які рашисти знаходили в людей, вони стелили в туалетах. Ми культурна і вихована нація, тому там їхні прапори не стелимо. Але глядачі можуть витерти об них ноги, коли заходять до зали. Це певна терапевтична штука, посил тим людям, які чинять звірства. Щоб
“Буде тобі, враже, так, як відьма скаже”
усе їм потім відгукнулося в кількох поколіннях. Після втечі з окупованого Херсона я спершу жив у Львові. Прочитав у фейсбуці, що якась жінка пише новели про Херсон і насміхається з цих орків. Подумав, що вона має бути там, бо людина, яка далеко, не може про все це знати. Згодом ми змогли повернутися до звільненого міста. Військові, які розміновували театр, дозволили нам туди увійти. І вже на третій день у нас була “Поетична шафа”, на яку прийшло кілька творчих людей. Вони читали свої вірші, які написали в окупації. Виступила Олена Маляренко і читала новели. Нещодавно вона видала збірку “Жизель і мир”. Я запропонував Олені написати п’єсу, аби розповісти про те, що пережив Херсон. Ми не скаржимося, повірте. Я не хочу викликати жаль з приводу того, як ми жили останні півтора року. Але хочу розуміти, наскільки це важливо для тих людей, які хочуть повернутися додому, і для тих, хто зараз там. Коли до нас у театр приходить жінка, яка вперше за два роки війни одягнула сукню, я плачу. Тому що вона не має іншого місця, куди могла б її одягнути. Ми написали п’єсу, а головний режисер нашого театру Сергій Павлюк поставив її з народною артисткою України Оленою Галл-Савальською. Працювали над виставою у Миколаєві, але принципово вирішили, що прем’єра відбудеться у Херсоні. Голова Херсонської міської адміністрації Роман Мрочко дав нам броньовану машину і ми повезли Олену Ігорівну до рідного міста. Тож прем’єра відбулася у незламному Херсоні. Хочу подякувати Театру Лесі Українки. Я чотири місяці жив у Києві. Звернувся до цього театру і мені сказали, що забезпечать всім необхідним. Перші наші вистави після початку повномасштабного вторгнення народилися тут. Вже в серпні 2022 року Херсонський театр відновив свою роботу. А росіяни за дев’ять місяць окупації міста не змогли випустити жодної вистави. Їхня прем’єра планувалася на 29 листопада, але вже 11-го ми повернули Херсон. Херсонці зараз по всьому світові. Нещодавно ми були на гастролях у Словаччині, і в кожному місті до нас підходили земляки. Вони кажуть, що не розпаковують валізи і чекають, коли зможуть повернутися додому. Наші актори теж розлетілися. Але в кожному місті ми намагаємося давати паростки. Випускаємо наші вистави у Кропивницькому, Києві, готуємо прем’єру в Миколаєві. – Ідея цієї вистави виникла давненько, – продовжив Сергій Павлюк, режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України. – Хотіли створити образ херсонської відьми, який би втілила на сцені народна артистка України Олена Галл-Савальська. Спершу думали над тим, щоб п’єсу написав Павло Ар’є, з яким співпрацювали раніше, але не змогли з ним зв’язатися. Тоді очільник нашого театру Олександр Книга запропонував херсонську авторку
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
